ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 591/1149/22 Номер провадження 22-ц/814/2609/24Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко А.П. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Ванда А.М.,
з участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лісовського С.В., представника третьої особи АТ «Мегабанк» - адвоката Дребот І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Мегабанк», ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Лісовським Сергієм Володимировичем, приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Наталії Василівни
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 20 жовтня 2023 року, постановлене суддею Сидоренко А.П. (повний текст складено 30 жовтня 2023 року),
у справі за позовом приватної фірми «Ордекс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна, Акціонерне товариство «Мегабанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння,
в с т а н о в и в:
21.02.2022 ПФ «Ордекс» звернулася в суд із позовом, у якому, з урахуванням його уточнень, просить витребувати на користь підприємства із чужого незаконного володіння:
- ОСОБА_2 : нежитлове приміщення, магазин А-1, загальною площею 148,4 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна: аптечний кіоск Б-1, загальною площею 26 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2570643859080; а також земельну ділянку 39 з кадастровим номером 5910136300:01:003:0070, площа 0,0048 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за тією ж адресою;
- ОСОБА_1 - нежитлове приміщення, магазин А-1, загальною площею 140,4 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна: навіс В, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2570643859080; а також земельну ділянку 39 із кадастровим номером 5910136300:01:003:0068, площа 0,0092 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за тією ж адресою.
В обґрунтування вимог позову зазначає, що між АТ «Мегабанк» та ПФ «Ордекс» у межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій ГД-11-18/2016 від 24.10.2016 (надалі основне зобов`язання), укладені кредитні договори: №11-18/2016-МК-UAH від 24.10.2016; №11-18/2016-МК-UAH-1 від 30.11.2016; №11-18/2016-МК-UAH-3 від 14.06.2018; №11-18/2016-МК-UAH-4 від 18.01.2019; №11-18/2016-МК-UAH-5 від 15.02.2019.
Зобов`язання за такими договорами забезпечені іпотекою згідно договору №11-18/2016-МК-UAH-3 від 24.10.2016 (зі змінами), посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В. за реєстровим №2300, відповідно до якого в іпотеку банку визначене нерухому майно, яке належить на праві власності ПФ «Ордекс», а саме:
1 - нежитлове приміщення (торгівельно-побутовий комплекс, салон-перукарня), загальною площею 1455,1 кв.м., реєстровий номер об`єкта нерухомого майна: 325103859101, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 ;
2 - громадський будинок (магазин; аптечний кіоск), загальною площею 315,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 850284659247, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
3- земельна ділянка загальною площею 0,014 га, кадастровий номер:5910136300:01.003:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 592554359101, цільове призначення: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, землі житлової та громадської забудови.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або іпотечне застереження в договорі про іпотеку відсутні.
21.04.2020 АТ «Мегабанк» надіслав ПФ «Ордекс» вимогу №91-3064 щодо сплати заборгованості за кредитними договорами: №11-18/2016-МК-UAH від 24.10.2016 у розмірі 1224748,10 грн.; №11-18/2016-МК-UAH-1 від 30.11.2016 у розмірі 339412,42 грн.; №11-18/2016-МК-UAH-3 від 14.06.2018 у розмірі 3407351,37 грн.; №11-18/2016-МК-UAH-4 від 18.01.2019 у розмірі 845152,46 грн.; №11-18/2016-МК-UAH-5 від 15.02.2019 у розмірі 54758,43 грн.
24.02.2021 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. зареєстровано за Банком (Іпотекодержателем) право власності на все іпотечне нерухоме майно згідно договору №11-18/2016-MK-UAH-3 від 24.10.2016 (зі змінами).
Зазначає, що станом на 23.02.2021 загальна сума заборгованості за всіма кредитними договорами становила 6125788,50 грн. та була погашена 24.02.2021 о 14 годині 02 хвилин 48 секунд, після набуття у власність лише одного нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Із цього часу було відсутнім основне зобов`язання та, відповідно до положень ч.5 ст.3 та п.1 ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку», право іпотеки на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , як похідне після набуття відповідачем у власність одного предмета іпотеки.
Також звертає увагу на істотні розбіжності у визначеній вартості нежитлового приміщення, на яке впершу чергу було звернуто стягнення, а саме: згідно з висновком від 11.02.2021, підготовленого на замовлення АТ «Мегабанк» суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сабо Макро» - 7257 000,00 грн.; а за замовленням ПФ «Ордекс» - 17854416,00 грн.
