Постанова

від 13.11.2024 по справі 914/2182/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2182/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 (колегія суддів: Желік М. Б. - головуючий, Галушко Н. А., Орищин Г. В.) та рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2024 (суддя Березяк Н. Є.)

за позовом Львівської міської ради

до Товариства з додатковою відповідальністю ?Пластик?

про зобов`язання звільнити самовільну зайняту земельну ділянку,

за участю:

позивача: Барда Ю. М. (самопредставництво)

відповідача: Колянковський Т. М. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Львівська міська рада (далі - Міськрада) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю ?Пластик? (далі - ТДВ ?Пластик?) про зобов`язання звільнити самовільну зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу металевої огорожі.

1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між сторонами у 2021 році припинилися договірні відносини оренди земельної ділянки, однак земельна ділянка використовується відповідачем для обслуговування стоянки транспортних засобів за відсутності відповідних рішень міської ради щодо надання її в користування.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, у позові відмовлено.

2.2 Суд встановив, що відповідач користувався спірною земельною ділянкою на підставі укладеного договору оренди, а після закінчення дії договору вживав заходів, спрямованих на оформлення додаткової угоди до договору оренди спірної земельної ділянки, тому договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, та дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що спірну земельну ділянку відповідач зайняв самовільно, отже, вимога щодо її звільнення є необґрунтованою.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), адже не врахували постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц стосовно того, що додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

3.3 У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а судові рішення - залишити без змін. ТДВ ?Пластик? вважає, що набув права ?правомірного очікування?, натомість орендодавець не повідомив його у встановлений договором строк про припинення орендних відносин.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 25.10.2016 між Міськрадою та ТДВ "Пластик" було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець надв, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:02:005:0229 загальною площею 0,0883 га для обслуговування будівель, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зеленій, 149, для реконструкції виробничих будівель під розміщення автомобільного, комерційного та офісного центру і його обслуговування.

4.2 Умовами договору оренди землі передбачено, що такий укладено строком на 5 років до 26.05.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

4.3 Також судами встановлено, що у відповідності до п.8. договору оренди землі відповідач 14.01.2021, тобто із дотриманням передбаченого в договорі строку, звернувся до позивача із листом-повідомленням про намір продовжити договір оренди землі від 25.10.2016, який зареєстрований у Міськраді за № 2-657-006, на новий термін.

4.4 Листом від 10.02.2021 Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Міськради запропонувало відповідачу звернутися до 26.04.2021 у Міськраду для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди з директором Департаменту містобудування, якому делеговано повноваження на підписання таких угод.

4.5 22.03.2021 ТДВ "Пластик" направило на адресу цього Департаменту заяву, в якій просило укласти додаткову угоду про поновлення діючого договору оренди землі. До листа додано витяг з ЄДРПОУ, завірений договір оренди земельної ділянки, плани земельної ділянки.

4.6 18.04.2022 ТДВ "Пластик" скерував Міськраді лист № 17 про продовження терміну оренди земельної ділянки, до якого додано витяг з ЄДРПОУ, завірений договір оренди земельної ділянки, план земельної ділянки, довідка про справляння плати за землю (про відсутність заборгованості).

4.7 22.03.2023 ТДВ "Пластик" скерував Міськраді лист № 15 про продовження терміну оренди земельної ділянки, до якого додано витяг з ЄДРПОУ, довідка про відсутність заборгованості з орендної плати за землю, викопіювання 1:500, витяг з ДРРП на земельну ділянку, договір оренди.

4.8 25.07.2023 ТДВ "Пластик" скерував Міськраді заяву № 28 з проханням розглянути можливість продовження терміну оренди земельної ділянки для влаштування автостоянки.

4.9 Відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області від 03.08.2023 № 23427/АП/13-01-13-02-20-Е та податкових декларацій зі сплати орендної плати за землю за 2021, 2022, 2023 роки у ТДВ "Пластик" відсутня заборгованість зі сплати за оренду землі.

4.10 Згідно Інформаційної довідки від 23.06.2023 № 336777674 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки на вул. Зеленій, 149, у м. Львові з кадастровим номером 4610136800:02:005:0229 міститься запис про інше речове право - право оренди земельної ділянки, орендар - ТДВ "Пластик", земельна ділянка передається в оренду для реконструкції виробничих будівель під розміщення автомобільного, комерційного та офісного центру і його обслуговування, строк дії - 26.05.2021.

4.11 На підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки позивач надав суду акт обстеження земельної ділянки на вул. Зелена, 149, у м. Львові від 23.05.2023 № 202, складений провідним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель м. Львова управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради Гируном С. М. та провідним спеціалістом Відділу служби містобудівного кадастру управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради Виниченко К. Д. за участю провідного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель м. Львова управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Міськради Сенчишака І. П.

4.12 В акті зазначено, що за результатами обстеження земельної ділянки на вул. Зеленій, 149, у м. Львові, встановлено таке:

- земельна ділянка використовується ТДВ "Пластик";

- підстава набуття права на землю: ухвали Міськради від 16.12.2010 № 47, від 26.05.2016 № 574; ухвал щодо надання в оренду земельної ділянки не приймалося;

- земельна ділянка перебувала в оренді ТДВ "Пластик" строком до 26.05.2021 відповідно до договору оренди землі від 25.10.2016 № С-4334;

- ТДВ "Пластик" фактично використовує земельну ділянку для обслуговування стоянки транспортних засобів за відсутності відповідних рішень Міськради щодо надання її в користування та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки;

- доступ до земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:02:005:0229) на вул. Зеленій, 149 у м. Львові обмежено шляхом облаштування металевої огорожі з північної та західної сторони обстежуваної земельної ділянки, кам`яної огорожі з південної частини земельної ділянки, а також воріт, які розміщені в південно-західній частині вищезгаданої земельної ділянки.

4.13 Відомостей про присутність представника ТДВ "Пластик" чи про вручення відповідачу копії акта, акт обстеження не містить.

4.14 Суд апеляційної інстанції визнав цей акт неналежним доказом у розумінні статті 76 ГПК України.

4.15 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального прав.

4.16 Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач як орендар належним чином повідомив про намір продовжити договір оренди на новий строк, продовжив користуватися земельною ділянкою і сплачувати орендну плату, а позивач не заперечив проти використання земельної ділянки протягом місяця з дня закінчення строку дії договору оренди, тому договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах. Отже, відсутні обставини вважати, що відповідач займає земельну ділянку самовільно.

4.17 Водночас у пункті 38.2 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на свої попередні висновки, викладені в постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), наголосила, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

4.18 Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме із цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21)).

4.19 Однак за встановленими обставинами справи, що розглядається, сторони всупереч викладеному не уклали відповідну додаткову угоду, у тому числі і у судовому порядку за позовом ТДВ "Пластик".

4.20 За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

4.21 У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування (постанова палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 910/22093/17).

4.22 Під час розгляду цієї справи відповідач послідовно вказував про те, що законно, відкрито, добросовісно, на платній основі користується спірною земельною ділянкою та, реалізовуючи свої легітимні очікування, є її законним користувачем. Тому відсутні обставини вважати про самовільне зайняття земельної ділянки.

4.23 Однак колегія суддів не погоджується із викладеним та зазначає, що відповідач користується земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, а тому у розумінні статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільно займає земельну ділянку. На користь такого висновку свідчить також позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 696/1693/15-ц, викладена у постанові від 23.06.2020, про те, що володіння земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину є її самовільним зайняттям.

4.24 Суди не встановили винятку, за обставин якого такі дії (тобто користування земельною ділянкою) відповідача можуть бути правомірними.

4.25 Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

4.26 Водночас, як вже було зазначено вище, законодавство передбачає спосіб захисту порушеного права позивача внаслідок ухилення орендодавця від укладення правочину щодо продовження орендних відносин, чим позивач не скористався (принаймні матеріали справи не містять таких доказів). Натомість відповідач, посилаючись на "правомірні очікування", продовжує користуватися земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину щодо неї вже три роки поспіль. Колегія суддів виходить з того, що у такій ситуації виникає ризик того, що орендар прагне уникнути належного оформлення прав на земельну ділянки, що перешкоджає власнику - територіальній громаді - розпоряджатися нею на власний розсуд.

4.27 Згідно із частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

4.28 Отже, висновки судів про те, що відповідач самовільно не зайняв земельну ділянку, бо користується нею без належним чином оформлених документів, є неправильними з огляду на викладене у цій постанові. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі.

4.29 Згідно статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1).

4.30 За вказаних обставин касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскаржені судові рішення належить скасувати і прийняти нове рішення - позов задовольнити частково.

4.31 Згідно з приписами статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на що судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 311, 315, 316, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради у справі № 914/2182/23 задовольнити.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2024 скасувати, ухвалити нове рішення - позов задовольнити частково.

Повернути від Товариства з додатковою відповідальністю ?Пластик? Львівській міській раді земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:02:005:0229 загальною площею 0,0883 га на вул. Зеленій, 149, м. Львів, із демонтажем металевої огорожі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю ?"Пластик? (код ЄДРПОУ 02002173) на користь Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896) 11 004 (одинадцять тисяч чотири) грн 40 коп. судових витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов