Постанова

від 21.11.2024 по справі 923/571/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 923/571/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Херсонського обласного центру зайнятості (далі - Центр зайнятості, скаржник, стягувач)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 (головуюча - суддя Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.)

у справі за позовом Центру зайнятості

до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - ГУ ДФС)

про зобов`язання вчинити дії,

за участю особи, яка подавала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 (головуюча - суддя Смелянець Г.Є.) - Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - ГУ ДПС).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні.

1. Короткий зміст позову, заяви про заміну сторони виконавчого провадження та судових рішень першої та апеляційної інстанцій

1.1. Центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС з вимогами про зобов`язання відповідача визнати позивача своїм кредитором з сумою вимог 50 961,28 грн та задовольнити ці грошові вимоги.

1.2. Господарський суд Херсонської області рішенням від 23.10.2020 у справі №923/571/20, яке набрало законної сили 22.12.2020, задовольнив позовні вимоги.

1.3. Центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області (після зміни територіальної підсудності) із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником, в якій просив суд замінити боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06.01.2021 №923/571/20 щодо зобов`язання ГУ ДФС (код ЄДРПОУ 39394259) визнати кредитором Центр зайнятості з сумою вимог 50 961,28 грн і задовольнити ці грошові вимоги на правонаступника - ГУ ДПС, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи.

1.4. Заява мотивована тим, що, у зв`язку з реорганізацією ГУ ДФС (ЄДРПОУ 39394259) шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) права та обов`язки боржника у правовідносинах з виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2020 року у справі №923/571/20 перейшли до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 43143201), правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, у зв`язку з чим, на підставі приписів частини першої статті 52, статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" просить суд замінити боржника у даному виконавчому провадженні .

1.5. Господарський суд Одеської області ухвалою від 05.02.2024 у справі №923/571/20 заяву Центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні за від 19.01.2024 вх.№2-85/24 у справі №923/571/20 задовольнив; замінив боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06.01.2021 №923/571/20 щодо зобов`язання ГУ ДФС (код ЄДРПОУ 39394259) визнано кредитором Центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491300) з сумою вимог 50 961,28 грн та задоволено ці грошові вимоги, на правонаступника ГУ ДПС, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи (код ЄДРПОУ ВП43995495).

1.6. Південно-західний апеляційний суд постановою від 09.09.2024 у справі №923/571/20, зокрема, апеляційну скаргу ГУ ДПС задовольнив; скасував ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06.01.2024 у справі №923/571/20; відмовив у задоволенні заяви Центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні з ГУ ДФС (код ЄДРПОУ 39394259) на його правонаступника - ГУ ДПС в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43995495).

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги

2.1. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. У касаційній скарзі (нова редакція) Центр зайнятості з посиланням на абзац другий частини другої статті 287 ГПК України вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статей 52, 334 ГПК України, частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», постанови КМУ від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», постанови КМУ від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», не застосував приписів статті 51 Бюджетного кодексу України, Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік», допустив порушення норм частини першої статті 119, частин першої та другої статті 174, частини третьої статті 256 ГПК України.

3.2. Центр зайнятості у касаційній скарзі вказує, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №923/571/20 винесена з порушенням норм процесуального права, а саме частини першої статті 119, частин третьої та четвертої статті 260 ГПК України.

4. Позиція інших учасників справи

4.1. ГУ ДПС у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Судом першої інстанції становлено таке.

5.1.1. Постановою КМУ №537 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичну особу публічного права ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, зокрема, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) приєднано до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201).

5.1.2. Пунктом 4 КМУ №537 від 19.06.2019 визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

5.1.3. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) перебуває у стані припинення.

5.1.4. Таким чином, на думку суду першої інстанції, у зв`язку з реорганізацією ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) шляхом приєднання до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201), права та обов`язки боржника у правовідносинах з виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2020 у справі №923/571/20 перейшли до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201).

5.1.5. Постановою КМУ від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено у пункті 1 ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. У додатку до постанови зазначено, зокрема, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

5.1.6. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 30.09.2020 №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

5.1.7. Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в якому зазначене, зокрема, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

5.1.8. Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, із змінами внесеними наказом від 04.03.2021 №264, затверджено Положення про Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у пункті 1 якого встановлено, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби України на території Херсонської області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 43143201).

5.1.9. У пункті 15 вказаного Положення встановлено, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

5.1.10. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) перебуває у стані припинення.

5.1.11. Наказом Державної податкової служби від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами Державної податкової служби повноважень та функцій", розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами Державної податкової служби, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом Державної податкової служби від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

5.1.12. Пунктом 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011 №1074, визначено, що права та обов`язки органів виконавчої влади, у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади, переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

5.1.13. Відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) є органом державної влади.

5.1.14. Отже, незважаючи на відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201), на думку суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) є правонаступником, в тому числі, і його майнових зобов`язань.

5.1.15. Суд першої інстанції вказав, що з 01.01.2021 відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво від територіального органу Державної податкової служби, як юридичної особи публічного права до територіального органу Державної податкової служби, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби, а саме: відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого. Відтак, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, є правонаступником всіх прав та обов`язків Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201), до якого було приєднано ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259).

5.1.16. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви Центру зайнятості про заміну сторони правонаступником.

5.2. Суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви про заміну боржника правонаступником, з огляду, зокрема, на таке.

5.2.1. Як вбачається з матеріалів цієї справи, запис про припинення ГУ ДФС у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну боржника у виконавчому провадженні відсутній; ГУ ДФС на час розгляду судом цього питання значиться як таке, що знаходиться в стані припинення.

5.2.2. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) також перебуває у стані припинення.

5.2.4. Наказом Державної податкової служби від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами Державної податкової служби повноважень та функцій", розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами Державної податкової служби, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом Державної податкової служби від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

5.2.5. Судом апеляційної інстанції зазначено, що наказ у справі №923/571/20 видано судом на примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області, яким задоволено вимоги позивача про зобов`язання відповідача визнати його кредитором Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та задовольнити його грошові вимоги на суму 50 961,28 грн, як відшкодування її сплати Центром зайнятості - не роботодавцем допомоги по безробіттю у разі доведення працівником у суді його незаконного звільнення, тобто обов`язок боржника, що випливає з рішення Господарського суду Херсонської області, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 №1200.

5.2.6. Отже, заміна Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як боржника у виконавчому провадженні за наказами суду на примусове виконання вказаного рішення, на думку суду апеляційної інстанції, може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення або у випадку наявності передачі цивільних прав та обов`язків за іншими правовідносинами за розподільчим або передавальним балансом, оформленим у встановленому порядку.

5.2.7. Заявником не надано ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів наявності або припинення юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні, або передачі іншій особі прав та обов`язків шляхом, встановленим законом.

5.2.8. З огляду на зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що оскільки предмет спору у справі №923/571/20 не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управлінню Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як відокремленому підрозділу Державної податкової служби України, і на момент вирішення судом питання про заміну боржника у виконавчому провадженні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259), при цьому розподільчого балансу матеріали справи також не містять, тому висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні правонаступником внаслідок встановлення адміністративного (компетенційного) правонаступництва є помилковими (відсутні публічні правовідносини між сторонами), при тому що факту універсального правонаступництва в даному випадку заявником не доведено суду (таке кореспондується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 07.04.2022 у справі №910/8252/21, від 11.02.2021 у справі №826/9815/18, від 16.06.2023 №925/1775/21, від 22.02.2024 у справі №914/3985/21).

5.2.9. Суд апеляційної інстанції вказав, що в даному випадку суд першої інстанції не звернув увагу на те, що сам заявник зазначив про часткове виконання рішення суду і визнання боржником його кредитором на визначену судом суму грошових вимог і неправомірно здійснив заміну боржника і в цій частині виконавчого провадження.

5.2.10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи скаржника про неправильне застосування Господарським судом Одеської області норм процесуального та матеріального права є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали про заміну боржника у виконавчому провадженні за наказами з примусового виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2020 у справі №923/571/20, а доводи Центру зайнятості, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, спростовуються матеріалами справи.

5.3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20 залишено без руху з мотивів відсутності доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20 та необхідності вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20.

5.4. До Південно-західного апеляційного господарського суду 12.06.2024 надійшла заява ГУ ДПС, в якій заявник просить суд продовжити строк виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 на строк встановлений судом, однак не менше 20 днів.

5.5. На адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 18.06.2024 надійшла заява ГУ ДПС про усунення недоліків з доданою до неї платіжною інструкцією від 13.06.2024 №1684 як доказ сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

5.6 На адресу Південно-західного апеляційного господарського суду 18.06.2024 надійшла заява ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20, яка мотивована тим, що згідно з наказом ДПС України від 21.06.2022 №334 «Про закріплення виконання окремих повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за Головним управлінням ДПС в Одеській області», відповідно до якого супроводження судових справ здійснюється Головним управлінням ДПС в Одеській області.

