ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16225/24 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 (підписана адвокатом Сайком Юрієм Васильовичем) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради у м. Бориспіль про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
13 квітня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом (підписаним адвокатом Сайком Юрієм Васильовичем) до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради у м. Бориспіль в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з грудня 2021 року по вересень 2022 року щомісячної 50-процентної знижки з оплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, водопостачання);
зобов`язати Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради (код в ЄДРПОУ 03190797) нарахувати і виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року 50-процентну знижку з оплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, водопостачання), відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року закрито провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради у м. Бориспіль про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та здійснити в даній справі процесуальне правонаступництво позивача, а саме залучити до участі у справі правонаступника позивача - ОСОБА_1 , матеріали справи направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 18 листопада 2024 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ОСОБА_1 подана до суду першої інстанції заява про здійснення процесуального правонаступництва у справі № 320/16225/24, у зв`язку зі смертю позивача.
До заяви було додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 31.10.2023 року складено актовий запис 1117, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 31.10.2023 року серії НОМЕР_2 .
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені у позові вимоги вказують на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
При цьому, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб`єкта владних повноважень), прав і обов`язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії адміністративного процесу - під час розгляду справи у суді першої інстанції, суді апеляційної інстанції, суді касаційної інстанції, під час перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами.
Тобто, заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Отже, процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участь у цьому процесі. Матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
За загальним правилом до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Перелік прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини, наведений у статті 1219 ЦК України, відповідно до якої не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що даними нормами, які передбачають можливість успадкування особою відповідних прав, визначається подальша доля тільки тих прав, якими був наділений спадкодавець за життя, а також платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.
При цьому, як визначено у пункті 1 ч. 1 статті 1219 ЦК України особисті немайнові права не входять до складу спадщини, оскільки є правами та обов`язками, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.
Отже, виходячи зі змісту статті 1227 ЦК України, члени сім`ї або інші спадкоємці можуть претендувати лише на отримання коштів, які спадкодавцю повинен був сплатити відповідач ще за життя.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на зміст позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку з тим, що заявлені у позові вимоги вказують на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що під час подання позову до суду першої інстанції адвокатом не було долучено ордер на представництво ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року про закриття провадження у справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123180960 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Коротких Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні