Ухвала

від 19.11.2024 по справі 200/1342/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

19 листопада 2024 року Справа №200/1342/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1342/24, яке набрало законної сили 11 липня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 20, код ЄДРПОУ 37841728) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 24.01.2024 про прийняття декларації про відмову від громадянства російської федерації з прийняттям відповідного рішення, з урахування висновків суду в даній справі.

У задоволенні решти позовних вимогвідмовлено.

Окремою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №200/1342/24 заяву ОСОБА_1 , подану в порядкустатей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 200/1342/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, вчинені при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1342/24 в частині повторної відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1342/24 та розгляду звернення ОСОБА_1 щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язано про вжиті заходи повідомити Донецький окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

12 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому останній, зокрема, просить суд зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1342/24 протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (що надійшло до суду 12 листопада 2024 року). Вирішено здійснювати розгляд клопотання в порядку письмового провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року задоволено заяву представника Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 12 листопада 2024 року щодо продовження строку для виконання окремої ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №200/1342/24. Продовжено Головному управлінню Державної міграційної служби України в Донецькій області строк для повідомлення Донецького окружного адміністративного суду про заходи, вжиті на виконання окремої ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №200/1342/24, - на один місяць з дати вручення цієї ухвали.

19 листопада 2024 року від відповідача через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі, зі змісту яких вбачається, що останній, зокрема, просить суд відмовити в задоволенні розглядаємої заяви.

Також, відповідачем зазначено, що 15 листопада 2024 року позивач особисто звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області за адресою тимчасового розташування: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, та надала письмове звернення від 15 листопада 2024 року разом з долученим оригіналом декларації про відмову від російського громадянства від 24 січня 2024 року, та оригіналом декларації про відмову від російського громадянства від 01 серпня 2024 року. Дане звернення прийнято до розгляду з урахуванням вимог Закону України «Про звернення громадян», зареєстроване за №П-277/6/1401-24 від 15 листопада 2024 року. Відповідь на звернення позивача №П-277/6/1401-24 від 15 листопада 2024 року буде надана відповідачем в строк, визначений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Ознайомившись із поданою представником позивача заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення.

Питання, пов`язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтею 382 КАС України.

За приписами частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм вбачається, що КАС України передбачено право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання саме суб`єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій.

Так, судом встановлено, що 07 жовтня 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято окрему ухвалу у справі №200/1342/24, якою задоволено заяву представника позивача, подану в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі №200/1342/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року продовжено Головному управлінню Державної міграційної служби України в Донецькій області строк для повідомлення Донецького окружного адміністративного суду про заходи, вжиті на виконання окремої ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №200/1342/24, - на один місяць з дати вручення цієї ухвали.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі №200/1342/24 щодо розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області на окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №200/1342/24.

Тобто, в порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1342/24, судом вже розглянуто ініційовану представником позивача заяву, яка подана в порядку статей 382, 383 КАС України, та винесено відповідну окрему ухвалу, зобов`язано повідомити суд про її виконання у визначений строк.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак, матеріалами підтверджено, що 07 жовтня 2024 року судом вже зобов`язано відповідача вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1342/24, та повідомити суд про вжиття таких заходів, тому є підстави вважати, що означеним судовим рішенням вже встановлено судовий контроль.

Враховуючи вищезазначене, розглядаєма заява представника позивача в порядку статті 382 КАС України щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі №200/1342/24 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

1. В задоволенні заяви представника позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (що надійшла до суду 12 листопада 2024 року) відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

3. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.С. Молочна