Рішення

від 15.11.2024 по справі 320/43087/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року Чернігів Справа № 320/43087/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Через систему «Електронний суд» 25.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського окружного адміністративного суду, в якому просив:

- визнати протиправними дії Київського окружного адміністративного суду щодо розподілу позовної заяви №П/320/10159/23 у провадження судді Дудіну С.О.;

- зобов`язати Київський окружний адміністративний суд провести збори суддів цього суду, на яких вирішити питання про настання обставин, які унеможливлюють подальший розгляд справи №320/10159/23 суддею Дудіним С.О. та про необхідність здійснення повторного розподілу позовної заяви №П/320/10159/23 між суддями;

- встановити розумний строк для проведення зборів суддів Київського окружного адміністративного суду та, відповідно, розгляду питання про необхідність проведення повторного розподілу справи №320/10159/23.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з боку Київського окружного адміністративного суду допущено протиправні дії щодо розподілу позовної заяви у провадження судді ДудінуС.О., оскільки неправильно визначено коефіцієнт навантаження цього судді, так як не враховано суб`єктивний фактор спроможності судді забезпечити розгляд порушеного публічно-правового спору у строки встановлені відповідними нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач вважає, що надмірна тривалість судового провадження у справі №320/10159/23 та відсутність реальної можливості ефективно оскаржувати протизаконну поведінку службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві свідчать про порушення з боку держави Україна, що дії в особі Київського окружного адміністративного суду, його прав, передбачених статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставина п`ятикратного перевищення суддею Київського окружного адміністративного суду Дудіним С.О. розумного строку розгляду справи №320/10159/23 та факти ігнорування керівництвом вказаного суду на його, - ОСОБА_1 , звернення про надмірну завантаженість судді Дудіна С.О. призвело до неспроможності цього судді провести справедливий розгляд спору і своєчасно ухвалити законне судове рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 справу №320/43087/23 передано для визначення підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 визначено підсудність адміністративної справи №320/43087/23 за Чернігівським окружним адміністративним судом. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Житняк Л.О.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 (надалі апелянт) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, Шостим апеляційним адміністративним судом, постановою від 17.04.2024 скасовано ухвалу від 27.02.2024, а справу направлено до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд ухвалою від18.06.2024 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою строк, відповідач відзив на позов не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У постанові Верховного Суду від 26.03.2021 у справі №460/9271/20 вказується, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Згідно з статтею 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VII), організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

За змістом частини третьої статті 155 Закону №1402-VII керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів, а також судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність.

З пункту 14 Положення про апарат Київського окружного адміністративного суду, затвердженого Рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 №4-5/17, вбачається, що керівник апарату Київського окружного адміністративного суду відповідно до наданих повноважень: здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду; організовує та контролює ведення діловодства в суді відповідно до інструкції з діловодства.

Відповідно до частин 1, 16, 19 статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 (із змінами та доповненнями) затверджено Положення про автоматичну систему документообігу.

Зазначене Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 2.3 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли:

за два місяці до закінчення повноважень судді;

за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів);

за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів;

у період відпустки судді;

за один робочий день до відрядження (за три робочі дні якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні;

під час тимчасової непрацездатності судді;

за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з моменту прийняття рішення про призначення;

в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Враховуючи наведені норми, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується наявність зазначених вище обставин, які виключають можливість розподілу судові справи щодо конкретного судді Дудіна С.О., а отже вимоги позивача в зазначеній частині є безпідставними та необгрунтованими.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає, що збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом (пп.2.3.17 п.2.3 Положення).

Відповідно до Типового положення про збори суддів, затвердженого рішенням Ради суддів України від 16.04.2015 №39, збори суддів є організаційною формою суддівського самоврядування. Збори суддів це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Тобто, вирішення питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом віднесено до внутрішньої діяльності суду та є дискреційною функцією.

Таким чином, визначення наявності підстав для вчинення відповідних дій, з урахуванням правової конструкція підпункту 2.3.17 пункту 2.3 Положення, суть якої полягає у вільному виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі, та який здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким, виходить за межі повноважень адміністративного суду, оскільки порушує принцип розподілу влади.

Крім того, суд звертає увагу, що справа №320/10159/23 (станом на момент розгляду даної справи в суді) розглянута та в ній прийнято рішення від 12.12.2023 (https://reestr.court.gov.ua/Review/115623912), яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2024 (https://reestr.court.gov.ua/Review/119097251).

За приписами підпунктів 2.3.49 та 2.3.50 Положення повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

Винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.

Судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу у разі, якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, зазначена в підпункті2.3.43пункту 2.3 цього Положення, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанцій не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у пункті 2.3.3 цього Положення.

Тобто повторному розподілу підлягають виключно невирішені справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Київський окружний адміністративний суд (бульвар Лесі Українки, 26а, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 35919304).

Повне рішення суду складено 15.11.2024.

Суддя Л.О. Житняк