Рішення

від 20.02.2025 по справі 910/12014/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2025Справа № 910/12014/24

За позовомАкціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім»до третя особа, 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд»просолідарне стягнення заборгованості у розмірі 104 914 274,68 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Панчук М.О.;

від відповідачів: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/12014/24 за позовом Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» (далі також - позивач, АТ «Банк «Кліринговий дім») до ОСОБА_1 (далі також - відповідач-1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі також - відповідач-2, ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (далі також - третя особа, ТОВ «Континенталь Трейд») про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 5/2024-К від 20.03.2024 станом на 13.09.2024 у розмірі 104 914 274,68 грн, яка складається з:

- простроченої заборгованості за основним боргом за кредитом - 99 999 371,35 грн;

- заборгованості за простроченими процентами - 4 914 903,33 грн.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 06.02.2025.

06.02.2025 від третьої особи та відповідачів надійшли клопотання про відкладення слухання справи з метою ознайомлення та забезпечення явки уповноважених представників.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 06.02.2025 до 20.02.2025.

20.02.2025 до суду звернулися представники відповідачів із клопотаннями про відкладення судового засідання, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноважених представників.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 20.02.2025 проти відкладення заперечив та наполягав на розгляді справи по суті та задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачі та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання 20.02.2025 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За результатами розгляду клопотання представників відповідачів про відкладення, суд дійшов наступних висновків.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Схожу за змістом правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що відповідачі не забезпечили явку уповноважених представників в перше засідання з розгляду справи по суті 06.02.2025. Тому, з метою забезпечення рівності та змагальності учасників справи, враховуючи поважні причини першої неявки, суд оголосив перерву до 20.02.2025 та не починав розгляд справи по суті в судовому засіданні 06.02.2025.

Проте, і в судове засідання 20.02.2025 представники відповідачів не прибули, що є другою неявкою в засідання з розгляду справи по суті.

Тому, зважаючи на наведене вище, суд відмовляє в задоволенні клопотання представників відповідачів про відкладення, оскільки ними не доведено поважних причин неявки та неможливості забезпечити участь в судовому засіданні 20.02.2025 інших представників відповідачів, а неявка є повторною. Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2024 між Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий дім» (як банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (як позичальником) було укладено кредитний договір № 5/2024-К (далі також - кредитний договір), за умовами якого, банк відкриває позичальнику поновлювану кредитну лінію з лімітом в розмірі 100 000 000,00 грн на поповнення обігових коштів, у тому числі для придбання палива (дизельного палива та/або бензину), оплату за розмитнення товару, сплату податків, транспортних витрат тощо, а позичальник зобов`язується здійснювати погашення отриманого в межах кредитної лінії кредиту, сплачувати проценти та за банківські послуги, передбачені тарифами банку, в строки і в сумах, згідно з умовами цього договору. Кредит надається одним або кількома траншами згідно умов п. 3.1. та 5.1. цього договору.

Термін дії кредитної лінії (дата кінцевого погашення кредиту) до 19.03.2025 року включно.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, плата за кредит (проценти) встановлюється наступним чином:

- на рівні 20,0% річних, при користування траншем до 20 робочих днів;

- на рівні 25,0% річних, при користуванні траншем від 21 робочого дня.

Процентна ставка є фіксованою для кожного періоду користування траншем.

У розділі 3 кредитного договору сторони погодили, що транші в межах ліміту надаються банком, з урахуванням п. 3.1.2. цього договору, на підставі письмових заявою позичальника, в тому числі наданих через систему дистанційного обслуговування IBank 2UA, що підписуються уповноваженими представниками позичальника (в обов`язковому порядку містить інформацію щодо суми траншу, що підлягає видачі, дати його надання, цільового використання траншу, тощо), у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами, вказаними в договорі.

Для обліку кожного траншу банк відкриває окремий позичковий рахунок та окремий процентний рахунок.

Транші надаються банком за одночасного виконання наступних умов:

- в межах ліміту кредитної лінії терміном користування кожним траншем 20 робочих (не враховуючи суботи та неділі) днів, з правом пролонгації не більше 10 робочих (не враховуючи суботи та неділі) днів за умови виконання п. 5.1. цього договору.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору, нарахування банком процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня надання кожного траншу з позичкового рахунку на рахунок, зазначений в п. 3.1. цього договору, до дня повного його погашення, виходячи з фактичного залишку заборгованості за кредитом. Для обліку процентів банк відкриває процентний рахунок.

Як вбачається з п. 5.1. кредитного договору, забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є, зокрема:

- порука фізичної особи, громадянина України ОСОБА_2 на всю суму боргових зобов`язань позичальника, по що між банком та поручителем укладається договір поруки № 5/2024-01П у день укладення цього договору;

- порука фізичної особи, громадянина України ОСОБА_1 на всю суму боргових зобов`язань позичальника, про що між банком та поручителем укладається договір поруки № 5/2024-02П у день укладення цього договору.

За умовами кредитного договору позичальник зобов`язався належним чином виконувати прийняті на себе зобов`язання за цим договором, укласти та/або забезпечити укладення договорів забезпечення, а банк має право вимагати від позичальника належного виконання ним таких зобов`язань.

Крім того, відповідно до п. 6.3.3. кредитного договору, банк має право відмовити позичальнику у надання траншів та/або в продовженні терміну дії кредитної лінії/строку погашення траншу, а також вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у випадку, зокрема, якщо позичальник протягом дії цього договору порушував будь-які умови договору та/або інших чинних договорів, укладених за кредитними операціями з банком, в тому числі:

- несвоєчасно або не в повному обсязі здійснив погашення заборгованості за кредитом або процентами та/або у разі виникнення простроченої заборгованості позичальника за будь-якими іншими договорами, укладеними між ним та банком.

Згідно з абз. 2 п. 9.6. кредитного договору, сторони погодилися з тим, що у випадках передбачених цим договором, вимога банку про дострокове повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій не є розірванням договору в односторонньому порядку з боку банку.

З наявних у справі доказів вбачається, що 20.03.2024 між Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий дім» (як банком) та громадянином України ОСОБА_2 ( як поручителем) було укладено договір поруки № 5/2024-01П (далі також - договір поруки №1).

20.03.2024 між Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий дім» (як банком) та громадянином України ОСОБА_1 ( як поручителем) було укладено договір поруки № 5/2024-02П (далі також - договір поруки №2).

Відповідно до п. 1.1. договорів поруки, поручителі зобов`язалися відповідати солідарно перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань ТОВ «Континенталь Трейд», які випливають з кредитного договору № 5/2024-К від 20.03.2024, який укладений між кредитором та позичальником, та/або змін, доповнень, додаткових договорів, які укладені та будуть укладені між кредитором та позичальником в майбутньому та які є/будуть їх невід`ємними частинами згідно з умовами якого позичальник зобов`язується:

- в повному обсязі повернути кредитні кошти в розмірі 100 000 000,00 грн до 19.03.2025 включно та погашати заборгованість згідно умов кредитного договору;

- сплачувати нараховані проценти в порядку та в строк згідно кредитного договору;

- сплачувати банківські послуги згідно тарифів (комісії) згідно умов кредитного договору;

- сплачувати проценти, що нараховані згідно кредитного договору, від простроченої уми кредиту за кожний день прострочення;

- сплачувати неустойку у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно з п.п. 2.1.-2.3. договорів поруки, у разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором поручитель відповідає перед кредитором всім майном, коштами, що належать йому на праві власності та на які може бути звернено стягнення у відповідності до чинного законодавства України. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й позичальник, а саме: у сумі наданого кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів, належних до сплати комісійних винагород (комісій), а також всіх сум можливої неустойки, передбачених кредитним договором. У разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, до кредитора переходить повне право вимоги сплати суми заборгованості за кредитним договором в повному обсязі з поручителя.

Виконання зобов`язань поручителем за цим договором є безумовним (п. 2.5. договорів поруки).

Відповідно до п. 8.1 договорів поруки, ці договори набирають чинності з дати їх підписання сторонами та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором або виконанням позичальником та/або поручителем у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з п. 8.2. договорів поруки - цей договір закінчує свою дію у разі, якщо кредитор протягом 36 місяців з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язань за кредитним договором не пред`явив позову до поручителя.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що позичальником систематично порушуються умови кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 13.09.2024 заборгованість за кредитним договором, яку вимагає Банк погасити, складає 104 914 274,68 грн. АТ «Банк Кліринговий Дім» неодноразово намагалося добровільно врегулювати питання погашення заборгованості, в тому числі й шляхом направлення вимог для позичальника та поручителів. Проте, вищезазначені вимоги були поверненні позивачу у зв`язку з неотримання їх відповідачами-1-2 та третьою особою.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, викладених у позові обставин не спростували. Третя особа в установлені судом строки письмових пояснень не надала.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Зокрема, банком були надані позичальнику наступні транші:

- на суму 9 600 000,00 грн, дата видачі 16.05.2024, дата погашення 25.06.2024;

- на суму 15 400 000,00 грн, дата видачі 16.05.2024, дата погашення 25.06.2024;

- на суму 12 000 000,00 грн, дата видачі 06.06.2024, дата погашення 17.07.2024;

- на суму 23 000 000,00 грн, дата видачі 07.06.2024, дата погашення 18.07.2024;

- на суму 7 200 000,00 грн, дата видачі 11.06.2024, дата погашення 22.07.2024;

- на суму 8 000 000,00 грн, дата видачі 12.06.2024, дата погашення 23.07.2024;

- на суму 4 000 000,00 грн, дата видачі 13.06.2024, дата погашення 24.07.2024;

- на суму 7 300 000,00 грн, дата видачі 14.06.2024, дата погашення 25.07.2024;

- на суму 2 400 000,00 грн, дата видачі 14.06.2024, дата погашення 25.07.2024;

- на суму 9 700 000,00 грн, дата видачі 19.06.2024, дата погашення 30.07.2024;

- на суму 2 400 000,00 грн, дата видачі 21.06.2024, дата погашення 01.08.2024.

На підтвердження вказаного, відповідно до умови п. 3.1 кредитного договору, до позову долучено всі заявки позичальника на отримання траншів, а також платіжні інструкції про видачу кредиту за період з дати укладення кредитного договору по 21.06.2024 року (дата останнього виданого траншу) в межах ліміту кредитної лінії.

Під час розгляду справи суд встановив, що ТОВ «Континенталь Трейд» порушило договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим, у третьої особи виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 99 999 371,35 грн та заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 4 914 903,33 грн станом на 13.09.2024.

Як вже було вказано вище, п.п. 5 п. 6.3.3 кредитного договору передбачає право кредитора (банку) вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів.

12.08.2024 у листі вих. № 02-02/02/3332, банк звернувся до позичальника із вимогою термінового, протягом трьох робочих днів погашення простроченої заборгованості по процентам та за основною сумою боргу в сумі 101 978 774,03 грн. Однак, третя особа вимоги банку не виконала.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» заборгованості по кредиту та процентам у передбачені кредитним договором строки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом вище, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та відповідачами-1,-2, було укладено договори поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Умовами договорів поруки встановлено обов`язок поручителів відповідати солідарно перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором (п.п. 1.1., 2.3. договору поруки).

Тож, позивач, керуючись правом, передбаченим п. 2.3. договорів поруки, звернувся до поручителів із вимогою про сплату суми заборгованості за кредитним договором в повному обсязі. Факт звернення підтверджується листами від 12.08.2024 вих. № 01-02/3331 та № 01-02/3330 з вимогою виконати зобов`язання та сплатити заборгованість по кредитному договору.

Оскільки поручителі в добровільному порядку вимог банку не задовольнили, суму заборгованості за кредитом та процентами не сплатити, то АТ «Банк «Кліринговий Дім» був змушений звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх прав як кредитора.

Схожі за своєю природою відносини виникли у справах Господарського суду міста Києва № 910/602/23, та Господарського суду Київської області № 911/90/23, № 911/2698/24. За результатами розгляду вказаних справ суди задовольнити позовні вимоги кредитора (АТ «Банк «Кліринговий дім») до солідарних поручителів у повному обсязі.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доводів банку не спростували, доказів виконання договорів поруки та погашення заборгованості за кредитним договором не надали, то суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий дім» доведено факт невиконання умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, а тому наявні підстави для солідарного стягнення з поручителів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) заборгованості за кредитним договором № 5/2024-К від 20.03.2024 у розмірі 104 914 274,68 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за основним боргом за кредитом - 99 999 371,35 грн; заборгованості за простроченими процентами - 4 914 903,33 грн. Позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5-А; код ЄДРПОУ 21665382) прострочену заборгованість за основним боргом за кредитом - 99 999 371,35 грн, заборгованість за простроченими процентами 4 914 903,33 грн та судовий збір в розмірі 1 059 800,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2025 року.

Суддя Ю.О.Підченко