УХВАЛА
24 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 344/9398/23
провадження № 61-17001ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Дворський Віталій Михайлович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області рішеннямвід 15 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнивчастково.
Стягнувз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,00 грн. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустивдо негайного виконання.
18 грудня 2024 року адвокат Дворський В. М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язкуподав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом позову у даній справі є стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а тому зазначена справа є малозначною в силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Дворський Віталій Михайлович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124043032 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротенко Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні