Ухвала

від 12.11.2024 по справі 917/1409/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607 тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

12.11.2024 Справа № 917/1409/21(917/1825/24)

Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., за участю секретаря судового засідання Кір`якової Я.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви (вхід. №1906/24 від 25.10.2024) у справі №917/1409/21(917/1825/24) у межах справи про банкрутство №917/1409/21

за заявою ОСОБА_2 , 38260, Полтавська область, Семенівський район, с.Іванівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про неплатоспроможність

Представники учасників справи: згідно протоколу

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1409/21 за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 по справі №917/1409/21 (суддя Іванко Л.А.) припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1 ); припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Гриценка І.І.; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 ; введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ); призначено керуючим реалізацією майна банкрута - арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1216 від 04.07.2020 року).

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Полтавської області №61 від 30.05.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №917/1409/21, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 справу передано на розгляд судді Паламарчуку В.В.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (вхід. №1906 від 25.10.2024).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.10.2024 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство №917/1409/21 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №917/1409/21(917/1825/24).

Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

- заборонити керуючому реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражному керуючому Гриценко Ігорю Івановичу здійснювати продаж та вчиняти дії щодо оголошення про проведення аукціону, дії щодо проведення аукціону та дії щодо подальшого підписання акту про придбання майна на аукціоні відносно продажу майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження: Полтавська область, Семенівський район, с/рада Іванівська, яка належить фізичній особі ОСОБА_2 на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі №388 від 13.08.2013р.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що:

- 13.11.2023 керуючим реалізацією майна банкрута арбітражним керуючим Гриценком Ігорем Івановичем було організовано та проведено другий повторний аукціон з продажу майна фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі про неплатоспроможність фізичної особи №917/1409/21, номер аукціону: BRD001-UA-20231101-10730, номер лота: 2745503218_1, щодо продажу земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га;

- за результатами проведення аукціону №BRD001-UA-20231101-10730 від 13.11.2023 року переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 ; заявником, як переможцем аукціону, здійснено повну оплату ціни продажу земельної ділянки;

- 28.11.2023 року між фізичною особою ОСОБА_2 в особі арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича та ОСОБА_1 було підписано акт придбання майна на аукціоні;

- 16.05.2024 на офіційному сайті ЕТС щодо даних публікації аукціону №BRD001-UA-20231101-10730, замовником даного аукціону - арбітражним керуючим Гриценком Ігорем Івановичем було опубліковано інформацію щодо "СКАСУВАННЯ" аукціону номер: BRD001-UA-20231101-10730, причина скасування: постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії видана приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області;

- арбітражним керуючим Гриценко І.І. були вчинені дії щодо повторного продажу цієї земельної ділянки та 28.10.2024 переможцем аукціон з продажу земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га визначено іншу особу;

- у обґрунтування своєї заяви заявник зазначає, що ймовірне відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб значно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду та ефективне відновлення порушених майнових інтересів заявника, за захистом яких він вважає за необхідне звернутися до суду.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд відзначає, що в даному випадку ОСОБА_1 прохає захисти майнові права за наслідками визнання його переможцем відкритих торгів (аукціону) з продажу лоту 2745503218_1, оформлених протоколом: BRD001-UA-20231101-10730 від 13.11.2023, на земельну ділянку - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га.

Однак, як свідчать матеріали заяви 16.05.2024 на офіційному сайті ЕТС щодо даних публікації аукціону №BRD001-UA-20231101-10730, замовником аукціону - арбітражним керуючим Гриценком І.І. було опубліковано інформацію щодо "СКАСУВАННЯ" цього аукціону на підставі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області.

Тобто, доказів оскарження нотаріальної дії заявником, суду не надано.

Будь-яких інших належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження своїх доводів заявник не надав.

Суд також зауважує, що вжиття визначених заявником заходів забезпечення позову шляхом заборони керуючому реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражному керуючому Гриценко Ігорю Івановичу здійснювати продаж та вчиняти дії щодо оголошення про проведення аукціону, дії щодо проведення аукціону та дії щодо подальшого підписання акту про придбання майна на аукціоні відносно продажу майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га, є неприпустимим.

Так, з наданого заявником скріншоту оголошення від 28.10.2024 року на веб-сайті Українська універсальна біржа щодо продажу земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га, вбачається, що арбітражним керуючим Гриценко І.І. були вчинені дії щодо повторного продажу цієї земельної ділянки.

Крім того, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 відкрито провадження у справі №917/1409/21(917/1825/24) за позовною заявою ОСОБА_1 , до: 1. Керуючого реалізацією майна ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича; 2. ОСОБА_4 про визнання незаконними дій керуючого реалізацією майна банкрута, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку.

Саме по собі існування спору щодо майна не свідчить про ухилення відповідачів від виконання судового рішення у справі.

Суд приймає до уваги, що стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов`язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладати тягар доказування на боржника. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 N914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 №915/577/22, від 13.02.2023 N922/1737/22.

Таким чином саме лише припущення заявника щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"), адже на ряду із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті незастосування судом забезпечувальних заходів.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.10.2024 розгляд заяви про забезпечення позову було призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2024; зобов`язано заявника копію заяви про забезпечення позову направити ОСОБА_2 та арбітражному керуючому Гриценку І.І., докази направлення надати суду; запропоновано заявникові в строк до 08.11.2024 надати пояснення та всі докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Заявник вимог ухвали суду не виконав, доказів направлення заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 та арбітражному керуючому Гриценку І.І. суду не надав.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника.

Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви (вхід. №1906/24 від 25.10.2024) у справі №917/1409/21(917/1825/24) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2024р.

Суддя Паламарчук В.В.