Постанова

від 07.11.2024 по справі 910/268/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. Справа №910/268/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Андрієнка В.В.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від позивача: Присяжнюк Р.В., Таболін О.С.

від відповідача: Гаврилова О.Ю., Пушина Н.Л.

від третьої особи-1: Конопля А.М.

від третьої особи-2: Крижанівська О.М. , Шевченко Д.О.

від третьої особи-3: Денисенко О.М. , Трохимчук О.І.

від третьої особи-4: Клєтков С.Ю. , Кізленко В.А.

від третьої особи-5: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та ОСОБА_8

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024

у справі №910/268/23 (суддя Босий В.П.)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_8

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

3. Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"

про стягнення 45 979 796 953,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_8 , які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських установах або інших фінансово-кредитних установах, та на все майно, яке належить останньому, у межах ціни позову 45 979 796 953,50 грн.

Заявник вважає, що контрольованою відповідачем Компанією Ferrexpo AG вчинено дії, направлені на штучне зменшення долі ОСОБА_8 та фактичне порушення ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2024 про забезпечення позову у справі №910/268/23. Компанія Ferrexpo AG, відповідач та підконтрольній йому компанії вчиняли дії з розпорошування власних активів, тобто, порушили застосовані судом заходи забезпечення позову. Таким чином, відповідач та контрольовані ним компанії продовжують прямо порушувати ухвалу суду від 03.03.2023 про забезпечення позову, у зв`язку з чим існує необхідність в накладенні арешту на все майно та грошові кошти відповідача в межах заявленої ціни позову.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_8 , які знаходяться на всіх рахунках відповідача у всіх банківських установах, а також на належне ОСОБА_8 майно в межах ціни позову у розмірі 45 979 796 953,50 грн.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать ОСОБА_8 , дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Компанія Ferrexpo AG звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням вимог, встановлених статтями 136, 137, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Також, не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_8 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, не з`ясував всі обставини, які є обов`язковими для застосування заходів забезпечення позову. Крім того, на переконання скаржника, висновки суду першої інстанції в ухвалі про забезпечення позову від 17.07.2024 не відповідають фактичним обставинам справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.07.2024 апеляційну скаргу Компанія Ferrexpo AG у справі №910/268/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_9., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи №910/268/23 про забезпечення позову. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 31.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_8 у справі №910/268/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_9., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

05.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

06.09.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_8 про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, матеріали справи №910/268/23 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.09.2024 справу №910/268/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю. Розгляд апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 призначено на 10.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_8 та Компанії Ferrexpo AG на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 призначено на 10.10.2024.

У судовому засіданні 10.10.2024 оголошено перерву до 07.11.2024.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

13.09.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 про забезпечення позову у справі №910/268/23.

Так, у відзиві позивач зазначає, що відповідач своїми діями підтвердив, що він вчиняє дії спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 не порушено прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника, у зв`язку з чим апеляційна скарга є неаргументованою та не підлягає задоволенню.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

23.09.2024, через відділ діловодства (канцелярії) суду, Компанією Ferrexpo AG подано письмові пояснення по суті спору.

08.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_8 по суті спору.

06.11.2024, через систему "Електронний суд", представником ОСОБА_8 подані додаткові письмові пояснення по суті спору.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 07.11.2024 з`явились представники сторін та третіх осіб-1, 2, 3, 4.

Третя особа-5 свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 в її електронний кабінет.

Згідно з частинами 3, 6, 8 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Таким чином, третя особа-5 повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/268/23 розглядається за відсутності її представника.

Представники відповідача та третіх осіб-1, 2, 3, 4 у судовому засіданні 07.11.2024, підтримали вимоги та доводи апеляційних скарг, просили суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову.

Представники позивача у судовому засіданні 07.11.2024 заперечили проти задоволення апеляційних скарг та просили суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_8 про стягнення 45 979 796 953,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення процедури ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" встановлено вчинення відповідачем як особою, яка мала вирішальний вплив на діяльність банку, дій, що призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 відкрито провадження у справі №910/268/23 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та постановою Верховного Суду від 10.01.2024, заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191282); на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 35713283); на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 36601298), які опосередковано належать ОСОБА_8 через Компанію Ferrexpo AG;

- заборони Компанії Ferrexpo AG здійснювати відчуження 50,3% акцій ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", а також заборони відчужувати корпоративні права у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат";

- заборони Компанії Ferrexpo PLC здійснювати відчуження своєї долі в Ferrexpo AG;

- заборони Компанії Fevamotinico SaRL здійснювати відчуження своєї долі в Ferrexpo PLC;

- заборони Компанії Minco Trust (Singapore) здійснювати відчуження своєї долі в Fevamotinico SaRL;

- заборони державним реєстраторам, нотаріусам будь-яких нотаріальних округів, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо перереєстрації права власності на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат";

- заборони ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу вказаних підприємств.

15.07.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться на всіх рахунках останнього у всіх банківських установах, а також на належне відповідачу майно в межах ціни позову.

Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 3 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб-1, 2, 3, 4, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Зокрема, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 45 979 796 953,50 грн як з особи, що мала вирішальний вплив на діяльність Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", за вчинення дій, що призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам.

Спір у цій справі між сторонами виник щодо існування у відповідача обов`язку зі сплати значної суми грошових коштів для покриття збитків кредиторів банку, що перебуває в процедурі ліквідації, проте відповідачем протягом тривалого часу вчинялися дії з метою приховування факту володіння належним йому майном, за рахунок якого можливо виконання рішення суду у цій справі у випадку задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги викладені заявником доводи та надані на їх підтвердження докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову у вигляді накладення арешту на корпоративні права, які опосередковано належать відповідачу, а також заборони відчужувати такі корпоративні права, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Переглядаючи вказану ухвалу суди апеляційної та касаційної інстанції погодилися з висновком суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, які опосередковано належать відповідачу.

У той же час, на протязі розгляду даної справи суду стало відомо, а представниками учасників справи не заперечувались факти відчуження корпоративних прав третіх осіб 2-4, що свідчить про свідоме невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Приховування активів, порушення зобов`язань з декларування майна, виявлені ліквідатором банку шахрайські схеми із заволодіння відповідачем коштами цього банку, ігнорування вимог позивача щодо розкриття інформації щодо належного йому майна та активів, а також свідоме порушення встановлених ухвалою суду заборон відчуження корпоративних прав однозначно ставлять під сумнів доброчесність відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, за фактом виведення відповідачем належних Акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" коштів за кордон позивач та вказаний банк зверталися до Високого Суду Англії та Уельсу (англійський суд) з позовом до відповідача та інших осіб, які були задіяні в цій схемі, про відшкодування заподіяної ними шкоди. В межах цієї справи позивач просив Суд видати наказ про всесвітній арешт активів відповідача. Високий Суд Англії та Уельсу дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позовних вимог шляхом видачі наказу про всесвітнє замороження активів відповідача. Водночас, англійський суд дійшов висновку про відсутність у нього юрисдикції для розгляду цієї справи по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №910/7486/24.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Також місцевий господарський суд слушно зазначив, що накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном та не позбавляється їх.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Колегією суддів встановлено, що у цій справі між сторонами існує спір щодо наявності у відповідача обов`язку з відшкодування шкоди (збитків) в грошовій формі. Виконання в майбутньому судового рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присуджених до стягнення сум.

Відповідно до абзаців 5, 6 частини 6 статті 52 Закону України "По систему гарантування вкладів фізичних осіб", у разі невиконання вимог про відшкодування шкоди (збитків) особами, визначеними у частині 5 цієї статті, Фонд звертається до суду про відшкодування шкоди (збитків). Вимоги Фонду про відшкодування шкоди (збитків) можуть забезпечуватися накладенням арешту на рухоме та нерухоме майно осіб, до яких вони заявлені, та/або шляхом застосування інших заходів забезпечення у порядку забезпечення позову. Якщо підставами для пред`явлення Фондом вимог про відшкодування шкоди (збитків), зокрема, стали дії пов`язаних з банком осіб, направлені на приховування реального фінансового стану банку, у тому числі систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності щодо операцій з пов`язаними з банком особами, які були вчинені протягом трьох місяців до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вчинені пов`язаними з банком особами правочини, визнані нікчемними, та/або правочини, визнані недійсними у встановленому порядку, або якщо шкода (збитки) виникла внаслідок вчинення пов`язаними з банком особами дій, передбачених пунктами 1-10 частини 8 цієї статті, ці підстави є достатніми для суду для прийняття рішення про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно осіб та/або заборону вчиняти певні дії особам, до яких Фондом заявлені вимоги, у межах суми пред`явлених вимог, якщо інші обставини не встановлені в судовому порядку.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову, у виді накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать ОСОБА_8 , судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

З огляду на обґрунтування наведені заявником, оскільки обрані заходи до забезпечення позову відповідають предмету позову, що заявлений у даній справі, і в подальшому можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційних скарг, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційні скарги Компанії Ferrexpo AG та ОСОБА_8 без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та ОСОБА_8 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/268/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 19.11.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Андрієнко

Є.Ю. Пономаренко