Постанова

від 13.11.2024 по справі 910/1405/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. Справа№ 910/1405/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників:

від позивача: Коломійцева Д.М.

від відповідача: Поліщук М.В.

від третьої особи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 (повний текст складено 08.07.2024)

у справі № 910/1405/24 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май»

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторону позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Маркет»

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.06.2003

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ МАЙ» з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.06.2003.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ МАЙ» посилається на те, що ним (продавцем) здійснено відчуження цілісного майнового комплексу, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:219:0102, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-МАРКЕТ», проте відповідач ухиляється від дій щодо припинення права оренди позивача на вказану земельну ділянку та реєстрації такого права оренди за ТОВ «СІТІ-МАРКЕТ», у зв`язку з чим позивач просить суд розірвати Договір, укладений між ним і відповідачем.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/1405/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май» задоволено повністю.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 27.06.2003 за реєстровим номером 688, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 14.07.2013 за № 85-6-00053 у книзі записів державної реєстрації договорів, укладений між Київською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями «Майський час» у формі товариства з обмеженою відповідальності, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальності «Компанія Май» щодо земельної ділянки площею 0,5294 га, кадастровий номер 8000000000:85:219:0102, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. Замковецька, 5.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май» 3 028 грн 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є належним та ефективним, зважаючи зокрема на те, що відповідач не ухвалює відповідне рішення щодо розірвання Договору вже більше трьох років з моменту відповідного звернення позивача.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1405/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 апеляційну скаргу Київської міської ради у справі № 910/1405/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя), Шапран В.В., Сітайло Л.Г.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя), Шапран В.В., Сітайло Л.Г. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України заявила самовідвід у справі № 910/1405/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 задоволено заяву суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В. та Сітайло Л.Г. про самовідвід у справі № 910/1405/24 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024. Матеріали справи № 910/1405/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А, Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1405/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/1405/24.

15.08.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/1405/24 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/1405/24 та призначено розгляд справи на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відкладено розгляд справи № 910/1405/24 на 13.11.2024.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.11.2024 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 прийнято до провадження справу № 910/1405/24 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 колегією суддів у визначеному складі.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що позовна вимога щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.06.2003 № 668 не є належним способом захисту прав позивача, оскільки право оренди позивача припинилося в силу закону.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечує щодо доводів відповідача стосовно автоматичного переходу права в силу норм ч. 4,7 ст. 120 ЗК України, оскільки в силу вказаних норм право користування земельної ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав, у чому було відмовлено державним реєстратором, тому оскільки відповідач не здійснює розгляд питання щодо переоформлення права оренди за третьою особою як набувачем об`єкта нерухомості, вимога про розірвання договору оренди є належним способом захисту прав позивача.

Третя особа у встановлений судом строк своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.

2.4. інші процесуальні дії у справі

У судове засідання 13.11.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, надали свої пояснення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду до його електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

27.06.2003 Товариством (орендар) і КМР (орендодавець) укладено Договір оренди земельної ділянки за реєстровим № 688, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 14.07.2003 за № 85-6-00053 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до умов якого:

- орендодавець на підставі рішення КМР від 28.11.2002 за № 112/272 передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Замковецька, 5 у Подільському районі м. Києва, розміром 0,5294 га, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд оптової бази у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною Договору (пункт 1);

- дія Договору припиняється у випадках:

закінчення терміну, на який укладено Договір;

одержання орендарем земельної ділянки у власність;

дострокового розірвання Договору за згодою сторін;

примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, визначеному законодавством України;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

дострокового розірвання Договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку:

а) неналежного виконання іншою стороною умов Договору;

б) випадкового знищення чи перешкоджання земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням;

в) з інших підстав, визначених законодавством України (пункт 14);

- Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації (пункт 15).

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Позивач стверджує, що на орендованій земельній ділянці площею 0,5294 га, що має кадастровий номер 8000000000:85:219:0102 та знаходиться за адресою м. Київ, вул. Замковецька, 5, розташовано цілісний майновий комплекс оптової бази загальною площею 1493,3 кв. м. (далі - майновий комплекс).

16.03.2020 позивачем (продавець) і ТОВ «СІТІ-МАРКЕТ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Замковецька, 5, загальною площею 1 493,3 кв. м., перейшло від позивача до третьої особи.

Таким чином, власником нерухомого майна, яке розташовано на орендованій у КМР земельній ділянці, належить ТОВ «СІТІ-МАРКЕТ».

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права

Позивач зазначає, що одразу після укладення Договору купівлі-продажу ТОВ «СІТІ-МАРКЕТ» звернулось до відповідача з клопотанням оформити право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:219:0102) за третьою особою як власником цілісного майнового комплексу, а позивач повторно звернувся з проханням розірвати діючий Договір (лист позивача до КМР від 22.03.2021 вих. №22/03).

