Ухвала

від 19.11.2024 по справі 916/3650/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3650/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліна Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши скарги Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" (№ 2-1617/24 від 17.10.2024р.) на дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. по справі № 9163650/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАГРОЗАПЧАСТИНА" (36008, м.Полтава, вул.Кагамлика,37, код ЄДРПОУ 40087773) до відповідача Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" (68400, Одеська область, м. Арциз, вул. Металична, 1, код ЄДРПОУ 32094099)

про стягнення 414 263,70грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача(скаржника): Лобанов Р.М.;

від суб`єкта оскарження: Гросу В.Є.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 (Суддя Степанова Л.В.) року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАГРОЗАПЧАСТИНА" до Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" задоволено повністю та стягнутог 430 476,37 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 17.09.2024 року у справі № 916/3650/23 рішення Господарського суду Одеської області залишено без змін.

17.10.2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла скарги Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" (№ 2-1617/24 від 17.10.2024р.) на дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В..

У зв`язку з перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.10.2024 року, по скарзі Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" (№ 2-1617/24 від 17.10.2024р.) на дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. призначено повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024р., заяву скарги Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" (№ 2-1617/24 від 17.10.2024р.) на дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. передано на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2023р. відповідну скаргу Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" було прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду.

12.11.2024р. за вх. № 40853/24 до суду від суб`єкта оскарження надійшли письмові пояснення щодо скарги, згідно яких останній вважає що скарга є необґрунтованою, в зв`язку з чим в її задоволені просить суд відмовити.

Так в обґрунтування своїх заперечень суб`єкт оскарження вказує, що виконавчих проваджень, зведених у ЗВП № 76316209, вони були відкрити на підставі відповідних заяв стягувача, поданих у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Провадження були відкрити на підставі чинних виконавчих документів, щодо належного боржника на користь належного стягувача, із зазначенням сум, вказаних у виконавчих документах. Жодних порушень процедури відкриття вказаних проваджень не вбачається, також не зазначено цих порушень в самій скарзі.

Суб`єкт оскарження зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Будь-яких повідомлень стосовно зазначених у скарзі обставин сторони приватному виконавцю не надавали. При цьому зазначаємо, що самі ці обставини є підставою для коригування сум заборгованості, та не свідчать про незаконність рішень виконавця.

Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами при розгляді скарги та заслухавши пояснення скаржника, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 341 ГПУ України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ч. 1 ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Згідно ч. 2 вказаної вище статті неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно частини 1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.1 Закону України „Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Приписами ст. 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Як встановлено судом, на виконання наказу господарського суду Одеської області від 02.10.2024 року по справі № 916/3650/23 приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. прийняв: Постанову від 16.10.2024 ВП № 76315813 про відкриття виконавчого провадження про стягнення за ПП «Альфа-Юг» заборгованості в розмірі 5000 грн.; Постановою від 16.10.23 ВП 76315328 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. накладено арешт на майно боржника (ПП «АЛЬФА-ЮГ») на загальну суму 479662,01 грн.; Постановою від 16.10.23 ВП 76315328 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. накладено арешт на кошти боржника (ПП «АЛЬФА-ЮГ»), які містяться на всіх рахунках боржника на загальну суму 479662,01 грн.; Постановою від 16.10.23 ВП 76315328 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. визначений розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 319,00 грн.; Постановою від 16.10.23 ВП 76315328 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. стягнуто з боржника основу суму винагороди приватного виконавця в сумі 43047,64 грн.; Постановою від 16.10.23 ВП 76315813 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. стягнуто з боржника основу суму винагороди приватного виконавця в сумі 500,00 грн.; Постановою від 16.10.23 ВП 76315813 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. визначений розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 319,00 грн.; Постановою від 16.10.23 ВП 76315328 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В.

Таким чином арешт накладено на загальну суму 479 662,01 грн. грн. Заявник вважає, що сума арешту на майно та кошти боржника безпідставно завищена на 20000,00 (двадцять тисяч) грн. і не враховує часткову сплату заборгованості в розмірі 20 000,00 грн., яка була здійснена боржником на користь стягувача 24 вересня 2024 року, тобто до відкриття виконавчого провадження та до видання наказу про примусове виконання 02 жовтня 2024 року.

За змістом ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

За змістом вказаних норм вбачається, що діяльність органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень, має бути спрямована в першу чергу на дотримання закріпленого в Конституції принципу законності його дій.

Приписами ст.ст. 5, 18, 41 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України „Про виконавче провадження та пред`явлений за належним місцем виконання рішення.

Дослідивши докази та заслухавши представників сторін, суд зазначає, що Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Як встановлено судом, будь-яких повідомлень стосовно зазначених у скарзі обставин сторони приватному виконавцю не надавали. При цьому зазначаємо, що самі ці обставини є підставою для коригування сум заборгованості, та не свідчать про незаконність рішень виконавця.

Відповідно до ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" (№ 2-1617/24 від 17.10.2024р.) на дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., оскільки господарським судом не було встановлено таких порушень з боку органу державної виконавчої служби, які можуть бути достатніми для визнання неправомірним та скасування повідомлення.

Керуючись ст.ст.232-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволені скарги Приватного підприємства "АЛЬФА-ЮГ" (№ 2-1617/24 від 17.10.2024р.) на дії приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. по справі № 916/3650/23 відмовити.

Ухвала набрала чинності в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 22.11.2024р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна