Постанова

від 19.11.2024 по справі 140/1668/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1668/23 пров. № А/857/24924/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Гуляка В.В. Вовка А.Ю.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 140/1668/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Девелопмент" до Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання протиправним рішення,

місце ухвалення судового рішення м.ЛуцькРозгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадженнясуддя у І інстанціїКостюкевич С.Ф.дата складання повного тексту рішення05.04.2023 рокуВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю Аванті-Девелопмент (далі ТзОВ Аванті-Девелопмент, позивач) звернулося з позовом до Іваничівської селищної ради Волинської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області №119 від 28.09.2022 Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради тарифу на теплову енергію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.09.2022 виконкомом Іваничівської селищної ради було прийнято рішення № 119 Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію, у відповідності до якого було вирішено: 1) встановити та застосовувати при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тариф на теплову енергію у розмірі 3 190,18 грн/Гкал (з ПДВ), що діяв станом на 24.02.2022 та був затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії; 2) тариф на теплову енергію, що вказаний у пункті 1 цього рішення, застосовується для здійснення розрахунків за надані послуги з 01 жовтня 2022 року, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30 вересня 2023 року; 3) ТзОВ Аванті-Девелопмент з 01.10.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023, для бюджетних установ та організацій застосовувати тариф на теплову енергію у розмірі 3 190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), що діяв станом на 24.02.2022 та був затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії.

Вважаючи вищевказане рішення виконкому Іваничівської селищної ради протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із тим, що воно прийняте не в порядку та у спосіб визначені законодавством України, ТзОВ Аванті-Девелопмент звернулося до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 140/1668/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області від 28.09.2022 № 119 Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що рішення суб`єкта владних повноважень не можна визнавати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

Крім того апелянт зазначає, що суд не надав належної оцінки тому, що розмір тарифу з ПДВ становитиме 3605,388 грн/Гкал, а не 3004,49 грн/Гкал, що суперечить вимогам статті 1 Закону України №2479, оскільки попередній тариф 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 140/1668/23 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконком Іваничівської селищної ради відповідно до абзаців 7, 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання та з урахуванням положень Закону України № 2479 Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування переглянув тарифи на теплову енергію за власною ініціативою щодо позивача і в даному випадку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 ТОВ Аванті-Девелопмент звернувся до Верховного Суду 10.07.2023 з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

За наслідками розгляду касаційної скарги Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 13 вересня 2024 року про часткове задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аванті-Девелопмент.

Скасував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 скасувати, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

В судовому засіданні представник відповідача Деркач Д.В. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги. Представники позивача Богатов К.В., Леміш О.В. в судовому засіданні надав пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що органи місцевого самоврядування можуть встановлювати підприємствам тарифи на теплову енергію, що виробляється з альтернативних відновлювальних джерел енергії на рівні 90% від оприлюднених Держенергоефективності середньозважених тарифів, чого не дотримано відповідачем. Виконкомом Іваничівської с/р при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог частини одинадцятої та дванадцятої статті 20 Закону України Про теплопостачання, оскільки 30.06.2022 ТОВ Аванті-Девелопмент звернулося до органу, уповноваженого встановлювати відповідні тарифи із заявою із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, а відповідач протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановив чи не надав вмотивовану відмову у його встановленні, що згідно вимог указаного закону свідчить про те, що суб`єкту господарювання встановлено розмір розрахованого тим тарифу. При цьому, судом зазначено, що посилання відповідача як на підставу правомірності свого оспореного рішення на наявність Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування № 2479, що набрав чинності 19.08.2022, до уваги не прийнято, оскільки станом на день набрання чинності цим законом, заява позивача від 30.06.2022 до відповідача про встановлення тарифів вважалася погодженою відповідачем шляхом установлення розмір тарифу, розрахованого таким суб`єктом господарювання. Оскільки виконком ради у встановлений законодавством 30-денний строк з реєстрації дня цієї заяви не встановив розмір тарифу чи не надав вмотивовану відмову, тому визначений за заявою позивача від 30.06.2022 тариф почав діяти з 01.08.2022.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ Аванті-Девелопмент здійснює діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії на підставі Ліцензій на право провадження таких видів господарської діяльності, що підтверджується Розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 10.07.2019 № 381 Про видачу та переоформлення ліцензій.

ТОВ Аванті-Девелопмент реалізує свою діяльність на території смт. Іваничі Володимир-Волинського району та здійснює постачання теплової енергії для потреб однієї групи споживачів установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджету.

На момент виникнення між учасниками справи спірних правовідносин діяв тариф в розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), який було затверджено рішенням виконкому Іваничівської с/р за № 14 від 27.01.2022 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (а.с. 58).

Із змісту вказаного рішення слідує, що встановлення такого тарифу відбулося за наслідком розгляду заяви ТОВ Аванті-Девелопмент.

Держенергоефективності в порядку передбаченому частиною дев`ятою статті 20 Закону України Про теплопостачання розраховані та опубліковані середньозважені тарифи на теплову енергію по Волинській області для потреб установ на організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а саме: опублікований 24.06.2022 3338,33 грн/Гкал (без ПДВ); опублікований 23.09.2022 3338,33 грн/Гкал (без ПДВ); опублікований 23.12.2022 3338,33 грн/Гкал (без ПДВ).

30.06.2022 ТОВ Аванті-Девелопмент звернулося до Іваничівської с/р із заявою про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, у якій просило розглянути цю заяву про встановлення відповідного тарифу як передбачено Законом України Про теплопостачання на рівні 90 відсотків від середньозваженого тарифу у розмірі: 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ); 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ).

До заяви додано розрахунок тарифу на теплову енергію ТОВ Аванті-Девелопмент, а саме: 3338,33 грн х 90% = 3004,49 грн/Гкал (без ПДВ) із посиланням на середньозважений тариф на теплову енергію по Волинській області, розрахований Держенергоефективності та опублікований 24.06.2022.

Указаний лист отримано Іваничівською с/р 30.06.2022.

29.07.2022 Іваничівська с/р надіслала лист № 474/16/2-22 позивачу про надання додаткової інформації та копій документів.

03.08.2022 ТОВ Аванті-Девелопмент листом № 0308/22 повідомило, що у відповідності до положень статті 20 Закону України Про теплопостачання та пункту 13 розділу II Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239, подання будь-яких інших документів (окрім заяви та розрахунку тарифів) або вчинення будь-яких інших дій для встановлення тарифу на теплову енергію суб`єктам господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, чинне законодавство України від позивача не вимагає.

Судом першої інстанції визнано, що відповідач протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не надав вмотивовану відмову у встановленні бажаного позивачем тарифу, у зв`язку із чим такий тариф в розмірі: 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ) та 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ) в силу положень частини дванадцятої статті 20 Закону України Про теплопостачання вважається встановленим та почав діяти з 01.08.2022.

Додатково судом апеляційної інстанції установлено, що 25.08.2022 Іваничівська с/р надіслала лист № 538/16/2-22 позивачу, в якому просила вважати лист Іваничівської с/р № 474/16/2-22 від 29.07.2022 вмотивованою відмовою у встановленні тарифу на теплову енергію.

28.09.2022 виконкомом Іваничівської с/р прийнято рішення № 119 Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію, у відповідності до якого було вирішено: 1) встановити та застосовувати при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ), що діяв станом на 24.02.2022, затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії; 2) тариф на теплову енергію, що вказаний у пункті 1 цього рішення, застосовується для здійснення розрахунків за надані послуги з 01.10.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023; 3) ТОВ Аванті-Девелопмент з 01.10.2022 протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023, для бюджетних установ та організацій застосовувати тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), що діяв станом на 24.02.2022, затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії.

Крім того установлено, що на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, який затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, який затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 15.08.2022 № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2021 строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

19.08.2022 набрав чинності Закон України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування, статтею 1 якого протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до підпункт 2 пункту а статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності регулює Закон України Про теплопостачання від 02.06.2005 № 2633-IV.

Відповідно до частини першої статті 1 Закон України Про теплопостачання:

- тариф (ціна) на теплову енергію грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

- суб`єкти відносин у сфері теплопостачання фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

У статті 13 Закон України Про теплопостачання визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання.

Положеннями абзц.7,9 ст.13 Закону №2633-IV передбачено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать:

- встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством;

- перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

У частині четвертій статті 20 Закон України Про теплопостачання визначено, що тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Згідно із частиною п`ятою статті 20 Закон України Про теплопостачання тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб`єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергії визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.

Середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал (частина десята статті 20 Закон України Про теплопостачання).

Відповідно до частини одинадцятої статті 20 Закон України Про теплопостачання для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті.

Якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб`єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб`єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

При цьому, ч. 10 ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання» передбачено, що середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал.

Таким чином, відповідний середньозважений тариф встановлюється виключно на наступний квартал, після опублікування на офіційному веб- сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, відповідних відомостей та за зверненням суб`єкта господарювання або за власною ініціативою органів місцевого самоврядування у визначених законодавством випадках.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України № 676 від 26.11.2014 (у редакції від 11.02.2022) Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, на підставі інформації НКРЕКП та органів місцевого самоврядування щодо встановлених ними тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифів на її транспортування та постачання здійснює розрахунок та оприлюднює середньозважені тарифи для подальшого встановлення уповноваженими органами тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифів на її транспортування та постачання.

Розрахунки здійснюються на виконання статті 20 Закону України Про теплопостачання та відповідно до Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 679.

Таким чином, на основі даних розрахунків органи місцевого самоврядування можуть встановлювати підприємствам тарифи на теплову енергію з відновлюваних джерел на рівні 90% від оприлюднених середньозважених тарифів.

Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування від 29.07.2022 № 2479-IX (набрання чинності 19.08.2022) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Відповідно до абзаців 7, 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема:

- встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством;

- перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

Із змісту постанови Верховного Суду від 13.09.2024 року слідує, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи протилежне за змістом рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції не перевірив та не надав оцінку всім встановленим судом першої інстанції фактичним обставинам справи, не вказав мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, не вказав які фактичні обставини встановлено судом правильно, а які не відповідають дійсності та помилково покладені в основу оскарженого рішення Волинського окружного адміністративного суду.

Також Верховний суд зазначив, що визначальним для правильного вирішення спору у цій справі є встановлення обставин, а зокрема:

- коли Держенергоефективності встановило той розмір середньозваженого тарифу, за яким позивач розрахував бажаний для себе тариф на теплову енергію та подав на затвердження відповідачу;

- чи встановлено між учасниками спору новий тариф на теплову енергію за наслідками подання позивачем відповідної заяви, отриманої відповідачем 30.06.2022;

- який тариф на теплову енергію діяв для позивача в момент набрання чинності Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування та ухвалення оспорюваного позивачем рішення виконавчого комітету Іваничівської с/р від 28.09.2022 № 119;

- чи дотримано відповідачем вимоги абзацу 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання щодо перегляду тарифу за власною ініціативою не більше одного разу на квартал;

- який наслідок має оспорюване рішення відповідача, а саме: не підвищення тарифу, який, як вказував відповідач, діяв з 27.01.2022, чи зменшення того тарифу, який, як доводив позивач, встановлено між сторонами за наслідком подання позивачем заяви, отриманої відповідачем 30.06.2022;

- чи абсолютним є право органу місцевого самоврядування на перегляд тарифів на теплову енергію для суб`єктів господарювання за власною ініціативою, чи навпаки таке право відповідача корелюється відповідним правом суб`єкта господарювання на не зменшення вже встановленого тарифу без економічно обґрунтованих на те підстав.

Дослідивши обставини з приводу того, коли Держенергоефективності встановило розмір середньозваженого тарифу, за яким позивач розрахував бажаний для себе тариф на теплову енергію та подав на затвердження відповідачу, то колегія суддів зазначає наступне.

За даними веб сайту https://saee.gov.ua/uk/content/serednozvazheni-taryfy року Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України 24.06.2022 року (ІІ квартал) оприлюднено середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, які підлягають застосуванню на території Волинської області на рівні 3808,28 грн (без ПДВ). Вказаний тариф з урахуванням ч. 10 ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання» рекомендований до застосування з ІІІ кварталу 2022 року.

Розрахунки здійснено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України на виконання статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та відповідно до Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 679.

Відтак з урахуванням положень частини четвертої статті 20 Закону України Про теплопостачання середньозважений тариф на теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів по Волинській області становив (338,33 грн х 90%) 3004,49 грн/Гкал (без ПДВ) та відповідно 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ).

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Досліджуючи питання чи встановлено між учасниками спору новий тариф на теплову енергію за наслідками подання позивачем відповідної заяви, отриманої відповідачем 30.06.2022, то колегія суддів зазначає таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що у період з січня 2022 року по червень 2022 року діяв тариф на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), який було затверджено рішенням виконкому Іваничівської с/р за № 14 від 27.01.2022 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент (а.с. 58).

За змістом вказаного рішення за № 14 від 27.01.2022 встановлення такого тарифу відбулося у 1 кварталі 2022 року за наслідком розгляду заяви ТОВ Аванті-Девелопмент про необхідність встановлення обумовленого тарифу.

30.06.2022 року ТОВ Аванті-Девелопмент звернулося до Іваничівської с/р із заявою про встановлення тарифів у розмірі: 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ) та 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ) на теплову енергію, на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії підтверджуються відтиском штемпеля на вказаній заяві та листом відповідача від 29.07.2022 року (а.с. 59, 62).

Відповідно до частини одинадцятої статті 20 Закон України Про теплопостачання для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті.

Якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб`єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб`єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

При цьому колегією суддів відхиляються доводи відповідача про відмову позивачу у встановленні тарифу через ненадання ним усіх необхідних документів, про що його повідомлено листом Іваничівської с/р № 474/16/2-22 від 29.07.2022, позаяк вказаний лист не є рішенням відповідача про затвердження або відмову у затвердженні тарифів, а є лише пропозицією стосовно надання додаткових документів, перелік яких не передбачений статтею 20 Закону України Про теплопостачання та розділом ІІ Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 вересня 2018 року № 239, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 р. за № 1172/32624.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 7 розділу 1 вказаного Порядку №239 розрахунок та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, здійснюється відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання».

Статтею 20 Закону України Про теплопостачання та пунктом 13 розділу II Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 № 239 не передбачено подання будь-яких інших документів (окрім заяви та розрахунку тарифів) або вчинення будь-яких інших дій для встановлення тарифу на теплову енергію суб`єктам господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення.

Відтак, обставини щодо направлення Іваничівською селищною радою на адресу позивача листа №474/16/2-22 від 29.07.2022 не є тією обставиною, що впливає на настання правових наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 20 Закон України Про теплопостачання (щодо строків розгляду заяви позивача про затвердження тарифу на теплову енергію).

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника як підставу для задоволення його вимог з приводу того, що листом №538/16/2-22 від 25.08.2022 року позивача повідомлено про відмову у встановленні тарифу за поданою ним заявою, позаяк вказаний лист сформовано та направлено позивачу поза межами строків, визначених для прийняття відповідного рішення, а як наслідок направлення такого листа також не є тією обставиною, яка впливає на настання правових наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 20 Закон України Про теплопостачання (щодо строків розгляду заяви позивача про затвердження тарифу на теплову енергію).

Як наслідок колегія суддів приходить до висновку, що станом на 31 липня 2022 року по закінченню 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем (30.06.2022 року) заяви від ТОВ Аванті-Девелопмент про встановлення тарифів, відповідачем не прийнято рішення про встановлення тарифу на теплову енергію для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, які підлягають застосуванню на території Іваничівської селищної ради за вище обумовленою заявою позивача та не надано позивачу відповідного рішення про відмову у встановленні такого тарифу згідно поданої позивачем заяви.

Отож ураховуючи принцип мовчазної згоди, запроваджений частиною 11 статті 20 Закону України Про теплопостачання, колегія суддів приходить до висновку, що з 31.07.2022 року (згідно поданої позивачем заяви від 30.06.2022 року) установлено тариф на теплову енергію для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету на території Іваничівської селищної ради у розмірі 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ) та 3605,38 грн/Гкал.

Як наслідок з ІІІ кварталу, а зокрема з 31.07.2022 року підлягав до застосування тариф на теплову енергію (в порядку мовчазної згоди, визначеної частиною 11 статті 20 Закон України Про теплопостачання) для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету на території Іваничівської селищної ради у розмірі 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ) та 3605,38 грн/Гкал.

Досліджуючи питання відносно того, який тариф на теплову енергію діяв для позивача в момент набрання чинності Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування та ухвалення оспорюваного позивачем рішення виконавчого комітету Іваничівської с/р від 28.09.2022 № 119, то колегія суддів зазначає наступне.

19.08.2022 набрав чинності Закон України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування № 2479-IX від 29 липня 2022 року, статтею 1 якого установлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

З урахуванням обставин, що встановлені судом вище з приводу запровадження на території Іваничівської селищної ради 31.07.2022 року в порядку мовчазної згоди (визначеної частиною 11 статті 20 Закон України Про теплопостачання) тарифу на теплову енергію на рівні 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ) та 3605,38 грн/Гкал, то колегія суддів приходить до висновку, що на дату набрання чинності вказаного Закону № 2479-IX (19.08.2022 року) для позивача діяв обумовлений вище тариф та на дату прийняття оскаржуваного рішення № 119 для позивача діяв обумовлений вище тариф.

Вирішуючи питання чи дотримано відповідачем вимоги абзацу 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання щодо перегляду тарифу за власною ініціативою не більше одного разу на квартал, то колегією суддів установлено таке.

28.09.2022 виконкомом Іваничівської с/р прийнято рішення № 119 Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію, у відповідності до якого було вирішено:

1)встановити та застосовувати при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ), що діяв станом на 24.02.2022, затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії;

2) тариф на теплову енергію, що вказаний у пункті 1 цього рішення, застосовується для здійснення розрахунків за надані послуги з 01.10.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023;

3) ТОВ Аванті-Девелопмент з 01.10.2022 протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, але не пізніше 30.09.2023, для бюджетних установ та організацій застосовувати тариф на теплову енергію у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), що діяв станом на 24.02.2022, затверджений рішенням виконавчого комітету Іваничівської селищної ради від 27.01.2022 № 14 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії.

Зі змісту оскаржуваного рішення та доводів відповідача слідує, що перегляд вказаного тарифу на теплову енергію здійснено за ініціативою відповідача на підставі абзацу 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання та ст. 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування від 29.07.2022 № 2479-IX Закону №2479-IX.

Відповідно до абзацу 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, колегією суддів установлено, що в період ІІ та ІІІ кварталів 2022 року відповідачем (окрім оскаржуваного рішення від 29.09.2022 року) не приймалося жодних інших рішень щодо перегляду тарифів за власною ініціативою на теплову енергію.

Як наслідок при винесенні оскаржуваного рішення щодо перегляду тарифів за власною ініціативою, відповідач дотримався положень абзацу 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання щодо наявності повноважень на перегляд тарифу за ініціативою органу місцевого самоврядування не більше одного разу на квартал.

Вирішуючи питання чи є абсолютним право органу місцевого самоврядування на перегляд тарифів на теплову енергію для суб`єктів господарювання за власною ініціативою, чи навпаки таке право відповідача корелюється відповідним правом суб`єкта господарювання на не зменшення вже встановленого тарифу без економічно обґрунтованих на те підстав, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України)(абзаци перший-четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Однак у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що запроваджений ст. 58 Конституції України конституційний принцип не може поширюватись на юридичних осіб.

Як було уже зазначено судом вище 19.08.2022 набув чинності Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування від 29.07.2022 №2479-IX, статтею 1 якого установлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Отож, приведеною нормою Закону № 2479-IX законодавець заборонив підвищувати тарифи на теплову енергію протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Як наслідок на період дії воєнного стану в Україні та впродовж шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано підлягали до застосування тарифи на теплову енергію, які існували на дату введення воєнного стану і такі тарифи заборонено підвищувати.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, а в подальшому в період 2022-2024рр ї воєнний стан продовжено відповідними Указами Президента України про що зазначено судом вище.

За приведених положень законодавства період воєнного стану охоплює проміжок часу з 24.02.2022 року по даний час, а як наслідок запроваджена заборона щодо підвищення тарифів на теплову енергію стосується обумовленого часового проміжку.

Також, колегією суддів ураховано, що Закон України №2479-IX не містить будь яких застережень щодо не зворотності дії цього Закону в часі для юридичних осіб.

Відтак, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999 запроваджені вказаним Законом №2479-IX обмеження щодо заборони підвищувати тарифи впродовж дії воєнного стану в Україні (початком якого є 24.02.2022 року) та впродовж шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано поширюється на позивача, як юридичну особу.

Водночас з матеріалів справи убачається, у період дії воєнного стану (початком якого є 24.02.2022 року) мало місце підвищення тарифу на теплову енергію з 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%) який існував на час введення воєнного стану - (згідно рішення виконкому Іваничівської с/р за № 14 від 27.01.2022 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент) до тарифу на теплову енергію у розмірі 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ 20%), який запроваджений 31.07.2022 року за наслідком реалізації принципу мовчазної згоди (визначеної частиною 11 статті 20 Закон України Про теплопостачання).

Як наслідок, станом на дату набрання чинності Законом України №2479-IX, запроваджене підвищення під час воєнного стану такого тарифу на теплову енергію у розмірі 3605,38 грн/Гкал (з ПДВ 20%) суперечило вимогам ст. 1 цього Закону щодо заборони підвищення тарифів на теплову енергію під час дії воєнного стану (починаючи з дати введення воєнного стану) в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано і таке обмеження.

При цьому як встановив суд вище, запроваджене названим Законом №2479-IX обмеження поширювало свою зворотною дію в часі щодо заборони підвищення тарифів в тому числі і позивачем, як юридичною особою.

Підсумовуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у межах належних йому повноважень (визначених абзацом 9 статті 13 Закону України Про теплопостачання щодо права на перегляд тарифів на теплову енергію не більше одного разу на квартал) та є таким, що направлено на забезпечення виконання вимог ст. 1 Закону України №2479-IX (щодо заборони підвищення тарифів на теплову енергію під час дії воєнного стану) та з метою відновлення дії тарифу якій існував на час запровадження воєнного стану у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), який було затверджено рішенням виконкому Іваничівської с/р за № 14 від 27.01.2022 Про встановлення тарифу ТОВ Аванті-Девелопмент.

Досліджуючи питання, який наслідок має оспорюване рішення відповідача, щодо не підвищення тарифу який, як вказував відповідач, діяв з 27.01.2022, чи зменшення того тарифу, який, як доводив позивач, встановлено між сторонами за наслідком подання позивачем заяви, отриманої відповідачем 30.06.2022, то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що оскаржуваним рішенням відповідача №119 від 28.09.2022 розмір, запровадженого 31.07.2022 року тарифу на теплову енергію (за принципом мовчазної згоди) з 3044,49 грн/Гкал (без ПДВ) та відповідно 3605,38 грн/Гкал з ПДВ, було зменшено внаслідок повернення до тарифу у розмірі 3190,18 грн/Гкал (з ПДВ 20%), який існував на час запровадження воєнного стану та був затверджений рішенням виконкому Іваничівської с/р за № 14 від 27.01.2022.

