Ухвала

від 18.11.2024 по справі 925/501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" листопада 2024 р. м. Черкаси справа № 925/501/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Чевгуза О.В., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтон"

до Приватного підприємства "Янакофф"

про стягнення 54 546,50 грн,

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтон" (вул. Сурікова, 4, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 24411630) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Янакофф" (вул. Смілянська, 168, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 35754859) про стягнення заборгованості за договорами поставки №000057С від 23 червня 2021 року та № 000021С від 01 лютого 2022 року в розмірі 54 546,50 грн, з яких: розмір основного боргу - 22 608,28 грн, розмір пені за несвоєчасну оплату вартості товару - 19 441,27 грн, розмір інфляційного збільшення боргу - 11040, 95 грн, три проценти річних від простроченої суми - 1456,00 грн.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 06 вересня 2024 року позов задовольнив частково, ухвалив стягнути з Приватного підприємства "Янакофф" 22 608,28 грн основної заборгованості, 2545,41 грн пені, 6693,98 грн інфляційних втрат, 897,28 грн три проценти річних, 2684,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.

10 жовтня 2023 року на виконання зазначеного рішення видано наказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 рішення залишено без змін.

18 березня 2024 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 видано наказ про стягнення з Приватного підприємства "Янакофф" витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн 00 коп.

14 листопада 2024 року від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича надійшло подання від 11 листопада 2024 року № 36/81 про обмеження громадянки України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання боржником - юридичною особою Приватним підприємством "Янакофф" судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Розглянувши подання приватного виконавця, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Подання обґрунтоване тим, що боржником не виконано судове рішення.

Боржник всіляко намагається уникнути зобов`язання по погашенню заборгованості та затягує виконання рішення суду.

Виконавче провадження відкрито 03.04.2024 за № 74630082 та № 74628794, про що приватним виконавцем винесено відповідні постанови про відкриття ВП з вимогою надати виконавцю довідку про майно, яке міститься на балансі ПП "Янакофф", надати копію балансу ПП "Янакофф", копії направлено боржнику до виконання, стягувану до відома. Згідно трек-номеру поштового відправлення № 0600906408888 та відмітки на повернені, лист повернено за зворотною адресою, підстава: Закінчення встановленого терміну зберігання (адреса боржника, що була зазначена у виконавчому листі).

В ході примусового виконання виконавчого документа приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та направлено запити у відповідні інстанції з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, доходів боржника.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, боржникові на праві власності нерухомість не належить.

Згідно з відповіддю Державної Митної служби України стало відомо, що боржник не здійснював митне оформлення товарів у період з 01.01.2014 по 08.04.2024.

Згідно з відповіддю Державної служби з питань праці, за боржником великовантажні, та інші технологічні транспортні, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування об`єкти нафтогазового комплексу, в управлінні не зареєстровані.

Згідно з відповіддю електронної відповіді МВС відомо, що за боржником зареєстровані транспортні засоби відсутні.

Згідно з відповіддю Головного управління Держпродспоживслужби України у Черкаській області встановлено, що за боржником не зареєстрована сільськогосподарська техніка.

Згідно з відповіддю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що боржник не володіє значними пакетами акцій емітентів приватних акціонерних товариств та публічних акціонерних товариств.

Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби боржник має відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та виставлено платіжні вимоги на списання коштів з арештованих рахунків боржника, кошти на рахунках відсутні.

Згідно з відповіддю Державної міграційної служби України відомо, що ОСОБА_1 , має дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 0.04.2017 органом видачі 7110.

15 квітня 2024 року на адресу підприємства ПП "Янакофф" та його керівника ОСОБА_1 (на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було направлено вимогу виконавця (у відповідності до ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження»), в якій вимагалося від керівника боржника надати виконавцю довідку про майно, яке міститься на балансі ПП "Янакофф", надати копію балансу ПП "Янакофф", та з`явитися особисто, до офісу приватного виконавця для дачі пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого провадження. Відповіді на вимогу отримано не було, відомості не надано. Лист з вимогою повернувся за зворотною адресою підстава: Закінчення встановленого терміну зберігання (адреса боржника, що була зазначена у виконавчому листі) (ШКІ № 0600910535363), лист, що направлений на адресу реєстрації керівника повернений «Закінчення встановленого терміну зберігання» (ШКІ № 0600910534820).