Відтак, приватним нотаріусом Нагорною Н.В. під час вчинення реєстраційної дії, навіть із урахуванням вартості предмета іпотеки, визначеної за замовленням банку, не перевірявся факт виконання умов виконання підприємством умов основного зобов`язання та, за відсутності іпотечного застереження, наявності укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Наголошує, що у реєстраційній справі відсутня довідка іпотекодержателя з відомостям про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, що є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому поза увагою приватного нотаріуса Нагорної Н.В. залишився той факт, що у представника банку були відсутніми повноваження на подачу документів та заяви про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, оскільки у довіреності відсутнє зазначення щодо представництва банку перед приватними нотаріусами, а також право подачі заяви про реєстрацію права власності.
Також повідомляє, що 15.12.2021 банк продав ОСОБА_1 громадський будинок (магазин; аптечний кіоск), загальною площею 315,6 кв.м. та земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:01:003:0069, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 відчужив 51/100 часток указаного нерухомого майна на користь ОСОБА_2 .
30.01.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори:
- про поділ нежитлових приміщень, за результатами якого: ОСОБА_2 належить нежитлове приміщення, магазин А-1, загальною площею 148,4 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна: аптечний кіоск, Б-1, загальною площею 26 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; а ОСОБА_1 - нежитлове приміщення, магазин А-1, загальною площею 140,4 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна: навіс, В, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- договір дарування 51/100 часток земельної ділянки та про її поділ, унаслідок чого сформовано дві земельні ділянки: кадастровий номер 5910136300:01:003:0070, площею 0,0048 га - належна ОСОБА_2 ; кадастровий номер 5910136300:01:003:0068, площею 0,0092 га - ОСОБА_1 .
Із підстав викладеного, просить захистити порушене право згідно заявлених позовних вимог.
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 20.10.2023 позов ПФ «Ордекс» задоволено.
Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 нежитлове приміщення, магазин, А-1, загальна площа 148,4 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна: аптечний кіоск, Б-1, загальною площею 26, кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2570643859080) на користь приватної фірми «Ордекс».
Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 нежитлове приміщення, магазин, А-1, загальна площа 140,4 кв.м., складова частина об`єкта нерухомого майна: навіс, В, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2570609359080) на користь приватної фірми «Ордекс».
Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер: 5910136300:01:003:0070, площа: 0,0048 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585263259080) на користь приватної фірми «Ордекс».
Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер: 5910136300:01:003:0068, площа: 0,0092 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585277859080) на користь приватної фірми «Ордекс».
Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь приватної фірми «Ордекс» в дольовому порядку витрати по сплаті судового збору в розмірі 11164,50 грн., тобто по 5582,25 грн. із кожного.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що нерухоме майно, яке належить на праві власності ПФ «Ордекс», вибуло із власності останньої за відсутності документів, необхідних для державної реєстрації права власності на таке майно за АТ «Мегабанк», зокрема, окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в Іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, про можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Ізогляду на характер спірних правовідносин та встановлені обставини справи суд не вбачав невідповідності заходу втручання держави у право власності відповідачів критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном, сформованим у практиці ЄСПЛ, а тому дійшов висновку, що витребування у відповідачів спірного нежитлового приміщення не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а відповідатиме справедливому балансу інтересів сторін.
Із рішенням районного суду не погодилися відповідачі АТ «Мегабанк», ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Лісовський С.В., та приватний нотаріус Нагорна Н.В. оскаржили його до Сумського апеляційного суду. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просять рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
АТ «Мегабанк»у доводахапеляційної скаргинаголошує на тому, що діючим законодавством України не передбачено обов`язкової форми іпотечного застереження та вимог до такого застереження, також не встановлено вимог щодо окремого оформлення у тексті іпотечного договору іпотечного застереження, тому сторони на власний розсуд мають право визначати яким чином воно викладено. Натомість, підтверджуючим матеріалами справи вважає факт того, що іпотечний договір передбачає право іпотекодержателя набути право власності на предмет іпотеки. Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо того, що сторони іпотечного договору погодили тільки право на продаж предмет іпотеки, а не набуття у власність.
Доводить, що банком для реєстрації права власності на іпотечне майно було надано приватному нотаріусу всі документи, передбачені пунктом 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127.
