Ухвала

від 06.11.2024 по справі 369/6022/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/6022/23 Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.

Провадження №22-з/824/978/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

Іменем України

06 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,

за участі секретаря Доброванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Гусака Андрія Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову в частині заходів, вжитих до ОСОБА_1 у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ капітал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2024 року представника ОСОБА_1 - адвокат Гусак А.М. надіслав на адресу Київського апеляційного суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в частині заходів, вжитих до ОСОБА_1 у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ капітал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування.

В доводах клопотання посилається на те, що у квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійними договорів дарування.

27.04.2023 року представником позивача ОСОБА_4 було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 травня 2023 року заяву було залишено без задоволення.

28 лютого 2024 року постановою Київського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Централ капітал» Скасовано ухвалу Києво-Святошинського районногосуду Київської області від 01 травня 2023 року. Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Централ капітал» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на:

на нерухоме майно:

- домоволодіння загальною площею 347,6 кв.м., житлова: 74,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ (866431632224), власник - ОСОБА_3 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

- нежитлові приміщення, з №1 по №5 (групи приміщень №40а), №№І, ІІ з №1 по №7 (групи приміщень №40а) (в літ. А), загальною площею 280кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , РНОНМ (721501980000), що належать ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , власник - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 );

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:022:5223, загальною площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ (1361881632224), власник - ОСОБА_3 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3222485901:01:022:5224, загальною площею 0,0978 га, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ (1365582432224), власник - ОСОБА_3 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

В решті вимог заяви відмовлено.

У своєму клопотанні про скасування арешту представник ОСОБА_5 зазначає, що приводом для подання цієї заяви є тривалі строки розгляду як цієї справи, так і справи №757/14115/16, у якій була подана заява про скасування заочного рішення, що не розглядається Печерським районним судом майже рік.

Звертає увагу, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Централ капітал» взагалі не містить майнових вимог, а предметом оскарження є без виключення усі чотири договори дарування, які були укладені ОСОБА_2 за його життя на користь свого сина ОСОБА_1 та дружини ОСОБА_3 .

На момент вирішення питання забезпечення позову сторони не надавали суду ані довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості, зокрема й нежитлових приміщень, власником яких є відповідач ОСОБА_1 , ані будь-яких доказів, де була б відображена актуальна вартість об`єктів нерухомого майна.

За відсутності відомостей про актуальну вартість усіх об`єктів нерухомості, на які позивач просив накласти арешт, апеляційний суд взагалі був позбавлений можливості оцінити співмірність арештів вимогам позивача.

На даний час відповідачем отримана інформація про оціночну вартість 4 об`єктів нерухомості, згідно з якою загальна вартість арештованого майна складає 28 486 285,11 грн, що у 18 разів перевищує розмір заборгованості перед позивачем та доводить очевидну непропорційність арешту позовним вимогам.

З огляду на відомості про вартість об`єктів нерухомості, які містяться у поданих відповідачем доказах, останній вважає, що достатнім заходом забезпечення позову є арешт об`єктів нерухомості , які перебувають у власності ОСОБА_3 , та вартість яких перевищує у декілька разів розмір заборгованості ОСОБА_2 .

Враховуючи наявність нових доказів, а саме копій довідок про оціночну вартість 4 об`єктів, на які накладено арешт, відповідач вважає, що дані нежитлові приміщення мають найбільшу вартість, а їх арешт є найменш пропорційним вимогам позивача та підлягає скасуванню.

Посилаючись на викладене, просив задовольнити клопотання, скасувати заходи забезпечення позову. Вжиті постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 369/6022/23 в частині накладення арешту на нежитлові приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №40а), №№І, ІІ з №1 по №7 (групи приміщень №40а) (в літ. А), загальною площею 280кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , РНОНМ (721501980000), що належать ОСОБА_1 .

