Постанова

від 14.11.2024 по справі 340/2660/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/2660/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року (суддя Казанчук Г.П., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 30.05.2024 року) у справі № 340/2660/24 за позовом ОСОБА_1 до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання повторно розглянути заяву про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

24.04.2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою від 02 квітня 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510345600:50:012:0019, площею 0,1014 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 02 квітня 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510345600:50:012:0019, площею 0,1014 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність Пантаївської селищної ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 квітня 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510345600:50:012:0019; зобов`язано Пантаївську селищну раду розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 02 квітня 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510345600:50:012:0019 та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та з урахуванням підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати частково рішення в мотивувальній та резолютивній частинах в частині виключення «прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та з урахуванням підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України», ухвалити нове рішення у частині або змінити рішення щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 02 квітня 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510345600:50:012:0019, площею 0,1014 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначалось, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або користування, визначено право громадян на безоплатне отримання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 2,0 гектара. Передача земельної ділянки у власність здійснюється за клопотанням особи до відповідного органу місцевого самоврядування про отримання земельної ділянки з зазначенням орієнтовного місця розташування такої земельної ділянки та з додаванням до клопотання графічного матеріалу. Апелянт вказувала, що заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради листом від 12.04.2024 року №02-32/18/2 «Про розгляд заяви» повідомлено її заявника, що відповідно до пункту б статті 198 Земельного Кодексу України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, а тому селищна рада не може затвердити технічну документацію із землеустрою та передати безоплатно у власність земельну ділянку без погодження меж земельної ділянки суміжними власниками. Натомість, рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Відповідач зобов`язаний вирішувати питання щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою на пленарному засіданні, за результатом розгляду такого питання має бути прийняте рішення. ОСОБА_1 вказує, що селищна рада отримавши заяву повинна була зобов`язана вирішити окреслене в ній питання саме на пленарному засіданні, а не одноособово посадовою особою селищної ради. Апелянт вказувала, що вона є власницею житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок набуто на підставі рішення суду по справі № 398/603/16-ц та 26 травня 2022 року зареєстровано в реєстрі речових прав, про, що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер витягу 301925910 від 02 червня 2022 року. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стан внесено зміни, серед іншого, до ЗК України, розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28, але 19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», яким, зокрема, внесли зміни щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації, положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Кодексом. Право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають тільки громадяни України, яким на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, у тому числі індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки та інші будівлі, право власності на які оформлено згідно діючого законодавства. ОСОБА_1 зверталась на адресу відповідача із заявою про затвердження технічної документації щодо передачі безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510345600:50:012:0019, площею 0,1014 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, за адресою АДРЕСА_1 , до заяви від 02 квітня 2024 року одним із додатків є правовстановлюючі документи на нерухоме майно, даний факт також не оспорювався та не спростовувався відповідачем, фактично, всі відмови відповідача по справі, Пантаївської селищної ради зводились до того, що ОСОБА_1 не погоджено межі земельної ділянки із суміжним землевласником. Апелянт вказувала, що станом на дату звернення її до ради заборони на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність не існувало, слід визнати протиправним та скасувати спірне рішення. ОСОБА_1 вказує, що у той спосіб, яким задоволено її позовні вимоги, не відновлюються її порушені права, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади. Суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Задоволення позову має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Також з рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_2 , який вказує, що є зацікавленою особою у справі, адже має суміжну земельну ділянку з ділянкою щодо якої ОСОБА_1 просить затвердити проект землеустрою. ОСОБА_2 вказує, що заперечує проти незалучення себе як третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає заперечення на ухвалу суду від 29.05.2024 року про відмову у залученні його третьою особою у справі. Вимогами апеляційної скарги ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати. ОСОБА_2 обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу вказував, що є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 та технічна документація, яка подана ОСОБА_1 до Пантаївської селищної ради для затвердження суперечить чинному законодавству України, висновку експерта № 17-362,363 від 15.05.2017 року відповідно до яких вказані розміри земельної ділянки заявниці та ОСОБА_2 та висновок експерта, що ОСОБА_1 частково порушила межі земельної ділянки, між суміжними домоволодіннями, рішенню Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2020року справа № 398/5565/15ц, відповідно до якого відновлено межі між земельними ділянками АДРЕСА_3 у відповідності з даними земельно- кадастрової документації на земельну ділянку кадастровий номер 3510345600:50:012:0001, шляхом встановлення по фасаду земельної ділянки межового знаку № 8 на відстані 20,51 метрів від межового знака № 1, а також шляхом перенесення існуючого паркана з металевої сітки між цими земельними ділянками на відстань 1,06 метрів в бік земельної ділянки № 49, починаючи від місця розташування межового знаку № 8 до серединної частини огорожі, та на відстань 1,55 метрів в серединній частині огорожі, з`єднавши прямою лінією межові знаки № 8 та № 6 між земельними ділянками № 47 № 49 та зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 0,0, не чинити ОСОБА_4 перешкод у відновленні твердої межі ( паркану) між земельними ділянками АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 у газеті прочитав оголошення, яким заявниця ОСОБА_1 повідомила власників суміжних земельних ділянок про розроблення технічної документації для приватизації її земельної ділянки 21.03.2024 року. 21 березня 2024 року в його присутності були зроблені заміри невірно та невраховуючі межі на підставі рішення судів які набрали законної сили. ОСОБА_2 вважає вірною відмову Пантаївської селищної ради ОСОБА_1 у затверджені проєкту землеустрою адже з ним як власником сумжіної земельної діялнки не погоджені межі, у проєкті землеустрою межові границі між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не відповідають технічним замірам та рішенням судів, з ним не погоджено межі земельних ділянок. Апелянт вказував, що не погоджується з посиланням суду першої інстанції на ч. 9 статті 118 ЗК України де передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Якщо проект землеустрою, що поданий ОСОБА_1 буде затверджено з тими розмірами, йому необхідно буде звертитися до суду з оскарженням рішення про затвердження проекту та скасування державного акту на земельну ділянку заявника.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Відповідачем має бути надано висновок про погодження або про відмову в погодженні земельної ділянки з обов`язковим викладенням мотивів та посиланням на закони та прийняті, відповідно до них, нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. В даному випадку, вказаний обов`язок відповідачем не виконаний. Суд першої інстанції вказував, що стаття 118 Земельного кодексу України прямо передбачено обов`язок органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення у випадку надання погодженого проекту землеустрою. Крім того, ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України також передбачено право особи на оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або у випадку залишення клопотання без розгляду. Суд першої інстанції вказував, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Відповідач зобов`язаний вирішувати питання щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою на пленарному засіданні, за результатом розгляду такого питання має бути прийняте рішення. Заява позивача про затвердження проекту землеустрою не розглянута відповідачем у спосіб, встановлений Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки, наявний лист заступника голови селищної ради не є відповідним рішенням ради. Жодного рішення за заявою позивача не було прийнято, відтак суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання розгляду заяви позивача на пленарному засіданні та прийняття відповідного рішення. Суд першої інстанції вказував, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-IX внесено зміни, серед іншого, до ЗК України, розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. До припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 02.04.2024 року звернулась до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки, як власнику нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,1014 га, кадастровий номер земельної ділянки 3510345600:50:012:0019, у заяві вказано, що на підставі розробленої технічної документації встановлено межі. Листом Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 02-32/18/2 від 12.04.2024 року заступник селищного голови повідомляє, що відповідно до п. б ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, селищна рада не може затвердити технічну документацію із землеустрою та передати безоплатно у власність земельну ділянку без погодження меж земельної ділянки суміжними власниками та землекористувачами.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 попередньо 04.10.2023 року вже зверталась до Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки, як власнику нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,1014 га, кадастровий номер земельної ділянки 3510345600:50:012:0019. Листом Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 02-35/34/3 від 10.10.2023 року заступник селищного голови вже повідомляла, що відповідно до п. б ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, селищна рада не може затвердити технічну документацію із землеустрою та передати безоплатно у власність земельну ділянку без погодження меж земельної ділянки суміжними власниками та землекористувачами.

Відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області пояснює тим, що відсутні погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами, що впливає на її межі та розмір. Зокрема відсутнє погодження щодо меж із сусідньою земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_2

Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області просить зважати на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області рішенням від 04.06.2020 року, яке постановою Кропивницького апеляційного суду від 03.11.2020 року та постановою Верховного Суду від 23.12.2021 року у справі № 398/5565/15-ц залишене без змін, вирішено відновити межі між земельними ділянками АДРЕСА_3 , у відповідності з даними земельно-кадастрової документації на земельну ділянку кадастровий номер 3510345600:50:012:0001, шляхом встановлення по фасаду земельної ділянки № 47 межового знаку № 8 на відстані 20,51 метрів від межового знаку № 1, а також шляхом перенесення існуючого паркана з металевої сітки між цими земельними ділянками на відстань 1,06 метрів в бік земельної ділянки № 49, починаючи від місця розташування межового знаку № 8 до серединної частини огорожі, та на відстань 1,55 метрів в серединній частині огорожі, з`єднавши прямою лінією межові знаки № 8 та № 6 між земельними ділянками АДРЕСА_3 та зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_2 перешкод у відновленні твердої межі (паркану) між земельними ділянками АДРЕСА_3 .

Тобто вирішено у судовому порядку спір між користувачами суміжних земельних ділянок щодо їх меж, проте Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області вважає, що ОСОБА_1 при розробці технічної документації на земельну ділянку не виконує рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області рішенням від 04.06.2020 року у справі № 398/5565/15-ц. Свої зауваження щодо технічної документації із землеустрою має і власник земельної ділянки по АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту; юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою. після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Згідно ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами..

Згідно ч. 1 ст. 1, ст. 24, ст. 25, ст. 29, ст. 30 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування. Норми і правила у сфері землеустрою встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов. Норми і правила у сфері землеустрою розробляються і затверджуються в установленому законом порядку. Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною. Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частин 8, 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 15 ст. 123 Кодексу підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області не затвердила і не відмовила у затвердженні технічної документації на земельну ділянку.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі №1640/2594/18, робить висновок, що норми Земельного кодексу України передбачають, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про те, що заява позивача про затвердження технічної документації щодо безоплатного надання у власність земельної ділянки, відповідач повинна бути розглянута. Дійсно, технічну документацію слід перевірити на дотримання вимог статей 116, 121, 123 ЗК України і за наслідками перевірки винести рішення. Питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою має бути розглянуте селищною радою на сесії та оформлюється рішенням ради.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, питання передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідної територіальної громади вирішує відповідна рада, тобто саме селищна рада у межах своїх дискреційних повноважень наділена можливістю затвердити або не затвердити технічну документацію землеустрою. Нормами Земельного кодексу України передбачено, що тільки орган місцевого самоврядування, у даному випадку уповноважена рада у місячний строк розглядати заяву про затвердження проекту землеустрою або технічну документацію на земельну ділянку.

У Рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. При цьому особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, обов`язки цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Так, відповідно до ст.ст. 118, 122, 123 Земельного кодексу України, Пантаївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області як розпорядник земель комунальної власності наділена виключними повноваженнями щодо затвердження технічної документації землеустрою або у наданні мотивованої відмови.

Рішення або відмова винести відповідне рішення на виконання своїх повноважень, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Фактично, відповідач відмовляючи у затвердженні технічної документації землеустрою, відмовився виконати свої владні функції щодо затвердження проєкту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: зокрема, 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення вірно врахував, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку згідно мотивів апеляційної скарги ОСОБА_1 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» внесено зміни до Земельного кодексу України. Розділ X «Перехідні положення» доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Підпункт 5 пункту 27 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України передбачає, що до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. Підпункт 5 разом як і весь пункт 27 або 28 розділу X «Перехідних положень» не передбачають виключень щодо заборони.

У постановах від 03.08.2023 року у справі №300/3771/22, від 05.03.2024 року у справі № 160/7801/22 Верховний Суд вказував, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Слід діяти у відповідності до положень підпункту 5 пункту 27 розділу «Перехідні положення» ЗК України, оскільки інших альтернативних дій місцева рада не вправі вчиняти.

Верховний Суд вказував, що приймаючи рішення, відповідна рада повинна враховувати підстави для його прийняття згідно пп. 5 п. 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України. Слід враховувати, що відповідач не має діяти всупереч приписам пп. 5 п. 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України.

Ухвалюючи рішення, судом першої інстанції вірно вказано, що відповідачу слід прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та з урахуванням підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено перерозподіл судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі № 340/2660/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328-329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова