Ухвала

від 14.11.2024 по справі 372/1317/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1317/24

Провадження № 2-1117/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року суддя Обухівський районний суд Київської області Сташків Т.Г., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Леськова Валерія Петровича про відвід головуючого судді Сташків Тетяни Григорівни від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Козинської селищної ради, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Обухівського районного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Козинської селищної ради, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні.

14.11.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Леськова В.П. до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Сташків Т.Г. від розгляду даної цивільної справи. Заява обґрунтована тим, що 05.11.2024 року у підготовчому судовому засіданні суддею Сташків Т.Г. задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвоката Власюк К.П. про виклик та допит під присягою у якості свідків відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 та третю особу ОСОБА_3 . Вважає, що вказані дії судді виходять за межі вимог ЦПК України та свідчать про упередженість судді, оскільки відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 не надавали своєї згоди на їх допит у якості свідків.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява № 11/1987/134/188, § 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Сташків Т.Г. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

Для відведення судді необхідно належним чином обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, необ`єктивність чи небезсторонність.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Проаналізувавши заяву про відвід з метою встановлення обставин, які є підставами звернення адвоката Леськова В.П. із заявою про відвід, суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні заяви, оскільки заявником не зазначено у чому саме полягає порушення принципу рівності, упередженість судді при розгляді справи №372/1317/24, таким чином, підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб`єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Леськов В.П. звертався із заявами про відвід судді 19.09.2024, 05.11.2024 року, у задоволенні яких відмовлено.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Зважаючи на той факт, що відповідачем повторно необґрунтовано заявлено відвід головуючому судді у справі, який суперечить статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, суд розцінює вказані дії відповідача, як зловживання своїм процесуальним правом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 36-40, 44 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати, що заявлений представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Леськовим Валерієм Петровичем відвід судді Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Суддя : Т.Г. Сташків