Рішення

від 20.11.2024 по справі 367/7699/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7699/24

Провадження № 2/161/4681/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючогосудді Мазура Д.Г.

секретаря судового засідання Дручок О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчих написів такими, що не відповідають виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2024 ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчих написів такими, що не відповідають виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Ірпінського районного суду Київської області від 12 серпня 2024 вказану справу передано за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

20 вересня 2024 в порядку, установленому ч.3 ст. 14 ЦПК України справу передано для розгляду судді Мазуру Д.Г.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 січня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 1105 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн. Також, 13 січня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 1429 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн.

Позивач вказує, що нотаріус не мав правових підстав для вчинення цих виконавчих написів з огляду на те, що наразі чинна редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Вважає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчих написів є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

Просить стягнути з відповідача на його користь 5506,23 грн. стягнутих коштів на підставі виконавчого напису.

Крім того, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 13 липня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., який зареєстрований в реєстрі за № 1105 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн. Також, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 13 липня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., який зареєстрований в реєстрі за № 1429 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 вересня 2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача. Просить суд позов задовольнити із викладених підстав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Суд установив, що 13 січня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 1429 про стягнення з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВО-ПРАВОВАГРУПА ЛЕКС»грошових коштіву загальномурозмірі 9764,20грн(а.с. 39).

На підставі цього виконавчого документу 18 лютого 2022 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. в рамках виконавчого провадження № 68709644 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн. (а.с. 59).

Також, 13 січня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 1105 про стягнення з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВО-ПРАВОВАГРУПА ЛЕКС»грошових коштіву загальномурозмірі 9764,20грн(а.с. 57).

На підставі цього виконавчого документу 18 лютого 2022 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. в рамках виконавчого провадження № 68710694 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн. (а.с. 59).

Із вказаних виконавчих написів вбачається, що вони вчинені на підставі ст.ст.87-91Закону України«Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Положеннями ст. ст.15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

За ч. 1ст.39Закону України«Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Наказом Міністерстваюстиції України№ 296/5від 22.02.2012року затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

У відповідності зі ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1, 3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014рокудо зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п. 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрів Українивід 26.11.2014року №662«Про внесеннязмін допереліку документів,заякими стягненнязаборгованості провадитьсяу безспірномупорядку напідставі виконавчихнаписів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 01 червня 2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі № 826/20084/14.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчих написів, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчих написів нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчих написів щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 1429 та №1105 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87,88Закону України«Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Отже, на момент вчинення оспорюваних виконавчих написів норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

Нотаріально посвідченого договору між банком та позивачем укладено не було. Докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладені положення законодавства, на думку суду, вбачається, що нотаріус не мав повноважень на вчинення виконавчих написів на кредитному договорі в силу відсутності у нього таких повноважень.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов`язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов`язання.

Матеріали справи не містять даних про те, що повідомлення було надіслано боржнику, так і було отримане останнім.

Докази в розрізі положень ст.ст.76-81ЦПК України на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.

Доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), відповідачем також не надано, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, нотаріус при вчиненні спірних написів не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Крім того, оскільки підставою для набуття коштів відповідачем ТзОВ «ФК «Група Лекс» був виконавчий напис № 1429 від 13.01.2022 та №1105 від 13.01.2022, які визнані судом такими, що не підлягають виконанню, тому відпала сама підстава для набуття та утримання ним коштів у сумі 5506,23 грн. стягнутих з позивача у межах виконавчого провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ТзОВ «ФК Група Лекс» на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 5506,23 грн.

Відповідно дост.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що позивач належним чином довів свої позовні вимоги. Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано. Тому, суд, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого вст. 13 ЦПК України, доходить до висновку про обґрунтованість позову та про те, що обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 141ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У статті 1Закону України«Про судовийзбір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позов поданий в електронній формі, через систему «Електронний суд», відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір», до визначеної ставки судового збору підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт 0,8. А відтак, в цій справі позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3633,60 грн.(1211,20х3), а тому їх слід стягнути на користь позивача.

Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 6500 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч.3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 по справі № 910/15944/17.

Частиною 5ст.137ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, заяв, запитів, клопотань, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатом Лебединською І.С. на підставі договору про надання правової допомоги від 05/07/2024.

Дослідивши докази надані на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме додаткові угоди від 05.07.2024 в яких вказано вартість адвокатських послуг, розрахунком суми витрат, пов`язаних з правничою допомогою, квитанціями до прибуткового касового ордеру №19, №20, суд вважає, що сума таких витрат є необґрунтованою та підлягає до задоволення.

Враховуючи дії сторін у справі, тривалість розгляду справи, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 6 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн. за подання позову.

Керуючись ст.ст.10,12,13,89,263,265 ЦПК України, на підставі ст.ст.525,526,530,629,1054 ЦК України, ст.ст.87,88,89 Закону України «Про нотаріат», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчих написів такими, що не відповідають виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за № 1429 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за № 1105 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 9764,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3633,60 (три тисячі шістсот тридцять три грн..60 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС» на користь ОСОБА_1 5506,23 грн. (п`ять тисяч п`ятсот шість грн. 23 коп.) безпідставно набутих коштів та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА ЛЕКС», ідентифікаційний код юридичної особи 44371579, місцезнаходження: 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34;

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, адреса робочого місця: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40-у, прим. №502, каб. 1.

Дата складення повного тексту рішення20 листопада 2024.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур