Справа № 336/10350/24
Пр. 1-кс/336/1044/2024
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі скаргу Державного підприємства «Запорізький автомобільний ремонтний завод» на бездіяльність старшого слідчого слідчого відділу ВП №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , подану в порядку ст.303 КПК України, -
за участі представника особи, яка подала скаргу, - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , -
В С Т А Н О В И Л А:
29.10.2024 через систему «Електронний суд» представник ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, за змістом якої просить поновити строк на оскарження незаконної бездіяльності старшого слідчого СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 щодо невизнання потерпілою юридичною особою ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» у кримінальному провадженні, а адвоката ОСОБА_4 її представником; визнати незаконною бездіяльність старшого слідчого СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 щодо невизнання потерпілою юридичною особою ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» у кримінальному провадженні, а адвоката ОСОБА_4 її представником; зобов`язати старшого слідчого СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 винести постанову про визнання потерпілою юридичною особою ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» у кримінальному провадженні, а адвоката ОСОБА_4 її представником.
За змістом скарги 16.10.2024 на території підприємства проведено слідчі дії, за результатами яких вилучено майно ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024082080001577 від 16.10.2024. 16.10.2024 в.о. директора ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» звернувся засобами електронного листування із заявою про визнання юридичної особи потерпілою особою, а її представника адвоката ОСОБА_4 представником потерпілого відповідно. Проте, відповідна постанова на даний час старшим слідчим ОСОБА_7 не винесена, про будь-яке процесуальне рішення не повідомлено.
Особа, яка звернулась зі скаргою до слідчого судді, вважає вказану бездіяльність протиправною із посиланням на зміст ст.55, 303 КПК України. На підставі наведеного, враховуючи протиправність бездіяльності слідчого відділу поліції, заявник просить задовольнити скаргу у визначений ним спосіб.
Ухвалою слідчого судді від 30.10.2024 постановлено відкрити провадження за скаргою, призначено судовий розгляд скарги. Постановлено витребувати з відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024082080001577 від 16.10.2024, зокрема, що стосуються клопотання ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» від 16.10.2024 вих.№147 про залучення до провадження в якості потерпілої юридичної особи та її представника.
В судовому засіданні особа, яка звернулась зі скаргою, - адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи скарги, зауважив, що заява від 16.10.2024 була скерована саме 18.10.2024 засобами електронного листування, проте у визначені строки клопотання юридичної особи не розглянуто.
Старший слідчий ОСОБА_3 під час розгляду скарги повідомив, що дійсно 21.10.2024 зареєстровано заяву, з приводу не розгляду якої подано скаргу, при цьому, 23.10.2024 слідчим скеровано запит для надання додаткових відомостей, процесуальне рішення щодо визнання ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» потерпілим, а адвоката ОСОБА_4 його представником не прийнято.
Розглянувши скаргу, дослідивши наявні письмові докази, слідчий суддя дійшла висновку про часткову обґрунтованість скарги та наявність у зв`язку із цим підстав для її часткового задоволення, враховуючи таке.
Відповідно до ст.24-26 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За приписами ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (ч.1). Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч.3). Зміст постанови слідчого врегульований ч.5 ст.110 КПК України. Зокрема, у мотивувальній частині зазначаються зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; а у резолютивній - зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Разом з цим, згідно з ч.6 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. Проте, наявність відмови у визнанні потерпілим та представником потерпілого під час розгляду скарги не було встановлено.
Так, на переконання слідчого судді, є застосованими саме положення п.1 ч.1 ст.303 КПК України, якими передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: нездійснення інших процесуальних дій, які зазначена вище посадова особа зобов`язана вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. З урахуванням наведеного, у ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» виникло право на звернення із відповідною скаргою, а клопотання, надіслане 18.10.2024, мало бути розглянуто у визначений ст.220 КПК України процесуальний строк саме у спосіб винесення постанови.
Слідчий суддя зауважує, що за змістом ч.1 ст.304, ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду. Таким чином, наведені вимоги щодо строку звернення до слідчого судді та підсудності скарги заявником дотримані, тому підстав для розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою до слідчого судді не встановлено.
За нормою ч.2 ст.305 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені, зокрема, п.1 ч.1 ст.303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Відповідних підстав слідчим суддею не встановлено.
За приписами ч.1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов`язання вчинити певну дію.
Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16.10.2024 за №12024082080001577, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Факт здійснення досудового розслідування наданими матеріалами, оглянутими слідчим суддею, не спростований.
Згідно з наданою копією заяви (клопотання) в.о. директора Державного підприємства «Запорізький автомобільний ремонтний завод» ОСОБА_8 від 16.10.2024, надісланої за допомогою засобів електронного листування, зареєстрованої у Вп №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 21.10.2024 за вх.№9566, порушено питання про залучення вказаної юридичної особи як потерпілого у кримінальному провадженні, а адвоката ОСОБА_4 представником потерпілого. Заява містить вхідний штамп реєстрації вхідної кореспонденції відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
На переконання слідчого судді, бездіяльність слідчого щодо розгляду вказаного клопотання, обмежує юридичну особу у здійсненні прав.
Таким чином, як встановлено під час розгляду скарги, факт звернення заявника із заявою в порядку ст.55 КПК України підтверджений, проте її розгляд в належний спосіб не забезпечений.
Слід також наголосити, що положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. В офіційному тлумаченні ч.2 ст.55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14.12.2011 №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч.1).
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (ч.2).
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тому, враховуючи завдання кримінального провадження, встановлені обставини, компетенцію слідчого судді в межах розгляду справ даної категорії, необхідність забезпечення конституційного права заявника на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади, за результатами розгляду скарги встановлено підстави для її часткового задоволення у спосіб зобов`язання уповноважених слідчих відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області у кримінальному провадженні, які входять до складу слідчої групи, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024082080001577 від 16.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розглянути заяву(клопотання) в.о. директора Державного підприємства «Запорізький автомобільний ремонтний завод» ОСОБА_8 від 16.10.2024, надіслану за допомогою засобів електронного листування, зареєстровану 21.10.2024 за вх.№9566, про залучення потерпілого та представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні у строк, передбачений ст.220 КПК України.
В іншій частині у задоволенні скарги слід відмовити, враховуючи зміст ч.2 ст.307 КПК України, яка врегульовує перелік рішень, можливих для прийняття слідчим суддею за результатами розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України.
Крім того, слідчий суддя наголошує, що рішення про визнання або невизнання певної фізичної / юридичної особи потерпілим є дискрецією слідчого за приписами ч.5 ст.40 КПК України, що входить до групи слідчих з розслідування даного кримінального провадження, відповідно, суд не може впливати на його прийняття.
Задоволення скарги у визначений слідчим суддею спосіб є достатнім для захисту прав та інтересів особи, яка звернулась зі скаргою.
Слід наголосити, що згідно з ч.15 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Тобто, в разі задоволення заяви винесення окремої постанови чинний КПК України не вимагає. Так, потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Вказаною нормою наголошено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. Проте, вказана обставина підлягає перевірці під час здійснення досудового розслідування, на чому наголошує слідчий суддя.
Крім того, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5 ст.55 КПК України).
При цьому, на переконання слідчого судді, очевидність та достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному окремому випадку, виходячи з обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформулювати свої висновки у такий спосіб, що б вони кореспондували нормам ч.5 ст.55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є фактично кінцевим для особи у кримінальному провадженні, відповідно, має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Відповідно до положень глави 19 КПК України, усі питання, пов`язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий в провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, на підставі викладеного вище, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 9, 24-26, 40, 55, 107, 110, 216-218, 220, 303-304, 306-307, 309-310, 369-372, 392 КПК України, слідча суддя,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Скаргу задовольнити частково.
Зобов`язати уповноважених слідчих відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у кримінальному провадженні, які входять до складу слідчої групи, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024082080001577 від 16.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розглянути заяву(клопотання) в.о. директора Державного підприємства «Запорізький автомобільний ремонтний завод» ОСОБА_8 від 16.10.2024, надіслану за допомогою засобів електронного листування, зареєстровану 21.10.2024 за вх.№9566, про залучення потерпілого та представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні у строк, передбачений ст.220 КПК України.
В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений 15.11.2024 о 08-10 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123215940 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим |
Кримінальне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Вайнраух Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні