Ухвала

від 06.11.2024 по справі 612/791/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 612/791/17 Номер провадження 11-кп/814/695/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017220730000368, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 із внесеними змінами та його захисника - адвоката ОСОБА_10 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утримання неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 06.02.2013 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України на 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, звільненого по відбуттю строку покарання 14.09.2018, визнано винуватим та засуджено:

- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів.

Вказано початок строку відбування покарання обчислювати з 14.06.2021.

До вступу вироку в законну силу обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

29.12.2014 близько 18-30 год. ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_11 , відносно якого кримінальне провадження було виділене в окреме провадження за №12017220730000361 від 01.11.2017 та прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 07.11.2017 закрито у зв`язку із його смертю та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, з метою наживи, прийшли до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає подружжя ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , подзвонили у дзвінок хвіртки і скориставшись тим, що хазяїн домоволодіння ОСОБА_12 у відповідь на дзвінок відчинив вікно будинку, погрожуючи зброєю, а саме автоматом невстановленої марки, яку потерпілий сприйняв як реальну загрозу його життю та здоров`ю, проникли через відкрите вікно у середину житлового будинку. Після цього, знаходячись у приміщенні будинку, продовжуючи погрожувати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зброєю, а саме автоматом невстановленої марки та пістолетом марки «AKREP 2004-MAGNUM». яку потерпілі сприйняли як реальну загрозу для життя та здоров`я, ОСОБА_8 з ОСОБА_11 , відносно якого кримінальне провадження було виділене в окреме провадження та закрите зі смертю, з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заволоділи грошима потерпілих в сумі 3200 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 50459,37 грн. та 110900 грн.

Під час вчинення зазначеного злочину ОСОБА_11 , матеріали відносно якого були виділено в окреме провадження та закриті у зв`язку із смертю, отримавши вогнепальне поранення від потерпілого ОСОБА_12 , загинув, а ОСОБА_8 разом з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця вчинення злочину зникли.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі із внесеними змінами обвинувачений ОСОБА_14 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що суд не врахував його показання щодо непричетності до інкримінованого злочину.

Зазначає, що обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілої ОСОБА_13 , яка суду повідомила, що в неї поганий зір і вона не може стверджувати, що він був одним із нападників. Вказує, що допитані судом свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у судовому засіданні не впізнали ОСОБА_8 як особу, яку оглядали в результаті виклику швидкої допомоги до будинку свідка ОСОБА_16 .

Посилається, що речові докази на предмет встановлення ДНК не досліджувались, генетична експертиза не призначалась, а тому у суду під час постановлення вироку не було підстав стверджувати про належність речових доказів ОСОБА_8 .

Вказує, що за змістом вироку неможливо встановити послідовність дій осіб, які у ньому вказані, як і момент, коли потерпілий ОСОБА_12 здійснив постріл у ОСОБА_11 , у зв`язку з чим вважає, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а отже його вину в інкримінованому злочині не доведено.

Зазначає, що вирок обґрунтований доказами, котрі не досліджувались у судовому засіданні, у зв`язку з чим суд під час розгляду справи допустив неповноту дослідження обставин справи.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати та ОСОБА_8 виправдати у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілої ОСОБА_13 , яка в суді не впізнала у ОСОБА_8 одного з нападників, пояснюючи це погіршенням зору.

На момент судового розгляду потерпілий ОСОБА_12 вже помер, а з дослідженого протоколу допиту вбачається, що облич нападників він не бачив.

Свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 знають про подію лише зі слів, а тому не є очевидцями події і їхні показання не доводять вину обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_21 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 в судовому засіданні не впізнали ОСОБА_8 , а отже їхні показання не доводять вину обвинуваченого.

Всі письмові докази захисник вважає непрямими, такими, що не доводять винуватість обвинуваченого ані окремо, ані в сукупності з іншими доказами.

Зокрема, з матеріалів провадження вбачається, що потерпілі подали заяви про притягнення до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які були в камуфляжній формі та балаклавах, тобто потерпілі не могли бачити облич нападників. Під час огляду місця події було виявлено патрони, балаклаву, гільзу, відбитки пальців рук та тканини, рушницю ІЖ27М та інше. Проте зазначає, що вказаним речам не надано аналізу, а також не надано суду балаклаву для співставлення форми та кольору відповідно до показань свідків, потерпілої та обвинуваченого, а також не проводилося дослідження балаклави на наявність біологічної речовини, її кольору та форми.

Захисник стверджує, що суд у своєму рішенні посилається на речові докази, які не досліджувалися в судовому засіданні та не досліджувалися експертами, а тому ці докази не доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні злочину.

Зазначає, що у даному провадженні слідчим було винесено постанову про зупинення досудового розслідування, проте відсутня постанова про поновлення провадження. При цьому вказує, що у кримінальному провадженні були проведені ряд процесуальних дій після 02.02.2015, тобто після зупинення провадження, які вважає недопустимими доказами. Через це вважає повідомлення про підозру та вручення обвинувального акту таким, що відбулося з порушенням вимог КПК України.

Також вказує на те, що всі докази, які стосуються встановлення особи загиблого ОСОБА_11 та доведеності його винуватості - не містять жодних висновків причетності ОСОБА_8 до вчиненого нападу.

Зазначає, що обвинувачення не конкретизовано, не зазначено, які саме дії вчиняв саме обвинувачений, у зв`язку з чим вважає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину ґрунтуються на припущеннях.

Крім цього, захисник зазначає про недоведеність кваліфікуючої ознаки заволодіння майном у великих розмірах.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали скарги, подані в інтересах ОСОБА_8 та просили їх задовольнити. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив вирок суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів, які є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи, та які суд першої інстанції дослідив в повному обсязі і дав правильну та об`єктивну оцінку.

У відповідності до зібраних у матеріалах кримінального провадження доказів, вина обвинуваченого у вчиненні розбійного нападу на потерпілих подружжя Мушкетер підтверджується належними та допустимими доказами, які були досліджені судом першої інстанції та яким дана відповідна оцінка і які не спростовані стороною захисту під час апеляційного перегляду.

Висновку щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд першої інстанції дійшов на підставі аналізу досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

- заяв подружжя Мушкетер про вчинення щодо них розбійного нападу невідомими особами 29.12.2014 року близько 18-30 год. на території свого домоволодіння: - протоколом огляду місця події від 30.12.2014, а саме домоволодінню Мушкетер у АДРЕСА_2 , у ході якого зафіксовано пошкодження врізного замку дверей, в ході якого виявлено плями бурого кольору, вилучено коробку з патронами, полімерний шнур, балаклаву, гільзу, чотири марлевих тампони зі слідами бурого кольору та рушницю; показань потерпілої ОСОБА_13 та потерпілого ОСОБА_12 щодо обставин подій, які повністю узгоджуються із матеріалами кримінального провадження та не викликають сумнівів у їх об`єктивності.

