Ухвала

від 14.11.2024 по справі 640/15494/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у розгляді справи із повідомленням (викликом сторін)

14 листопада 2024 року м. Київ № 640/15494/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши в в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про розгляд справи у содовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Президента України в особі комісії при Президентові України з питань громадянства про визнання дій незаконними,

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2024 року засобами підсистеми «Електронний суд» (зареєстровано судом 24 жовтня 2024 року) від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у якому просив суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем має досить важливе значення для позивача та для його дружини, яка є громадянкою України, та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи. Також зазначив, що позивач має бажання надати усні пояснення, а тому існує необхідність в судовому засіданні з викликом сторін.

Відтак, просить суд призначити розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута без проведення судового засідання.

Водночас, зміст клопотання позивача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін, у клопотанні не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Ураховуючи предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а тому приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивача має бути відмовлено.

Керуючись статтями 12, 160, 179, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.