Вважає відсутніми підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 388 ЦК України, оскільки порушення права власності ПФ «Ордекс» не мало місце; тоді як, АТ «Мегабанк» на підставі укладеного із ПФ «Ордекс» договору набуло право власності на предмет іпотеки та ставши його власником, правомірно уклало відплатний договір про продаж такого майна.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Лісовський С.В., у доводах апеляційної скарги зазначив наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що АТ «Мегабанк» направив боржнику вимогу про усунення порушень кредитних договорів та іпотечного договору, які у розумінні статті 37 Закону України «Про іпотеку» є повідомленням про намір оформлення права власності на предмет іпотеки. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження погашення заборгованості з боку позивача. Отже, АТ «Мегабанк» правомірно задовольнило забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у відповідності до іпотечного договору.
Зазначає, що у матеріалах реєстраційної справи є достатні докази, які суд залишив поза увагою, на підтвердження дотримання банком вимог п.61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127.
За встановлених обставин вважає, що у даному випадку відповідач є добросовісним набувачем так, як правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину.
Просить застосувати до спірних правовідносин позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у справі №461/12525/15-ц від 14.12.2022 та Верховного Суду у справах №521/8368/15-ц від 20.03.2019, №199/7375/16-ц від 18.03.2020, №199/8047/16-ц від 20.05.2020, за змістом якої виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це право; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК України майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.
Вважає недотриманим справедливий баланс по відношенню до інтересів відповідача ОСОБА_1 Повідомляє, що АТ «Мегабанк» перебуває у процедурі ліквідації, а тому його вимоги до банку, у випадку наявності рішення про стягнення збитків, будуть віднесені лише до 8 черги. Тоді як після продажу своїх активів банк вчиняє дії щодо задоволення лише 3 черги, грошових коштів для задоволення кредиторів 8 черги не вистачає.
Як на порушення норм процесуального закону вказує на те, що позивач жодного разу не забезпечив явку свого представника у судові засідання, і хоча у сторін були запитання до нього по суті спору, суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про визнання явки позивача обов`язковою.
Зазначає, що оскаржуване судове рішення більшою мірою базується на рішенні у справі №592/1886/22, де не досліджувалося питання добросовісності набуття іпотечного майна, а отже таке рішення не створює преюдицію. Крім того, вважає, що заявлений спір не підсудний Зарічному районному суду м.Суми та повинен був розглядатися за правилами господарського судочинства у Господарському суді Сумської області.
Приватний нотаріус Нагорна Н.В. у доводах апеляційної скарги наголошує на тому, що на нотаріуса, як державного реєстратора не покладено обов`язку перевіряти боргові документи на предмет вірності нарахування боргу боржнику за кредитним договором чи роботи перерахунок ринкової вартості об`єкта нерухомості, а тому викладене не може бути підставою для відмови нотаріусом у вчиненні реєстраційних дій, якщо тільки ці документи не оскаржені боржником до суду і судом не винесена ухвала про заборону вчиняти реєстраційні дії.
Зазначає, що наявні у справі докази підтверджують наявність непогашеної заборгованості боржника перед кредитором, а отже відсутніми підстави вважати виконаним у повному обсязі основного зобов`язання.
Як і представник АТ «Мегабанк» вважає, що діючим законодавством України не передбачено обов`язкової форми іпотечного застереження та вимог до такого застереження, також не встановлено вимог щодо окремого оформлення у тексті іпотечного договору іпотечного застереження, тому сторони на власний розсуд мають право визначати яким чином воно викладено. Тоді як іпотечний договір передбачає право іпотекодержателя набути право власності на предмет іпотеки, що суд першої інстанції залишив поза увагою безпідставно поклавшись на рішення суду у справі №592/1886/22.
Ухвалами Сумського апеляційного суду від 16.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником - адвокатом Лісовським С.В., на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 20.10.2023; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до судового розгляду.
24.01.2024 та 06.03.2024 ПР «Ордекс» подано до Сумського апеляційного суду відзиви на апеляційні скарги, які просить залишити без задоволення за їх безпідставністю.
Ухвалами Сумського апеляційного суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Нагорної Н.В. на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 20.10.2023; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до судового розгляду.
13.05.2024 сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сумського апеляційного суду та на підставі розпорядження голови суду цивільну справу №591/1149/22 передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду, оскільки він є найбільш територіально наближеним до Сумського апеляційного суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27.05.2024 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
26.08.2024 та 25.09.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшли заява представника ПФ «Ордекс» Буланова О.М. про розгляд справи за його відсутності.
04.11.2024 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лісовський С.В. подав до апеляційного суду додаткові пояснення щодо доцільності врахування позиції Верховного Суду, сформованої у справі №592/1886/22 від 18.09.2022, за змістом якої спір у цій справі є похідним від кредитних правовідносин суб`єктів господарювання, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лісовського С.В., та представник третьої особи АТ «Мегабанк» - адвокат Дребот І.А. просили рішення районного суду скасувати, наголошуючи, що заявлений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджується, що між АТ «Мегабанк» та ПФ «Ордекс» у межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій ГД-11-18/2016 від 24.10.2016 укладено такі договори:
- кредитний договір №11-18/2016-МК-UАН від 24.10.2016, за яким, з урахуванням додаткових угод до нього, банк надав Клієнту грошові кошти у розмірі 4400000,00 грн. на строк із 24.10.2016 до 16.03.2020, зі сплатою 25% річних із 24.10.2016 по 31.05.2018 та зі сплатою 23% річних з 01.06.2018 по 16.03.2020./а.с.19-28 т.1/;
- кредитний договір №11-18/2016-МК-UАН-1 від 30.11.2016, за яким, з урахуванням додаткових угод до нього, банк надав Клієнту грошові кошти у розмірі 3154 000,00 грн. на строк із 30.11.2016 до 29.11.2019 зі сплатою 25% річних із 30.11.2016 по 31.05.2018 включно, 23% річних із 01.06.2018 по 29.11.2019/а.с.29-38 т.1/;
- кредитний договір №11-18/2016-МК-UАН-3 від 14.06.2018, за умов якого, з урахуванням додаткових угод до нього, банк надав Клієнту грошові кошти у розмірі 3350000,00 грн. на строк із 14.06.2018 до 12.06.2020 зі сплатою 22% річних/а.с.39-45 т.1/;
- кредитний договір №11-18/2016-МК-UАН-4 від 18.01.2019, за яким, з урахуванням додаткових угод до нього, банк надав Клієнту грошові кошти в розмірі 949239,76 грн. на строк з 18.01.2019 до 15.02.2019 зі сплатою 2 % річних /а.с.46-52 т.1/ та додатковою угодою №1 від 18.01.2019 та від 05.02.2019 додаток до договору викладено у іншій редакції, а саме графік платежів /а.с.53-54 т.1/, додаткова угода №2 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-6 від 18.01.2019 від 15.02.2019 також змінено графік платежів №2 /а.с.55-56 т.2/, додаткова угода №3 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-4 від 18.01.2019 від 26.02.2019 також змінено графік платежів №3 /а.с.57-58 т.1/, додаткова угода №4 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-6 від 18.01.2019 від 13.03.2019 також змінено графік платежів №4/а.с.59-60 т.1/, додаткова угода №5 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-6 від 18.01.2019 від 15.03.2019 також змінено графік платежів №5/а.с.61-62 т.1/, додаткова угода №6 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-4 від 18.01.2019 від 08.04.2019 також змінено графік платежів №6/а.с.63-64 т.1/; додаткова угода №7 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-6 від 18.01.2019 від 12.04.2019 також змінено графік платежів №7/а.с.65-66 т.1/; додаткова угода №8 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-6 від 18.01.2019 від 15.05.2019 також змінено графік платежів №8/а.с.67-68 т.1/; додаткова угода №9 до кредитного договору №11-18/2016-МК-UАН-6 від 18.01.2019 від 02.08.2019 також змінено графік платежів №9/.с.69-70 т.1/;
- кредитний договір №11-18/2016-МК-НАН-5 від 15.02.2019, за яким, з урахуванням додаткових угод до нього, банк надав Клієнту грошові кошти у розмірі 300000,00 грн. на строк із 15.02.2019 до20.12.2019 зі сплатою 23% річних./а.с.71-77 т.1/.
Додаткова угода №1 до кредитного договору №11-18/2016-МК-НАН-5 від 15.02.2019 від 08.04.2019 також змінено графік платежів №1./а.с.78-79 т.1/.
Додаткова угода №2 до кредитного договору №11-18/2016-МК-НАН-5 від 15.02.2019 від 12.04.2019 також змінено графік платежів №2./а.с.80-81 т.1/.
