Ухвала

від 06.11.2024 по справі 752/15762/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15762/23

Провадження № 6/752/753/24

У Х В А Л А

06 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Хоменко В.С.,

за участю секретаря Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Гімназії № 260 міста Києва, третя особа: Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання трудового договору безстроковим, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 29.02.2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.07.2024 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29.02.2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано наказ Гімназії №260 міста Києва Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №76-к від 31.05.2023 про звільнення ОСОБА_2 з роботи вчителя математики 30.06.2023 року в зв`язку з закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя математики Гімназії №260 міста Києва Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з 01.07.2023 року. Стягнуто з Гімназії №260 міста Києва Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 року по 16.07.2024 року в розмірі 238 685,44 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Стягнуто з Гімназії № 260 міста Києва Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на користь 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

25.10.2024 року представником позивача до суду подано заяву про зміну способу виконання судового рішення, в якій ОСОБА_1 просить:

змінити спосіб виконання постанови Київського апеляційного суду від 16.07.2024 року шляхом стягнення з Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 року по 16.07.2024 року в розмірі 238 685,44 грн, відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн і 5 368,00 грн сплаченого судового збору.

Визнати такими, що не підлягають виконанню:

виконавчий лист від 27.08.2024 року в справі № 752/15762/23 про стягнення з Гімназії № 260 міста Києва (Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови і літератури № 260 міста Києва) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 року по 16.07.2024 року в розмірі 238 685,44 грн;

виконавчий лист від 27.08.2024 року в справі № 752/15762/23 про стягнення з Гімназії № 260 міста Києва (Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови і літератури № 260 міста Києва) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації завданої моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн;

виконавчий лист від 27.08.2024 року в справі № 752/15762/23 про стягнення з Гімназії № 260 міста Києва (Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови і літератури № 260 міста Києва) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368,00 грн сплаченого судового збору.

Також просить видати виконавчі листи про стягнення з Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на користь на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 року по 16.07.2024 року в розмірі 238 685,44 грн, відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн і 5 368,00 грн сплаченого судового збору.

Заява мотивована тим, що у зв`язку із відсутністю відкритих в управлінні Казначейства рахунків за боржником Гімназією № 260 міста Києва, виконання рішення суду в цій справі є неможливим; зміна способу виконання рішення не змінює його суті; відповідач не має правових інструментів для виконання цього судового рішення; розрахунково-касове обслуговування Гімназії № 260 міста Києва здійснює Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, яке має відкриті рахунки розпорядників за коштами місцевого бюджету, тому для належного виконання постанови Київського апеляційного суду від 16.07.2024 року, стягнення на користь ОСОБА_2 необхідно проводити саме з Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

В судове засідання сторони та третя особа Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву з якої вбачається, що судове засідання просить провести без її та позивача участі, а подану заяву підтримує та просить задовольнити.

Заперечень на заяву про зміну способу виконання судового рішення від відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про зміну способу виконання судового рішення, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом ч. ч. 1,3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу норм чинного законодавства, вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання в порядку та у спосіб, що раніше встановлені.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений судом.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Норми ч. 1 ст. 176 та ч. 3 ст. 96 ЦК України закріплюють, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Статтею 107 ЦК України встановлено, що учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов`язаннями, відповідають за зобов`язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов`язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації є засновником Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови і літератури № 260 міста Києва, що в подальшому змінила назву на Гімназію № 260 міста Києва.

У своїй заяві стягувач просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення коштів з іншої юридичної особи, тобто фактично просить змінити судове рішення.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Бюджетний кодекс України передбачає застосування казначейської форми обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Разом з тим, згідно з п. 2 Порядку боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Як встановлено судом, Гімназія № 260 міста Києва не є державним органом, а також не знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні та не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства, що підтверджується листом Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва 04-07-10/1192 від 11.09.2024 року.

Отже, Гімназія № 260 міста Києва (Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови і літератури № 260 міста Києва), як така, що не має відкритих рахунків в органах Казначейства, не є боржником у розумінні п. 2 вищевказаного Порядку, тому стягнення коштів з навчального закладу на підставі виконавчих листів від 27.08.2024 року у справі № 752/15762/23 підлягає виконанню не органами Казначейства, а у примусовому порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2019 року в справі № 727/8203/17.

Заходами примусового виконання рішень згідно з ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Тобто, у разі відсутності коштів у боржника для виконання судового рішення стягувач з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження», ст. 435 ЦПК України в установленому законом порядку може звернути стягнення на наявне майно боржника.

При цьому, Верховний Суд в своїй постанові від 26.05.2021 року в справі № 589/16/19, встановивши, що боржник (ЗОШ № 6) є діючою юридичною особою, будь яких дій щодо відступлення права вимоги чи переведення боргу не вчиняв, Управління освіти Шосткинської міської ради Сумської області не є його правонаступником, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для заміни боржника у виконавчих листах, вказавши про те, що відсутність у ЗОШ № 6 відкритих рахунків в органі казначейства не є підставою для заміни боржника у виконавчих листах.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача - ОСОБА_1 в частині зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення коштів з іншої юридичної особи, та, як наслідок, встановивши, що заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню (ст. 432 ЦПК України), та видачі нових виконавчих листів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви й в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Гімназії № 260 міста Києва, третя особа: Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання трудового договору безстроковим, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Суддя В.С. Хоменко