14 травня 2024 року приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника, було здійснене виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено, що боржник фактично не знаходиться за вищезазначеною адресою та господарської діяльності не здійснює. Даний факт підтверджується актом від 14.05.2024.

06 травня 2024 року на адресу підприємства ПП "Янакофф" та його керівника ОСОБА_1 , було направлено виклик щодо необхідності з`явитись до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича 21.05.2024 о 10.00 год. за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 33, оф. 25, з питання складення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками правопорушення встановленими ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповіді на виклик отримано не було. Лист з вимогою повернувся за зворотною адресою підстава: Закінчення встановленого терміну зберігання (ШКІ № 0600916996850), лист, що направлений на адресу реєстрації керівника повернений з підстави «Відправлення не вручене під час доставки» (ШКІ № 0600916995935).

На визначений у виклику приватного виконавця час, та станом на дату складання протоколу, керівник ПП "Янакофф" ОСОБА_1 не з`явилася, клопотання щодо перенесення дати складання протоколу до приватного виконавця не надходили. Приватним виконавцем було складено протокол про адміністративне правопорушення за відсутністю боржника та направлено до суду.

11 липня 2024 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/6600/24 керівника боржника ПП "Янакофф" ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Приватним виконавцем було направлено Повідомлення від 07.08.2024 про вчинення керівником ПП "Янакофф" кримінального правопорушення, яке полягає в умисному невиконанні рішення суду. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/9828/24 від 10.09.2024 зобов`язано уповноважених осіб Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. від 07.08.2024 року № 23532. Органом досудового розслідування було внесено відомості до ЄРДР під № 12024250310003022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене виконавець вважає, що можна зробити висновок, що ПП "Янакофф" в особі керівника Лаут Наталії Олександрівни умисно ухиляється від виконання рішення про стягнення з ПП "Янакофф" на користь стягувача коштів. ОСОБА_1 як керівник юридичної особи - боржника жодного разу не з`являлася до виконавця, не брала участі у виконавчому провадженні через представників чи юристів підприємства, на рахунок приватного виконавця не надходили коштів для погашення боргу, на адресу не надсилалися пропозиції із погашенням боргу перед стягувачем за рахунок належного боржникові рухомого чи нерухомого майна. Керівнику відомо про наявність відкритого виконавчого провадження та про необхідність погашення заборгованості. Керівник боржника - юридичної особі на даний час вчиняє всілякі дії (бездіяльність) спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок (частково або повністю) у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини. Виконавець, в свою чергу, проводить всі необхідні дії для примусового виконання рішення, тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, може спонукати керівника боржника перестати ухилятися від виконання законного рішення суду та почати погашати заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Положеннями пункту 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

Системний аналіз зазначених вище законів свідчить про те, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є факт ухилення боржника від виконання рішення.

Таким чином наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України та зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Так, за приписами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства, суд зазначає, що право державного/приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Водночас, відсутність майна та коштів у боржника не свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України буде ефективним заходом для виконання судового рішення і не порушить визначене ст. 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Крім того, при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням і що таке обмеження забезпечить виконання рішення суду.

Суду не доведено, що встановлення судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України гарантуватиме виконання рішення у даній справі з огляду на відсутність у боржника грошових коштів на рахунках у фінансових установах, відсутність рухомого та нерухомого майна. Відсутні докази здійснення боржником будь-якої, у тому числі, господарської діяльності, отримання ним доходів. Суд бере до уваги, що невиконання вимог приватного виконавця має наслідком накладення штрафу, передбаченого ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приватним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів, переконливих аргументів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича від 11 листопада 2024 року № 36/81 про обмеження громадянки України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання боржником - юридичною особою Приватним підприємством "Янакофф" зобов`язань перед стягувачами за наказами у спроаві № 925/501/23 від 10.10.2023, від 18.03.2024 залишити без задоволення.

Суддя О.В. Чевгуз