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» - адвокат Грекова Л.В. подала письмові заперечення на заяву, в яких зазначає про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для скасування заходів забезпечення позову, застосованих постановою Київського апеляційного суду від 28.02.2024 року. Звертає увагу, що довідки про оціночну вартість майна з сайту Фонду державного майна України, подані заявником, не можуть бути взяті до уваги та враховані судом як доказ ринкової вартості майна, яка може бути підтверджена відповідним висновком чи звітом про ринкову вартість. Посилання заявника на неефективний спосіб захисту, обраний позивач, вважає необґрунтованими, з огляду на те, що з урахуванням вибуття одного з учасників справи у зв`язку з його смертю, позивачем до суду першої інстанції подана заява про зміну предмету позову. Вказує, що все арештоване майно за наслідками розгляду позовних вимог має бути включено до складу спадщини померлого ОСОБА_6 та прийняте його спадкоємцями. Отже, передчасне скасування заходів забезпечення позову призведе до можливої втрати частини спадкової маси та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача.

У судове засідання по розгляду заяви заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гусака А.М. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства.

07.08.2024 року адвокат Гусак А.М. надіслав на адресу Київського апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» - адвокат Грекова Л.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог клопотання, підтримавши доводи, викладені нею у письмових запереченнях, надісланих раніше.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Заслухавши думку представника позивача з приводу клопотання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заявника, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник ТОВ «ФК «Централ Капітал» обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що відповідачем ОСОБА_2 з метою уникнення виконання зобов`язань за кредитним договором вже вчинені умисні дії щодо відчуження свого майна шляхом укладення оспорюваних правочинів. Майно, за рахунок якого позивач/стягувач міг би задовольнити свої вимоги, було відчужене ОСОБА_2 в період наявності підтвердженої заборгованості перед кредитором та відкриттям Печерським районним судом м. Києва провадження у справі про стягнення такої заборгованості. У зв`язку із наведеним, заявник обґрунтовує вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову тим, що невжиття таких заходів, в разі відчуження майна відповідачами третім особам, унеможливить ефективний захист або відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, який має намір за рахунок вказаного майна задовольнити свої вимоги, як кредитор.

Задовольняючи вимоги заяви, Київський апеляційний суд у постанові від 28 лютого 2024 року, керуючись положеннями статей 149, 150 ЦПК України тавраховуючи обставини, на які позивач посилався в обґрунтування позовних вимог, вважав логічними і обґрунтованими його аргументи про те, що накладення арешту на конкретне нерухоме майно, яке належить відповідачам на підставі оспорюваних договорів дарування, є необхідним і співмірним заходом, який випливає з фактичних обставин, що свідчать про те, що протягом вирішення спору про визнання недійсними договорів дарування не виключається можливість відчуження відповідачами спірного майна, за рахунок якого кредитор/позивач має намір задовольнити свої вимоги, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в майбутньому рішення суду, а також забезпечити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до вимог статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Аналіз правових норм глави 10 розділу ІЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також за наявності обставин, зазначених в частині тринадцятій статті 158 ЦПК України.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, при розгляді справи та/або задоволенні позову суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно та рухоме майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, оскільки між сторонами існує невирішений спір щодо поділу майна, яке є предметом арешту.

Звертаючись до суду із заявою про скасування арешту з майна, представник відповідача фактично посилається на доводи, які свідчать про його незгоду з постановою Київського апеляційного суду від 28.02.2024 року про забезпечення позову, а також зводяться до неспівмірності заходів забезпечення позову з огляду на його ціну та вартість арештованого майна.

Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Гусаком Андрієм Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого2024 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ капітал» про забезпечення позову у даній справі.

У своїй ухвалі Касаційний суд дійшов висновку, що вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та є достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори у разі задоволення заявлених позовних вимог. При цьому апеляційним судом ураховано, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, спрямованим на охорону матеріально-правових інтересів позивача, а правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна полягає у обмеженні права розпорядження ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування.

З огляду на вказане, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Колегія суддів враховує, що на даний час між сторонами фактично продовжує існувати спір, що вирішується судом, потреба у забезпеченні позову не відпала, а тому з метою запобігання можливого утруднення ефективного захисту порушених прав позивача, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, визнаючи доводи клопотання про скасування заходів забезпечення позову у даній справі необґрунтованими, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гусака Андрія Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.О.