Постанова

від 06.11.2024 по справі 201/10359/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10039/24 Справа № 201/10359/24 Головуючий упершій інстанції: Федоріщев С. С. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 наухвалу Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від18вересня 2024року прозабезпечення зустрічногопозову посправі запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,третя особа Органопіки іпіклування АдміністраціїШевченківського районуДніпровської міськоїради,про визначеннямісця проживаннядітей,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сорокіної Ірини Володимирівни про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки і піклування Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей задоволено частково. Забезпечено зустрічний позов про визначення місця проживання дітей сторін, який на теперішній час до суду ще не поданий, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки і піклування Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей наступним чином: зобов`язано ОСОБА_3 до ухвалення судом рішення у цій справі не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами мобільного, інтернет та іншого зв`язку в режимі відео- або аудіозвязку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp за умови вільного волевиявлення і бажання дитини. В іншій частині вимог про забезпечення позову, викладених стороною ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваної ухвали з ухвалення у скасованій частині нового судового рішення про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Встановлено, що у серпні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить визначити місце проживання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_3 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с.12-13).

16 вересня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Сорокіної Ірини Володимирівни, надійшла заява про забезпечення зустрічного позову, у якій заявниця просить забезпечити позов шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто або засобами мобільного, інтернет та іншого зв`язку в режимі відео- або аудіозв`язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp;

- зобов`язати ОСОБА_3 до ухвалення судом рішення у цій справі забезпечити спілкування (контакт) дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , засобами мобільного, інтернет та іншого зв`язку в режимі відео- або аудіозвязку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp кожного дня з 19:00 до 20:00 год без участі та присутності третіх осіб (в тому числі батька дитини);

- зобов`язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері у м. Дніпрі, а саме: з 10:00 години кожної другої неділі непарного місяця по 20:00 години кожної четвертої неділі непарного місяця з можливістю ночівлі дитини з мамою, без присутності батька, з можливістю відвідувати, за бажанням дитини, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно- ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани, що знаходяться на території м. Дніпро;

- зобов`язати батька ОСОБА_3 передавати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_1 згідно визначеного судом часу спілкування.

Згідно відомостей із системи Електронний суд, 30 вересня 2024 ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву, в якій вона просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 ; відібрати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їх батька ОСОБА_3 без позбавлення останнього батьківських прав (а.с. 130-142).

Згідно протоколу судового засідання місцевого суду №3442211 від 07.10.2024, усною протокольною ухвалою зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з матір`ю прийнято до провадження для розгляду разом із первинною позовною заяву (а.с. 143-144).

17 вересня 2024 року до суду першої інстанції ОСОБА_3 подано заперечення на заяву про забезпечення зустрічного позову, у якій він просив заяву задовольнити частково та зобов?язати ОСОБА_3 до ухвалення судом рішення у цій справі забезпечити спілкування (контакт) дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір?ю ОСОБА_1 , засобами мобільного, інтернет та іншого зв?язку в режимі відео- або аудіозв?язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp за таким графіком: середа кожноготижня з19:00до 20:00год без участі та присутності третіх осіб (в тому числі батька дитини); субота кожного тижня з 19:00 до 20:00 год без участі та присутності третіх осіб (в тому числі батька дитини). В інші дні зобов?язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами мобільного, інтернет та іншого зв?язку в режимі відео- або аудіозв?язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp за умови вільного волевиявлення і бажання дитини.

В обґрунтуванні вказаних заперечень зазначено, що таке визначення годин спілкування дозволить підлаштувати графік дитини, аби в нього не було в цей час якихось занять або він не був втомлений після школи і тренування наприклад. В інші дні матір з дитиною можуть зв?язуватись засобами телефонного зв?язку, через месенджери, через переписки або телефонні дзвінки за особистим бажанням і волевиявленням дитини (а.с. 109-111).

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 3 статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Вказані норми міжнародного права кореспондуються із положеннями статті 141 СК України, відповідно до якої мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, та із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», в якій вказано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до частин першої і другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №760/15413/19 (провадження № 61-9164св20) вказано, що колегія суддів звертає увагу на те, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту матері з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, Верховний Суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі №344/16653/16-ц (провадження №61-1153св17), від 18 листопада 2020 року у справі №127/31828/19 (провадження №61-10859св20), від 17 травня 2021 року у справі №761/25101/20 (провадження №61-1092св21), від 29 вересня 2021 року у справі №490/1087/21.

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місцяпроживання дітей,проживає окремо від дітей, має право на особисте спілкування з ними, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.

Виходячи з викладеного, встановивши, що між сторонами дійсно існує спір про визначення місця проживання дітей; приймаючи до уваги, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даний час проживає з батьком ОСОБА_3 ; враховуючи право матері на спілкування з дитиною, відсутність факторів, що обмежують право на таке спілкування; враховуючи часткове визнання вимог заяви про забезпечення позову відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 ; виходячи із інтересів дитини, - колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання батька ОСОБА_3 забезпечити спілкування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 засобами мобільного, інтернет чи іншого зв`язку в режимі відео- або аудіозвязку, зокрема, у мережах, у середу та суботу кожного тижня з 19:00 до 20:00 год. без присутності інших осіб, зокрема, батька ОСОБА_3 .

Покладення на відповідача за зустрічним позовом обовязку забезпечити спілкування матері та сина з 19:00 до 20:00 год. у середу та суботу кожного тижня узгоджується, згідно письмових пояснень відповідача, із графіком навчань та позашкільних заходів малолітнього ОСОБА_6 .

Вищевказаний вид забезпечення позову спрямований на забезпечення спілкування матері та дитини, є співмірними із заявленими позовними вимогами та не призводять до вирішення по суті спору у даній цивільній справі.

Крім того, колегія вважає за необхідне залишити без змін оскаржувану ухвалу в частині забезпечення зустрічного позову шляхом зобов`язання ОСОБА_3 до ухвалення судом рішення у цій справі не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами мобільного, інтернет та іншого зв`язку в режимі відео- або аудіозвязку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp за умови вільного волевиявлення і бажання дитини.

Разом з тим, колегія звертає увагу, що у даній цивільній справі заявлений первинний позов про визначення місця проживання дітей з батьком та зустрічний позов про визначення місця проживання дітей з матір`ю, вирішення яких можливо, зокрема, встановленням спільної опіки із визначенням почергового проживанням дітей з кожним з батьків.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просила забезпечити позов у декілька способів, в тому числі шляхом зобов`язання ОСОБА_3 надати їй можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцемпроживання матері у м. Дніпрі, а саме: з 10:00години кожноїдругої неділінепарного місяцяпо 20:00години кожноїчетвертої неділінепарного місяця з можливістюночівлі дитиниз мамою,без присутностібатька, з можливістю відвідувати, за бажанням дитини, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно- ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани, що знаходяться на території м. Дніпро.

Наведені обставини свідчать, що вид забезпечення позову, який просить вжити ОСОБА_1 фактично є тимчасовою зміною місця проживання дитини, а саме проживання дитини разом з матірю протягом двох тижнів через кожні півтора місяці.

Виходячи з викладеного, обгрунтованими є висновки місцевого суду щодо відсутності підстав для забезпечення зустрічного позову шляхом зобов`язання ОСОБА_3 передавати ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_7 за місцем проживання матері у м. Дніпрі з 10:00 години кожної другої неділі непарного місяця до 20:00 години кожної четвертої неділі непарного місяця , оскільки у даному випадку застосування такого виду забезпечення позову фактично підмінюватиме собою рішення суду у справі та вирішуватиме позови (шляхом часткового задоволення первісного і зустрічного позовів із застосуванням спільної опіки батьків над дитиною) до розгляду справи по суті судом.

Крім того, на увагу заслуговують доводи відповідача за зустрічним позовом, що апелянткою не конкретизовано за якою саме адресою у м. Дніпрі вона планує проводити двотижневі зустрічі із дитиною, не зазначено про придатність певного приміщення до перебування та досить тривалого (протягом двох тижнів) проживання у ньому малолітньої дитини; відповідні докази ні місцевому, ні апеляційному суду не надані.

Також позивачкою за зустрічним позовом не наведено обгрунтування щодо забезпечення нею, під час двотижневого проживання із дитиною, відвідування малолітнім ОСОБА_4 школи, позашкільних заходів, які зазвичай відвідує дитини, медичної установи (за потреби) тощо.

Разом з тим, колегія наголошує, що позивачка зазустрічним позовом,за наявностіпідстав,не позбавленаможливості звернутисьдо судущодо забезпеченнязустрічного позовушляхом визначенняіншого порядку(графіку)особистих зустрічейіз малолітнімсином ОСОБА_4 .

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про забезпечення даного позову, частково задовольнивши заяву ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги заяви про зобов`язання ОСОБА_3 до ухвалення судового рішення забезпечити спілкування (контакт) дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 засобами мобільного, інтернет та іншого зв`язку в режимі відео- або аудіозв`язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp кожного дня з 19:00 до 20:00 год. без участі та присутності третіх осіб, у тому числі батька дитини скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення вказаної вимоги.

Зобов`язати батька ОСОБА_3 забезпечити спілкування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 засобами мобільного, інтернет чи іншого зв`язку в режимі відео- або аудіозвязку, зокрема, у мережах, у середу та суботу кожного тижня з 19:00 до 20:00 год. без присутності інших осіб, зокрема, батька ОСОБА_3 .

В іншій частині ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2024 року залишити без змін.

Копію постанови направити учасникам справи.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскарження постанови про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Боржник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова