Постанова

від 21.11.2024 по справі 520/10536/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 р. Справа № 520/10536/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) по справі № 520/10536/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арті»

до Київської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арті" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000010/2 від 26.03.2024;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000212 від 26.03.2024.

В обґрунтування позову зазначило, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000010/2 від 26.03.2024.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000212.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ «Арті» 6 056,00 грн у якості компенсації витрат на оплату судового збору та 3 000,00 грн у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Київська митниця (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не надання належної оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, в них відсутні всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначає, що ТОВ «Арті» не надано належних та достатніх документів на підтвердження транспортних витрат. Зокрема, ТОВ «Арті» не надано до митного оформлення заявку на перевезення, передбачену договором про перевезення вантажів між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , рахунок щодо транспортно-експедиційних послуг за цим Договором, як наслідок, наявними у митного органу документами не підтверджено наявності відносин між безпосереднім перевізником та транспортно-експедиційною компанією. Також, відсутні відомості щодо вартості транспортування, транспортно-експедиційних послуг.

При цьому, на думку митниці, декларантом не включено до митної вартості страхові витрати, оскільки згідно довідки про транспортні витрати та заявки від 26.03.2024 страхування вантажу не проводилось.

Зауважує, що надана до митного оформлення копія експортної декларації від 13.01.2024 містить посилання на коносамент, датований у часі пізніше, а саме: 25.01.2024.

Просить врахувати, що відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.maersk.com) вантаж у контейнері MRSU0516652 вибув із порту Ningbo (Китай) 12.03.2024, прибув до порту Gdansk (Польща) та вивантажений із судна 14.03.2023. Разом з тим, оцінювана партія товару вибула із зазначеного місця 18.03.2024.

Вказане на думку митного органу може свідчити про понесення декларантом витрат на зберігання оцінюваної партії товару у порту Gdansk, які не відображені в графах ДМВ та не зазначені у наданих транспортно-експедиційних документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Оскільки, на вимогу митного органу, позивач додаткових документів не надав, отже документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані декларантом не в повному обсязі, містять розбіжності, а складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню.

Крім того, зауважує, що у разі, якщо дійсну вартість імпортованого товару неможливо визначити за ціною такого ж чи подібного товару, митний орган має право використовувати, як основу для коригування митної вартості за резервним методом, ціну товару, умови поставки якого відрізняються від умов поставки оцінюваного товару, виходячи з найближчого еквіваленту дійсної вартості.

Коригування митної вартості товарів митницею здійснювалось із посиланням на товари, які мають той самий код УКТЗЕД, що й оцінювані товари, ту саму країну походження, отже скоригована митницею митна вартість товарів відповідала рівням вартості товарів, які імпортувались раніше іншими компаніями, що свідчить про законність обраного методу.

З урахуванням наведеного, вважає, що ним правомірно прийняті спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 11.09.2017 між ТОВ «Арті» (імпортер) та компанією "Shanghai Shouhuo Rubber Plastic CO., LTD" (Китай) (постачальник) укладено контракт № ARSH-0917, за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність імпортеру гумотехнічні вироби, а імпортер зобов`язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами Контракту (т. 1 а.с. 69-74).

Відповідно до п. 2.1 Контракту постачальник зобов`язується виготовити та поставити товар згідно із замовленням імпортера, виставленою на його підставі проформою інвойсом, підписаною сторонами з узгодженим строком поставки та подальшим відвантаженням інвойсом.

Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB Нінгбо, Китай або FOB інший порт, Китай з додаванням сторін (ІНКОТЕРМС 2010). Часом поставки по Контракту є дата відвантаження постачальником товару, що пройшов митне очищення для експорту на судно, вказане імпортером та з цього часу до імпортера переходять всі ризики втрати або пошкодження товару, а також всі зобов`язання нести витрати, пов`язані з товаром.

Постачальник зобов`язується здійснити поставку товару не пізніше 40 днів з моменту отримання передоплати на замовлення на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки вважається дата відвантаження товару на борт судна, вказаного імпортером (п. 4.2 Контракту).

Згідно п. 5.1 Контракту ціна товару, що поставляється зазначається у інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію та включає вартість упаковки та маркування товару.

Відповідно до пунктів 5.3, 5.4 Контракту загальна сума контракту складається із суми специфікацій та/або інвойсів, по яким поставлений товар протягом строку дії Контракту.

Валютою Контракту є долар США.

Згідно пункту 6.3 Контракту імпортер здійснює передоплату 30% перед виготовленням згідно проформи інвойсу, погодженого з постачальником та баланс 70% - згідно комерційного інвойсу після отримання коносаменту, отриманого шляхом факсимільного зв`язку або електронного зв`язку або інші умови оплати можуть бути обумовлені в проформі інвойсі на кожну окрему поставку.

Додатковою угодою № 6 від 17.12.2022 до Контракту сторони узгодили наступне:

пункт 4.2 Контракту читати в наступній редакції: "Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару не пізніше 60 днів з моменту погодження сторонами проформи-інвойс. Датою поставки вважається дата навантаження Товару на борт судна, вказаного Імпортером."

пункт 5.1. читати в наступній редакції: «Ціна товару, що поставляється, вказується в інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію і включає вартість упаковки та маркування Товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності та завантаження на борт судна.» (т. 1 а.с. 80).

02.12.2023 позивач замовив у Shanghai Shouhuo Rubber Plastic CO., LTD стрічки конвеєрні на загальну суму 27626,00 доларів США, що підтверджується проформою інвойсом № SHB231202 (т. 1 а.с. 36, 38).

09.01.2024 позивачем здійснено оплату за придбаний товар в загальній сумі 27626,00 доларів США, про що свідчить банківський платіжний документ (т. 1 а.с. 45).

16.01.2024 постачальник склав комерційний інвойс № SHB231202 про передачу ТОВ «Арті» стрічок конвеєрних на загальну суму 27626,00 доларів США на умовах поставки FOB-Ningbo, з Нінбо, Китай до Гданська, Польща морем; з польського Гданська в Україну автотранспортом (т. 1 а.с. 40-41), а 25.01.2024 - відвантажив придбаний товар, про що склав коносамент № BW24010232 (т. 1 а.с. 42).

25.03.2024 з метою митного оформлення товару, позивач подав до Київської митниці митну декларацію № 23UA100330505336U5, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 27626,00 доларів США (т. 1 а.с. 32-34).

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивач надав: контракт № ARSH-0917 від 11.09.2017 та додаткові угоди до нього; пакувальний лист № SHB231202 від 25.01.2024; проформу інвойс № SHB231202 від 02.12.2023 та його переклад українською мовою; комерційний інвойс № SHB231202 від 25.01.2024 та його переклад українською мовою; коносамент № BW24010223 від 25.01.2024; автотранспортну накладну № 6652 від 18.03.2024; сертифікат про проходження товару № C24MA1K3AAR50004 від 22.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару (MUR) № 00789020240109 від 09.01.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 274 від 19.03.2024 та № 310 від 18.03.2024; довідку про транспортні та складські витрати № 1803-2 від 18.03.2024; довідку про транспортні витрати № М/1 від 19.03.2024; заявку на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № GR000000304 від 18.03.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.12.2023 та його переклад українською мовою; розрахунок ціни (калькуляція) № SHB231202 від 25.01.2024 та його переклад українською мовою; договір № 010622-14 від 01.06.2022 між «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» та «Seacall Sp.z.о.о»; специфікацію № 33 від 02.12.2023 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; договір про надання митно-брокерських послуг № 77-24 від 29.01.2024; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 190324-1 від 18.03.2024; договір з організації перевезень вантажів № 202403000082725 від 16.03.2024; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220017-7 від 20.01.2017; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № М/1408-3 від 15.08.2023; лист компанії Seacall Sp.z.о.о. від 01.02.2024 та його переклад українською мовою; копію митної декларації країни відправлення № 310120240519801729 від 13.01.2024 (т. 1 а.с. 35-110)

25.03.2024 митний орган за результатами опрацювання документів, поданих разом із декларацією встановив, що останні містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Зокрема, заявка на перевезення, яка є додатком до договору з організації перевезень вантажів між ФОП « ОСОБА_1 » та ФОП « ОСОБА_2 » та передбачена цим договором, відсутня серед наданих документів. Рахунок щодо транспортно-експедиційних послуг за вказаним договором до митного оформлення також не надано. Крім того, надана до митного оформлення копія експортної декларації датована 13.01.2024, в якій міститься посилання на коносамент від 25.01.2024, що викликає сумніви щодо дійсності вищезазначеної експортної декларації.

З урахуванням наведеного, відповідач запропонував декларанту надати додаткові документі, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності інші платіжна та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів (т. 1 а.с. 115-116).

26.03.2024 декларант повідомив митний орган, що всі наявні транспортні (перевізні) документи були подані разом з МД; ФОП ОСОБА_1 відмовився надавати заявку на перевезення вантажу та рахунок на сплату за перевезення, оскільки ці документи становлять комерційну таємницю підприємства; сплата рахунків за транспортно-експедиційне обслуговування на даний момент ще не здійснювалось; в наданій до митного оформлення копії експортної декларації, датованій 13.01.2024, міститься посилання на номер букінгу/лінійного коносаменту-235222740, який був зроблений раніше ніж контейнер був завантажений на судно; коносаменту від 25.01.2024 присвоєно номер BW24010232, в ньому також міститься посилання на SO NO. 235222740, що згідно скорочень у логістиці означає SHIPPING ORDER, в перекладі замовлення на доставку; страхування товару не здійснювалось.

Також декларант повідомив, що всі інші наявні документи, що підтверджують митну вартість товару були подані разом з МД, надати інші додаткові документи на даний момент та впродовж наступних 10 діб немає можливості (т. 1 .а.с 119).

26.03.2024 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100330/2024/000010/2 та складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000010/2 (т. 1 а.с. 121-126).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення так картка відмови прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправними.

Також, суд першої інстанції за наслідками розгляду справи стягнув з відповідача на користь ТОВ "Арті" витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн, враховуючи критерії співмірності реальності, розумності їх розміру.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другоюстатті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною контракту від 11.09.2017 № ARSH-0917) з урахуванням проформи інвойсу, комерційного інвойсу.

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

документи, подані разом з митною декларацією від 25.03.2024 №UA100330/2024/503336 містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару:

- пунктом 4.1 контракту від 11.09.2017 № ARSH-0917 товар постачається в Україну на умовах поставки FOB- Ningbo (Китай). Згідно положень термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення.

Для підтвердження витрат на транспортування товару декларантом надано: коносамент; CMR; договір про транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між ТОВ «Інтернешнл карго сервіс ейч.ді» та ТОВ «Арті» та рахунок на оплату морського транспортування від 18.03.2024 № 310; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «ГЛК груп» та ТОВ «Арті», заявку на перевезення та рахунок на оплату транспортних послу від 19.03.2023 № 274; договір про надання транспортно- експедиційних послуг по перевезенню автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «ГЛК груп» та ФОП « ОСОБА_1 »; договір з організації перевезень вантажів між ФОП « ОСОБА_1 » та ФОП « ОСОБА_2 », а також довідки про надання транспортних послуг.

Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Заявка на перевезення, яка є додатком до договору з організації перевезень вантажів між ФОП « ОСОБА_1 » та ФОП « ОСОБА_2 » та передбачена цим договором, відсутня серед наданих документів. Рахунок щодо транспортно-експедиційних послуг за вказаним договором до митного оформлення також не надано. Крім того, надана до митного оформлення копія експортної декларації датована 13.01.2024, в якій міститься посилання на коносамент від 25.01.2024, що викликає сумніви щодо дійсності вищезазначеної експортної декларації;

- відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.maersk.com) вантаж у контейнері MRSU0516652 вибув із порту Ningbo (Китай) 12.03.2024, прибув до порту Gdansk (Польща) та вивантажений із судна 14.03.2023. Разом з тим, оцінювана партія товару вибула із зазначеного місця 18.03.2024. Таким чином, вбачаються витрати на зберігання оцінюваної партії товару у порту Gdansk, які не відображені в графах ДМВ та не зазначені у наданих транспортно- експедиційних документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

- не надання додаткових документів на запит митного органу.

Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме МД від 10.02.2024 № UA209170/2024/012165, де розрахунок митної вартості складає 2,41 дол. США/кг.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів апелянта про не надання декларантом заявки на перевезення, яка є додатком до договору з організації перевезень вантажів між ФОП ОСОБА_1 та ФОП « ОСОБА_2 та рахунку щодо транспортно-експедиційних послуг за вказаним договором.

Судом встановлено, що на підтвердження транспортних витрат позивач надав митному органу коносамент; CMR; договір про транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між ТОВ «Інтернешнл карго сервіс ейч.ді» та ТОВ «Арті» та рахунок на оплату морського транспортування від 18.03.2024 № 310; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «ГЛК груп» та ТОВ «Арті», заявку на перевезення та рахунок на оплату транспортних послуг від 19.03.2023 № 274; договір про надання транспортно- експедиційних послуг по перевезенню автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «ГЛК груп» та ФОП « ОСОБА_1 »; договір з організації перевезень вантажів між ФОП « ОСОБА_1 » та ФОП « ОСОБА_2 », а також довідки про надання транспортних послуг

Разом з тим, відповідач зазначив про неможливість встановити вартість транспортних витрат через відсутність у поданих документах заявки на перевезення, яка є додатком до договору № 202403000082725 від 16.03.2024 та рахунку щодо транспортно-експедиційних послуг до цього Договору.

Так, 15.08.2023 між ТОВ «Арті» (замовник) та ТОВ «ГЛК Груп» (виконавець/експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № М/1408-3, за умовами якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних, транзитних, збірних та інших вантажів залізним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав.

Відповідно до п. 2.2. Договору для здійснення кожного перевезення Замовник в термін не пізніше 48 годин до бажаної дати початку перевезень оформлює та передає Виконавцю факсимільним чи електронним зв`язком транспортне замовлення (заявку).

Згідно з пп. 3.2.1 Договору виконавець має право укладати від свого імені необхідну кількість договорів на перевезення вантажу замовника та організувати такі перевезення па умовах транспортного замовлення (заявки), узгодженого Сторонами.

Відповідно до пп 3.1.10. Договору замовник зобов`язаний сплатити, узгоджені Сторонами у транспортному замовленні (заявці) вартість конкретного перевезення; винагороду виконавцю за договором з розрахунку за кожне завершене перевезення, а також відшкодувати додаткові узгоджені Сторонами витрати виконавця.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення Замовника виконуються відповідно до виставленого рахунку.

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунки за Договором здійснюються Сторонами у безготівковій формі з урахуванням ПДВ та в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Замовника на рахунок Виконавця протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту отримання та підписання акту виконаних робіт, рахунку-фактури, ТТН/СМК з відміткою одержувача вантажу про його отримання та податкової накладної й копії квитанції за додаткові витрати Виконавця, якщо у транспортному замовленні (заявці) не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення, при цьому всі банківські витрати та комісії у зв`язку з таким перерахуванням сплачуються Замовником.

18.03.2024 ТОВ «Арті» надало Експедитору заявку на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні № GR000000304 до договору № М/1408-3 від 15.08.2023: маршрут перевезення Ґданськ, Польща - Київ, Україна; вартість перевезення - 223 899,56 грн.; місце завантаження - Гданськ, вул. Kontenerowa, 21; строк та умови оплати - оплата на розрахунковий рахунок 2-3 дні по сканованим копіям документів.

Виконання заявки № GR000000304 ТОВ «ГЛК Груп» здійснювало на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 190324-1 від 18.03.2024, укладеного з ФОП ОСОБА_1 (виконавець/експедитор), за умовами якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Замовника здійснювати транспортне перевезення власним або залученим транспортом внутрішніх, експортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав.

Відповідно до п. 11. Договору №190324-1 умови заявки, договору є конфіденційними.

ФОП ОСОБА_1 у свою чергу уклав договір з організації перевезень вантажів № 202403000082725 від 16.03.2024 із ФОП ОСОБА_2 (перевізник), за умовами якого експедитор залучає Перевізника для організації перевезення вантажу, а Перевізник зобов`язується доставити (організувати доставку) довірений йому Експедитором (або Вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати (організувати видачу) його особі, яка має право па одержання вантажу (Вантажоодержувачеві), а Експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, у відповідності до умов цього Договору.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4. Договору № 202403000082725 сторони домовилися, що за наявності у Експедитора замовлення на перевезення він має право залучити Перевізника до здійснення перевезення вантажу шляхом підписання з ним відповідної Заявки.

При цьому, Експедитор діє у рамках законодавства України, що регулює діяльність Експедитора. Заявка на перевезення надається Перевізнику Експедитором передбаченим цим Договором шляхом. Перевізник повинен підтвердити своїм підписом та печаткою (за наявності) прийняття Заявки до виконання, на умовах, що викладені в ній, або, при неможливості здійснення перевезення на умовах, викладених у Заявці, повідомити про відмову від Заявки. В підтвердженій Заявці Перевізник додатково повідомляє Експедитору реєстраційні номери транспортного засобу, який буде здійснювати перевезення, а також дані про водія, як того вимагає Заявка. Узгоджена Сторонами Заявка є невід`ємною частиною даного Договору і обов`язкова для виконання Сторонами, однак може бути анульована у передбачених Договором випадках.

Відповідно до п. 3.2. Договору № 202403000082725 підставою для здійснення оплати послуг Перевізника є оригінал рахунку-фактури, наданий останнім в одному екземплярі, оригінал товарно-транспортного документу по відповідній Заявці з відмітками вантажовідправника, Перевізника, одержувача вантажу (про прийомну вантажу) та (або) митних органів та оригінали інших документів, що підтверджують узгоджені з Експедитором додаткові витрати Перевізника, які він поніс в інтересах Експедитора з метою виконання даного Договору.

Розділом 7 Договору № 202403000082725 передбачено умови конфіденційності, які застосовуються сторонами до цього договору. Так вся інформація, що надається Сторонами одна одній у зв`язку із здійсненням цього договору, вважається конфіденційною. Сторони не допускають її розголошення третім особам, крім випадків, коли цього вимагає виконання цього договору. У всіх інших випадках таке розголошення допускається з письмового дозволу другої Стороною.

Дослідивши вищенаведені договори, колегія суддів зазначає, що позивач за доставку товару з м. Гданськ, Польща до м. Київ, Україна мав сплатити кошти лише ТОВ «ГЛК Груп», тоді як ТОВ «ГЛК Груп» самостійно здійснював розрахунки із залученими третіми особами.

Так, ТОВ «ГЛК Груп» 19.03.2024 виставило TOB «Арті» рахунок на оплату № 274, за умовами якого сплаті підлягали: транспортно-експедиційні послуги поза межами України (м. Ґданськ - м/п Корчова - Краківець) - 119 643,48 грн.; транспортно-експедиційні послуги на території України (м/п Корчова - Краківець - м. Київ) - 104 256,08 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 223 899,56 грн.

Також ТОВ «ГЛК Груп» 19.03.2024 видало TOB «Арті» довідку про транспортні витрати, за якою вартість перевезення вантажу за маршрутом м. Ґданськ - м/п Корчова-Краківець складає 119 643,48 грн, а за маршрутом м/п Корчова-Краківець - м. Київ - 104 256,08 грн.

Вищевказані документи надавались митному органу під час митного оформлення ввезеного товару, що не заперечується відповідачем.

В свою чергу, на вимогу митниці надати додаткові документи щодо взаємовідносин ТОВ «ГЛК Груп» із його контрагентами, декларант повідомив, що останні містили конфіденційну інформацію відповідно до умов договору № 202403000082725 від 16.03.2024, при цьому ФОП ОСОБА_1 , як сторона цього договору не надав згоди на розголошення запитуваної інформації, як конфіденційної.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відсутність заявки на перевезення та рахунку щодо транспортно - експедиційних послуг, передбачених договором № 202403000082725 від 16.03.2024 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не є перешкодою визначення вартості перевезення товару з м. Гданськ, Польща до м. Київ, Україна з урахуванням інших наданих документів.

Доводи апелянта щодо наявності розбіжностей між митною декларації країни відправлення від 13.01.2024 та коносаментом від 25.01.2024, який видано датою пізніше, ніж митна декларація, що може свідчити про сумніви у достовірності числових значень складових митної вартості товару колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, митна декларація країни відправлення № 310120240519801729 від 13.01.2024 є експортною декларацією Китайської Народної Республіки.

Номер коносамента присвоєно в електронній базі коносаментів перевізника (судохідної лінії). Після бронювання контейнеру вантажовідправник отримує драфт коносамента з номером, який у подальшому не може бути змінено. Інформація, що вказана в драфті коносамента, вантажовідправник може використовувати для цілей митного оформлення, а саме, під час складання експортної митної декларації, що є усталеною практикою для митних формальностей стосовно товарів, які експортуються з КНР. Дата складання коносаменту проставляється під час оформлення оригінала та може співпадати з датою завантаження товару на борт судна. Наведене пояснює наявність реквізиту коносамента (номер) в експортній декларації країни відправлення, що видана раніше.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.04.2021 у справі № 804/2857/17.

Також, позивач пояснив, що дата у експортній декларації країни відправлення № 310120240519801729 - «13.01.2024» є датою її подання до митного органу країни відправлення і саме ця дата вказана в графі «дата декларування».

Втім, вищевказана дата не є датою експорту, тоді як такою є дата, коли транспортний засіб, що перевозить експортні товари, завершує формальності виїзду.

Таким чином, саме тим, що дата (час) оформлення декларації передує даті фактичного отримання документу про прийняття вантажу до перевезення морським транспортом (коносаменту), і обумовлені розбіжності у вказаних датах.

Колегія суддів зазначає, що коносамент № BW24010232 від 25.01.2024 за своїми реквізитами відповідає вимогам, встановленим ст. 138 Кодексу торгівельного мореплавства України.

У графі «Номер транспортної накладної» митної декларації країни відправлення № 310120240519801729 (другий рядок зверху, перша клітинка справа) вказаний номер, ідентичний номеру SO/NO, що зазначений у Коносаменті № BW24010232 від 25.01.2024.

Отже, інформація щодо товару, його ваги та кількості, номеру контейнеру у експортній декларації та коносаменті співпадають, товар можливо ідентифікувати, розбіжності у наданих до митного оформлення експортній декларації країни відправлення та коносаменті відсутні, з огляду на що доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про не відображення декларантом витрат на зберігання оцінюваної партії товару у м. Гданськ, Польща.

Так, митний орган вказує, що відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.maersk.com) вантаж у контейнері MRSU0516652 вибув із порту Ningbo (Китай) 12.03.2024, прибув до порту Gdansk (Польща) та вивантажений із судна 14.03.2023. Разом з тим, оцінювана партія товару вибула із зазначеного місця 18.03.2024. Таким чином, вбачаються витрати на зберігання оцінюваної партії товару у порту Gdansk, які не відображені в графах ДМВ та не зазначені у наданих транспортно- експедиційних документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Судом встановлено, що контрактом № ARSH-0917 від 11.09.2017 погоджено умови постачання - FOB-Нінгбо, Китай чи FOB-інший порт, Китай із додаванням транспортних витрат за погодженням сторін.

За правилами Інкотермс 2010 термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

- нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

З наведеного слідує, що за умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно.

Для доставки товару з порту м. Нінгбо, Китай до порту м. Гданськ, Польща позивач (як Замовник) 20.01.2017 уклав з ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (як Виконавцем) договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220017-7.

Відповідно до п. 1.1 договору № 220017-7 Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Відповідно до п. 1.2. договору № 220017-7 транспортно-експедиторські послуги надаються Замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до п. 2.1. договору № 220017-7 виконавець: за дорученням замовника організовує перевезення вантажів замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення Замовника; укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов`язкові платежі.

Таким чином, ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» взяло на себе зобов`язання організувати перевезення, зберігання тощо контейнеру № MRSU0516652 за рахунок ТОВ «Арті».

За п. 3.1. договору № 220017-7 вартість послуг зазначається у рахунках Виконавця.

Відповідно до п. 3.3. договору .№ 220017-7 оплата робіт та послуг здійснюється Замовником протягом 14 календарних днів з часу пред`явлення рахунку. Рахунки, що пред`являються Виконавцем за цим Договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику Клієнта.

18.03.2024 ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» виставило Позивачу рахунок на оплату № 310, за умовами якого сплаті підлягали: морський фрахт за межами митної території України: Нінгбо, Китай - Гданськ, Польща (135 164,92 грн), навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (14 743,92 грн), автодоставка м. Гданськ 11 639,94 грн.), оформлення транзитної ВМД за межами митної території України (5 897,57 грн.), перевантаження за межами митної території України (9 234,35 грн.), експедиторська винагорода на території України (3 619,83 грн.). Загальна вартість послуг становить 180 300,53 грн без ПДВ, та сума ПДВ 723,97 грн.

18.03.2024 виконавець видав Позивачу довідку про транспортні та складські витрати № 1803-3, за якою вартість морського фрахту за маршрутом Нінгбо, Китай - Гданськ, Польща в контейнері MRSU0516652 складає 135 764,92 грн., без ПДВ. Локальні витрати, а саме навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення транзитної декларації, доставка вантажу на перевантаження контейнеру MRSU0516652 за межами митної території України (м. Гданськ, Польща), складає 41 515,78 грн., без ПДВ. Страхування вантажу не проводилось.

Для зберігання товарів у Польщі ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (як Замовник) уклало з Seacall Sp.z.о.о (як Виконавцем) договір № 010622-14 від 01.06.2022, який регулює взаємовідносини сторін при виконанні перевантаження вантажу з морського контейнера, який знаходиться в порту Гданськ або Гдиня у вантажному автомобілі, а також при виконані комплексу послуг, пов`язаних з обробкою вантажу у порті Гданськ або Гдиня, а також організацію автоперевезення вантажу або контейнеру.

Відповідно до п. 1.3. договору № 010622-14 у рамках своєї господарської діяльності Виконавець діє від свого імені в інтересах Замовника.

Для перевантаження вантажу з контейнера в автомобіль Seacall Sp.z.о.о уклало угоду зі складом у Польщі - «Langowski Logistics» Magazyn вул. Kontenerowa 21, Gdansk, що підтверджується листом від Seacall Sp.z о.о від 01.02.2024. Аналогічний склад зазначено у автотранспортній накладній № 6652 від 18.03.2024 у графі 22 «Підпис та штамп відправника».

Судом встановлено, що витрати за зберігання не здійснювалися, а тому не відображені у довідці про транспортні і складські витрати № 1803-2 від 18.03.2024 та рахунку на оплату № 310 від 18.03.2024.

Крім того, відповідач під час консультацій з позивачем не висловлював зазначених вище зауважень , не надав можливості позивачу надати додаткові документи з метою усунення таких розбіжностей.

Натомість, позивач, в підтвердження відсутності витрат на зберігання товарів у складському приміщенні в порту Гданськ, надав суду листи «Langowski Logistics» від 03.01.2023, разом з перекладом на українську мову та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» від 08.04.2024.

З наданих позивачем листів вбачається, що перші 5 днів зберігання транзитного вантажу на складах у Польщі були безкоштовними, що свідчить про відсутність витрат на зберігання товарів та, як наслідок, спростовує доводи апелянта в цій частині.

Безпідставним є також посилання митниці на відсутність документів щодо страхування вантажу, оскільки за матеріалами справи страхування вантажу не здійснювалось, так як умови поставки FOB не покладають такого обов`язку на сторін договору. Водночас митним органом залишено поза увагою те, що умовами контрактів обов`язок щодо страхування вантажу у сторін відсутній.

Доводи скаржника як на підставу визначення митної вартості товару за резервним методом - не надання позивачем на запит митниці договору (угоди, контракту) з третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності! такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає, що вказані у ч. 3 ст. 53 МК України документи мають надаватись митному органу лише за їх наявності у декларанта. Натомість, відсутність таких документів з огляду на їх не складання не слугувати підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару та додатково під час оскарження спірного рішення, вважає, що останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Колегія суддів також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, колегія суддів зауважує, що спірні рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач обмежився лише посиланням на номер митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі скаржником не висловлено заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції на користь позивача, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зменшення розміру понесених витрат на правову допомогу.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі № 520/10536/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій