Ухвала

від 14.11.2024 по справі 910/12014/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/12014/24Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" про забезпечення позову у справі № 910/12014/24

За позовом Акціонерного товариства "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"до третя особа,1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд»про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 104 914 274,68 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача: від відповідачів: від третьої особи: Безугла В.М.; не з`явилися; не з`явився.ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім» (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі також - відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 5/2024-К від 20.03.2024 станом на 13.09.2024 у розмірі 104 914 274,68 грн, яка складається з:

- простроченої заборгованості за основним боргом за кредитом - 99 999 371,35 грн;

- заборгованості за простроченими процентами - 4 914 903,33 грн.

Крім того, 30.09.2024 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою від 08.10.2024 суд відкрив провадження у справі № 910/12014/24, вирішив проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 14.11.2024. Суд залучив до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (далі також - третя особа).

14.11.2024 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Представник позивача безпосередньо в підготовчому засіданні 14.11.2024 наполягав на задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову та надав усні пояснення.

Відповідачі та третя особа явку уповноважених представників у підготовче засідання 14.11.2024 не забезпечили.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що неявка представників відповідачів та третьої особи у підготовче засідання 14.11.2024 не перешкоджає вирішенню заяви позивача про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Положеннями ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

На обґрунтування заяви позивач посилається, зокрема, на наступне:

- згідно з повідомленням на сайті Верховного Суду позивачу стало відомо, що 24.09.2024р. Господарським судом м. Києва, було прийнято рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство третьої особи (справа № 910/9771/24);

- 100% частки статутного капіталу ТОВ «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» належить ОСОБА_1 , тобто він є засновником цього Товариства, а також є поручителем по зобов`язанням ТОВ «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» за кредитним договором № 5/2024-К від 20.03.2024 року та несе солідарну відповідальність за порушення цих зобов`язань;

- ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , і також є поручителем за кредитним договором та несе солідарну відповідальність за невиконання зобов`язань ТОВ «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» за кредитним договором № 5/2024-К від 20.03.2024 року;

- враховуючи надмірний розмір заборгованості та ухиляння відповідачів від сплати утвореної заборгованості в добровільному порядку, заява АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» про забезпечення позову спрямована насамперед проти несумлінних дій відповідачів, які за час розгляду справи можуть продати, подарувати, знищити, знецінити та відчужити іншим способом майно, що знаходиться у їхній власності.

Суд наголошує, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (відповідачам) здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Наразі, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушення інтересів позивача у спірних правовідносинах відповідачами.

Факт ухилення відповідачів від виконання зобов`язань чи неналежного їх виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та саме по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставами для накладення арешту на майно відповідачів.

Посилання АТ «Банк «Кліринговий дім» на відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Континенталь Трейд» (справа № 910/9771/24) жодним чином не підтверджує наявності підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості заходу забезпечення позову в справі № 910/12014/24. Адже порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до боржника в справі про банкротство ТОВ «Континенталь Трейд» буде вирішуватися в межах особливого провадження відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, та не підлягає встановленню в межах розгляду справи № 910/12014/24.

Також, позивачем не доведено несумлінних дій відповідачів під час розгляду справи, які можуть свідчити про намір продати, знищити, знецінити та відчужити майно, яке знаходиться у власності відповідачів.

Наведені заявником обставини не свідчать про те, що майно, наявне у відповідачів може зникнути, зменшитися за кількістю, так само як і не доведено, що останніми вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі (у випадку його задоволення).

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" про забезпечення позову.

Керуючись приписами ст. ст. 120, 138, 140, 219, 220, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" про забезпечення позову відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано - 19.11.2024

Суддя Ю.О.Підченко