Ухвала

від 06.11.2024 по справі 1-38/07

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1-38/07

провадження №6/165/35/24

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

з участю секретаря Клець І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Назарук Ю.В, заінтересовані особи: Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції, Державної прикордонної служби України, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

встановив:

07.05.2024 предтсавник ОСОБА_1 адвокат Назарук Ю.В. звернулася до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України стосовно ОСОБА_1 , що застосовано ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 28.05.2015.

В обґрунтуваннязаяви посилаєтьсяна те,що ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 28.05.2015 та ухвалою про виправлення описки від 06.07.2015 тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань згідно з виконавчим листом №1-38-07, виданого 02.07.2007 Любомльським районним судом Волинської області про стягнення з останнього 13665 грн матеріальної шкоди. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21.03.2016 №1-38/07 ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області залишено без змін. Зазначає, що вищевказану заборгованість погашено тривалий час тому, а виконавче провадження закрито, проте обмеження у праві виїзлу за кордон не знято. ОСОБА_1 , 04.12.2023 звернувся до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України із заявою з приводу тимчасового обмеження в праві виїзду за кордон. Листом від 25.12.2023 №91/Н-21525-31535 Головний центр обробки інформації Державної прикордонної служби України повідомив, що в Державній прикордонній службі України виконується ухвала Нововлинського міського суду Волинської області від 28.05.2015у цивільній справі №1-38/07, якою суд за поданням головного державного виконавця ВДВС Нововолинського міського управління юстиції у Волинській області тимчасово обмежив у праві виїзду за межі України боржника громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань згідно з виконавчим листом №1-38, виданим 02.07.2007 Любомльським районним судом Волинської області.

Вказує, що відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників гр. ОСОБА_1 не є боржником по жодному виконавчому провадженню на території України. А тому вважає, що ОСОБА_1 виконані усі зобов`язання, тому просить заяву задоволити.

До проведення судового засідання представник заявника ОСОБА_3 подала суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності та відсутності заявника.

Представник заінтересованої особи Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції подав до суду письмове повідомлення з якого вбачається, що згідно даних АСВП, виконавче провадження №41564503 з виконання виконавчого листа №1-38 від 02.07.2007 Любомльського районного суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 завершено 27.11.2015 відповідно до п.5 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника (а.с.23-25). Вказано, що інформація щодо виколнання ОСОБА_1 зобов`язання за виконавчим лимстом №1-38 від 02.07.2007 Любомльського районного суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , відсутня.

Представник Державної прикордонної служби України подав до суду письмову заяву (а.с.16) про розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України за відутності представника.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до положень статті 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника; суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця; за результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена; відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 28.05.2015 у справі № 1-38/07 ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань покладених на нього за виконавчим листом №1-38/07, виданого 02.07.2007 Любомльським районним судом Волинської області про стягнення з останнього на користь ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13665 грн. (а.с.8-10) На підставі вказаного виконавчого листа 23.01.2014 державним виконавцем ВДВС Нововолинського МУЮ було відкрите виконавче провадження №41564503, та завершено 27.11.2015 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження (у редакції, яка діяла на момент постановлення постанови)» - неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника (а.с.17-19).

Вказаний обмежувальний захід, щодо ОСОБА_1 , здійснено в межах виконавчого провадження ВП №41564503, з метою забезпечення примусового виконання судового рішення, тобто для запобігання уникнення від виконання боржником своїх зобов`язань.

Відповідно дост. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Порядок примусового виконання рішень в Україні визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Так, суду не надано доказів, що боржником ОСОБА_1 сплачено заборгованість по відшкодуванні шкоди ОСОБА_4 ,

З матеріалів справи, зокрема із інформації по виконавчому провадженні №41564503 вбачається, що виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника) (а.с.19)

Покликання боржника на підтівердження заяви на інформацію з Єдиного реєстру боржників про те, що ОСОБА_1 боржником не значиться є некоректним, оскільки відсутність в реєстрі боржників не підтверджує виконання рішення суду про відшкодування шкоди, та не виключає наявність дій, які свідчать про небажання виконувати рішення суду.

Оскільки заявником не підтверджено належними і достатніми доказами факт виконання зобов`язань по виконавчому листу № 1-38/07, суд вважає, що підстави які слугували на час встановлення обмежень, продовжують існувати.

Зважаючи на те, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є спеціальною нормою, що застосовується на стадії виконання судових рішень, а доказів виконання рішення, суду не надано, то підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, на даний час, немає.

Керуючись ст. ст.260, 441 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника заявника адвоката Назарук Юлії Володимирівни про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон стосовно ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий підпис О.Р. ФЕРЕНС-ПІЖУК