Ухвала

від 19.11.2024 по справі 340/2092/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/2092/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Успенський рибгосп» про закриття провадження в адміністративній справі №340/2092/24 (головуючий суддя першої інстанції - Кармазина Т.М.) за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Успенський рибгосп» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.04.2024 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Успенський рибгосп», в якому просить стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1672897,94 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на дату звернення контролюючого органу до суду, за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 1672897,94 грн.. Вказаний податковий борг узгоджений та добровільно відповідачем не погашений, що є підставою для звернення контролюючого органу до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Успенський рибгосп» (код ЄДРПОУ 37824346) на користь Онуфріївської територіальної громади податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1672897,94 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з неповним з`ясуванням обставин по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що нарахування орендної плати за землю з юридичних осіб, через несплату якої утворився податковий борг, здійснювалося на підставі договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 року, дійсність якого наразі оскаржується відповідачем в порядку господарського судочинства. Вважає, що доведення недійсності договору оренди землі в судовому порядку призведе до неможливості стягнення податкового боргу.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано справу №340/2092/24 із суду першої інстанції.

Матеріали справи надійшли до апеляційного суду 05.09.2024 року.

В період з 03.09.2024 року по 17.09.2024 року судді Юрко І.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебували у відпустці.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №340/2092/24 відмовлено та призначено розгляд справи в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В період з 14.11.2024 року по 18.11.2024 року судді Юрко І.В. та ОСОБА_1 перебували у відпустці.

26 вересня 2024 року відповідач подав до апеляційного суду клопотання, в якому просив закрити провадження у справі №340/2092/24 на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 року визнано недійсним в судовому порядку, а відтак у справі №340/2092/24 фактично відсутній предмет спору, оскільки податковий борг нарахований з орендної плати за землю за нікчемним договором.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб, який утворився у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань та прийнятої контролюючим органом вимоги №0006845-1307-1128 від 05.06.2023 року, а не як помилково вважає відповідач договір оренди.

Відповідач вважає, що визнання в судовому порядку недійсним договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 року, на підставі якого Товариство розраховувало суми орендної плати, невілює будь-які грошові зобов`язання за цим договором та фактично свідчить про відсутність предмету спору у цій справі.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб сформувався у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов`язань, які платником податку у добровільному порядку у встановлені законом строки не сплачено.

Контролюючим органом 05.06.2023 року сформовано податкову вимогу на суму 187473,38 грн., яка направлена відповідачу та вручена йому 15.06.2023 року (а.с.5).

Апеляційним судом встановлено, що вказана вимога в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржена та не є відкликаною у розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.

Оскільки підставою нарахування податкового боргу була саме несплата відповідачем грошових зобов`язань за податковою вимогою, дійсність чи недійсність договору оренди від 05.08.2022 року не впливає на обов`язок платника податку погасити вказаний борг.

Недійсність договору оренди, визнання його нечинним могло бути підставою у справі про оскарження вимоги контролюючого органу, проте, як зазначалось вище, відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано доказів оскарження вимоги про стягнення податкового боргу, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання відповідача на п.1 ч.1 ст.238 КАС України як на підставу закриття провадження у справі є безпідставним, оскільки право звернення суб`єкта владних повноважень із позовами про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, передбачено п.7 ч.6 ст.12, п.5 ч. ч.1 ст.19 КАС України.

Відтак, підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись статтями 238, 241-246, 311, 315, 321, 325, 294, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Успенський рибгосп» про закриття провадження в адміністративній справі №340/2092/24 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко