Рішення

від 22.11.2024 по справі 511/2010/21

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2010/21

Номер провадження: 2/511/8/24

22 листопада 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,(дистанційно)

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Роздільнянської міської ради Одеської області, Виконавчого комітетуРоздільнянської міськоїради Одеськоїобласті про визнання незаконним та скасування рішень міської ради, визнання недійсним договору користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішень виконкому міської ради та правовстановлюючих документів на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію нерухомого майна в реєстрі,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовної заяви.

В вересні 2021 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Роздільнянської міської ради Одеської області, виконкому Роздільнянської міської ради (а.с.1), який в подальшому уточнювала та виклала в останній редакції від 15.02.2024 року, заявивши наступні позовні вимоги та навівши їх обгрунтування.(а.с. 160 т.4)

Так ОСОБА_4 в позові зазначила, що вона є власником житлового будинку у АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.1994 року, який вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 . Згідно свідоцтва будинок розташований на земельній ділянці площею 1177 кв.м. В свою чергу даний будинок належав ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 31 березня 1977 року. Розташування будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки підтверджує техпаспорт, виготовлений Одеським БТІ 27.07.1976 року.

Позивачка вважає, що в силу ст. 30 Земельного кодексу України (станом на 06.12.1994 р.) успадкувавши будинок після смерті матері, вона стала власником та користувачем земельної ділянки площею 0,1177 га за адресою: АДРЕСА_1

02.07.2007 року нею було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0898 га, кадастровий номер 5123910100:02:016:0024, за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на підставі рішення Роздільнянської міської ради від 07.08.2006 року №44-У.

Однак після отримання державного акту від 02.07.2007 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0898 га, позивачка від своїх прав на земельну ділянку площею 0,1177 га не відмовлялася, вважала її своєю та продовжувала нею користуватися.

Однак з листа Роздільнянської районної державної адміністрації від 13.08.2021 р. №1547/1/12/01-37 їй стало відомо, що наявне рішення Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 р., яким вилучено у неї земельну ділянку 500 кв. м. по АДРЕСА_2 в зв`язку з її відмовою та виділено її ОСОБА_6 для будівництва житлового будинку.

Однак вона не відмовлялася від своєї земельної ділянки площею 500 кв.м. та з відповідною заявою до Роздільнянської міської ради не зверталася, така заява в Роздільнянській міській раді відсутня, вона володіла земельною ділянкою АДРЕСА_1 , а не по АДРЕСА_2 , між тим у рішенні Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 р. у неї нібито вилучили земельну ділянку 500 кв.м. по провулку Гвардійській 48 (якого не існує або він далеко від спірної ділянки), а ОСОБА_6 виділили земельну ділянку площею 500 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Крім цього, наявна підроблена виписка із рішення Роздільнянської міської ради за №86/1 від 04.06.1987 року, на підставі якої із зазначеним виправленням номеру земельної дялнки з «48» на «18» відповідачу надано земельну ділянку у користування.

Таким чином Роздільнянська міська рада не з`ясувала кому належить вказана земельна ділянка, її площу, адресу та з перевищенням своїх прав і повноважень, розпорядилася земельною ділянкою, яка належала ОСОБА_7 без її згоди та відома, порушивши право землекористувача та вилучивши земельну ділянку у спадкоємця гр. ОСОБА_4 . Тому, вказане рішення порушує право позивачки на землю та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 48 ЦК Української PCP (станом на 26.01.1989 р.) також позивачка вважає належить визнати недійсним договір від 26.01.1989 р. безстрокового користування земельною ділянкою у АДРЕСА_3 , який укладений між Роздільнянською міською радою та ОСОБА_6 , посвідчений державним нотаріусом Левенець Т.Р., так як він укладений на підставі незаконного рішення міської ради та з перевищенням повноважень міською радою.

Також в зв`язку з цим незаконними є подальші рішенням Роздільнянської міської ради, якими спірною земельною ділянкою вже розпорядився ОСОБА_6 , який передав землю в землі запасу Роздільнянської міської ради, а міська рада надала дозвіл на складання проекту відводу спірної земельної ділянки для передачі її у власність ОСОБА_5 , зокрема це рішення від 19.09.2008 р. №568-У та рішення від 12.03.2020 р. №2552-УІІ , яким вирішено надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою ОСОБА_5

Позивачка вважає, що її землею розпоряджалися без її дозволу і відома, всі маніпуляції із землею проведені на підставі незаконних рішень, а також без встановлення меж земель землевпорядними організаціями, що потягло незаконне заволодіння відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 земельною ділянкою ОСОБА_4 та в результаті чого виникла невідповідність площ спірних земельних ділянок.

Крім цього ОСОБА_5 також приступив до користування земельною ділянкою без встановлення меж земельної ділянки та документа, який посвідчує право на землю і на належній їй земельній ділянці здійснив самочинне будівництво, а тому належить скасувати отримані ним правовстановлюючі документи та рішення міської ради , якими визнано право власності за ОСОБА_5 на будинок за адресою АДРЕСА_3 . .

Тому посилаючись на дані обставини просила суд;

- визнати незаконним та скасувати рішення Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення Роздільнянської міської ради народних депутатів №86/1 від 04.06.1987 року та виписку із даного рішення;

- визнати недійсним нотаріально посвідчений договір від 26.01.1989 року безстрокового користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_3 , укладений між Роздільнянською міською радою та ОСОБА_6 на підставі незаконного рішення Роздільнянської міської ради;

- визнати незаконним та скасувати рішення Роздільнянської міської ради від 19.09.2008 року №568-У, яким припинено право користування земельною ділянкою площею 0,05 га в АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , та надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель гр. ОСОБА_5 ;.

- визнати незаконним та скасувати рішення Роздільнянської міської ради від 12.03.2020 р. №2552-УІІ , яким вирішено надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,0389 га в АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_8 ;

- визнати за ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою площею 1177,0 кв.м. згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.1994 р., згідно варіанту ІІ відновлення меж земельної ділянки, який вказаний у Висновку експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №23-296/297 від 06.03.2023 року та письмових поясненнях до висновку № 23-296/297; - уточненому та доповненому додатку «Д» до висновку експерта №23-296/297.

- згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні земельною ділянкою площею 1177,0 кв.м., якою вона володіє згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.1994 р., та зобов`язати ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, визначену згідно варіанту ІІ відновлення меж земельної ділянки, який вказаний у Висновку експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №23-296/297 від 06.03.2023 та письмових поясненнях до висновку № 23-296/297, а також зобов`язати його відновити межі земельної ділянки кадастровий номер та звільнити самовільно зайняту частину приватизованої земельної ділянки ОСОБА_4 площею 0,0056 га;

- усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5123910100:02:016:002 та її будинком у АДРЕСА_1 , шляхом знесення за власний рахунок ОСОБА_5 дерев`яного туалету та паркану, які розташовані на її земельній ділянці;

- визнати недійсним рішення виконкому Роздільнянської міської ради від 12.10.2011 р. та Свідоцтво про право власності від 27.10.2011 р. №146, яке видане ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ;

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Балик Л.М. від 22.11.2011 р. про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок в АДРЕСА_3 (Реєстраційний номер майна: 35218696) та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на вказаний житловий будинок.

Процесуальні документи у справі.

12.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Панчошенко О.В. (а.с.147 т.1), в якому позивач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Свою позицію обгрунтовували тим, що станом на час прийняття оспорюваного рішення Роздільнянської міської ради Одеської області №86 від 04.06.1987 року щодо передачі у користування ОСОБА_6 земельної ділянки площею 500 кв.м. по АДРЕСА_3 користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 була не позивач ОСОБА_4 , а її мати ОСОБА_7 , позивачка стала власницею будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 лише в 1994 році. Відтак її права в 1987 році не могли бути порушені вилученням земельної ділянки .

Також жодним чином не були порушені її права укладенням ОСОБА_6 договору безстрокового користування земельною ділянкою з власником землі Роздільнянською міською радою, так як договір було укладеного в 1989 році, тобто до того як позивачка успадкувала будинок.

Наданий нею технічний паспорт станом на 1994 рік свідчить про те, що успадкований нею будинок після смерті матері був розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 1177 кв.м.

Так рішенням Роздільнянської міської ради від 10 жовтня 2000 року було передано ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1177 кв.м. Далі рішенням Роздільнянської міської ради від 14.08.2004 р. № 192/2 - XV сесії вирішено передати ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку за вказаною адресою для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель розміром 0,1 га для ведення особистого господарства розміром 0,0028 г.

Далі на підставі рішення Роздільнянської міської ради від 07.06.2006 року за №44 на ім`я ОСОБА_4 видано державний акт про право власності на земельну ділянку СЕ №116402 від 02.07.2007 року, відповідно до якого передано у власність земельну ділянку площею 0,0898 га.

Таким чином зменшення розміру земельної ділянки відбулося під час виготовлення документації на земельну ділянку на підставі рішень міської ради та технічної документації починаючи з 1994 року.

Також позивачка вже отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку, що на думку відповідача свідчить про те, що вона узгодила із власником земельної ділянки Роздільнянською міською радою розмір земельної ділянки, який передано їй у власність.

Далі ОСОБА_5 у законний спосіб отримав в користування земельну ділянку від Роздільнянської міської ради на підставі законних рішень і відповідно до законодавства розпочав на ній будівництво житлового будинку, на який отримав правовстановлюючі документи. Тому просили в позові ОСОБА_4 відмовити повністю.

07.12.2021року Роздільнянськаміська радаОдеської областінадала судувідзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та застосувати строки позовної давності. (а.с.236 т.1, а.с.94 т.2).

Крім цього зазначили, що у встановленому законом порядку ОСОБА_4 на підставі рішень Роздільнянської міської ради Одеської області вже отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку. До отримання Державного акту приймалися рішення Роздільнянської міської ради від 10.10.2000 року, 14.08.2004 року, 0.08.2006 року , якими було остаточно визначено розмір її земельної ділянки площею 0,0898 га, а відтак остання була обізнана, що їй передається земельна ділянка в меншому розмірі, ніж той, що заявлений у технічному паспорті на будинок.

Також просили звернути увагу, що згідно генерального плану АДРЕСА_3 ділянки під номером 48 не існувало і не існує.

07.12.2021 року представник позивача адвокат Павлишин Ю.М. надав суду відповідь на відзив ОСОБА_5 , в якому зазначив, що відповідач не спростував доказами той факт, що ОСОБА_4 не відмовлялась від належної їй земельної ділянки площею 500 кв.м. на користь ОСОБА_6 . Не відмовлялась від земельної ділянки і ОСОБА_7 , а відтак земельна ділянка була вилучена у них незаконно.(а.с.2 т.2)

30.03.2022року надійшлипояснення представникапозивача адвокатаПавлишина Ю.М.на відзив Роздільнянської міської ради, в яких він зазначив, що Роздільнянська міська рада прийшла до необгрунтуваного висновку про те, що про наявність рішень про вилучення земельної ділянки вона дізналась коли отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку, так як вона фактично отримала у власність земельну ділянку площею 0,0898 га, однак не відмовлялась від земельної ділянки площею 0,1177 га та користувалася нею.(а.с.112 т.2)

14.07.2022 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Панчошенко О.В. про застовування у даній справі щодо вимог позивача строків позовної давності. (а.с.172 т.2, а.с.194 т.3)

16.10.2023 року на адресу суду від представника позивача адвоката Павлишина Ю.М. надійшла заява про поновлення строку позовної давності (а.с.21 т.3)

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 12.10.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. (а.с.115 т.1)

