Постанова

від 05.11.2024 по справі 2-657/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року

м. Чернівці

справа № 2-657/12

провадження 22-ц/822/911/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретаря Бугай В.М.

з участю представника скаржника Хамига Юрія Ярославовича

учасники справи:

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ»

заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хамига Юрій Ярославович, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року, головуючий у першій інстанції Літвінова О.Г.

ВСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у січні 2024 року звернулося до суду з заявою про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі.

Зазначало, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 травня 2012 року у справі № 2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судовий збір в сумі 3219 грн солідарно.

Шевченківським районним судом м. Чернівців 03 серпня 2012 року видано виконавчий лист № 2-657/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судовий збір в сумі 3219 грн.

Постановою Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 травня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судового збору в сумі 3219 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу 15 січня 2024 року, за яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право грошової вимоги від боржника ОСОБА_2 за кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № PML-OAJ/243/2007, посвідченого 05 грудня 2007 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 9564, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О.П. 18 січня 2024 року.

Просило замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Чернівці по справі №2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року в розмірі 738 551,10 гривень, з яких: кредит в сумі 574 712,79 грн, відсотки за користування кредитом в сумі 94 181,68 грн, пеня в сумі 66 437,63 грн, судовий збір в сумі 3219 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником задоволено.

Замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Чернівців по справі № 2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року в розмірі 738 551,10 гривень, з яких: 574 712,79 грн - основна сума боргу за фінансовим кредитом, 94 181,68 грн. - відсотки за користування кредитом, 66 437,63 грн. - пеня; 3219 грн. - судовий збір.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хамига Ю.Я., просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, відсутність у матеріалах справи доказів переходу права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ».

Вважає, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хамига Ю.Я., не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Хамига Ю. Я. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну стягувача правонаступником у виконавчому листі, суд першої інстанції керувався положеннями частини 1, 5 статті 442 ЦПК України та дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Чернівців по справі № 2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року в розмірі 738 551,10 гривень, з яких: 574 712,79 грн - основна сума боргу за фінансовим кредитом, 94 181,68 грн. - відсотки за користування кредитом, 66 437,63 грн. - пеня; 3219 грн. - судовий збір.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» факторингу від 15 січня 2024 року, за яким первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» передало, а новий кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» прийняло право грошової вимоги від боржника ОСОБА_2 за кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року, акт приймання-передачі документації (додаток 1 до договору факторингу) від 15 січня 2024 року.

Ураховуючи наведене суд першої інстанції вважав встановленим, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» перейшли всі повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» щодо права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» набуло статусу нового стягувача (кредитора).

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає в частині.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Встановлено, що Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір від 03 грудня 2007 року № ML-OAJ/243/2007, за яким Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» надається ОСОБА_2 кредит в сумі 74000 доларів США на строк до 05 грудня 2022 року.

До матеріалів справи приєднано договір між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011 року.

Відповідно до додатку 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011 року передано право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 03 грудня 2007 року № ML-OAJ/243/2007.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 травня 2012 року у справі № 2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судовий збір в сумі 3219 грн солідарно.

Шевченківським районним судом м. Чернівців 03 серпня 2012 року видано виконавчий лист № 2-657/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судовий збір в сумі 3219 грн.

Постановою Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 травня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судового збору в сумі 3219 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу 15 січня 2024 року, за яким первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» передало, а новий кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» прийняло право грошової вимоги від боржника ОСОБА_2 за кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року.

Відповідно до акту приймання-передачі документації (додаток 1 до договору факторингу) від 15 січня 2024 року клієнт Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» передало, а фактор Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» прийняло кредитний договір від 03 грудня 2007 року № ML-OAJ/243/2007.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № PML-OAJ/243/2007, посвідченого 05 грудня 2007 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 9564, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О.П. 18 січня 2024 року.

До матеріалів справи приєднано постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Коломійцева В.К. від 10 травня 2024 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа №2-657, виданого 03 серпня 2012 року Шевченківським районним судом м.Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, 66 437,63 грн пені, 3219 грн судового збору.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Положеннями частини 3 статті 442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Шевченківського районного суду м.Чернвіці від 12 лютого 2024 року постановлена за відсутності боржника ОСОБА_2 , належним чином не повідомленої про час та місце розгляду справи.

У матеріалах справи відсутні відомості про здійснення судом першої інстанції повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Таким чином, судом першої інстанції порушено право ОСОБА_2 знати про час і місце судового засідання (частина перша статті 8 ЦПК України), що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня2017 року).

Всупереч вищенаведеним нормам суд першої інстанції вирішив питання про заміну сторони правонаступником у виконавчому листі за відсутності ОСОБА_2 , щодо якої немає відомостей про належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим порушено її право брати участь в судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтями 129, 129(1) Конституції України визначено, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції і який має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частини перша, третя статті 431 ЦПК).

В порядку визначеному частиною 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно із частиною 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

На підставі частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина 1 статті 517 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року в справі № 6-122цс13зазначено, що «за змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги».

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК).

Відповідно до статті 1 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Частина 5 статті 15 Закону "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

При цьому процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак, заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 442 ЦПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 55 ЦПК України).

Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73).

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦК України та

статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (див. постанови Верховного Суду від 01 квітня

2020 року у справі № 344/14408/15-ц, від 29 червня 2022 року у справі

№ 2-2830/10).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін».

Велика Палата Верховного суду у постанові 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 вказала на наступне.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. (п.74)

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. (п.75)

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. (п.80)

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. (п.81)

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що на час подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» заяви про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі виконавче провадження було відкрито

Відповідно до Реєстру виконавчих проваджень постановою Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 травня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судового збору в сумі 3219 грн.

Також до матеріалів справи приєднано постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Коломійцева В.К. від 10 травня 2024 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа №2-657, виданого 03 серпня 2012 року Шевченківським районним судом м.Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, 66 437,63 грн пені, 3219 грн судового збору.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хамига Ю.Я., про відсутність у матеріалах справи доказів переходу права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ».

Верховний Суд у постанові від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 вказав, що встановлення обставин, за яких правочин про перехід прав і обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи може бути визнаний недійсним / неукладеним, не входить у межі дослідження судом під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності.

У зв`язку з цим, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним / неукладеним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 наведено правовий висновок про те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (статті 77-82, 89 ЦПК України), тобто за перевірки та оцінки доказів, наданих в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути дана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеній статтею 204 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини перша та друга статті 95 ЦПК України).

Таким чином, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-13587св20).

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 591/6212/23 (провадження № 61-9062св24) вказав, що згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення).

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет (див. постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 (провадження № К/9901/11223/19), від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18 (провадження № К/9901/17574/19)).

Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» за допомогою зареєстрованого електронного кабінету подано заяву про заміну стягувача на його правонаступника у виконавчому листі разом із договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» факторингу від 15 січня 2024 року, актом приймання-передачі документації (додаток 1 до договору факторингу) від 15 січня 2024 року, які вважаються такими, що належно посвідчені з використанням власного електронного підпису.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 травня 2012 року у справі № 2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судовий збір в сумі 3219 грн солідарно.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» на підтвердження факту набуття прав вимоги надано договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» факторингу від 15 січня 2024 року, акт приймання-передачі документації (додаток 1 до договору факторингу) від 15 січня 2024 року.

На підставі пункту 1.1 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» факторингу від 15 січня 2024 року клієнт (первісний кредитор) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» передає, а фактор (новий кредитор) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитним договором в розмірі заборгованості по кредитному договору.

За змістом пункту 2 договору боржником є фізична особа ОСОБА_2 , що уклала кредитний договір з Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»;

кредитний договір - це кредитний договір № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та боржником.

Отже, сам договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» факторингу від 15 січня 2024 року підтверджує факт переходу права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ».

У постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 Верховний Суд не погодився із тлумаченням статті 517 Цивільного кодексу України судом апеляційної інстанції, який вважає, що укладення договору про відступлення права вимоги не є достатньою підставою для висновку щодо наявності прав нового кредитора у зобов`язанні, якщо відсутні акти про передачу новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення. Верховний Суд звертає увагу, що у статті 517 Цивільного кодексу України не визначений виключний перелік цих документів, а тому залежно від особливостей конкретних правовідносин таким документом може бути і сам договір, який підтверджує факт виникнення та існування зобов`язальних відносин.

Крім того за актом приймання-передачі документації (додаток 1 до договору факторингу) від 15 січня 2024 року клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» передано фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» оригінал кредитного договору № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року.

З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові

від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року

у справі № 206/4841/20, договір факторингу є оспорюваним правочином, тобто правочином, недійсність якого прямо не встановлена законом, але одна з його сторін або інша зацікавлена особа можуть оспорити цей правочин з підстав, передбачених законом.

Разом із тим відомостей про оспорювання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» факторингу від 15 січня 2024 року, визнання його недійсним матеріали справи не містять, а отже є правомірними і підлягає виконанню.

ОСОБА_2 не надано доказів виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 травня 2012 року у справі № 2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Отже, суд першої інстанції встановивши, що Першим відділом державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 10 травня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 83718,55 доларів США, що складає 668894,47 грн, пені в сумі 66 437,63 грн., судового збору в сумі 3219 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року, а отже і за виконавчим листом № 2-657/2012, виданим Шевченківського районного суду м. Чернівців 03 серпня 2012 року, зробив правильний висновок про наявність підстав для заміни стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ».

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Хамига Юрій Ярославович, задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Чернівців по справі № 2-657/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-OAJ/243/2007 від 03 грудня 2007 року в розмірі 738 551,10 гривень, з яких: 574 712,79 грн. - основна сума боргу за фінансовим кредитом; 94 181,68 грн. - відсотки за користування кредитом; 66 437,63 грн. - пеня; 3219,00 грн. - судовий збір.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 11 листопада 2024 року.

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

Судді: Н. К. Височанська

І. Н. Лисак