За результатами розгляду зазначених клопотань Департаментом земельних ресурсів КМР (Київської міської державної адміністрації) було сформовано кадастрову справу № 243579536 та проект рішення з вих. № 08/231-760/ПР від 11.02.2021, яке станом на час звернення з даним позовом перебуває в черзі до розгляду Постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних питань (посилання на електронний ресурс - офіційний сайт КМР: https://kmr.gov.ua/uVcontent/proekt-rishennya-kyyivskovi-miskoyi-rady-19736).

Суд враховує, що неприйняття КМР рішення про розірвання Договору підтверджується такими листами Департаменту земельних ресурсів: № 05716-7445 від 07.04.2021; від 06.08.2021 № 057020272-21264; від 04.07.2023 № 08/281-984; від 04.07.2023 № 08/281-984; від 29.11.2023 № 0-5716-15848.

Позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю реакції щодо розгляду попередніх заяв, він подав заяву від 20.11.2023 щодо розірвання Договору (без переоформлення права оренди на ТОВ «СІТІ-МАРКЕТ») через ЦНАП.

У відповідь на вказану заяву Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу КМР надіслав листа № 05716-15848 від 29.11.2023, у якому зазначив, що проєкт рішення КМР «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІ-МАРКЕТ» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування будівель і споруд оптової бази на вул. Замковецькій, 5 у Подільському районі міста Києва» містить умови щодо розірвання Договору, у зв`язку з чим недоцільно здійснювати підготовку схожого за змістом проєкту рішення КМР.

За доводами позивача, право оренди на даний час не переоформлено на ТОВ «СІТІ-МАРКЕТ», чинним орендарем земельної ділянки залишається позивач, який уже з 16.03.2020 не є власником майнового комплексу, розташованого на ділянці.

Враховуючи тривале порушення своїх прав, а саме відсутність розгляду питання щодо розірвання Договору, укладеного позивачем і відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Май» звернулося до суду з даним позовом про розірвання Договору.

У свою чергу, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права.

Також КМР зазначила, що в силу приписів чинного законодавства та судової практики після проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості та переходу до нового власника відповідно до статей 120 Земельного кодексу України та 377 ЦК України прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі, новий власник звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним чинного договору оренди землі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Строк укладеного позивачем і відповідачем Договору складає 25 років.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті 14 Договору сторони узгодили, що дія Договору припиняється у випадку дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.

Суд враховує, що на час укладення Договору купівлі-продажу позивачем і третьою особою (16.03.2020) діяли такі норми законодавства:

- відповідно до статті 31 Закон (зі змінами, що діяли від 13.02.2020) договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- згідно з пунктом «е» статті 141 ЗК України (зі змінами, що діяли від 21.02.2020) серед підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

- відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення;

- відповідно до частини другої та шостої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Водночас, на даний час чинне законодавство передбачає таке правове регулювання:

- пунктом «е» статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

- відповідно до частини четвертої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувана (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувана (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається;

- згідно з частиною сьомою статті 120 ЗК України у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт;

- частиною восьмою статті 120 ЗК України передбачено, що істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт. Укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, станом на дату укладення Договору купівлі-продажу та на момент звернення до суду законодавство України визначало та визначає, що перехід права на об`єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування вказаною земельною ділянкою.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, для припинення права оренди земельної ділянки такий спосіб як розірвання договору оренди є належним та ефективним способом захисту прав позивача, зважаючи також на те, що відповідач не ухвалює відповідне рішення щодо розірвання Договору вже більше трьох років з моменту відповідного звернення позивача.

Стосовно посилань відповідача на те, що в силу приписів чинного законодавства та судової практики після проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості та переходу до нового власника відповідно до статей 120 ЗК України та 377 ЦК України прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі, новий власник звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним чинного договору оренди землі, то слід зазначити наступне.

Позивач подав суду докази звернення третьої особи до державного реєстратора із заявою щодо проведення державної реєстрації відповідного права оренди на земельну ділянку.

Втім, державний реєстратор відмовив у проведенні реєстраційних дій (рішення про відмову в проведені реєстраційних дій від 25.04.2024 №72810782).

Отже, третя особа не змогла реалізувати своє право щодо реєстрації відповідного права оренди, що спростовує доводи відповідача про таку можливість.

За викладених обставин, судова колегія вважає заявлені позовні вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.06.2003 обґрунтованими.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Статтею 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України та частини восьмої статті 93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону відносини, пов`язані .з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов Договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

Частиною першою статті 19 Закону передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зі змісту частини першої статті 93 ЗК України вбачається, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи відповідача щодо неналежно обраного способу захисту прав позивача, оскільки право оренди позивача припинилося в силу закону колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на підтверджений матеріалами справи перехід права власності на майно, що розташоване на земельній ділянці, у власність третьої особи, натомість як законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, а відповідач у свою чергу ухиляється від розгляду відповідного питання.

Також судом враховується, що державний реєстратор відмовив у проведенні реєстраційних дій третій особі, тобто третя особа не змогла реалізувати своє право щодо реєстрації відповідного права оренди, що спростовує доводи відповідача про таку можливість.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/1405/24 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/1405/24 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/1405/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/1405/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1405/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 19.11.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

А.І. Тищенко