Ухвалою суду від 19.10.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с.128 т.1)

Ухвалою суду від 21.12.2021 року витребувано докази у справі на підставі ст.84 ЦПК України (а.с.51,52)

Ухвалою суду від 10.06.2022 року за клопотання представника позивача витребувано докази у відповідача та архівного відділу Роздільнянської РДА.(а.с.160 т.2)

Ухвалою суду від 13.09.2022 року призначено у справі комплексну земельно-технічну експертизу та будівельно-технічну експертизу. (а.с.39 т.3)

Ухвалою суду від 18.07.2023 року доповнено висновок експерта. (а..131 т.3)

Ухвалою суду від 02.11.2023 року забезпечено докази у справі. (а.с.25 т.4)

Ухвалою суду від 29.11.2023 року витребувано докази із нотаріального архіву. (а.с.89 т.4)

Ухвалою суду від 21.03.2024 року закрито підготовче провадження і справу призначено до розгляду по суті. (а.с.6 т.5)

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так ОСОБА_4 є власником житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.1994 року, виданого Державним нотаріусом третьої Одеської державної нотаріальної контори Сегенюк С.Б., зареєстрованому в реєстрі за №3-6793, спадкова справа №479/1994 Р. (а.с.28 т.1)

Назва вулиці змінена на підставі розпорядження Роздільнянської міської ради від 19.02.2016 року за №20/МР-2016 з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ». (а.с.83)

Згідно свідоцтва житловий будинок з надвірними спорудами складався з житлової будівлі загальною житловою площею 24,7 кв.м., надвірних споруд: «Г» - погреб, «Е» сарай, «Ж» уборна, «Д» літня кухня, «З» сарай, №1-2 огорожа, розташованих на земельній ділянці розміром 1 177 кв.м.(а.с.29 т.1)

Також відповідно до свідоцтва даний будинок належав спадкодавцю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Роздільнянської державної нотаріальної контори Одеської області 31 березня 1977 року, по реєстру № 602, зареєстрованого в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації в книгу № 5, на стор. 155 під реєстровим № 155.(а.с.29 т.1)

Із наданого суду технічного паспорту , виготовленого Одеським БТІ 27.07.1976 року судом встановлено розташування будинку з надвірними спорудами, а також зазначено площу земельної ділянки з вказаною адресою 1177 кв.м. (а.с.32 т.1).

Під час оформлення ОСОБА_4 прав на належну їй земельну ділянку за адерсою АДРЕСА_1 було прийнято наступні рішення:

- рішенням Роздільнянської міської ради від 10.10.2000 р. ХУІ сесії XXIII скликання «Про приватизацію земельних ділянок» вирішено передати у приватну власність земельну ділянку для будівництва та господарських будівель розміром 0,1177 га по АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 .(а.с.34 т.1)

- рішенням Роздільнянської міської ради від 14.08.2004 р. № 192/2 - XV сесії XXIV скликання «Про приватизацію земельних ділянок» вирішено передати ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель розміром 0,1 га для ведення особистого господарства розміром 0,0028 га по АДРЕСА_1 . (а.с.40 т.1, а.с.169 т.2)

- рішення Роздільнянської міської ради «Про внесення змін та доповнень до рішень Роздільнянської міської ради» від 07.08.2006 року№44 вирішено в п.11/5 рішення №192/2 від 14.08.2004року внести зміни наступного змісту:«Передати у приватну власність ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розміром 0,0898 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .

Із наданої суду позивачкою технічної документації по складенню державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 (а.с.11 т.2) встановлено, що 03.07.2006 року Роздільнянська міська рада звернулася до Одеської регіональної філіії ДП «Центр ДЗК», в якому просили розробити технічну документацію по передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.14 т.2)

В матеріалах даної документації міститься технічний паспорт щодо будівель по АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 09.07.2004 року (а.с.18 т.2),

Фактичне користування земельною ділянкою станом на липень 2007 року підтверджено технічним паспортом, виготовленим Роздільнянським БТІ 09.07.2004 р. на житловий будинок у АДРЕСА_1 , який також містить дані щодо розташування будинку з надвірними спорудами та зазначено фактичний розмір земельної ділянки, який знаходить в користуванні ОСОБА_4 - 1028 кв.м, що очевидно менше ніж 1177 кв.м.(а.с.35 т.1)

Крім цього дана земельна ділянка була відведена в натурі актом про встановлення меж земельної ділянки в натурі від 28.06.2006 року. (а.с.32 т.2) Також до акту додано додаток з схематичним розташуванням земельної ділянки із заявленими розмірами. (а.с.33 т.2)

02.07.2007 року ОСОБА_4 було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0898 га, кадастровий номер 5123910100:02:016:0024, за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на підставі рішення Роздільнянської міської ради від 07.08.2006 р. №44-У, копія якого разом з Планом меж земельної ділянки долучено до матеріалів справи. (а.с.41-42 т.1)

Згідно Плану суміжними землекористувачами ОСОБА_4 по межі АБ ОСОБА_6 .

Відповідач ОСОБА_6 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 , яка межувала з земельною ділянкою ОСОБА_4 отримав на підставі наступних документів.

Так рішенням Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 р. вирішено було вилучити у гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 500 кв. м. по АДРЕСА_2 в зв`язку з відмовою та виділити ОСОБА_6 земельну ділянку площею 500 кв.м по АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку.

Оригінал даного рішення наявний в матеріалах справи та витребуваний судом з архівного відділу Роздільнянської РДА (а.с.48, 105 т.4)

Також згідно інформації, викладеної в листі Роздільнянської РДА від 10.01.2024 року документи, які стали підставою для винесення рішення в результаті пошуку не виявлені.(а.с.131 т.4)

Також в матеріалах справи наявна виписка із рішення №86/1 від 04.06.1987 року аналогічного змісту, яка містить виправлення адреси розташування земельної ділянки з адреси по АДРЕСА_4 , яке ніким не застережено. (а.с.46)

Згідно інформації, наданої суду листом архівного відділу Роздільнянської РДА від 17.01.2024 року за №1093/24 запитуване рішення №86/1 від 04.06.1987 року та документи, які стали підставою для його винесення не виявлені . (а.с.131 т.4)

Дана земельна дліянка в 1987 році була відведена в натурі ОСОБА_6 , що підтверджується відповідним актом . (а.с.43 т.4)

Далі між ОСОБА_6 та Роздільнянською міською радою було укладено договір від 26.01.1989 р. безстрокового користування земельною ділянкою у АДРЕСА_3 , посвідчений державним нотаріусом Левенець Т.Ф.(а.с.100 т.4)

Факт укладення даного договору підтверджено витребуваною судом із нотаріального архіву копією другого примірника даного договору та витягом з Реєстру нотаріальних дій справа 2-13 за період з 03.01.1989 року по 13.03.1989 року, запис у книзі №198. (а.с.23-245 т.4)

В свою чергу відповідач ОСОБА_5 отримав дану земельну ділянку по АДРЕСА_3 та збудував на ньому будинок на підставі наступних документів:

- рішення Роздільнянської міської ради від 19.09.2008 року за №568 про припинення користування земельною ділянкою за ОСОБА_6 в розмірі 0,05 га за адресою АДРЕСА_3 та надання дозволу на виготовлення проекту відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_5 , прийняте на підставі заяви ОСОБА_6 від 06.08.2008 року, заяви ОСОБА_5 від 06.08.2008 року (а.с.155 т.1, оригінал з архіву а.с.34,35, 44 т.4);

- рішення Роздільнянської міської ради №187 від 29.12.2009 року про надання дозволу ОСОБА_5 на будівництво житлового будинку на присадибній земельній ділянці площею 0,05 га по АДРЕСА_3 . (а.с.154 т.1)

- проект на будівництво одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 , замовник ОСОБА_5 (а.с.158 - 184 т.1)

-повідомлення про початок будівельних робіт від 22.08.2011 року. (а.с.185 т.1);

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації , замовник ОСОБА_11 на житловий будинок по АДРЕСА_3 (а.с.186 т.1)

- рішення Роздільнянської міської ради від 12.03.2020 року про надання дозволу ОСОБА_5 на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,0389 га по АДРЕСА_3 . (а.с.54 т.1)

- проектна документація, виготовлена ОСОБА_5 на земельну ділянку за адресою по АДРЕСА_3 станом на 2021 рік. (а.с.55-65)

- технічний паспорт на будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_3 , виготовлений Роздільнянським БТІ станом на 29.08.2011 року на ім`я ОСОБА_5 (а.с.66-70 т.1)

- свідоцтво про право власності на будинок по АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_5 , видане Роздільнянською міською радою 27.10.2011 року на підставі рішення виконкому від 12.10.2016 року, а також витяг з реєстру про реєстрацію даного нерухомого майна за ОСОБА_5 (а.с.73, 74 , 193, 194, 195т.1)

Також під час розгляду справи судом витребувано викопіювання з Генерального плану м.Роздільна Одеської області , відповідно до якого Роздільнянська міська рада також подала пояснювальну записку, про те, що згідно генерального плану міста провулок Гвардійський складається з двох частин, знаходиться між АДРЕСА_5 , адреси АДРЕСА_6 не існує (а.с.60-63 т.2)

Також судом встановлено, що у одного суміжного землекористувача ОСОБА_4 ОСОБА_12 також в наяності Державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0724га, що підтверджується наявною в матріалалах справи технічною документацією (а.с.216-237 т.2)

Крім цього судом по справі отримано висновок судово-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи №23-296/297 від 06.03.2023 року та пояснення експерта по цьому висновку . (а.с.84 т.3)

Нормативно правове обгрунтування та висновки суду .

Відповідно до частини першоїстатті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті базуються на нормахКонституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Залежно від установленого, суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю: право приватної власності набувається в порядку визначеному законом: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Нормативно-правове обгрунтування та мотиви суду щодо позовних вимог, заявлених позивачкою до ОСОБА_6 та виконкому Роздільнянської міської ради.

Так позивачкапросить визнати незаконним та скасувати рішення Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 року, визнати незаконним та скасувати рішення Роздільнянської міської ради народних депутатів №86/1 від 04.06.1987 року та виписку із даного рішення, прийняті на користь відповідача ОСОБА_6 і визнати недійсним нотаріально посвідчений договір від 26.01.1989 року безстрокового користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_3 , укладений між Роздільнянською міською радою та ОСОБА_6 на підставі незаконного рішення Роздільнянської міської ради.

При розгляді даних вимог суд враховує, що земельне законодавство України в різні періоди по різному регулювали питання щодо переходу права на землю при переході права власності на будівлі, а також набуття прав на землю, то відповідно з урахуванням наведеного даний спір належить вирішувати виходячи з положень земельного законодавства, яке було чинним на час переходу права власності на будівлі та на час набуття земельних прав по іншим підставам.

Так судом встановлено, що з 1977 року по квітень 1994 року згідно даних Свідоцтва про право на спадщину від 06.12.1994 р., посвідченого державним нотаріусом третьої Одеської державної нотаріальної контори встановлено, власником житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 була ОСОБА_7 , мати позивачки.

В свою чергу за життя ОСОБА_7 відповідачу ОСОБА_6 в 1987 році було надано в користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 .

ОСОБА_7 набула право власності на будинок , а ОСОБА_6 отримав в користування земельну ділянку в період дії в Україні Земельного кодексу УРСР в редакції 1970 року, який прийнятий Верховною Радою УРСР 8 липня 1970 року (далі Земельний кодекс УРСР 1970 р.), який був уведений у дію 1 січня 1971 року.

Згідно зі статтею 15 Земельного кодексу УРСР 1970 року земельні ділянки передавалися у користування на праві землекористування двох видів безстрокового та тимчасового.

Згідно зі статтею 16 Кодексу надання земельних ділянок у користування здійснювалося в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадилося на підставі рішень виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської рад народних депутатів у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Водночас надання земельної ділянки, що вже перебувала в користуванні певної особи, іншому землекористувачеві провадилося тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 3741 цього Кодексу.

Чинна до 15 березня 1991 року стаття 90 ЗК УРСР 1970 року передбачала, що на землях міст при переході права власності на будівлі переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

Під час розгляду справи суду не надавалися докази по справі, які б свідчили про те, що придбавши будинок і набувши право користуванні земельною ділянкою під ним ОСОБА_7 за життя оформила земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 в користування відповідно до вимог земельного законодавства.

Суду надано технічний паспорт на дане домоволодіння , виготовлений Одеським БТІ 27.07.1976 року, тобто ще до придбання у власність будинку самою ОСОБА_7 , із якого судом встановлено, що розмір даної земельної ділянки починаючи з 1976 року та її межі коригувались відповідними компетентними органами за життя ОСОБА_7 , до нього вносились зміни стосовно площі земельної ділянки під будинком і її розмірів, зокрема 17.02.1994 року, про що свідчить відповідний запис та відмітка «погашено» і площа земельної ділянки, на якій знаходився будинок зменшувалася з 1856 кв.м., на 1258 кв.м., а в подальшому на 1177 кв.м. Розділ II технічного паспорту від 17.02.1994 р. містить план, конфігурацію та довжину сторін присадибної ділянки, розмір яких також по довжині земельної ділянки містить виправлення в бік зменшення щодо остаточної площі земельної ділянки 0,1177 кв.м (а.с.32)

Як встановлено судом, згідно матеріалів справи спірна земельна ділянка площею 500 кв.м. була надана ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 р., ця земельна дліянка була вилучена у гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 в зв`язку з відмовою та виділена ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку.

Так даючи оцінку даному рішенню суд виходить з наступних встановлених фактичних обставин справ.

Із наданої суду Роздільнянською міською радою довідки №1795 від 01.02.2024 року встановлено, що відповідно до генерального плану міста Роздільна, затвердженого рішенням Роздільнянської міської ради №159 від 11.02.2021 року в АДРЕСА_3 не існує житлового будинку під номером 48.

Зважаючи на генеральний план міста видно, що було припинено право користувння земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та виділено частину в окрему ділянку за адресою АДРЕСА_3 . Номер земельної ділянки «48» , вказаний у рішенні не відповідає нумерації ділянок по АДРЕСА_2 і міг бути зазначений помилково у зв`язку з друкарською помилкою. (а.с.138 т.4)

Відтак в рішенні Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 року міститься описка щодо номеру вилученої та виділеної земельної ділянки ОСОБА_6 .

На користь такого висновку суду свідчить і укладений нотаріально посвідчений договір безстрокового користування земельною ділянкою від 26.01.1989 р на підставі цього рішення, укладений між ОСОБА_6 та Роздільнянською міською радою народних депутатів, в якому вже номер земельної ділянки зазначено АДРЕСА_3 .

Також сторонами не оспорювалося в суді, що дана земельна ділянка була сформована за рахунок частини вилученої земельної ділянки у ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , між тим згідно оспорюваного рішення земельна ділянка була вилучена у ОСОБА_4 відтак було допущено неточність у рішенні міської ради №86 від 04.06.1987 року щодо даних землекористувача, у якого в 1987 році вилучалася земельна ділянка.

На користь такого висновку суду свідчить і той факт, що станом на 1987 рік у користуванні ОСОБА_4 по АДРЕСА_7 у користуванні або у власності земельної ділянки не було.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 стала власником будинку у АДРЕСА_1 лише в грудні 1994 року, тобто пілся того як ОСОБА_6 було відведено земельну ділянку.

В свою чергу між попереднім власником будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після надання йому земельної ділянки за життя ОСОБА_7 спору про суміжне користування та щодо прав на виділену йому земельну ділянку не було, межа між їхніми присадибними ділянками була визначена і не оспорювалася ними. З наданого суду технічного паспорту ОСОБА_7 встановлено, що площа присадибної ділянки ОСОБА_7 після внесення до неї змін , в тому числі і межа останньої була зафіксована в цьому обліковому документі Одеського БТІ.

Також, виходячи з норм Земельного кодексу 1970 року, які діяли на час передачі ОСОБА_6 земельної ділянки, рішення №86 від04.06.1987 року було прийнято компетентним органом, відповідно до норм діючого законодавства на підставі рішення виконкому міської ради і розмірах, визначених ст.88 Земельного кодексу УРСР 1970 року, після чого було укладено з ним нотаріально посвідчений договір користування землею.

Суд вважає, що ОСОБА_6 виходячи з наданих суду документів, у законний спосіб звертався кожного разу до компетентних органів з метою оформлення своїх земельних прав, в першу чергу до Роздільнянської міської ради та її виконкому, які будучи власниками землі приймали рішення відповідно до своїх повноважень і він не може нести відповідальність або не може бути позбавлений прав на земельну ділянку, якщо ці органи не забезпечили належне оформлення прийнятих ними рішень або припустились помилки.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки спірна земельна ділянка позивачці ОСОБА_4 в установленому чинним законодавством порядку до 1987 році не надавалась, то права користування на неї вона не мала і тому її права рішенням Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 року порушені не були.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до вимог ст.44 Земельного кодексу поновленню підлягають тільки порушені права власників і землекористувачів, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про скасуванні рішення Роздільнянської міської ради від 04.06.198 року належить відмовити.

Посилання представника позивача на те, що рішення №86 від 04.06.1987 року сфальсифіковано , в нього внесені неправдиві відомості щодо місця розташування земельної ділянки, не встановлення дійсного користувача земельною ділянкою, у якого вилучалася земельна ділянка, невідповідність виписки із рішення №86 від 04.06.1987 року оригіналу рішення, зокрема номер рішення змінено з №86 на №86/1, а також виправлено адресу розташування земельної ділянки з «48» на «18» не свідчать про незаконність даного рішення і не спростовують висновку суду про безпідставність позовних вимог.

Крім цього судом шляхом проведення судової земельно- технічної експертизи було перевірено доводи позивачки про те, що саме на підставі рішення Роздільнянської міської ради від 04.06.1987 року №86 площа успадкованої нею земельної ділянки по АДРЕСА_1 після 1994 році зменшилась з 0,1177 га до 0,0858 га.

Як встановлено судом раніше у рішенні на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.12.1994 року, ОСОБА_4 успадкувала будинок по АДРЕСА_1 , який знаходився на земельній ділянці площею 0,1177 кв.м.

Позивачка набула право власності на будинок в період дії в Україні Земельного кодексу УРСР 1990 року. 13 березня 1992 року Верховна Рада України затвердила нову редакцію Земельного кодексу УРСР від 18 лютого 1990 року, яка була введена у дію з 15 травня 1992 року (далі ЗК України в редакції від 13 березня 1992 р.).

Відповідно до статті 30 Кодексу при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходило в розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, якщо інше не було передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Також нормами ч.2 ст.6 , ч.1 ст.22 , ч.1 ст.23 ЗК УРСР (1991р.) передбачалося набуття громадянами права власності на земельні ділянки у разі одержання їх у спадщину та виникнення права власності на земельні ділянки після встановлення меж земельної ділянки в натурі і одержання державного акту про право власності на землю.

Відтак в грудні 1994 року позивачка набула права на будинок та право користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , на якій він розташований.

Під час проведення експертизи із висновку судово-технічної та будівельно-технічної експертизи №23-296/297 від 06.03.2023 року було встановлено наступне.

Так експертом у висновку на підставі даних технічного паспорту від 27.07.1976 року щодо будинковолодіння розташованого по АДРЕСА_1 підтверджено, що площа земельної ділянки за вказаною адресою складала 1176 кв.м. , а межі земельної ділянки були відображені в наступних розмірах:

Фасадна межа ( АДРЕСА_8 ;

Ліва межа 53,25 м;

Задня межа 22 м;

Права межа 53.25 м.

В свою чергу дана земельна ділянка межувала з земельною ділянкою ОСОБА_6 по задній межі, а тому у випадку захоплення земельної ділянки або порушення земельних прав ОСОБА_4 повинні були б змінитися розміри лівої та правої межі земельної ділянки.

Згідно висновку судово-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи №23-296/297 від 06.03.2023 року фактичні межі земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 площею 0,0906 га на часпроведення експертизи складають:

Фасадна межа ( АДРЕСА_9 ;

Ліва межа 27,19 +11,23+11,04+6,16 м (загалом 55,62м)

Задня межа 16,23 м;

Права межа 26,46+7,68+18,33 (загалом 52,47 м).

Експертом встановлено, що ширина земельної ділянки по фасадній межі -22,20 м по техпаспорту від 2.07.1976 року не відповідає фактичній ширині земельної ділянки по фасадній межі 18,78 м.

Також ширина земельної ділянки по задній межі - 22 м по техпаспорту від 27.07.1976 року не відповідає фактичній ширині земельної ділянки по задній межі -16,23 м.

Відтак висновком експерта встановлено, що довжина земельної ділянки ОСОБА_4 по ліві та правій межі, тобто по довжині порівняно з техпаспортом від 27.07.1976 року взагалі не змінилася, що свідчить про те, з 1994 року права позивачки жодним чином не порушені суміжним землекористувачем ОСОБА_6 , а в подальшому ОСОБА_5 .

Тому суд приходить до висновку, що даним висновком експерта спростовано і факт порушення земельних прав позивачки ОСОБА_4 суміжним землекористувачем ОСОБА_6 і після 1994 року, коли вона вже набула право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , так як план та конфігурація належної їй земельної ділянки на теперішній час свідчать , що зменшення ділянки відбулося не за рахунок зміщення задньої межі ділянки, яка межувала з ділянкою ОСОБА_6 а за рахунок ширини земельної ділянки.

Відтак підстав для скасування рішення Роздільнянської міської ради народних депутатів №86 від 04.06.1987 року судом знову не встановлено.

Щодо вимог позивачки про скасування скасування рішення Роздільнянської міської ради народних депутатів №86/1 від 04.06.1987 року, то дані вимоги також не підлягають задовленню, так як судом перевірено шляхом дослідження архівної книги «Рішення Роздільнянської міської ради» безпосередньо у судовому засіданні , що окремого рішення за таким номером щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_6 не існує, відповідну нумерацію було присвоєно саме виписці із рішення Роздільнянської міської ради №86 від 04.06.1987 року і зазначено її номер №86/1 .

Також судом не встановлено підстав і для визнання недійсним нотаріально-посвідченого договору, укладеного між ОСОБА_6 та Роздільнянською міською радою народних депутатів від 26.01.1989 р. щодо безстрокового користування земельною ділянкою у АДРЕСА_3 , посвідченого державним нотаріусом Левенець Т.Р.(а.с.48 т.1), так як суд відмовляє в скасуванні рішення Роздільнянської міської ради №86 від 04.06.1987року , на підставі якого відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1970 року була надана у користування земельна ділянка ОСОБА_6 (ст.15)

Тому суд приходить до висновку що позивачці в частині позовних вимог до ОСОБА_6 та виконкому Роздільнянської міської ради щодо визнання рішення виконкому Роздільнянської міської ради №86 від 04.06.1987 року, №86/1 від 04.06.1987 року, визнання недійним нотаріально посвідченого договору належить відмовити повністю як заявленого безпідставно та необгрунтовано.

Нормативно-правове обгрунтування та мотиви суду щодо позовних вимог, заявлених позивачкою до ОСОБА_5 та Роздільнянської міської ради.

Так позивачкапросить визнати незаконним та скасувати рішення Роздільнянської міської ради від 19.09.2008 року №568-У, яким земельну ділянку площею 500 кв.м. по АДРЕСА_3 було передано в користування ОСОБА_5 , усунути їй перешкоди в користуванні самовільно зайнятою відповідачем її земельною ділянкою, визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 1177,0 кв.м та відновити межі земельної ділянки відповідно до висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, скасувати правовстановлюючі документи на будинок ОСОБА_5 та відповідно реєстрацію нерухомості за ним у реєстрі.

Суд, проаналізувавши дані вимоги, вважає, що вони частково є похідними від заявлених вище вимог позивачки, в яких суд їй відмовив в задоволенні.

Так оскаржуваним у справі рішенням Роздільнянської міської ради від 19.09.2008 року за №568 припинено право користування земельною ділянкою за ОСОБА_6 в розмірі 0,05 га за адресою АДРЕСА_3 , передано ним землю в землі запасу Роздільнянської міської ради, після чого цю земельну ділянку передано в користування ОСОБА_5 .

Тобто цим рішенням передавалася у користування ОСОБА_5 спірна земельна ділянка , яка позивачка вважає належить їй.

Між тим суд, вже зробив висновки про те, що дана земельна ділянка не належала позивачці ОСОБА_4 , передача даної земельної площею 500 кв.м. ОСОБА_6 відбулася в передбаченому земельним законодавством , а відтак він в право в подальшому розпорядитится нею, в тому числі і передати її власнику в землі запасу Роздільнянської міської ради.

Так даючи оцінку даним рішенням Роздільнянської міьської ради , суд приймає до уваги , що з 1 січня 2002 року в Україні введено в дію Земельний кодекс України 2001 року , згідно якого відповідно до ст. 40 ЗК України громадяни України за рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Статтями116,118 ЗК Українивизначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до частин шостої та сьомоїстатті 118 ЗК Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування житлового будинку у межах норм безоплатної приватизації, визначеноїстаттею 121 цього Кодексу, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

За змістомстатті 198 ЗК Українипогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно ізЗаконом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій»(далі - Закон № № 858-IV)

Відповідно достатті 50 Закону № 858-IVпроекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки), кадастровий план земельної ділянки, матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки).

Згідно з положеннямистатті 55 Закону № 858-IVустановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Так відповідно до вищенаведених норм земельного законодавства у законний спосіб і в межах наданих повноважень Роздільнянською міською радою рішенням від 19.09.2008 року за №568 ОСОБА_5 було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення вказаної земельної ділянки по АДРЕСА_3 під будівництво житлового будинку, підстав для скасування даного рішення судом не встановлено.

Крім цього, судом під час розгляду справи встановлено, що до винесення цього рішення ОСОБА_4 02.07.2007 року вже було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0898 га, кадастровий номер 5123910100:02:016:0024, за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на підставі рішення Роздільнянської міської ради від 07.08.2006 р. №44-У, копія якого разом з Планом меж земельної ділянки долучено до матеріалів справи. (а.с.41-42 т.1)

Із наданої суду технічної документації по виготовленню даного державного акту судом встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 була відведена вперше в натурі актом про встановлення меж земельної ділянки в натурі від 28.06.2006 року. Даний акт підписаний особисто ОСОБА_4 , а також членами комісії та суміжними землекористувачами, в тому числі ОСОБА_6 . Згідно акту проведено встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0898 га, втому числі садів -0,0410 га , під будівлями та дворами 0,0488 га передана у власність ОСОБА_4 території Роздільнянської міської ради за адресою АДРЕСА_1 .(а.с.32 т.2)

Також до акту додано додаток з схематичним розташуванням земельної ділянки із заявленими розмірами. (а.с.33 т.2)

Відтак, на момент передачі земельної ділянки в користування відповідача ОСОБА_5 межі земельної ділянки позивачки були встановлені, в тому числі і задня межа, по якій їх ділянки межують.

В свою чергу доводи позивачки про те, що вона приватизувала земельну ділянку під будинком площею 0,0898 га і має право отримати у власність ще одну ділянку не грунтуються на законі.

Тому суд вважає, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку відповідно до ст.116,118 ЗК України набув право користування на спірну земельну ділянку.

Далі рішенням Роздільнянської міської ради від 12.03.2020 року про надання дозволу ОСОБА_5 було надано дозвіл на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,0389 га по АДРЕСА_3 та ним була виготовлена проектна документація (а.с.54, 55-56 т.1)

Між тим позивач як пояснив представник позивача ОСОБА_5 не зміг оформити технічну документацію, так як по даним Публічної Кадастрової карти України при виготовленні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_4 кадастровий номер 5123910100:02:016::0024 було допущено помилку у координатах поворотних точок земельної ділянки, що призвело до перетину та невідповідності місця розташування земельної ділянки.

Позивачка дані обставини заперечувала та стверджувала в позові , що саме ОСОБА_5 на теперішній час порушує її земельні права , захопив частину земельної ділянки, яку використовує як власну , збудував на ній туалет.

Тому дане питання щодо порушення земельних прав позивачки на теперішній час з боку сусіда ОСОБА_5 також було винесено на розгляд експерта судової земельно-технічної та будівельно- технічної експертизи №23-296/297 від 06.03.2023 року

Так експерт підтвердив у даному висновку, що при зіставленні топографічно-геодезичних даних, а саме каталогу координат кутів зовнішніх меж земельних ділянок, розташованих за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5123910100:02:016:0024 та по АДРЕСА_3 згідно даних фактичних обмірів на ПК шляхом побудови цифрових моделей з подальшою візуалізацією на суміщеному схематичному плані встановлено порушення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яке відбулося у результаті накладення на неї земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 . На земельній ділянці ОСОБА_4 площею 0,0898 га знаходяться будівлі та споруди ОСОБА_5 дерев`яний туалет та частина паркану.

При цьому вбачається наявність зміщення земельної ділянки ОСОБА_4 площею 0,0898 га у правий бій з урахуванням фактичного положення правої та лівої бічних меж.

Як вбачається з додатку «В» до висновку №23-296/297 експертом червоною лінією відображено межі земельної ділянки кадастровий номер 5123910100:02:016::0024 згідно державного акту від 02.07.2007 року, жодна з яких не співпадає з фактичними межами ділянки по АДРЕСА_1 на місцевості, земельна ділянка згідно визначених координат зміщена вправо та виходить на сусідні земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку ОСОБА_5 (а.с.100 т.3), що вочевидь свідчить про невідповідність координат земельної ділянки фактичному місцю її знаходження.

Дані обставини в суді підтвердив допитаний експерт ОСОБА_13 , який зазначив, що недоїмка по земельній ділянці у ОСОБА_14 , на якій начебто знаходиться туалет та паркан ОСОБА_5 виникла лише в результаті накладення земельних ділянок, а не в результаті захоплення земельної ділянки ОСОБА_5 .Також зазначив , що план земельної ділянки ОСОБА_4 по карті відповідно до її координат не співпадає з її фактичним місцем розташування, а тому відбулося накладекння її діняки з суміжними ОСОБА_15 та земельною ділянкою суміжною справа. Саме ОСОБА_4 необхідно внести виправлення в технічну документацію щодо визначення координат належної їй земельної ділянки.

Також не спростовує даний висновок суду і наданий у справі позивачем висновок експертизи №23-4190.(а.с.213 т.4), яка проводилась в рамках цивільної справ №511/389/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , треті особи: управління Держгеокадастру в Одеськійобласті, Роздільнянська міьська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та призначена на підставі ухвали суду.

Так експерт встановив порушення меж земельної ділянки як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_4 , при цьому по земельній ділянці ОСОБА_4 зазначив, що дана земельна ділянка має зміщення вправо по існуючим координатам і характеризується як надлишком, так і недоїмкою.

Зазначивши у висновку , що частиною земельної ділянки ОСОБА_4 в розмірі 271 кв.м. користується ОСОБА_5 експерт прийняв до уваги доводи позивача про те, що земельна ділянка ОСОБА_5 була надана за рахунок земельної ділянки ОСОБА_4 площею 1177 кв.м., при цьому не врахував зменшення земельної по її ширині, що відображено в описовій частині експертизи та в схематичному матеріалі.

Дані обставини свідчать про те, що без внесення змін в технічну документацію ОСОБА_4 встановити факт порушення її земельних прав ОСОБА_5 не є можливим, накладення земельних ділянок відбулося не по вині ОСОБА_5 , який ще не отримав кадастровий номер на свою земельну ділянку, відтак доказів порушення відповідачем земельних прав відповідачки не встановлено.

Тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо скасування рішень Роздільнянської міської ради щодо передачі в користування земельної ділянки по АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , рішення Роздільнянської міської ради про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації для оформлення земельної ділки у власність.

Оскільки суд відмовляє позивачці в скасування первісних вимог щодо визнання за ОСОБА_16 прав на земельну ділянку по АДРЕСА_3 площею 0,05 га, відмовляє у визнанні незаконними рішень щодо надання цієї земельної ділянки спочатку в користування ОСОБА_6 , а потім ОСОБА_5 , то суд вважає, що належить відмовити і в задоволенні похідних вимог щодо усунення перешкод в користуванні цієї земельною ділянкою шляхом відновлення меж земельної ділянки та знесення будівлі туалету та паркану, визнання за нею права користування земельною ділянкою більшою площею, чим зазначено у її державному акті, в скасуванні правовстановлюючих документів на будинок ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 та скасуванні відповідних записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Щодо застосування строків позовної давності.

Так відповідачем ОСОБА_5 подано заяву про застосування строків позовної давності по заявленим ОСОБА_4 вимогам щодо скасування рішень Роздільнянської міської ради, якими земельна ділянка по АДРЕСА_3 була передана в користування ОСОБА_6 , а потім ОСОБА_5 .

Така ж заява подана відповідачем Роздільнянською міською радою Одеської області .

В свою чергу позивачем подана заява про поновлення строків давності за зверненням до суду з даними вимогами щодо захисту порушених земельних прав.

Виходячи з вимог ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необгрунтованості .

І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес порушено, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові в зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. (постанова ВП ВС від 07.11.2018 року у справі №372/1036/15-ц).

При цьому ВП ВС у постанові від 05.10.2016 року у справі №916/2129/15 зазначила, що на віндикаційні позови поширюється положення ст.257 ЦК України щодо загальної позовної давності, оскільки органи державної влади чи місцевого самоврядування мають нести ризик спливу позовної давності на оскарження правових актів, виданими ними, а здійснення права на їх оспорення не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту.

Так суд по мотивам, наведеним вище вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні заявлених нею позовних вимог в зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованністю, а також в зв`язку відсутністю порушеного права, що виключає відмову в задоволенні позову з зазначенням додаткової підстави для відмови як сплив строку позовної давності.

Також судом під час розгляду справи не встановлено підстави для винесення окремих ухвал відносно відповідачів щодо притягнення їх до відповідальності з діяльність під час прийняття оскаржуваних рішень, а також щодо підстав набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

На підставі ст.81, 89, 141, 259,263- 265, 268 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Роздільнянської міської ради Одеської області, Виконавчого комітетуРоздільнянської міськоїради Одеськоїобласті про визнання незаконним та скасування рішень міської ради, визнання недійсним договору користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішень виконкому міської ради та правовстановлюючих документів на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію нерухомого майна в реєстрі, - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. В. Теренчук