Ухвала

від 21.11.2024 по справі 380/1607/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №380/1607/24

адміністративне провадження №Зі/990/158/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Загороднюк А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи № 380/1607/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

31 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 380/1607/24.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2024 року визначено колегію суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 380/1607/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій.

19 листопада 2024 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи № 380/1607/24.

Як на підставу про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича, представник позивача покликається на те, що суддя Уханенко Сергій Анатолійович не може брати участь у розгляді справи № 380/1607/24 і підлягає відводу, оскільки підставою касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 380/1607/24, є в тому числі необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 825/742/16 та від 28 листопада 2022 року у справі № 380/693/20, які судом апеляційної інстанції були застосовані. Представник скаржника вказує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, до якої входив суддя Уханенко Сергій Анатолійович, сформував правову позицію, яка докорінно відрізняється від правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц із тотожним предметом спору.

Також, представник скаржника вважає, що неупередженість та об`єктивність судді Верховного Суду Уханенка Сергія Анатолійовича викликає сумнів, оскільки останній приймав безпосередню участь у формуванні висновків Верховного Суду (в тому числі, як головуючий суддя) щодо порядку застосування статті 117 КЗпП, необхідність відступлення від яких обґрунтовується скаржником, зокрема через неврахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі із тотожним предметом спору.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року заяву адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи № 380/1607/24 визнано необґрунтованою. Передано заяву адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи № 380/1607/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2024 року, заяву адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи № 380/1607/24 передано на розгляд судді Загороднюк А.Г.

Вирішуючи порушене заявником питання про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича , Верховний Суд виходить з такого.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича , адвокат Хлопецький Олександр Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 покликається на те, що є обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

У цьому світлі Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надані докази іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо). Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розгляді конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді у цій справі, Верховний Суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу "a priori" не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Як встановлено із поданої заяви про відвів судді Уханенку Сергію Анатолійовичу, приводом для її подання є фактично незгода представника позивача з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 825/742/16 та від 28 листопада 2022 року у справі № 380/693/20, ухваленими за участю судді Уханенка Сергія Анатолійовича .

Отже, такі доводи представника позивача не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ`єктивність судді Уханенка Сергія Анатолійовича під час розгляду цієї справи.

За таких обставин, з урахуванням викладеного Суд уважає, що представником заявника не наведено, а Судом не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів в об`єктивності судді Уханенка Сергія Анатолійовича при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про його пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість судді.

З урахуванням зазначеного, уважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді цієї касаційної скарги немає, а отже, в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи № 380/1607/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Г. Загороднюк