Ухвала

від 22.11.2024 по справі 380/21514/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/21514/24

У Х В А Л А

з питань відводу

22 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Качур Роксолани Петрівни розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивачки про відвід за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Західного управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 380/21514/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Західного управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення.

На адресу суду від представника позивачки надійшла заява про відвід судді Качур Р.П. (вх. № 86514 від 22.11.2024) у якій просить постановити ухвалу про відвід/самовідвід судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолани Петрівни у адміністративній справі № 380/21514/24. В обґрунтування такої заяви вказав, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 , окрім іншого, містить клопотання позивачки про витребування судом у Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області письмових пояснень. Зазначив, що звертаючись до адміністративного суду із вище вказаним клопотанням, позивачка намагалась реалізувати своє право на доступ до інформації, яка згідно ст. 11, 17 Закону України " Про інформацію ", одночасно є і правовою інформацією, і інформацією про її особу. Цю інформацію ОСОБА_1 вважала за необхідне використати у якості доказів для доведення перед судом обґрунтованості своїх позовних вимог. Повідомив, що у тексті пояснень третьої особи, що залучені ТУ ССО Львів до матеріалів справи, немає жодних відомостей, які би стосувались питань, постановлених третій особі стороною позивача. Зазначив, що із змісту протоколу судового засідання від 19.11.2024, головуюча у справі № 380/21514/24 суддя Качур Р.П. не вбачає обставину відсутності, у тексті пояснень ТУ ССО Львів, вичерпних відповідей на запитання позивачки, такою, що свідчить про обмеження процесуальних прав позивачки, які гарантовані ст. 34, 57 Конституції України, і такою, що не створює для суду протизаконні перешкоди у повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні усіх обставин справи. На думку заявника, суддя Качур Р.П. не знайшла за необхідне застосувати до третьої особи заходи процесуального примусу, що передбачені ст. 144-147 КАС. Також із змісту протоколу судового засідання від 19.11.2024 заявник дійшов висновку, що головуюча у справі № 380/21514/24 суддя Качур Р.П. не вбачає обставину невиконання відповідачем ухвали суду, про надання належним чином засвідченої копії матеріалів ВП № 76178403. Заявник зазначив, що на думку ОСОБА_1 , вище окреслена процесуальна бездіяльність головуючого у справі № 380/21514/24 судді Качур Р.П., щодо обов`язку суду вжити заходів для запобігання перешкодам правосуддю створених відповідачем і третьою особою, у сукупності із обставинами обмеження судом права сторони позивача приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не може свідчити ні про що інше як про упередженість судді Качур Р.П. по відношенню до прав та інтересів позивачки у справі № 380/21514/24. Крім того вказав, що в ухвалі від 28.10.2024, про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , суддя Качур Р.П., застосовуючи норми Закону України " Про судовий збір", дійшла висновку про те, що фізичні особи, які є стягувачами за судовими рішеннями у адміністративних справах, не є рівними у правах з такими же фізичними особам, які є стягувачами за судовими рішеннями у цивільних справах. Зазначив, що за визначенням судді Качур Р.П. , гарантовані кожному права, що передбачені нормами ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 8, ч. 1, 2 ст. 55, ст. 129-1 Конституції України, про порушення яких прийшов висновку Конституційний Суд України у рішенні КСУ від 13 травня 2024 року по справі № 6-р(II)/2024, на яке (рішення КСУ) посилався Верховний Суд у постанові ВС КЦС від 27.08.2024 у справі № 1423/19804/2012, поширюються лише на стягувачів, які оскаржують рішення державного виконавця до суду цивільної юрисдикції (в порядку передбаченому ст. 447-449 ЦПК), та, відповідно, не поширюються на стягувачів, які оскаржують рішення державного виконавця до суду адміністративної юрисдикції (в порядку передбаченому ст. 287 КАС).

Оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивачки про відвід судді, суд виходить з такого.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Зі змісту заяви про відвід слідує, що наведені представником позивачки доводи не є доказами існування обставин, які впливають на неупередженість судді в розумінні 36, 37 КАС України. Наведені заявником доводи підпадають під ознаки його незгоди з процесуальними рішеннями судді, що в силу приписів ч. 4 ст. 36 КАС України, не може бути підставою для відводу.

Щодо доводів заявника про розгляд справи за відсутності пояснень третьої особи та вичерпних відповідей на запитання позивачки, суд зазначає, що в ухвалі від 11.11.2024 про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі надано оцінку заявленим позивачкою вимогам про необхідність витребування пояснень. Зокрема у вказаній ухвалі суддя дійшла висновку, що позивачка, в порушення вимог ч. 2 ст. 80 КАС України, не вказала про обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, не вказала про заходи, яких вона вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Тому суддя не знайшла підстав для витребування вказаних позивачкою доказів, що свідчить про необґрунтованість доводів заявника в цій частині. Разом з цим, суд вважає за потрібне зазначити, що суд необмежений у витребуванні додаткових документів/доказів до закінчення розгляду справи за наявності поважних підстав.

Щодо твердження представника позивачки про обмеження права сторони позивача приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд зазначає, що ухвалою від 21.11.2024 суд задовольнив заяву представника позивачки про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференціїї та призначив наступні судові засідання до розгляду у режимі відеоконференцзв`язку із використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення, розміщених за посиланням на офіційному веб-порталі Судової влади України vkz.court.gov.ua - за участю представника позивачки.

При цьому, в ухвалі від 21.11.2024 враховано той факт, що представник позивачки подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 18.11.2024. У той же час судове засідання було призначене на 19.11.2024. Крім того, відповідно до інформації, наданої відповідальним працівником Львівського окружного адміністративного суду за бронювання проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку, у Львівському окружному адміністративному суді відсутня можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції 19.11.2024 о 11:15. Також не встановлено перешкод для подальшого розгляду справи у режимі відеоконференції судом. За таких обставин доводи представника позивачки у цій частині є необґрунтованими.

Щодо залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви, суд зазначає, що підстави для залишення позовної заяви без руху наведені в ухвалі від 28.10.2024. При цьому в ухвалі про залишення позовної заяви без руху роз`яснено позивачці, що заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Наявність безсторонності визначається в тому числі і наявністю суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, які б давали підстави для сумніву в безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини в справі "Білуха проти України").

Подана представником позивачки заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Качур Роксолани Петрівни у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України. Такі доводи не підтверджені належними і допустимими доказами, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи та у її неупередженості при розгляді цієї справи.

З огляду на наведене суд вважає, що подана заява про відвід судді є необґрунтованою.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи те, що заява про відвід судді Качур Р.П. надійшла на адресу суду 22.11.2024, а у судовому засіданні оголошено перерву до 10 год. 30 хв. 10 грудня 2024 року, висновку суду про необґрунтованість заявленого представником позивачки відводу та приписів ч. 4 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. здійснюватиметься суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 241, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1 Заяву представника позивачки про відвід судді визнати необґрунтованою.

2. Адміністративну справу № 380/21514/24 передати для вирішення питання про відвід судді відповідно до порядку, встановленого частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.П. Качур