Ухвала

від 20.11.2024 по справі 915/16/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

20 листопада 2024 року Справа № 915/16/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» Гея В.Г. про відвід судді

у справі 915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства «ДЕМЕТРА.» (ідентифікаційний код 36742996), у якій

ініціюючий кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю «САБАЗИ» (код ЄДРПОУ 42801195; 56120, Миколаївська область, Баштанський район, с. Єрмолівка, вул. Молодіжна, буд. 29);

боржник: Фермерського господарства «ДЕМЕТРА» (код ЄДРПОУ 36742996; адреса: 57437, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Новофедорівка, вул. Приморська, буд. 49/б)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (РНОКПП НОМЕР_1 ; 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 15, оф. 409).

заявники (кредитори):

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВІ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31395590; 57437, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., село Новофедорівка, вул. Приморська, 56);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44621062; 54046, м. Миколаїв, вул. Старова архітектора, 8-А/70);

3) Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ 14352406, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32)

встановив:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа 915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства «ДЕМЕТРА.» (ФГ «ДЕМЕТРА.»). Головуючим у справі згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 визначено суддю Давченко Т.М.

Ухвалою суду від 15.01.2024 заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 30.01.2024.

30.01.2024 судом відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ «ДЕМЕТРА.», введено мораторій на задоволення, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного Пляку Сергія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №465 від 15.03.2013). Попереднє засідання призначено на 08.04.2024.

Ухвалою від 08.04.2024 , занесеною до протоколу судового засідання (за участю представника АТ «Банк Кредит Дніпро»), за клопотанням розпорядника майна попереднє засідання (у т.ч. заяви про грошові вимоги ТОВ «ВВІ-АГРО», ТОВ «ПРИВАТ ВЕСТ», АТ «Банк Кредит Дніпро»), відкладено на 13.05.2024.

Ухвалою від 13.05.2024 , занесеною до протоколу судового засідання (за участю представника АТ «Банк Кредит Дніпро»), за клопотанням розпорядника майна та представника ТОВ «ПРИВАТ ВЕСТ» попереднє засідання (у т.ч. й розгляд заяв про грошові вимоги ТОВ «ВВІ-АГРО», ТОВ «ПРИВАТ ВЕСТ» , АТ «Банк Кредит Дніпро»), відкладено на 02.07.2024.

Ухвалою від 02.07.2024, занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку з відсутністю представників сторін та зважаючи на наявні у справі заперечення попереднє засідання (у т.ч. й розгляд заяв про грошові вимоги ТОВ «ВВІ-АГРО», ТОВ «ПРИВАТ ВЕСТ», АТ «Банк Кредит Дніпро»), відкладено на 09.09.2024.

Ухвалою від 09.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання (у т.ч. й розгляд заяв про грошові вимоги ТОВ «ВВІ-АГРО», ТОВ «ПРИВАТ ВЕСТ», АТ «Банк Кредит Дніпро»), відкладено на 07.10.2024.

Ухвалою від 11.10.2024 повідомлено учасників справи, що судове (попереднє) засідання 07.10.2024 не відбулося у зв`язку із відпусткою головуючого судді. Наступне судове (попереднє) засідання призначено на 25.11.2024.

18.11.2024 до суду від представника АТ «Банк Кредит Дніпро» - адвоката Гея В.Г. надійшла заява, сформована в системі Електронний суд 15.11.2024, про відвід головуючої судді Давченко Т.М, в якій заявник просить суд відвести від розгляду справи 915/16/24 суддю Т.М.Давченко та розглядати відвід в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Давченко Т.М. Заява представника АТ «Банк Кредит Дніпро» про відвід судді у справі про банкрутство ФГ «ДЕМЕТРА.» мотивована тим, що суддею затягуються строки розгляду справи, зокрема шляхом призначення розгляду справи на дату, на яку нею заздалегідь була запланована відпустка.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2024 повідомлено учасників справи про дату наступного засідання - 25.11.2024.

Відвід судді надійшов 18.11.2024, а тому має розглядатися у порядку, визначеному абз.1 ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд приходить до такого.

Доведення наявності обставин для відводу покладається на сторону, яка заявляє відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом частини 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.

Заява АТ «Банк Кредит Дніпро» про відвід судді у справі про банкрутство ФГ «ДЕМЕТРА.» мотивована тим, що суддею затягуються строки розгляду справи, зокрема шляхом призначення розгляду справи на дату, на яку нею заздалегідь була запланована відпустка.

Представник банку стверджує, що розгляд вказаної справи було призначено на 07.10.2024 в судовому засіданні 09.09.2024, у той час коли інші засідання в межах вказаної справи (позовне провадження в справі про банкрутство 915/16/24 (915/601/24) та 915/16/24 (915/646/24)) 10.09.2024 суддею призначались на іншу дату, зокрема, з підстав перебування судді у відпустці.

Заявник зазначає, що подав заяву у строк, визначений ст. 38 ГПК України, оскільки лише 13.11.2024 він отримав відповідь за підписом Голови Господарського суду Миколаївської області Наталії Семенчук на публічний запит від 08.11.2024, за змістом якого надано інформацію щодо відпустки судді Давченко Т.М.

Судом встановлено, що ухвалу від 11.10.2024 щодо підстав перенесення судового засідання 07.10.2024, зокрема через перебування судді у відпустці, банку доставлено до Електронного кабінету в системі ЄСІТС 11.10.2024 о 15:25.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно даних Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" повідомлення про доставку ухвали від 11.10.2024 АТ «Банк Кредит Дніпро» та його представникам, судом отримано 11.10.2024 о 15:38. За такого, АТ «Банк Кредит Дніпро» стало відомо про підставу перенесення судового засідання 07.10.2024 на іншу дату саме 11.10.2024.

Тобто правом заявити відвід банк міг скористатися починаючи з 12.10.2024.

Проте, подавши майже через місяць публічний запит до суду та отримавши протягом 5 днів відповідь і лише потім звернувшись до суду із відповідною заявою про відвід Банк вважає строк подання відводу дотриманим.

Суд не погоджується з указаним твердженням банку з огляду на таке. Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановляння нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у заяві АТ «Банк Кредит Дніпро» не наведено виняткових випадків, за яких про підстави відводу заявнику не могло бути відомо до спливу строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом, для подання заяви про відвід судді, а доводи заявника щодо прийнятих судових рішень в інших справах, у відповідності до ч. 4 ст. 35 ГПК України, взагалі не є підставою для відводу та не можуть свідчити про упередженість і необ`єктивність судді у розгляді даної справи. Саме лише посилання на відповідь голови суду на підтвердження відомостей, зазначених в ухвалі суду, яку Банк отримав ще 11.10.2024, не є поважною причиною недотримання строку, встановленого ст. 38 ГПК України. При цьому мова йде про досить суттєвий строк зволікання.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у своїй заяві про відвід судді заявник не навів обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання зави про відвід суддів, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску.

Таким чином, у даному випадку заяву про відвід подано поза строком, встановленим ст. 38 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, заява АТ «Банк Кредит Дніпро» про відвід судді, подана поза межами строків, встановлених ч. 3 ст. 38 ГПК України, підлягає залишенню без розгляду в силу приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а подання сторонами заяв поза строком є зловживанням процесуальними правами.

За приписами частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій

Одночасно суд звертає увагу на положення статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

При цьому суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

До того ж, судом у даній справі постановлено провести розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Керуючись ст. 2,7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 38, 118, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про відвід судді Давченко Т.М. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Ухвалу підписано 20.11.2024.

Суддя Т.М.Давченко