Ухвала

від 14.11.2024 по справі 910/12500/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12500/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Рогач Л. І., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вандерлі"

до: 1) Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

2) Державного підприємства "СЕТАМ",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва",

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 2) ОСОБА_1 ;

3) ОСОБА_2 ,

про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту реалізації майна на електронних торгах, визнання недійсним свідоцтва, скасування рішення про державну реєстрацію та стягнення 2 323 956,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 (через систему ?Електронний суд?) Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 (повний текст складено 16.09.2024) та рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 в частині задоволених позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту реалізації майна на електронних торгах, визнання недійсним свідоцтва, скасування рішення про державну реєстрацію та стягнення 1 199 000,00 грн (1 139 050,00 грн + 59 950,00 грн) разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандерлі" було подано заперечення проти відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку та розмірі та наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

04.11.2024 (через систему ?Електронний суд?) Відділом подало заяву про усунення недоліків із доказами сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб; у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та є діючим станом на сьогоднішній день; у зв`язку з військовою агресією російської федерації відбуваються постійні обстріли міста Києва, а тому практично щоденно відбуваються повітряні тривоги; 17.09.2024 (дня отримання Відділом постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі №910/12500/23) по 11.10.2024 (дня подачі касаційної скарги) у місті Києві було оголошено 38 повітряних тривог, значна частина яких тривала під час робочого дня, або в суміжний час який необхідний для доїзду до роботи; під час вказаних тривог співробітники Відділу перебували в укритті, що, з урахуванням часу який необхідний для того щоб дійти до укриття та повернутися на робоче місце, значно ускладнює (а часто унеможливлює) своєчасне виконання своїх посадових обов`язків державними виконавцями, зокрема щодо представництва інтересів Відділу в суді; велике навантаження на державних виконавців Відділу у зв`язку із значною кількість покладених на них посадових обов`язків, яке в свою чергу істотно зросло через звільнення (або увільнення) часини співробітників Відділу, а також у зв`язку із постійними повітряними тривогами у місті Києві, під час яких співробітники Відділу перебувають в укритті та не можуть виконувати свої посадові обов`язки, - суттєво ускладнюють (а часто унеможливлюють) своєчасне виконання державними виконавцями своїх посадових обов`язків у строки, встановлені законом, зокрема щодо оскарження рішень (ухвал, постанов) суду.

Перевіривши заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як установлено Судом та не заперечується скаржником, повний текст оскаржуваної постанови в кабінет Електронного суду Відділом отримано 16.09.2024 о 20:21.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 17.09.2024, тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення закінчився 07.10.2024, у той час як касаційну скаргу було подано 11.10.2024.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо посилання скаржника на воєнний стан в країні, то Верховний Суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) від 14.10.2003.

Ураховуючи викладене та кількість пропущених днів на касаційне оскарження, скаржник не надав належних доказів того, що пропуск цього строку, обрахований з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, допущено з поважних причин.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Доводів на підтвердження протилежного не надано.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із касаційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №910/12500/23 за касаційною скаргою Відділу на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/12500/23 за касаційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

С. К. Могил