Додаткова угода №3 до кредитного договору №11-18/2016-МК-НАН-5 від 15.02.2019 від 15.05.2019 також змінено графік платежів №3./а.с.82-83 т.1/.
Додаткова угода №4 до кредитного договору №11-18/2016-МК-НАН-5 від 15.02.2019 від 02.08.2019 також змінено графік платежів №4./а.с.84-85 т.1/.
З метою забезпечення виконання клієнтом (ПФ «Ордекс») своїх зобов`язань за основним зобов`язанням між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір №11-18/2016-МК-UАН-3 від 24.10.2016, з урахуванням договорів про внесення змін, посвідчений 24.10.2016 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В., за реєстровим №2300 /а.с.86-89 т.1/, відповідно до якого у забезпечення виконання клієнтом своїх зобов`язань за договором, клієнт передав в іпотеку банку нерухоме майно, яке належить на праві власності ПФ «Ордекс», а саме: - нежитлове приміщення (торгівельно-побутовий комплекс, салон-перукарня), загальною площею 1455,1 кв.м, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна: 325103859101, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з п.3.3.6 указаного договору іпотеки Іпотекодавець має право набути право власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством, у разі порушення умов основного зобов`язання та/або цього договору, а також у випадку порушення справи про банкрутство Іпотекодавця.
З розділу 5 цього договору вбачається, що у ньому міститься іпотечне застереження та передбачено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, відповідно до п.5.1. указаного договору, у разі невиконання, або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Згідно з п.5.2.1 зазначеного договору Іпотекодержатель має право при зверненні стягнення на предмет іпотеки від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, у порядку, встановленому чинним законодавством. Пункт 5.2.2 указаного договору передбачає, що визначений п.5.2.1 Договору спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені чинним законодавством України способи звернення стягнення на предмет іпотеки./а.с.86-89 т.1/.
Згідно фз договору про внесення змін №1 до Іпотечного договору №11-18/2016-МК-UAН-З від 30.11.2016, ПФ «Ордекс» та ПАТ «МЕГАБАНК» внесли зміни, згідно яких визначили предметом іпотеки в забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеними кредитними договорами:
- нежитлове приміщення (торгівельно-побутовий комплекс, салон-перукарня) загальною площею 1455,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- незавершений будівництвом житловий будинок (процент готовності незавершеного будівництвом будинку становить 58%, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ;
- земельна ділянка загальною площею 0,1 га, кадастровий номер: 5910136300:06:019:0607, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;
- громадський будинок (магазин; аптечний кіоск), загальною площею 315,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка загальною площею 0,014 га, кадастровий номер: 5910136300:01:003:0069, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.90-95 т.1/.
Згідно листа від 21.04.2022 № 91-3064 на адресу ПФ «Ордекс» АТ «Мегабанк» направлено вимогу-повідомлення про усунення порушення умов кредитних договорів №11-18/2016-МК-UAH від 24.10.2016р., №11-18/2016-МК-UAH-1 від 30.11.2016р., №11-18/2016-МК-UAH-3 від 14.06.2018р., №11-18/2016-МК-UAH-4 від 18.01.2019р., №11-18/2016-МК-UAH-5 від 15.02.2019р., які були укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №ГД-11-18/2016 від 21.10.2016 та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №11-18/2016-МК-UAH-3 від 24.10.2016р./а.с.102-107 т.1/.
Указану вимогу ПФ «Ордекс» отримала 27.04.2020, однак не усунула зазначені в ній порушення.
У лютому 2021 року АТ «Мегабанк» звернулося до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Н.В. із заявою про передачу у право власності предмет іпотеки.
Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата та час формування 24.02.2021 о 14 год. 02 хв. 48 сек., убачається, що спірні нежитлове приміщення належить на праві власності АБ «Мегабанк»./а.с.122-123 т.1/.
З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата та час формування 24.02.2021 о 15 год. 18 хв. 38 сек., убачається, що земельна ділянка, кадастровий номер: 5910136300:01:003:0069, площа: 0,0014 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, належить на праві власності АБ «Мегабанк»./а.с.124-125 т.1/.
З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата та час формування 24.02.2021 о 14 год. 51 хв. 08 сек., убачається, що громадський будинок (магазин, аптечний кіоск) магазин А-1, (302,2 кв.м), аптечний кіоск, Б-1, (30,1, кв.м), нравіс В (28,1 кв.м.), належить на праві власності АБ «Мегабанк»./а.с.126-127 т.1/.
З копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.2021 убачається, що АТ «Мегабанк» продав ОСОБА_1 громадський будинок (магазин; аптечний кіоск) за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер:5910136300:01:003:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 592554359101.
Згідно з п.5 указаного договору продаж вчинено за ціною 1664441, 34 грн., у тому числі громадський будинок: 1522851,67 грн., з яких 1473000,00 грн. ПДВ не передбачено, відповідно до ст.197.12 Податкового кодексу України, а 49851,67 грн., в тому числі ПДВ, земельна ділянка: 141589, 67 грн. без ПДВ./а.с.139-142 т.1/
З копії договору дарування від 13.01.2022 убачається, що ОСОБА_1 здійснив відчуження 51/100 часток нерухомого майна (громадський будинок (магазин; аптечний кіоск, навіс) шляхом дарування ОСОБА_2 /а.с.143-144 т.1/.
Відповідно до копії договору про поділ нежитлових приміщень від 13.01.2022, нежитлове приміщення громадський будинок, загальною площею 343,7 кв.м., розподіллено між ОСОБА_1 (49/100 часток) та ОСОБА_2 (51/100 часток). За результатами поділу вказаного майна присвоєно нові адреси./а.с.145-146 т.1/.
Згідно договору про поділ земельної ділянки від 13.01.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили поділ спірної земельної ділянки./а.с.149-150 т.1/
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив із підстав їх обґрунтованості належними та допустимими доказами.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 20ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- справи успорах щодоправа власностічи іншогоречового правана майно(рухомета нерухоме,в томучислі землю),реєстрації абообліку правна майно,яке (правана яке)є предметомспору,визнання недійснимиактів,що порушуютьтакі права,крім спорів,стороною якихє фізичнаособа,яка неє підприємцем,та спорівщодо вилученнямайна длясуспільних потребчи змотивів суспільноїнеобхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до статті 572ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
Згідно зі статтею 1Закону України«Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).
У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частини шоста та сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно з частиною першою статті 17Закону України«Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Статтею 23Закону України«Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 01.03.2018 у справі №461/12052/15, від 23.01.2019 у справі №210/2104/16 дійшла висновку, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад спору, у якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з 15.12.2017 - дати набрання чинності Законом Українивід 03.10.2017№ 2147-VIII«Про внесеннязмін доГосподарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів» спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №753/12916/15).
У постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №201/5876/22 сформульовано висновок про те, що спір щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання між юридичними особами, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів.
У справі, яка переглядається, позивач звернувся із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Із матеріалів справи убачається, що між АТ «Мегабанк» і ПФ «Ордекс» були укладені кредитні договори та договір іпотеки, на підставі якого АТ «Мегабанк» спочатку в позасудовому порядку зареєструвало за собою право власності на предмет іпотеки, а в подальшому відчужило це майно ОСОБА_1 , а той, у свою чергу, подарував 51/100 часток нежитлового приміщення ОСОБА_2 .
Отже, спір у цій справі стосується витребування на користь юридичної особи майна з чужого незаконного володіння, яке було предметом іпотеки на забезпечення виконання умов кредитних договорів, сторонами якого є юридичні особи, тобто, стосується правовідносин, які є похідними від кредитних правовідносин суб`єктів господарювання. Наведене відповідає позиції Верховного Суду сформованій у справі №592/1886/22 від 18.09.2024, яка за правилами частини 4 статті 263 ЦПК України є обов`язковою для врахування.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Згідно із частиною першою статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Оскільки суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства, а також враховуючи, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі. Відтак, доводи апеляційних скарг по суті спору оцінці апеляційним судом не підлягають.
Керуючись ст.ст.367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.4, 377 ч.2, 255 ч.1 п.1, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Мегабанк», ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Лісовським Сергієм Володимировичем, приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Нагорної Наталії Василівни - задовольнити частково.
Рішення Зарічного районногосуду м.Сумивід 20жовтня 2023року скасувати.
Провадження у справі за позовом приватної фірми «Ордекс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна, Акціонерне товариство «Мегабанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння - закрити.
Роз`яснити, що розгляд справи за позовом приватної фірми «Ордекс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна, Акціонерне товариство «Мегабанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння - віднесений до юрисдикції господарського суду.
Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Полтавського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Попередити про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання, матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13.11.2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123079642 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про речові права на чуже майно, з них: спори про володіння чужим майном |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні