Ухвала

від 22.11.2024 по справі 372/1317/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1317/24

Провадження № 2-1117/24

ухвала

22 листопада 2024 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

представник позивача Власюк К.П. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Козинської селищної ради, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.

У підготовчому судовому засіданні представником позивача ОСОБА_3 - адвокатом Власюк К.П. подано заяву про відвід головуючого судді Сташків Т.Г. від розгляду даної цивільної справи.

На обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що 22.11.2024 року суддя розпочала слухання справи під час повітряної тривоги не з`ясувавши думку сторін. Також, у судовому засіданні суддею оголошено, що до матеріалів справи долучено витребувані судом докази, які не були підшиті та сторона не мала можливості з ними ознайомитись, під час виступу адвоката Леськова В.П. допомагала висловити свої заперечення. Вважає, що після прийняття зустрічного позову судові засідання почали призначатись частіше. Крім того, слухання справи продовжилось після завершення робочого часу та суддею відмовлено у задоволенні ряду клопотань. Враховуючи викладене, вважає, що суддя обмежує доступ до правосуддя та просить відвести від розгляду даної справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Леськов В.П. вважав заявлений відвід необґрунтованим, оскільки представник позивача не виявляла бажання відкласти розгляд справи у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, яка закінчилась під час проведення підготовчого судового засідання. Вважав, що відвід стороною позивача заявлено у зв`язку із незгодою з процесуальними рішеннями судді, а тому просив відмовити у задоволенні заяви.

Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.

Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши заяву про відвід судді в контексті наведених в ній доводів та врахувавши вимоги закону, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення відводу немає.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 36 ЦПК України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішує спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.

У той же час, у заяві про відвід представником позивача ОСОБА_3 - адвокатом Власюк К.П., не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Сташків Т.Г. у розгляді даної цивільної справи.

Передбачених ст. 36, ст. 37 ЦПК України підстав, за яких суддя не може розглядати дану справу і підлягає відводу не встановлено.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, зазначені у заяві про відвід судді Сташків Т.Г. обставини не можуть бути у розумінні процесуального законодавства підставою для відводу судді, оскільки стосуються незгоди заявника із процесуальними рішеннями судді Сташків Т.Г. у межах справи № 372/1317/24.

Аргументи, що покладені адвокатом Власюк К.П. в обґрунтування своєї заяви про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді Сташків Т.Г., за відсутності жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді.

У той же час, дії представника відповідача щодо заявлення відводу головуючому у справі, слід розцінювати та визнати зловживанням процесуальними правами з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, з`явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У той же час, згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі № 910/2968/18, правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам судочинства, а отже зловживає ним.

Заявлений представником відповідача відвід, вочевидь, є завідомо безпідставним.

Крім того, представник відповідача зверталась із заявами про відвід головуючого судді Сташків Т.Г. 08.07.2024 року та 26.07.2024 року, які визнано необґрунтованими та у задоволенні яких відмовлено.

За таких обставин, суд вважає заявлений відвід головуючому судді Сташків Т.Г. у вищевказаній цивільній справі зловживанням процесуальними правами, а тому, за правом, наданим ч. 3 ст. 44 ЦПК України, його необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 44 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати, що заявлений представником позивача ОСОБА_3 , адвокатом Власюк Катериною Петрівною, відвід судді Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Заяву про відвід судді Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Т.Г. Сташків