Вирішуючи питання щодо дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача та цілям на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення колегією суддів ураховано, що частиною 20 статті 20 Закону України Про теплопостачання передбачено, що встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

Відповідно до пункту 8 частини 2 ст.2 КАС України суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій повинен діяти пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

При цьому, запроваджені обмеження не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими.

Статтею 64 Конституції України установлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, з 24.02.2024 року на території України введено воєнний стан, який як зазначено судом вище продовжено відповідними Указами Президента на період 2022- 2024рр.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб під час дії воєнного стану визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Зокрема, статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» установлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Також Законом України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено можливість введення тимчасових обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, в тому рахунку і тих, що передбачені статтею статті 8 названого Закону.

Загальновідомим є факт, що військові дії російської федерації на території України у період 2022 року призвели до зупинення роботи ряду суб`єктів господарювання в тому і числі їх вимушеної еміграції на безпечну територію України. Також обумовлені військові дії призвели до еміграції трудових ресурсів в тому числі і за межі території України, що безпосередньо вплинуло на фінансовий суб`єктів господарювання та громадян які залишилися на території України, а також на відповідні надходження платежів до місцевого і державного бюджету і як наслідок вказане вплинуло на фінансування бюджетних установ та організацій. Крім того ведення дій по відсічі збройної агресії російської федерації супроводжувалося вивільнення/ перерозподілу значної кількості бюджетних ресурсів та їх направлення на вказані цілі.

Як наслідок, ведення військових дій на території України безпосередньо негативно вплинуло на фінансову спроможність споживачів теплової енергії оплачувати підвищені тарифи, а відтак запровадження мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію було вкрай суспільно необхідним для забезпечення підтримки споживачів теплової енергії (в тому рахунку і тих, що фінансується з державного та місцевого бюджетів) з метою недопустимості зупинення діяльності таких споживачів, в тому числі і збереження життя та здоров`я їх працівників та іншого населення через фінансову неспроможність оплатити підвищені тарифи.

З метою оцінки впливу запровадженого обмеження в підвищенні тарифів на теплову енергію на позивача під час дії військового стану в Україні та оскаржуваного рішення, яке стосується повернення до розміру тарифу на теплову енергію, який існував на час запровадження воєнного стану (внаслідок чого піднятий 31.07.2022 року тариф на теплову енергію було зменшено), в ході підготовки до розгляду апеляційної скарги представнику позивача запропоновано надати суду відомості та докази економічно обґрунтованих витрат позивача на виробництво теплової енергії у зазначений період (калькуляцію).

Однак на вказану пропозицію суду позивач таких доказів не надав, а як наслідок не довів належними доказами обставин, що права та інтереси позивача на отримання плати за теплову енергію у бажаному ним розмірі були нижчими ніж економічно обґрунтовані витрати позивача на виробництво теплової енергії у зазначений період, а також позивач не довів належними доказами обставин, що вказані права та інтереси позивача на отримання тарифу у бажаному ним розмірі значно перевищували суспільні інтереси держави, які були направлені на забезпечення необхідного балансу інтересів, як теплопостачальної організації так і споживачів теплової енергії в умовах дії воєнного стану, метою якого було недопущення зупинення діяльності підприємств, установ та організацій, а також збереження життя та здоров`я їх працівників та населення України.

За приведених положень законодавства та фактичних обставин справи судом апеляційної інстанції установлено, що ухвалюючи оскаржуване рішення виконком Іваничівської сільської ради діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а прийняте ним рішення є таким що направлено на забезпечення вкрай необхідного суспільного інтересу по підтримці споживачів теплової енергії (в тому рахунку і бюджетних) в умовах ведення військових дій.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та спростовують висновки суду першої інстанції, які здійснені без повного та всебічного і об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 140/1668/23 скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Девелопмент" у задоволенні адміністративного позову до Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання протиправним рішення Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області від 28.09.2022 № 119 Про встановлення та застосування при розрахунках з бюджетними установами/організаціями, що розташовані на території Іваничівської селищної ради, тарифу на теплову енергію.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей В. В. Гуляк Повне судове рішення складено 19 листопада 2024 року