Ухвала

від 20.11.2024 по справі 342/744/16-ц

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/744/16-ц

Номер провадження №2/351/235/24

У Х В А Л А

(про самовідвід)

20 листопада 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Калиновського М.М.

секретаря - Равлюк М.І.

розглянувши матеріали цивільноїсправи запозовом ОСОБА_1 до «ВердиктФінанс» провизнання недійснимдоговору пронадання споживчогокредиту тазаставу транспортногозасобу №11261628000від 30.11.2007та провизнання недійснимиз моментуукладення договоруфакторингу №05/12від 20.04.2012,укладеного міжАКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ«Кредекс Фінанс»та договоруфакторингу №05/12КВ від 20.04.2012 укладеного між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 та Приватне підприємство «Верес»,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженнісудді Снятинського районногосуду СобкаВ.М.перебувала цивільнасправа запозовом ОСОБА_1 до «ВердиктФінанс» провизнання недійснимдоговору пронадання споживчогокредиту тазаставу транспортногозасобу №11261628000від 30.11.2007та провизнання недійснимиз моментуукладення договоруфакторингу №05/12від 20.04.2012,укладеного міжАКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ«Кредекс Фінанс»та договоруфакторингу №05/12КВ від 20.04.2012 укладеного між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 та Приватне підприємство «Верес».

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 року , у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 з посади, дана справа розподілена судді Калиновському М.М.

Ознайомившись з матеріалами вищезазначеної справи, суддя Калиновський М.М. приходить до висновку про необхідність заявлення самовідводу з наступних підстав.

З матеріалівцивільної справислідує,що ухвалоюСнятинського районногосуду від08вересня 2021року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвідголовуючого судді КалиновськогоМ.М.у справі запозовом ОСОБА_1 до «ВердиктФінанс» провизнання недійснимдоговору пронадання споживчогокредиту тазаставу транспортногозасобу №11261628000від 30.11.2007та провизнання недійснимиз моментуукладення договоруфакторингу №05/12від 20.04.2012,укладеного міжАКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ«Кредекс Фінанс»та договоруфакторингу №05/12КВ від 20.04.2012 укладеного між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 та Приватне підприємство "Верес" та відведено суддю Снятинського районного суду Калиновського М.М. від розгляду даної цивільної справи №342/744/16-ц.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В частині ч. 1 ст. 39 ЦПК України вказано, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Тобто, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть встановлені обставини, передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України, що виключають можливість його участі у розгляді справи.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, при вирішенні спору щодо цивільних прав та обов`язків, сторони мають право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, за наявності до того підстав, повинен заявляти самовідвід.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності ( рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного ( згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

А тому, з метою уникнення сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, заявлений головуючим у справі суддею Калиновським М.М. самовідвід слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 41, 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заявити самовідвідпо розгляду цивільноїсправи запозовом ОСОБА_1 до«Вердикт Фінанс»про визнаннянедійсним договорупро наданняспоживчого кредитута заставутранспортного засобу№11261628000від 30.11.2007та провизнання недійснимиз моментуукладення договоруфакторингу №05/12від 20.04.2012,укладеного міжАКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ«Кредекс Фінанс»та договоруфакторингу №05/12КВ від 20.04.2012 укладеного між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 та Приватне підприємство «Верес» та передати матеріали цивільної справи №342/744/16-ц, номер провадження 2/351/235/24 в канцелярію суду, для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