Потерпіла ОСОБА_13 будучи допитаною у суді першої інстанції пояснювала, як 29.12.2014 року о 18-30 год. вони з чоловіком ОСОБА_12 знаходилися вдома, за адресою: АДРЕСА_2 , чоловік в залі дивлячись телевізор, а вона у спальні та після на кухні, де готувала вечерю. Далі вона почула начебто задзвонив дзвоник, оскільки на вулиці була хуртовина, вона вирішила, що їй почулося. Далі вона почула крики чоловіка, який просив щоб не йти до нього, вона зайшла в залу, однак чоловіка там вже не було, в цей час у вікно по черзі почали залазити три чоловіка у масках, один з яких був худий, високий на зріст і одягнений у камуфляж, інший - нижчій за зростом, повніший і одягнутий у камуфляж і зверху білий костюм. Вона почала кричати та питати, що їм потрібно, на що останні відповіли, що гроші. Вона здогадалася, що чоловік зрозумів, що це напад і побіг за рушницею, далі її чоловік здійснив постріл з рушниці в сторону нападників, однак сталася осічка. Після даного пострілу один з нападників вискочив на вулицю, інші двоє, тримаючи в руках зброю, схожу на автомат, ніж та пістолет, кинулися на її чоловіка ОСОБА_12 та погрожуючи почали його душити і наносити тілесні ушкодження, щоб останній розповів де ховає гроші. Одному з нападників, який був нижчій за зростом, її чоловік прикладом рушниці розбив голову. Один з нападників, який був вище за зростом, знаходився біля неї, другий - біля її чоловіка, а третій у іншій кімнаті, шукав гроші. Після фізичних знущань над нею та її чоловіком, останній віддав їм гроші, точну суму вона на даний час не пам`ятає, все зазначено в матеріалах кримінального провадження, однак нападники не пішли та продовжили ще щось шукали, закривши їх у ванній кімнаті. Через деякий час, зв`язавши їм руки, їх повели і закрили у сараї на території домоволодіння. Коли вони вийшли з сараю, нападників вже не було і тоді вони зайшли у кухню, однак в цей час до них знову повернулись нападники, один з яких забрав телефон, розбивши викинув у колодязь і знову їх закрили у сараї, при цьому вона благала нападників піти, оскільки у чоловіка стався серцевий напад, в зв`язку з чим їй було необхідно викликати швидку допомогу. Нападники взяли візок, можливо, щоб повезти свого пораненого товариша. Вона бачила, як нападники знаходячись у залі на дивані, ділили між собою викрадені гроші, складаючи їх у свої сумки. Пістолет, який знаходився у одного із нападників, вони через деякий час, після нападу, знайшли у дворі, а також за двором їх будинку камуфляж та дві шапки одну з яких у будинку, іншу на вулиці. Під час проведення досудового розслідування їй пред`являли фотографії осіб для впізнання, яких вона впізнала, одного за зовнішнім виглядом та очах. Працівники полії вилучили з території їх домоволодіння маску, пістолет, краплі крові, більше точно на даний час не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час після вчинення нападу на них. Також вилучали рушницю її чоловіка, яку через деякий час повернули. Від проведення слідчих дій вона відмовилася. Через деякий час, після нападу, її чоловік, ОСОБА_12 помер. Вважає, що події того дня пов`язані з його смертю, оскільки на фоні нервового зриву, спричиненого нападом, вона страждає на захворювання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «гіпертонію» та хворобу серця, в зв`язку з чим отримала ІІ групу інвалідності. У неї поганий зір і тому зараз вона не може сказати чи є обвинувачений одним із тих нападників.

Ці показання потерпілої підтверджуються протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.12.2014 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_13 на фото №3 впізнала чоловіка, який 29.12.2014 року, близько 18-30 год. проникнувши в приміщенні їх будинку, здійснив розбійний напад на неї та її чоловіка, в результаті чого заволоділи їх грошима та спричинили тілесні ушкодження; відповідно до додатку до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, на фото №3 зображений ОСОБА_8 (т.3 а.с.16-17,18).

Твердження сторони захисту про недопустимість вказаного письмового доказу через те, що потерпіла в суді повідомила про її поганий зір та не впізнала Волосяного в залі судового засідання колегія суддів вважає безпідставним, оскільки чинним КПК України не передбачено повторне впізнання свідком чи потерпілим особи обвинуваченого ще й у залі судового засідання. Крім того, із показань ОСОБА_13 слідує, що саме на час допиту її в судовому засіданні у неї погіршився зір, проте такого вона жодним чином не заявляла під час досудового розслідування, оскільки протокол впізнання не містить цього застереження.

Із трьох нападників потерпіла впізнала ОСОБА_8 , оскільки інші не притягувалися до кримінальної відповідальності, так як однин із них був вбитий її чоловіком під час нападу, а інший перебував у розшуку.

Під час допиту в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 надала додаткові пояснення до протоколу впізнання з її участю та конкретизувала, що обвинуваченого впізнала по очах та статурі, що повністю відповідає обставинам нападу, коли ОСОБА_8 , хоча і перебував у балаклаві, проте його очі не були закриті тканиною і потерпіла їх бачила. Що стосується впізнання по статурі, то потерпіла також надала свої пояснення щодо того, що всі нападники були різної тілобудови, що і дало їй змогу ідентифікувати ОСОБА_8 як нападника.

Її показання узгоджуються із показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який на час судового слідства помер та його показання були оголошені в судовому засіданні за відсутності заперечень учасників судового провадження. Зокрема потерпілий показав, що 29.12.2014 року близько 18-30 год. він знаходився разом зі своєю дружиною ОСОБА_13 , дивились телевізор. Потім почув, що хтось дзвонить у дзвінок на вулиці і відразу відчинив вікно в кімнаті та помітив за воротами особу. У невідомого запитав хто такий, але у відповідь почув, що йому треба подзвонити і вони застрягли в снігу. Під час даної розмови невідомий вийшов із-за вугла будинку і направив на нього автомат і почав залазити у відчинене вікно. ОСОБА_12 пішов в кімнату, де стояв сейф з рушницею, схопив мисливську рушницю, зарядив її і крикнув дружині, щоб вона лягала та не рухалась. Коли докладав ще один патрон у рушницю, почув крик дружини. Він зайшов до кімнати з рушницею і побачив ще одного невідомого, який направив на нього пістолет, тому ОСОБА_12 вистрелив з рушниці. Невідомий вийшов з будинку, однак з`явився третій невідомий чоловік. Невідомі були в білому та зеленому камуфляжі, на голові були маски. Невідомий в зеленому камуфляжі кинувся на ОСОБА_12 і почав його душити, розпочалася бійка, в ході якої ОСОБА_12 декілька разів з розмаху вдарив невідомого по голові прикладом мисливської рушниці. Невідомий перестав його душити, потягнув до зали і посадив у крісло, наставив на ОСОБА_12 автомат та запитав «Де гроші?» та почав вимагати « Давай гроші і ключі від сейфу». ОСОБА_12 віддав ключі і невідомий пішов в дальню кімнату, а з ними в кімнаті залишився чоловік в білому камуфляжі. Невідомий в зеленому камуфляжі відчинив двері сейфу і забрав всі гроші в розмірі 110000 гривень та 3200 доларів. Потім ОСОБА_12 і його дружину відвели в ванну і підперли двері, через деякий час двері відчинили, зв`язали полімерною мотузкою руки і відвели на вулицю в сарай та зачинили їх. Коли вони вибили двері в сараї, невідомі повернулися та почали вимагати ключі від машини або завести трактор, тому що ОСОБА_12 підстрелив їх товариша. ОСОБА_12 пояснив, що на даний момент машини в нього немає, а трактор при великому бажанні не заведе. Після чого їх знову зачинили в сараї. Вони вдруге вибили двері. Невідомі почали просити санчата або візок щоб відвезти померлого товариша. Потім знову зачинили їх в сараї. Коли ОСОБА_12 та його дружина знову вибили двері то невідомих вже не було. Дана подія тривала близько однієї години. (т.3 а.с.61-62)

Постановою старшого слідчого СВ Лозівського МВ закрито кримінальне провадження №12014220380002853 від 30.12.2014 за ст. 118 КК України, за відсутності у ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого ст.118 КК України, оскільки ОСОБА_12 знаходячись у стані необхідної оборони захищався від озброєної групи осіб, які протиправно 29.12.2014 близько 19-00 год. вторглися у його житло, за адресою: АДРЕСА_2 , та напали на нього та його дружину погрожуючи зброєю, згідно якої ОСОБА_13 показала, що 29.12.2014 року вона разом з чоловіком перебували вдома за вище вказаною адресою, близько 18-30 на кухні готувала їжу, потім почула, що кричить її чоловік. Вона почула крик, та подумала, що йому погано і відразу побігла в зал. Коли вона тільки забігла на поріг приміщення зали, то побачила, що чоловіка в кімнаті не було, а у вікно почав лізти чоловік в камуфляжній формі, худорлявої статури, високого зросту, на голові була одягнена маска чорного кольору з вирізами для очей, взуття не пам`ятає. Він заліз у вікно, і вона побачила, що він тримає в руках автомат, який саме не може сказати. Також вона зразу побачила, що у вікно вскочив другий чоловік, який був одягнутий в маскувальну одежу білого кольору і повніший за статурою від першого чоловіка. Він також був у масці чорного кольору, але обличчя в нього було повнішим від першого чоловіка. Перший чоловік у камуфляжі націлився на неї автоматом, та погрожуючи застосувати його, наказав сісти на крісло розташоване в прихожій, а другий чоловік спочатку кинувся до прихожої, а потім вернувся в зал. Коли вона сіла в крісло, то високий чоловік у камуфляжі став біля неї, наставив у її бік автомат і заставив її знаходитись у кріслі. Вона намагалась встати з крісла та, чоловік в камуфляжі штовхнув її автоматом знову у крісло і наказав не вставати. В цей момент вона зразу почула звук пострілу, такий як хлопок. Чоловік у білому камуфляжі майже зразу вибіг із зали, а потім із будинку через кухню. Чоловік у темному камуфляжі побіг в зал. Що там відбувалось, вона на той момент не бачила, але чула звуки боротьби зі стороні зали, а також що там билось скло. Вона почала кричати, щоб не били чоловіка. Потім, як їй здалося, з`явився інший чоловік в білому маскувальному костюмі, міцної статури, з маскою на голові, з прорізом для очей, пізніше вона звернула увагу, що в нього були великі очі. Один з них забіг у кімнату до чоловіка та почав бити його, вона кричала, щоб вони його не чіпали, і вони зупинилися. Потім чоловік підвівся, підійшов до сейфу та витяг гроші та передав нападникам. Скільки точно було в сейфі грошей, вона не може сказати, приблизно 110000 чи 120000 гривень та 3000 доларів. Долари були купюрами по 100 доларів, а гривні по 100 і по 500 гривень. Також вони забрали у неї з сумочки гроші в сумі 2400 гривень. Вона почала просити, щоб вони залишили трохи грошей, бо чоловіку треба було їхати в лікарню, на що один з чоловіків взяв трохи грошей і кинув в її сторону, не перераховуючи їх, бо на той момент в кімнаті світло не горіло. Уже пізніше вона порахувала, що він кинув неї 1500 гривень. Вони поклали гроші в сумку синього кольору з фіолетовою вставкою. Цю сумку вони принесли з собою, бо в них вдома такої не було. Після цього вони заштовхали їх в ванну кімнату, та підперли трильяжом. Так як вона боїться замкнутого простору, то відсунула дзеркало і відштовхнула двері та вирвалася з ванної кімнати. Після цього вона почула, що вони шукають погріб, зрозуміла що вони хочуть їх зачинити в погребі. Потім чоловіки позв`язували їм руки жгутами для електричних дротів і почали вимагати, щоб їм віддали золото, вони казали «где золото, давай золото». Вона сказала, що на ній золота немає, а чоловік сказав, щоб вона віддала їм свої сережки і щоб вони вже пішли. Вона тоді сказала чоловікам, щоб вони взяли сережки в спальні в тумбочці. Один з чоловіків, в темному камуфляжі, пішов в спальню і почав ритися в тумбочці, але можливо незнайшов сережок чи не схотів їх брати, бо потім після того, як вони пішли, вона знайшла сережки в ящику. Після цього вони змусили їх піти в сарай на подвір`ї, та зачинили на ключ сарай. Вони посиділи з чоловіком там хвилин з 15, а потім вибили двері. Коли вийшли на подвір`я, то думали, що вони вже пішли, але коли підходили до будинку, то чоловіки повернулися з вулиці, та почали вимагати ключі від машини, але вона сказала, що віддала ключі зятю, так як він завтра повезе їх в лікарню. Вона попросила у чоловіків, щоб вони розв`язали їм руки. Один з чоловіків розрізав жгут на її руках, а вже після того як вони пішли, вона розрізала жгут на руках чоловіка. Після цього чоловіки сказали, щоб вони дали їм санки чи возик, як вони сказали, що їм треба підбитого товариша везти. Її чоловік ще спитав у них, чи він в нього попав і чи не застрелив його, бо за це посадять. Вони на це нічого не відповіли, а взяли на подвір`ї металевий возик, після чого знову замкнули нас в сараї, підперши двері лопатою та рушницею. Десь через хвилин 20 вона знову вибила двері, та коли вийшла на подвір`я, то їх вже не було на подвір`ї. Так як телефон чоловіка вони розбили, а її втопили в криниці, а також вирвали провід стаціонарного телефону в домі, то вони не могли зателефонувати зразу в міліцію. Так вона відразу пішла до свого сусіда ОСОБА_23 , та взяла в нього телефон та зателефонувала до міліції. Коли вони повернулися за санками, то у третього чоловіка, який був в білому маскувальному костюмі, на самому костюмі з переду було помітно плями крові у вигляді мазків; ОСОБА_12 показав, що він мешкає разом зі своєю дружиною ОСОБА_13 29.12.2014 року, близько 18-30 год., він знаходився разом з дружиною дома та дивились телевізор. Потім він почув що хтось дзвонить у дзвінок на вулиці і відразу відчинив вікно в кімнаті, де помітив що на вулиці за воротами особу. Він у невідомого запитав хто там, але у відповідь той став казати що йому треба подзвонити і вони застрягли в снігу, під час вказаної розмови невідомий вийшов із за кутка будинку і направив на нього автомат і почав залазити у відкрите вікно. В цей час його дружина була на кухні і не бачила початку. Після того як на нього направили автомат він відразу пішов в іншу кімнату де стояв сейф з рушницею, та взяв свою мисливську рушницю ІЖ-26 і став її заряджати, так як вона була не заряджена, також крикнув дружині щоб вона лягала та не рухалась. Коли він зарядив один патрон у рушницю то його дружина стала кричати і біля неї був один з невідомих чоловіків, та коли він зайшов до кімнати то побачив ще одного невідомого чоловіка який на нього направив пістолет, та він вистрелив у того чоловіка, на що той одразу вийшов з будинку, а в цей час з`явився третій чоловік. Невідомі були у білому камуфляжі та зеленому камуфляжі, на голові були маски, що було надягнено на третьому невідомому він не вдивлявся, так як коли він вистрелив й нього то він відразу покинув будинок. Коли невідомий у зеленому камуфляжі кинувся на нього то вони стали боротися і невідомий став його душити. В ході боротьби він декілька разів вдарив його по голові прикладом рушниці, після чого останній перестав його душити витяг в залу та усадив у крісло, де почав запитувати де гроші, та казав щоб він віддавав гроші. Під час своїх слів невідомий наставив на нього автомат та казав, що «давай гроші та ключі від сейфу». Після чого він віддав останньому ключі від сейфу, невідомий у зеленому камуфляжі відкрив сейф та забрав звідти 110000 гривень та 3200 доларів, купюри були у 100 та 500 гривень, а долари по 100 доларів. Після того як невідомі забрали гроші то його та дружину відвели до ванної кімнати і підперли двері, а самі ще знаходились у будинку. Через деякий час відкрили двері та відразу зв`язали їм руки мотузкою та відвели на вулицю до сараю де стали питати де їх погріб, де зачинили їх. Після того коли вони вибили двері сараю то невідомі знов повернулися та стали вимагати ключі від автомобіля або щоб він завів трактор за те, що він підстрелив їхнього товариша, на що він пояснив що машини у нього на даний час немає, а трактор неможливо завести. Після чого вони їх знову зачинили у сараї, а вони знову вибили двері, а невідомі стали просити санчата або візок щоб відвезти товариша який був поранений, після чого знову їх зачинили, а коли вони знов вибили двері то невідомих вже не було. Вказана подія тривала близько години;

Показання потерпілої ОСОБА_13 та протокол впізнання з її участю повністю узгоджуються із іншими непрямими доказами, а саме: показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , відповідно яких, в кінці 2014 року, 28-29 грудня, близько 24-00 год. у вікно її будинку постукав невідомий чоловік, попросивши телефон, щоб зателефонувати і викликати допомогу, оскільки його машину замело і телефон розрядився. У будинку, крім неї, була донька, яка не виходила зі своєї кімнати. Відкривши двері, вона побачила на порозі невідомого чоловіка коренастої статури, одягненого у костюмі з плащової тканини чорного кольору, взутого у дуті чоботи чорного кольору, без шапки. На прохання останнього вона дала йому свій мобільний телефон, з якого він здійснив дзвінок, кому саме вона не знає, та під час розмови, нічого не пояснивши, казав лише «так», «ні», «ага». Дзвінок переривався, оскільки тоді був поганий мобільний зв`язок. Чоловікові передзвонювали з невідомого номеру телефону. Зі слів вказаного чоловіка вона дізналася, що, він їхав з с.Близнюки і що у нього в машині знаходився товар на суму 50000 грн., тому він попросив когось знайти його, щоб витягти машину із заметів. В той час вона почула, що на вулиці їде трактор і запропонувала чоловікові звернутись до тракториста за допомогою, на що останній замешкався і вийшов на вулицю лише тоді, коли трактор вже проїхав. Через деякий час останній повернувся до її будинку, де вона на його прохання пригостила чаєм. Він спитав, як йому доїхати до м.Лозова Харківської області, на що вона запропонувала викликати швидку допомогу, оскільки звичайна машина не змогла б проїхати вулицями через великі замети. Він спочатку відмовився, на що вона сказала, що не може залишити його у себе на ніч і знову запропонувала викликати швидку, на що останній погодився. Машина швидкої допомоги приїхала, але не доїхала до її двору через замети. Медсестри прийшли до неї додому пішки, оглянули вказаного чоловіка, почали запитувати його анкетні дані, на що останній почав нервувати, плутатися у словах, називаючи себе різними іменами і сказав, що проживає у м.Харків на Холодній горі. Медичні працівники запропонували чоловікові поїхати з ними до лікарні, де він може переночувати, на що той відмовився, про що написав письмову заяву. Її будинок чоловік покинув близько 2-00 год. разом з медичними працівниками. Зранку, того ж дня, близько 06-00 год., до неї додому прийшли працівники поліції, які когось шукали, в присутності понятих, під протокол допитали її і зняли відбитки пальців з чашки, з якої пив вказаний чоловік. Після чого вона підписала якісь документи. З її будинку працівники поліції ніякі речі не вилучали. Вказаних працівників швидкої вона знає, водій - ОСОБА_26 , молодша медсестра - ОСОБА_27 та медсестра ОСОБА_28 . Водій швидкої, того вечора, у будинок не заходив. Через деякий час працівники поліції допитували її у райвідділі с.Близнюки. Потерпілі у райвідділі їй розповіли про те, що на них був здійснений напад, в ході якого, нападники забрали їх гроші. Вона не пам`ятає, чи схожий хтось присутній у залі судових засідань на чоловіка, який приходив до неї додому того вечора. Біля її будинку ніякого автомобіля, крім автомобіля швидкої допомоги, який приїхав до її двору пізніше, вона не бачила. Їй розповідали, що вказаний невідомий чоловік просив водія швидкої допомоги відвезти його до м.Лозова, на що останній відмовився. Допомогти витягти автомобіль із заметів, чоловік водія швидкої не просив. У відділі поліції їй показували фотознімки, чи впізнала когось на них, вона на даний час вже не пам`ятає. Потерпілі проживали у с.Микільське, а вона у с.Милівка.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.12.2014 року, під час проведення якого свідок ОСОБА_16 на фото №4 впізнала чоловіка, який 29.12.2014 року, близько 23-30 год., постукав у вікно її домоволодіння та з яким вона деякий час спілкувалася, впустивши до будинку; згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, на фото №4 зображений ОСОБА_8 (т.3 а.с.10-11,12);

Таким чином встановлено, що ОСОБА_8 29.12.2014 близько опівночі перебував у с. Милівка неподалік с. Микільське, де був вчинений напад.

Твердження захисника про те, що показання свідка ОСОБА_16 та протокол пред`явлення особи для впізнання за участю цього свідка є недопустимим доказом через невпізнання нею обвинуваченого в судовому засіданні, колегія суддів вважає неспроможними. У КПК України відсутні вимоги про повторне впізнання свідком чи потерпілим по справі особи обвинуваченого саме під час судового слідства в залі судового засідання. Більш того, впізнання обвинуваченого як свідком ОСОБА_16 так і потерпілою ОСОБА_13 було проведено 30 грудня 2014 року, тобто на наступний день після вчинення нападу. Позаяк допит вказаних осіб судом відбувся значно пізніше, у 2019 році, тобто майже через 5 років після події, а тому цілком ймовірним є те, що вони могли не впізнати ОСОБА_8 в залі судового засідання, якого бачили один раз у житті.

Показання свідка ОСОБА_16 повно та об`єктивно узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_15 , відповідно яких, 29.12.2014 року, приблизно в період часу з 23-00 год. по 24-00 год. до КНП «Мирноград» надійшов виклик від мешканки с.Милівка, яка повідомила, що у вінка її будинку та двері стукав невідомий їй чоловік та просив викликати швидку допомогу, у зв`язку з переохолодженням. З нею на виклик виїхали санітарка на ім`я ОСОБА_29 та водій - ОСОБА_30 . У зв`язку із сильною хуртовиною, не доїхавши до місця виклику, пройшовши близько 300 метрів, вони підійшли до веранди будинку, де побачили, у сидячому положенні, раніше незнайомого чоловіка, який був високим на зріст, зі світлим волоссям, середньостатистичної статури, одягненого в темно - синю або чорну теплу куртку, темні штани, в`язану чорну шапку, від якого було чутно специфічний запах крові. Далі вони провели його огляд, температура тіла була нормальною, переохолодження, тілесних ушкоджень, пошкоджень на язиці від можливих судом та слідів крові ними не було виявлено. Причину запаху крові від вказаного чоловіка вони встановити не змогли. Від госпіталізації до медичного закладу вказаний чоловік відмовився. Останній зазначив, що довго йшов пішки та замерз. Вона не пам`ятає чи пояснював вказаний чоловік як опинився біля даного будинку, чи просив відвезти до лікарні та чи пропонував їм гроші. Через деякий час, в присутності останнього, їм від диспетчера надійшов інший виклик до сусіднього села, після чого вони почали збиратися на виклик, а невідомий їм чоловік теж зібрався та через кілька хвилин пішов у невідомому напрямку. Перебували на даному виклику приблизно 15-20 хв. У зв`язку із заметами на другий виклик їх супроводжувала снігоприбиральна машина та працівники поліції. Приїхавши на виклик вони помітили розбите вікно та сліди, після чого їм стало відомо, що на мешканців будинку була здійснена спроба пограбування. На території домоволодіння знаходилися чоловік та жінка, інших осіб не було. При огляді вказаної жінки тілесних ушкоджень не виявлено. При огляді чоловіка було виявлено сліди в області шиї. На її питання що сталося, останній розповів, що троє невідомих йому чоловіків увірвались до їх будинку та намагалися його душити, але він в цей час взяв мисливську рушницю та вистрелив в одного з них, після чого двоє інших потягли його на двір. Після чого вона повідомила працівникам поліції про підозрілий їх перший виклик у с.Милівка. Її допит проводили двічі, вперше через кілька годин після другого виклику, на якому було проведено впізнання за фотознімками, під час якого вона впізнала на фотознімку вказаного чоловіка, другий допит через кілька днів. В інших слідчих діях участі вона не приймала. Чоловік який знаходиться в судовому засіданні за зовнішніми даними дуже схожий на чоловіка з першого виклику у с.Милівка, якого вона оглядала.

Ці показання узгоджуються із протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.12.2014 року, під час проведення якого свідок ОСОБА_15 на фото №2 впізнала раніше не відомого їй чоловіка, якого 29.12.2014 року, близько 23-30 год., знаходячись на виклику поруч з домоволодінням в АДРЕСА_2 , бачила, спілкувалася з ним і добре його розгледіла; відповідно до додатку до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, на фото №2 зображений ОСОБА_8 (т.3 а.с.13-14,15).

Колегія суддів вважає показання свідка ОСОБА_15 та протокол впізнання особи за фотознімком належними та допустимим доказами, більш того, свідок фактично впізнала обвинуваченого в судовому засіданні. Звертає увагу на себе той факт, що як слідує із показань свідка ОСОБА_15 від ОСОБА_8 було чутно запах крові, проте тілесних ушкоджень на ньому не виявлено та останній не скаржився на кровотечу. Є очевидним, що від нього був запах крові загиблого ОСОБА_11 , якого обвинувачений та інша особа, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, намагалися врятувати, поклали його на візок та везли до автомобіля. Також колегія суддів враховує показання свідка ОСОБА_16 в тій частині, що ОСОБА_8 повідомляючи їй про те, що його автомобіль застряг у переметах снігу та вочевидь говорив неправду, оскільки на її пропозицію звернутися до тракториста, який у цей час проїжджав біля будинку та чистив дорогу, обвинувачений ніяк не відреагував та не скористався нагодою витягнути застряглий автомобіль із снігу.

Обставин, за яких потерпілі могли оговорити обвинуваченого, колегія суддів не знаходить з урахуванням того, що потерпілі та обвинувачений між собою не були знайомі, неприязних відносин не мали.

Згідно висновків судово-медичної експертизи №465-ЛЗ/14 та №464-ЛЗ/14 від 30.01.2014 у обох потерпілих виявлені легкі тілесні ушкодження.

Інші допитані судом свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , хоча і не були очевидцями та не повідомляли обставини вчинення кримінального правоопршуення, проте їхні свідчення не суперечать встановленим судом обставинам нападу на подружжя Мушкетер, а в певних деталях доповнюють загальну картину подій та сприяють становленню всіх обставин по справі в деталях. Показання цих свідків отримані слідчим з дотриманням вимог КПК та не можуть бути визнані недопустимими доказами з підстав, наведених захисником у вимогах її апеляційної скарги.

Суд також врахував і інші докази, надані стороною обвинувачення, відповідно до яких повно та об`єктивно встановлено обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014220380002852 від 30.12.2014 року, згідно якого 29.12.2014 року о 23-50 год. зареєстровано повідомлення ОСОБА_13 за ч.3 ст.187 КК України за фактом розбійного нападу невідомими особами, в камуфляжній формі та балаклавах, під загрозою застосування зброї, схожої на автомат і пістолет, які проникнувши через віконний отвір до домоволодіння по АДРЕСА_2 , здійснили напад на неї та її чоловіка ОСОБА_12 , завдавши тілесні ушкодження, заволоділи грошовими коштами в сумі 3000 доларів США та близько 110000 грн. (т.2 а.с.192);

- постанова слідчого СВ Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, погодженої прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області від 02.02.2015 у кримінальному провадженні №12014220380002852 від 30.12.2014, за ознаками злочину передбаченого ст.187 ч.3 КК України, згідно якої досудове розслідування було зупинене, а підозрюваний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оголошений в розшук (т.4 а.с.10-11);

- постанова слідчого СВ Близнюківського ВП ГУНП в Харківській області, від 11.09.2017 у кримінальному провадженні №12014220380002852 від 30.12.2014, за ознаками злочину передбаченого ст.187 ч.3 КК України, досудове розслідування було відновлене, в зв`язку з встановленням місцезнаходження та затриманням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.02.2013 року (т.4 а.с.12);

- постановою прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області від 07.11.2017 у кримінальному провадженні №12014220380002852 від 30.12.2014, за ознаками злочину передбаченого ст.187 ч.3 КК України, згідно якої відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було виділено в окреме провадження кримінальне провадження №12017220730000368 від 07.11.2017 року у зв`язку з тим, що ОСОБА_8 був розшуканий (т.2 а.с.193-210, т.3 а.с.240-248).

З наведених доказів вбачається, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 №12017220730000368 від 07.11.2017 року було виділено з іншого кримінального провадження №12014220380002852 від 30.12.2014. Саме кримінальне провадження №12014220380002852 зупинялося через розшук обвинуваченого та було відновлено слідчим 11.09.2017, що спростовує твердження захисника про не відновлення цього кримінального провадження щодо ОСОБА_8 (№12017220730000368) після його зупинення та здійснення слідчих і розшукових дій слідчим в рамках зупиненого кримінального провадження.

Інші докази, які суд врахував, це витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017220730000368 від 07.11.2017 року, згідно якого у виділеному провадженні було зареєстровано повідомлення ОСОБА_13 за ч.3 ст.187 КК України за фактом розбійного нападу невідомими особами, в камуфляжній формі та балаклавах, під загрозою застосування зброї, схожої на автомат і пістолет, які проникнувши через віконний отвір до домоволодіння по АДРЕСА_2 , 29.12.2014 року о 23-50 год. здійснили напад на неї та її чоловіка ОСОБА_12 , завдавши тілесні ушкодження, заволоділи грошовими коштами в сумі 3000 доларів США та близько 110000 грн. (т.2 а.с.211);

- заяви потерпілих ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , згідно яких останні просять притягти до кримінальної відповідальності невідомих їм осіб, які 29.12.2014 року, близько 18-30 год., в камуфляжній формі та балаклавах, з погрозою застосування зброї, проникнувши через віконний отвір до домоволодіння по АДРЕСА_2 , здійснили на них напад, завдавши тілесних ушкоджень та заволоділи їх грошовими коштами в сумі 3000 доларів США та близько 110000 грн. (т.2 а.с.212,234);

- протокол огляду місця події від 30.12.2014 року та фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено коробку з патронами в кількості семи шт., полімерний шнур, балаклаву, гільзу, три відрізки липкої стрічки зі слідами пальців рук, відрізок липкої стрічки зі слідом тканини, чотири марлевих тампони зі слідами бурого кольору, рушницю ІЖ27М (т.2 а.с.213-218,219-233);

- протокол огляду місця події від 31.12.2014 року та фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості розташовану на в`їзді с.Олексіївка, Близнюківського району, Харківської області, в ході огляду якої було виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ синього кольору державний номер НОМЕР_1 , білий маскувальний халат (куртку, штани, панчохи), камуфляжну куртку кольору хакі, коричневі рукавички, частини тканини, чорні берці, спортивні кеди, пластикову зав`язку (т.2 а.с.235-238,239-246);

- протокол огляду місця події від 31.12.2014 року, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в якому виявлено та вилучено куртку «камуфляжну» зі слідами речовини бурого кольору (т.3 а.с.3-5);

- протокол огляду місця події від 02.02.2015 року, згідно якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості, навпроти домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу буд. АДРЕСА_4 , на якій виявлено та вилучено чоловічу в`язану шапку чорного кольору, пасок зі шкіряною кобурою для пістолета світло-коричневого кольору (т.3 а.с.22-24);

- заява ОСОБА_12 від 31.01.2015 року про виявлення під вікном його домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , металевого предмету схожого зовні на пістолет (т.3 а.с.25);

- протокол огляду місця події від 31.01.2015 року та фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено металевий предмет зовні схожий на пістолет, чорного кольору, з маркуванням на зовні «AKREP 2004 MAGNUM» та номер « НОМЕР_2 » (т.3 а.с.27-29,30-32);

- протокол отримання зразків для експертизи від 05.10.2017 року, згідно якого, на підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 29.09.2017 року про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків (крові), у ОСОБА_8 з вени лівої руки було взято 5 мл крові (т.3 а.с.45,46-49);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.12.2014 року, згідно якого 30.12.2014 року під час проведення огляду місця події, на АДРЕСА_2 , на пустирі, на відстані близько 150 метрів від домоволодіння ОСОБА_12 був виявлений труп невідомого чоловіка з вогнепальним пораненням в області шиї (т.3 а.с.68);

- протокол огляду трупу від 30.12.2014 року та фототаблицею до нього, згідно якого в ході огляду трупу чоловічої статі, в лівому врізному кармані спортивних брюк виявлено та вилучено товарний чек №0000030567 від 28.12.2014 року на придбання товару на суму 241 грн. на ім`я ОСОБА_11 (т.3 а.с.69-72,73-74);

- протокол пред`явлення трупа для впізнання від 30.12.2014 року, згідно якого ОСОБА_31 , оглянувши труп невстановленого чоловіка, впізнав за загальними рисами обличчя, за розрізом очей, виразом обличчя, за статурою та будовою тіла, за шрамом на верхній частині лівої руки свого сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.3 а.с.75-76);

- протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 30.12.2014 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_12 оглянувши труп невстановленого чоловіка, впізнав за сукупністю ознак, а саме за тілобудовою, за зростом та за статурою, чоловіка, в якого він вистрелив з мисливської рушниці, згідно довідки до протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 30.12.2014 року - пред`явлений труп є трупом ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав, за адресою: АДРЕСА_5 (т.3 а.с.77-78,79);

- протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 30.12.2014 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_13 . оглянувши труп невстановленого чоловіка, впізнала за сукупністю ознак, а сааме за зростом та за статурою, чоловіка, в якого 29.12.2014 року вистрелив з мисливської рушниці її чоловік ОСОБА_12 , згідно довідки до протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 30.12.2014 року - пред`явлений труп є трупом ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав, за адресою: АДРЕСА_5 (т.3 а.с.80-81,82);

- протоколом отримання біологічних зразків для проведення судової експертизи від 03.01.2015 року, згідно якого, на підставі постанови прокурора прокуратури Близнюківського району Харківської області про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 30.12.2014 року, у ОСОБА_11 в приміщенні ХОБ СМЕ Лозівського МРО були відібрані біологічні зразки (т.3 а.с.85);

- протоколом огляду місця події від 03.01.2015 року, згідно якого в приміщенні павільйону №1 ХОБСМЕ Лозівського МРО, було виявлено та вилучено куртку білого кольору з пошкодженнями, берці чорного кольору, куртку-толстовку темно-синього кольору з пошкодженнями, светр сірого кольору з пошкодженнями, футболку чорного кольору з пошкодженнями, печатки чорного кольору, шапку чорного кольору, штани білого кольору, спортивні брюки темно-сірого кольору, труси-шорти синього кольору (т.3 а.с.86-88);

- постановою про закриття кримінального провадження №12017220730000361 від 01.11.2017 року, виділеного в окреме провадження відносно ОСОБА_11 із кримінального провадження №12014220380002852 від 30.12.2014, згідно якої прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 07.11.2017 закрито кримінальне провадження відносно підозрюваного ОСОБА_11 , за ст.187 ч.4 КК України, у зв`язку з його смертю 29.12.2014 (т.3 а.с.100-102).

- судово-медичною імунологічною експертизою №62-И/15 від 02.01.2015 року, згідно висновків якої кров від трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; на армійських черевиках (об`єкт №1), вилучених під час огляду автомобіля ВАЗ 2101, виявленого на околиці АДРЕСА_3 , виявлено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_11 не виключається (т.3 а.с.1-2);

- судово-медичною імунологічною експертизою №63-И/15 від 02.01.2015 року, згідно висновків якої кров від трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; на камуфляжній куртці (об`єкти №№1-9), вилученої під час огляду місця події в лісосмузі, на околиці АДРЕСА_3 з автомобіля ВАЗ 2101, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_11 не виключається (т.3 а.с.8-9);

- судово-медичною експертизою №291-ЛЗт/14 від 27.02.2015 року, згідно висновків якої, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа невідомого чоловіка, на вигляд 30-35 років, упізнаного як ОСОБА_11 , 1980 року народження (43 роки), з огляду на дані проведених лабораторних експертиз: причиною смерті ОСОБА_11 стала гостра крововтрата обумовлена внутрішньою (в лівій плевральній порожнині 500 мл крові) і зовнішньою кровотечею в результаті вогнепального поранення грудної клітини з пораненням легені і пошкодженням ребер; смерть ОСОБА_11 наступила в проміжку між 19 і 21 годинами 29 грудня 2014 року; в ході проведеної експертизи трупа ОСОБА_11 виявлено одне вогнепальне дробове поранення грудної клітини із вхідною раною в лівій підключичної області та вихідними ранами на лівій бічній поверхні грудної клітини в області проекції 2-4 ребер по задній пахвовій лінії; дане поранення утворилося внаслідок одного пострілу з вогнепальної дробової зброї з дистанцією пострілу в межах щодо компактного дії дробового заряду; будь-яких тілесних ушкоджень, по своїй локалізації вказуючих на можливість свого утворення в ході боротьби або самооборони ОСОБА_11 в ході експертизи його трупа не встановлено; людина, після отримання такого вогнепального поранення, яке виявлено на трупі ОСОБА_11 може перебувати у свідомості і здатна здійснювати активні дії в досить обмеженому обсязі за рахунок швидко наростаючої крововтрати і наявності больового синдрому, так як по ходу раневого каналу були поранення верхньої частки легені і дрібноуламкового руйнування 2-6 ребер в проміжку між задньою пахвовою і лопатковою лініями (т.3 а.с.94-99);

Аналізуючи вище перелічені докази, всупереч доводам апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх належними та допустимими. Хоча у них відсутня згадка про ОСОБА_8 , проте цими доказами встановлені повні обставини кримінального провадження щодо того, що під час нападу потерпілий ОСОБА_12 застрелив одного з нападників, яким виявився ОСОБА_11 . Також цими доказами підтверджується той факт, що виявлений на околиці АДРЕСА_3 автомобіль марки ВАЗ 2101 використовували нападники для прибуття до місця вчинення злочину, оскільки вже після загибелі одного із співучасників, нападники повернулися до автомобіля та зняли речі, які були забруднені кров`ю ОСОБА_11 і залишили їх у автомобілі.

Згідно висновків судово-медичної експертизи №465-ЛЗ/14 від 30.01.2015 року встановлено, на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_13 , 1963 року народження, у неї мали місце синці на підборідді зліва, по розгинальній поверхні правого лучезап`ястного суглобу, по розгинальній поверхні лівого лучезап`ястного суглобу; садна на підборідді зліва, на боковій поверхні шиї зліва в середній третині котрі утворилися від дії тупих (тупого) предметів що не відобразили в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей, можливо в строк і за обставин вказаних в установочній частині постанови та потерпілою; за ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження (згідно п.2.3.1. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995) (т.3 а.с.19);

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи №464-ЛЗ/14 від 30.01.2015 року встановлено, згідно висновків якої на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_12 , 1963 року народження, у нього мали ссаднені ділянки шкіри на лобі в центрі, у зовнішнього кута лівого ока, в надпідбородній області праворуч, на передній поверхні живота зліва на 2 см вліво від умовно-серединної лінії, в підлопатковій області праворуч, в поперекової області справа; ссадна по задній поверхні правого плеча в середній третині, на спині справа по лінії лопатки в області ребер, по передній поверхні лівої гомілки в середній і верхній третині; синці по передній поверхні шиї в середній третині, по передній поверхні правою плеча з верхньої третини з переходом на зовнішню поверхню правого плеча, по зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині, на грудній клітці справа по передньоключичній лінії в області проекції 2-4 ребер, на грудній клітці справа по пахвовій лінії в області проекції 6-8 ребер, в області козелка правого вуха, по розгинальній поверхні правого лучезап`ястного суглоба, по розгинальній поверхні лівого лучезап`ястного суглоба які утворилися від дії тупих (тупого) предметів, що не відобразили в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей можливо в термін і за обставин зазначених у настановній частині постанови і потерпілим; за ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження (згідно п.2.3.1. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95) (т.3 а.с.20-21).

Встановлення тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілих необхідне для правильної кваліфікації дій обвинувачених, в даному випадку як розбій.

Суд першої інстанції правильно поклав в основу вироку й інші докази:

-висновок судово-балістичної експертизи №55 від 19.02.2015 року, згідно якого наданий на експертизу нестандартний (перероблений саморобним способом колишній сигнальний) пістолет «АКRЕР 2004-МAGNUM» виробництва Туреччини (заводського виготовлення) калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_2 - є гладкоствольною вогнепальною зброєю калібру порядку 6,5 мм; конструкція пістолета піддалася саморобній переробці з метою зміни його первісного функціонального призначення; пістолет придатний для здійснення пострілів патронами з металевим снарядом калібру 9 мм РА, а також нестандартними боєприпасами (т.3 а.с.33-35);

- висновок судово-медичної імунологічної експертизи №2174-И/17 від 06.11.2017 року, згідно якого групова приналежність наданого на дослідження зразка крові на марлі ОСОБА_8 (об`єкти №1-3) АВ (т.3 а.с.51-52);

- висновок судово-медичної імунологічної експертизи №2384-И/17 від 22.11.2017 року, відповідно до якого зазначено, згідно «Висновку експерта» №2174-И від 06.11.2017 р.: «Групова приналежність наданого на дослідження зразка крові на марлі ОСОБА_8 (об`єкти №1-3) - АВ»; згідно «Висновку експерта» №61-И від 31.01.2015 р. : «На куртці (об`єкт №16) и 1-ому тапку (об`єкт №44), виявлена кров людини, в якій виявлені А і В...». Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об`єктах належить до групи АВ, і можливість походження її від ОСОБА_8 не виключається (т.3 а.с.54).

- судово-медичною імунологічною експертизою №61-И/15 від 31.01.2015 року, згідно висновків якої кров від трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; на маскувальному костюмі: куртці (об`єкти №1-15,17-28), брюках (об`єкти №29-42), першому тапку-мішечку (об`єкт №43), вилученому під час огляду автомобіля ВАЗ 2101, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_11 не виключається; на куртці (об`єкт №16) та 1-му тапку (об`єкт №44), виявлена кров людини, в якій виявлено А і В. Такий результат може бути в разі змішування крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_11 не виключається і крові В з ізогемаглютиніном анти-В; на другому тапку-мішечку, плям схожих на кров, не знайдено (т.3 а.с.56-60);

- судово-медичною цитологічною експертизою №31-Ц/2015 від 06.02.2015 року, згідно висновків якої згідно «Висновку експерта №47К/14 (№ трупа 291-ЛЗт) від 13.01.15 року», проведеного у відділі судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово- медичної експертизи, кров трупа громадянина ОСОБА_11 відноситься до групи А (II) з ізогемаглютиніном Анти-В з супутнім антигеном Н; при проведенні судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту обох рук громадянина ОСОБА_11 виявлені сліди крові людини, в якій виявлений антиген А; встановити статеву приналежність слідів крові не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю клітинних елементів крові; отже, сліди крові могли піти від людини з групою крові А (II) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від громадянина ОСОБА_11 ; що стосується клітинного складу, то його походження найймовірніше за рахунок власного нігтьового ложа; даних про наявність травматичного епітета не отримано (т.3 а.с.89-93);

- речовими доказами: курткою захисного окраску кольору хакі, автомобілем марки ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 , білим маскувальним халатом (куртка, штани, панчохи); камуфляжною курткою кольору хакі; коричневими рукавичками; частиною тканини; берцями; спортивними кедами; пластиковою зав`язкою; пістолет AKREP 2004 Magnum чорного кольору, коробкою з 7 патронами 12 калібру; полімерним шнуром; балаклавою, гільзою, 3-ма відрізками липкої стрічки зі слідами пальців рук; 1 відрізком липкої стрічки зі слідами тканини; 4 марлевими тампонами зі слідами бурого кольору; рушницею ІЖ27М, балаклавою, курткою білого кольору, джемпером сірого кольору, фуфайкою (футболкою) чорного кольору (т.3 а.с.36-37,38-39,43).

Оглянуті в судовому засіданні речові докази, які були опечатані належним чином та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, не викликали у суду сумнівів в їх достовірності. Твердження захисника про не дослідження речових доказі у судовому засіданні спростоване журналом судового засідання від 26.02.2020 та технічним записом до нього, а отже суд правильно послався у вироку суду на речові докази, як на доказ вини обвинуваченого.

Колегія суддів звертає увагу, що досліджувана куртка згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №2384-И/17 від 22.11.2017 року, на якій виявлені сліди крові, що можуть походити від ОСОБА_8 , була виявлена та вилучена в автомобілі ВАЗ 2101 поблизу АДРЕСА_3 і саме в цьому автомобілі були виявлені речі зі слідами крові загиблого ОСОБА_11 , що також доводить участь обвинуваченого ОСОБА_8 у здійсненні нападу на подружжя Мушкетер 29.12.2014.

Колегією суддів встановлено, що судовий розгляд судом першої інстанції проведено лише в межах висунутого обвинувачення. Крім того, зміст обвинувального акту під час проведення підготовчого судового засідання перевірявся судом першої інстанції, невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону не встановлено.

Доводи захисника ОСОБА_10 , які наведені в апеляційній скарзі щодо проведення ряду процесуальних дій після зупинення провадження, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції, з наведенням конкретних мотивів у вироку, як про це наведено вище по тексту даної ухвали.

На переконання колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні існують достатні підстави для висновку про сплановану узгодженість дій обвинуваченого ОСОБА_8 та інших осіб, об`єднані єдиним умислом на здійснення саме розбійного нападу на потерпілих Мушкетер з огляду на обставини нападу на потерпілих Мушкетер, враховуючи час та місце скоєння злочину, характер дій ОСОБА_8 та інших нападників, направлені на відшукання грошових коштів, використання спорядження необхідного для вчинення злочину - камуфляжу, масок, інших предметів та зброї, залучення транспортного засобу.

Стороною захисту не наведено підстав для скасування вироку суду та направлення кримінального провадження для нового розгляду у суді першої інстанції, визначених ст.ст. 412, 415 КПК України.

Таким чином, невідповідностей висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, чи істотних порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно оцінив за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, які переконливо свідчать про те, що ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб здійснив розбійний напад, поєднаний з проникненням у житло з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах, у зв`язку з чим, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вказані вимоги закону та роз`яснення Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше судимий, має не зняті і не погашені в установленому порядку судимості за вчинення корисливих злочинів, раніше відбував покарання реально, однак належних висновків для себе не зробив, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується формально задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з 2003 року перебував на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання препаратів коноплі зі шкідливими наслідками, в 2008 році знятий з обліку у зв`язку із покращенням (т.4 а.с.14,15,16,17,19-35,36-40,41-43,44).

Відповідно до ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд визнав рецидив злочинів.

З врахуванням даних про особу обвинуваченого, судом першої інстанції правильно встановлено, що виправлення ОСОБА_8 неможливе без його ізоляції від суспільства та обґрунтовано визначено останньому покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Призначене судом першої інстанції покарання, на думку колегія суддів, є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу із внесеними доповненнями обвинуваченого ОСОБА_8 та апеляційну скаргу в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2021 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання, строк його перебування під вартою з 14.06.2021 по 17.11.2022 включно та з 17.05.2023 по 06.11.2024 включно з розрахунку, що 1 дню перебування під вартою відповідає 2 дні позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання період відбутого ним покарання з 18.11.2022 по 16.05.2023 з розрахунку день за день.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той самий строк з моменту отримання ним копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4