5.7. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.06.2024, зокрема, поновив пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №923/571/20 на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

6.4. Відповідно до частин другої та третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.3. Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного суду від 09.09.2024 у справі №923/571/20 якою, зокрема, апеляційну скаргу ГУ ДПС задоволено; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06.01.2024 у справі №923/571/20; відмовлено у задоволенні заяви Центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні з ГУ ДФС (код ЄДРПОУ 39394259) на його правонаступника - ГУ ДПС в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43995495), в яку включено заперечення на ухвалу від 19.06.2024.

7.4. Скаржник, мотивуючи касаційну скаргу, посилається, зокрема, на абзац другий частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України, правові висновки Великої Палати Верховного Суду сформовані у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 та правові висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, та вказує, що заява про заміну сторони виконавчого провадження мотивована тим, що Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи, набуло прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах стосовно виконання рішення суду від 23.10.2020 у справі №923/571/20, а боржник вибув з таких правовідносин, оскільки, не здійснює діяльність та не отримує фінансування через обставини його реорганізації шляхом приєднання.

7.5. Слід зазначити, що скаржник також посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказуючи, зокрема, таке:

- апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №923/571/20 подано ГУ ДПС до Південно-західного апеляційного господарського суду з пропуском строку на апеляційне оскарження, а саме 20.05.2024;

- ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №923/571/20 апеляційну скаргу залишено без руху та надано 10-денний термін для усунення недоліків (надати докази сплати судового збору та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження);

- 12.06.2024 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, встановлених судом;

- на думку скаржника у вказаному клопотанні безпідставно (не підтверджено належним доказами) зазначено, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 надійшла на адресу контролюючого органу 10.06.2024;

- копія ухвали суду від 03.06.2024 у справі №923/571/20 Центру зайнятості, а відповідно і ГУ ДПС надійшла в «Електронний кабінет» 03.06.2024 о 18:17 (зазначене підтверджується Карткою руху документу в «Електронному кабінеті» в ЄСІТС);

- отже, ухвала від 03.06.2024 у справі №923/571/20 вважається врученою 04.06.2024, відповідно строк усунення недоліків за ухвалою суду сплинув 13.06.2024;

- з метою усунення недоліків, що допущені при поданні апеляційної скарги:

18.06.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ГУ ДПС про усунення недоліків з доданою до неї платіжною інструкцією від 13.06.2024 як доказ сплати судового збору у розмірі 3 028 грн;

листом від 14.06.2024 №1513/5/21-22-05.07 «На виконання вимог ухвали суду» (реєстраційний номер у суді від 18.06.2024 2369/24) ГУ ДПС зазначає додаткові обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, а не вказує інші, ніж ті, що зазначені при поданні апеляційної скарги, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20;

- на думку скаржника, причина пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 05.02.2024, яку апелянт отримав 08.02.2024 о 18.15 (підтверджено Карткою руху документу), не є поважною та винятковою, а фактично описує внутрішні процедури діяльності апелянта;

- Центром зайнятості 19.06.2024 подані заперечення до заяви від 12.06.2024 щодо продовження строку, встановленого судом, поданої ГУ ДПС, зі змісту яких вбачається, що позивач просив суд повернути апеляційну скаргу апелянту, тим самим заперечував щодо відкриття апеляційного провадження;

- однак, ухвалою суду від 19.06.2024 поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20 та відкрито апеляційне провадження;

- на думку скаржника, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження безпідставно зазначено про відсутність заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час її постановлення;

- при розгляді питання про поновлення строку апеляційним господарським судом встановлено: «…згідно з наказом ДПС України від 21 червня 2022 року №334 «Про закріплення виконання окремих повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за Головним управлінням ДПС в Одеській області», згідно якого супроводження судових справ здійснюється Головним управлінням ДПС в Одеській області. Також скаржник надає листи як докази, що він як суб`єкт владних повноважень впродовж трьох місяців вчиняв усі можливі та залежні від нього дії, використовував у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством з метою належного захисту інтересів контролюючого органу»;

- на переконання позивача, який також знаходиться в м. Херсоні у тій самій безпековій ситуації, за таких же обставин здійснює організацію діяльність, зазначені апелянтом обставини не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії;

- скаржник вважає, що ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №923/571/20 винесено з порушенням норм процесуального права, а саме частини першої статті 119, частин третьої та четвертої статті 260 ГПК України, виходячи з того, що якщо не усунуті недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою;

- на думку позивача, відкриття апеляційного провадження за ухвалою суду від 19.06.2024 є незаконним, оскільки, провадження відкрито з порушенням частини третьої статті 256 ГПК України, з огляду на порушення сформованих критеріїв у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 у справі №756/11081/20 у близьких за змістом правовідносинах.

7.6. Верховний Суд, ураховуючи приписи частин другої та третьої статті 304 ГПК України та доводи касаційної скарги, наголошує, що у цій справі, в першу чергу, необхідним є з`ясування питання наявності/відсутності порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час поновлення пропущеного процесуального строку.

7.7. Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

7.8. За приписами частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

7.9. Частиною першою статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

7.10. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

7.11. Згідно з частиною 4 цієї статті ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

7.12. Частинами третьою та четвертою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

7.13. Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

7.14. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

7.15. Верховний Суд виходить з того, що згідно із частиною другою статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

7.16. Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції від 19.06.2024 про відкриття апеляційного провадження у цій справі вбачається, що після залишення без руху апеляційної скарги ГУ ДПС (ухвала від 03.06.2024), апелянт 12.06.2024 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просив продовжити строк виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 на строк встановлений судом, однак не менше 20 днів.

7.17. Втім, судом апеляційної інстанції ні в ухвалі суду від 19.06.2024, ані в іншій ухвалі у цій справі, не вирішено вказану заяву апелянта, що є порушенням приписів статті 119 ГПК України, оскільки, суд постановляє ухвалу як про продовження процесуального строку, так і про відмову у продовженні процесуального строку, як і не наведено мотивів, підстав, обґрунтувань розгляду заяви про усунення недоліків та розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7.18. У пункті 1 резолютивної частини ухвали суду апеляційної інстанції від 19.06.2024 вказано про поновлення апелянту пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 05.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20, водночас, мотивувальна частина вказаного судового рішення не містить міркувань, мотивів, підстав, з яких виходив суд апеляційної інстанції, поновлюючи пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, що є порушенням норм процесуального права (стаття 119 ГПК України), з огляду на таке.

7.19. Як вказано вище, частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

7.20. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

7.21. ЄСПЛ у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

7.22. У контексті доводів касаційної скарги та обставин цієї справи слід звернутися до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 такого змісту:

« 29. Приймаючи постанову у цій справі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

30. Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

31. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом».

7.23. Також, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, вказав, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

7.24. Враховуючи викладене вище, доводи касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (статті 119 ГПК України) знайшли своє підтвердження, оскільки:

- не було ухвалено відповідного судового рішення за результатом розгляду заяви апелянта про продовження строку, встановленого судом;

- судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження не наведено, з яких мотивів, міркувань, підстав виходив суд, поновлюючи пропущений процесуальний строк на апеляційне провадження.

7.25. З огляду на викладене, враховуючи практику ЄСПЛ, поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку без наведення відповідних причин та подальша зміна апеляційним господарським судом судового рішення суду першої інстанції не може вважатися законним, у зв`язку із чим постанова суду апеляційної інстанції від 09.09.2024 підлягає скасуванню.

7.26. Суд наголошує, що частиною другою статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

7.27. Порушення судом апеляційної інстанції норми процесуального права (стаття 119 ГПК України) у цій справі є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження, якою, зокрема, поновлено строк на апеляційне оскарження, та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії прийняття до розгляду апеляційної скарги.

7.28. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, в частині порушення судом норм процесуального права під час постановлення ухвали від 19.06.2024 знайшли підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції та наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

7.29. Верховний Суд вважає не прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

7.30. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду знайшли своє часткове підтвердження з мотивів, викладених у розділі 7 цієї постанови.

8.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.3. За таких обставин Суд вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково, оскаржувану постанову від 09.09.2024 та ухвалу від 19.06.2024 у цій справі скасувати, а справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного розгляду зі стадії прийняття до розгляду апеляційної скарги.

9. Судові витрати

9.1. На підставі статті 129, підпункту 4 частини першої статті 315 ГПК України Верховний Суд не розподіляє судові витрати, оскільки, не скасовує рішення та ухвалює нове рішення, не змінює рішення.

Керуючись статтями 129, 300, 304, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Херсонського обласного центру зайнятості задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі №923/571/20.

3. Справу №923/571/20 передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець