Ухвала

від 18.11.2024 по справі 357/6779/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 357/6779/22

провадження № 61-15129ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук Антоніна Валеріївна, про визнання об`єктів незавершеного будівництва особистою приватною власністю,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладені вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається

до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У серпні 2022 року ОСОБА_2 подав позов, який містить дві вимоги майнового характеру про поділ спільного майна подружжя, а саме визнання за ним частини садового одноповерхового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , та частину садового будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 .

У жовтні ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом, який містить

дві вимоги майнового характеру про визнання її особистою приватною власністю об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3220488300:05:004:0232, та визнання її особистою приватною власністю садовий будинок, розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3220488300:05:004:0470.

ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду в частині як первісного позову, так і зустрічного позову.

У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Заявник не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (двох садових будинків), також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.

ОСОБА_1 має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір за наступною формулою (А ? 1% ? 200 %), де А - це вартість спірного майна.

Верховний Суд враховує, що відповідно до матеріалів касаційного провадження заявник сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 24 810, 00 грн.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 рокузалишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко