Постанова

від 02.01.2025 по справі 917/1409/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Харків Справа № 917/1409/21(917/1825/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Хачатрян В.С.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників:

заявника апеляційної скарги - Мухітдінова Р.Д., ордер АХ № 1216444 від 24.10.2024

арбітражного керуючого - не з`явився

боржника - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.2819П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 про відмову в забезпеченні позову

у справі №917/1409/21 (917/1825/24) (суддя Паламарчук В.В., повний текст ухвали підписано 19.11.2024)

за заявою ОСОБА_2 , АДРЕСА_3,

про неплатоспроможність

в межах справи про банкрутство №917/1825/24

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1409/21 за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність. Постановою Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 по справі №917/1409/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1 ); припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Гриценка І.І.; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 ; введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 (38260, Полтавська обл., Семенівський р-н, с.Іванівка, ідент. номер НОМЕР_1 ); призначено керуючим реалізацією майна банкрута - арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1216 від 04.07.2020).

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (вхід. №1906 від 25.10.2024), відповідно до якої просив суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони керуючому реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражному керуючому Гриценко Ігорю Івановичу здійснювати продаж та вчиняти дії щодо оголошення про проведення аукціону, дії щодо проведення аукціону та дії щодо подальшого підписання акту про придбання майна на аукціоні відносно продажу майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження: Полтавська область, Семенівський район, с/рада Іванівська, яка належить фізичній особі ОСОБА_2 на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі №388 від 13.08.2013.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви (вхід. №1906/24 від 25.10.2024) у справі №917/1409/21(917/1825/24) - відмовлено.

ОСОБА_1 з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить витребувати у Господарського суду Полтавської області всі матеріали справи №917/1409/21 (917/1825/24); скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 по справі №917/1409/21 (917/1825/24) повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позовної заяви від 25.10.2024 вимоги. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що ухвала є прийнятою з недотриманням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- в даній справі наявні всі докази, які вказують на обґрунтованість доводів Заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема докази, які підтверджують, що аукціон, за яким Апелянт став набувачем майнового права на вказану земельну ділянку, був проведений в рамках чинного законодавства, а також докази вчинення керуючим реалізацією майна арбітражним керуючим Гриценко І.І. протиправних дій направлених на незаконне скасування аукціону, зокрема це вбачається з письмової відповіді АТ «ПРОЗОРРО. ПРОДАЖІ», але ці докази не були враховані судом, що призвело до прийняття неправомірного рішення;

- щодо оскарження нотаріальної дії, то ОСОБА_1 не наділений процесуальним правом оскаржувати дану постанову, адже він не є особою щодо якої вчинялися нотаріальні дії;

- суд вибірково підійшов до питання досліджені доказів в судовому засіданні.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у справі №917/1409/21 (917/1825/24) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; встановлено строк до 13.12.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 13.12.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 02.01.2025. Витребувано матеріали справи №917/1409/21 (917/1825/24) з Господарського суду Полтавської області.

На виконання вимог ухвали суду з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали оскаржуваної ухвали по справі №917/1409/21 (917/1825/24).

09.12.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний Суд" від Гриценка І.І. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких арбітражний керуючий вважає подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову необгрунтованою.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Хачатрян В.С., в зв`язку з відпусткою судді Стойки О.В.

В судовому засіданні 02.01.2025 приймає участь представник ОСОБА_1 - Мухітдінов Р.Д., який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягає на скасуванні оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Інші сторони не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси та електронні кабінети відповідної ухвали апеляційного суду.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвала суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності інших сторін у справі в даному судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника апеляційної скарги, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1409/21 за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 по справі №917/1409/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1 ); припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Гриценка І.І.; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 ; введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 (38260, Полтавська обл., Семенівський р-н, с.Іванівка, ідент. номер НОМЕР_1 ); призначено керуючим реалізацією майна банкрута - арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1216 від 04.07.2020).

25.10.2024 до Господарського суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в який просив вжити заходи вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони керуючому реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражному керуючому Гриценко І.І. здійснювати продаж та вчиняти дії щодо оголошення про проведення аукціону, дії щодо проведення аукціону та дії щодо подальшого підписання акту про придбання майна на аукціоні відносно продажу майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження: Полтавська область, Семенівський район, с/рада Іванівська, яка належить фізичній особі ОСОБА_2 на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі №388 від 13.08.2013.

Заяву мотивовано тим, що ймовірне відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб значно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду та ефективне відновлення порушених майнових інтересів заявника, за захистом яких він вважає за необхідне звернутися до суду.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що:

- 13.11.2023 керуючим реалізацією майна банкрута арбітражним керуючим Гриценком І.І. було організовано та проведено другий повторний аукціон з продажу майна фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі про неплатоспроможність фізичної особи №917/1409/21, номер аукціону: BRD001-UA-20231101-10730, номер лота: 2745503218_1, щодо продажу земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га;

- за результатами проведення аукціону №BRD001-UA-20231101-10730 від 13.11.2023 переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 ; заявником, як переможцем аукціону, здійснено повну оплату ціни продажу земельної ділянки;

- 28.11.2023 між фізичною особою ОСОБА_2 в особі арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича та ОСОБА_1 було підписано акт придбання майна на аукціоні;

- 16.05.2024 на офіційному сайті ЕТС щодо даних публікації аукціону №BRD001-UA-20231101-10730, замовником даного аукціону - арбітражним керуючим Гриценком І.І. було опубліковано інформацію щодо "СКАСУВАННЯ" аукціону номер: BRD001-UA-20231101-10730, причина скасування: постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії видана приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області;

- арбітражним керуючим Гриценко І.І. були вчинені дії щодо повторного продажу цієї земельної ділянки та 28.10.2024 переможцем аукціон з продажу земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га визначено іншу особу;

Господарський суд, відмовляючи в заяві про забезпечення позову, зазначив, що заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи не уможливити виконання рішення суду. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.10.2024 розгляд заяви про забезпечення позову було призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2024; зобов`язано заявника копію заяви про забезпечення позову направити ОСОБА_2 та арбітражному керуючому Гриценку І.І., докази направлення надати суду; запропоновано заявникові в строк до 08.11.2024 надати пояснення та всі докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Проте, заявник вимог ухвали суду не виконав. Доказів оскарження нотаріальної дії заявником, суду не надав. Будь-яких інших належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження своїх доводів заявник не надав, а саме по собі існування спору щодо майна не свідчить про ухилення відповідачів від виконання судового рішення у справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Як зазначає суд першої інстанції, у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду вказав, що у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Разом з тим, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами ст.ст. 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів констатує, що інститут забезпечення позову в правовій системі є важливим механізмом, який гарантує виконання рішень суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів сторін у судових процесах. Забезпечення позову вживається у випадку якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволенні позовних вимог. види забезпечення позову нерозривно пов`язані з позовом. Від обґрунтованості та доведеності позовних вимог залежить вжиття або не вжиття судом певного виду забезпечення позову. При цьому питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Прийняття рішення про задоволення або відмову у забезпечення позову залежить від думки суду, оскільки більшість аргументів, які пов`язані із застосуванням забезпечення позову, мають оціночний характер. Зважаючи на це позивач повинен довести усі обставини та надати докази того, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову рішення суду не можливо буде виконати.

Проте, в даному випадку заявником не доведено належним чином обставин та не додано доказів необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову.

По-перше, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо проведення аукціону 25.10.2024, в той час як повторний аукціон з продажу спірної земельної ділянки проводився вже 28.10.2024, тобто станом на момент винесення оскаржуваної ухвали (12.11.2024) дії означені в заяві про забезпечення позову вже були не актуальними, внаслідок їх часткового виконання.

По-друге, як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2024 ОСОБА_1 було подано до Господарського суду Полтавської області позов до: керуючого реалізацією майна ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича та ОСОБА_4, згідно якого просить суд:

- визнати незаконними дії керуючого реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 (РН0КПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: 38260, Полтавська обл., Семенівський р-н, село Іванівка) - арбітражного керуючого Гриценко Ігоря Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1216 від 04.07.2013 року, адреса: 36039, м. Полтава, вул. Раїси Кириченко, 36) щодо «СКАСУВАННЯ» аукціону номер: BRD001-UA-20231101-10730 від 13.11.2023 року та щодо організації та проведення аукціонів №BRE001-UA-20240919-32441 від 29.09.2024 та №BRD001-UA-20241016-37966 від 28.10.2024;

- витребувати земельну ділянку - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - у ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

- визнати право власності на земельну ділянку площею 3,1186 га, кадастровий номер 5324582700:00:001:0009, що розташована за адресою: Полтавська область, Семенівський район, Іванівська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 відкрито провадження у справі №917/1409/21(917/1825/24) за позовною заявою ОСОБА_1 , до: 1. Керуючого реалізацією майна ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича; 2. ОСОБА_4 про визнання незаконними дій керуючого реалізацією майна банкрута, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку.

Отже, господарському суду при вирішенні даного спору, перш за все належить встановити наявність/відсутність підстав для визнання незаконними дій арбітражного керуючого щодо організації та проведення аукціонів, та, як слідство, можливе витребування земельної ділянки з визнанням права власності на земельну ділянку.

В той же час, колегія суддів погоджується із зауваженням суду першої інстанції, що саме по собі існування спору щодо майна не свідчить про ухилення відповідачів від виконання судового рішення у справі.

По-третє, звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 фактично просить захисти майнові права за наслідками визнання його переможцем відкритих торгів (аукціону) з продажу лоту 2745503218_1, оформлених протоколом: BRD001-UA-20231101-10730 від 13.11.2023, на земельну ділянку - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га шляхом заборони арбітражному керуючому виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Проте, вжиття визначених заявником заходів забезпечення позову шляхом заборони керуючому реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражному керуючому Гриценко Ігорю Івановичу здійснювати продаж та вчиняти дії щодо оголошення про проведення аукціону, дії щодо проведення аукціону та дії щодо подальшого підписання акту про придбання майна на аукціоні відносно продажу майна банкрута фізичної особи ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009 площа 3.1186 га, є неприпустимим та є перешкоджанням здійснення арбітражним керуючим його обов`язків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Окремо слід зазначити, що в ході судового засідання 02.01.2025 представник заявника ОСОБА_1 підтвердив, що станом на момент розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку - кадастровий номер: 5324582700:00:001:0009.

Отже, обставини, які вказані, як підстави для вжиття заходів забезпечення позову, станом на день звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення або унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Враховуючи наведене вище, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

До того ж, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 у справі №917/1409/21 (917/1825/24) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_5 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 у справі №917/1409/21 (917/1825/24) підлягає залишенню без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.11.2024 у справі №917/1409/21 (917/1825/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.01.2025

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя В.С. Хачатрян