Ухвала

від 18.11.2024 по справі 465/4388/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4388/20

2-ві/465/9/24

У Х В А Л А

судового засідання

18.11.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

в ході чергового судового засідання з розгляду, у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові заяви позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 про відвід судді Мартьяновій Світлані Мирославівні від розгляду цивільної справи № 465/4388/20, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа № 465/4388/20 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», треті особи ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради та приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про визнання договору іпотеки недійсним.

За матеріалами судової справи № 465/4388/20 та за змістом ухвали суду від 29 липня 2020 року, судову справу прийняла до провадження суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова Світлана Мирославівна.

25 жовтня 2024 року, сторона у провадженні - позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 подав через канцелярію суду чергову заяву про відвід судді Мартьяновій Світлані Мирославівні від розгляду даної цивільної справи.

Відповідно до Звіту та Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.10.2024, заява про відвід судді передана для розгляду судді, визначеному в порядку, встановленому ст.. 33 ЦПК України.

Згідно розглядуваної заяви про відвід судді Мартьянової С.М. від розгляду цивільної справи № 465/4388/20, заявник ОСОБА_1 зазначає, що згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об?єктивності судді.

Вважає, що суддя Мартьянова С.М. не може розглядати вищевказану справу і підлягає відводу за наявності обставин, що викликають у нього сумнів в її неупередженості та об?єктивності.

Таку свою позицію мотивує наявністю Ухвали Франківського районного суду м. Львова від 09.10.2024р. у справі N?465/4388/20 (суддя Мартьянова С.М.), згідно резолютивної частини якої, постановлено: «відмовити за безпідставністю» в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Мартьянової С.М. по справі N?465/4388/20, водночас, цією ж ухвалою постановлено: «Заявлений відвід передати для розгляду судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України».

Покликаючись на Конституційні норми, заявник зазначає, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов?язковим до виконання, натомість у вказаній ухвалі, як на його, заявника, думку, суддя Мартьянова С.М. ухвалила від імені України два взаємовиключні рішення:

-??суд відмовив за безпідставністю у задоволені заяви про відвід судді;

-??у той же час, вже вирішену судом заяву про відвід судді, суд передав для розгляду іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Заявник вважає, що рішенням про передачу заявленого відводу на розгляд іншому судді, суд спростував своє ж рішення про відмову у задоволенні даного відводу, що суперечить засадничим положенням процессуального законодавства України та здоровій логіці.

При цьому, заявник ОСОБА_1 цитує процесуальні положення, і, зокрема, частини 2-3 ст. 40 ЦПК України відповідно до яких:

-??питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу і задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;

-??якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Заявник наголошує, що у даному випадку, коли заява про відвід суді надійшла до суду раніше, як за три робочі дні до наступного засідання, у суду є два варіанти дій:

-??задовольнити відвід, якщо суд дійде висновку про його обґрунтованість;

-??передати заявлений відвід для розгляду іншому судді, якщо суд дійде висновку про необґрунтованість такого відводу.

Отже, резюмує дальше заявник, - у даному випадку норми ЦПК України, виключають можливість ухвалення судом, який розглядає справу, рішення про відмову у задоволенні заявленого відводу судді.

Вказані процесуальні норми, на думку заявника ОСОБА_1 ,- суддею Мартьяновою С.М. були грубо знехтувані при винесені нею ухвали від 09.10.2024р. у справі N?465/4388/20, що вказує на ознаки її некомпетентності, і що не може не викликати сумнівів у її неупередженості та об?єктивності, а відтак здатності її до справедливого вирішення справи у відповідності до вимог закону.

У своїй заяві про відвід судді, ОСОБА_1 вважає також за необхідне, зазначити, що йому зрозумілі положення ч. 4 ст. 36 ЦПК України в частині незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, і, що це не може бути підставою для відводу.

У зв?язку із цим, заявляє про об?єктивну відсутність всяких обставин чи підстав, які би вказували на його, заявника, незгоду з ухвалою судді Мартьянової С.М. від 09.10.2024р. у справі N?465/4388/20. Навпаки - ця ухвала, як на його думку, жодним чином не заперечує і не суперечить його, заявника, інтересам про відвід судді, а скоріше засвідчує обставини, що є підставою цього відводу. Вважає, що ухвала суду в частині передачі хоч і розглянутого відводу на розгляд іншому судді, відповідає інтересам заявника про розгляд відводу безстороннім судом.

Щодо змісту ухвали суду від 09.10.2024, в частині відмови в задоволені заявленого відводу, то це теж жодним чином не може посягати на його інтереси, як така, що цим же судом позбавлена всякого правозастосувального змісту шляхом передачі уже вирішеного відводу на розгляд іншому судді. На його, заявника, переконання, поєднання таких рішень є нонсенсом.

Заявляючи відвід судді Мартьяновій С.М., ОСОБА_1 вважає, що Ухвала про відмову в задоволені відводу прийнята з явним порушенням 4.3 ст. 40 ЦПК України, - не уповноваженим за даних обставин судом. Що сам цей суд і визнав, передавши відвід на розгляд іншому судді.

Заявник окремо вважає за необхідне зазначити про, як на його думку, свідомо довільне та спотворене і неправильне тлумачення суддею Мартьяновою С.М. не тільки норм закону, але й обставин справи при вирішенні питань щодо відводу судді.

Так, зазначає далі заявник, в підставу ухвали від 09.10.2024р. щодо відводу судді, покладена теза про те, що: «з заяви про відвід судді вбачається, що заявник не погоджується з процесуальними діями та рішеннями судді», зокрема йдеться про ухвалу суду від 27.08.2024р. про відмову у затвердженні мирової угоди.

Насправді, як на його, заявника, думку, в підставу попередньої заяви про відвід судді ним покладені всі фактичні обставини, об`єктивні докази, які проігноровані суддею, не взяті до уваги, а саме:

1. доказ присутності всіх сторін судового процесу: позивача ОСОБА_1 ; адвоката відповідача Басюри Л.М.; адвоката позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 , що засвідчено реєстрацією 27.08.2024 р. службою судової охорони на пункті пропуску до суду (довідка видана на вимогу заявника ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони виписки з журналу відідувачів про присутність в суді ОСОБА_1 з 12:01 до 13:16 год., додається);

??? 2. факт подачі ним, заявником, заяви через канцелярію суду за вхідним номером 2438624 від 27.08.2024 року про розгляд заяви щодо затвердження мирової угоди, яка подана 26.08.2024 р.( додається);

??? 3. в ухвалі від 27.08.2024р зазначено: «За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу», що не відповідає дійсності;

??? 4. довідка ( в матеріалах справи) про те, що згідно ч. 2 ст.24 ЦПК України, у звязку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи (хоча всі були присутні), фіксування судового процесу за допомогою звукописувального технічного засобу не здійснювалося, також не відповідає дійсності;

5. відсутністю власне самого судового засідання 27.08.2024 р. та повідомлення помічником судді Мартьянової С.М. сторонам процесу про те, що судове засідання не відбудеться, а переноситься на 10.10.2024, що підтверджується розпискою з підписами кожного учасника процесу особисто щодо ознайомлення про наступне судове засідання об 11.30 год. 10.10.2024 р. (розписка додається).

Всі ці обставини, на думку заявника, свідчать про фальсифікацію проведення судового засідання 27.08.2024р. Однак, ці обставини не отримали жодного дослідження чи правової оцінки їх суддею Мартьяновою С.М., що служить додатковим доказом належного сумніву щодо її неупередженості.

Заявник зазнвчає, що відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання.

В обгрунтування розглядуваного відводу, покладена ухвала Франківського районного суді м. Львова від 09.10.2024р. у справі N? 465/4388/20 (суддя Мартьянова С.М.), яка в супереч вимогам ч. 5 ст. 272 ЦПК України йому не вручена. На день подання даної заяви про відвід (25.10.2024р.), копія ухвали суду від 09.10.2024р. йому, ОСОБА_1 , не була вручена.

Про дану ухвалу йому, заявнику, стало відомо з відомостей ЄДРСР 23.10.2024р. і, на наступний день він звернувся до суду для видачі належним чином засвідченої копії вказаної ухвали. За даних обставин вважає, що розглядувана заява подана в межах процесуальних строків.

Будучи переконаним в доцільності відводу судді Мартьянової С.М., заявник ОСОБА_1 покликається на практику ЄСПЛ, зокрема на рішення у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018р., де суд визнав порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд щодо вимоги безсторонності).

Окремою підставою для відводу судді Мартьяновій С.М., на переконання заявника, слугує її свідоме, тривале та безпідставне затягування розгляду справи, що порушує його, позивача ОСОБА_1 , право на розгляд справи у розумні строки, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 2 ЦПК України. Зазначає, що справа розглядається у же понад 4 роки 3 місяці (29.07.2020 р.).

Вважає, що протягом всього цього часу суддя Мартьянова С.М. без поважних причин не здійснює активних дій щодо розгляду справи, зокрема і таких, котрі спрямовані на оперативне вирішення процесуальних питань, не забезпечує процесуальної дисципліни з метою розгляду справи у розумний строк.

Зокрема, за останній рік, а саме, - з часу постановлення ухвали суду від 24.10.2023р. про залучення його, ОСОБА_1 , до справи у якості правонаступника позивача, не відбулося жодного судового засідання в залі судових засідань з фіксацією судових процесів за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що послужило б підтвердженням факту проведення судових слухань ( їх було призначено за весь період 12 разів), при фактичній 100 % явці сторін для участі у відповідних засіданнях).

Вважає, що такі дії та бездіяльність судді, порушують його процесуальні права та загрожують справедливості судового процесу.

Це дає йому підстави сумніватися в об?єктивності та неупередженості судді, що відповідно до ст.. 36 ЦПК України, є підставою для відводу судді, а відтак, заявляє відвід судді Мартьяновій С.М. у розгляді судової справи N? 465/4388/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Фідобанк», про визнання договору іпотеки недійсним.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , викладені ним обставини та підстави відводу підтвердив, просив суд задоволити заяву.

Інші учасники процесу, у тому числі й особа, якій заявлено відвід, в судове засідання не прибули, хоч повідомлені належним чином про час та місце розгляду заяви, що й підтверджується відповідною розпискою, проте їхня неявка не перешкоджає вирішенню заяви про відвід . Таке своє рішення суд мотивує положеннями ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали заяви про відвід судді Мартьянової С.М., витребувані із суду матеріали цивільної судової справи N? 465/4388/20, заслухавши доводи заявника, приходить до висновку, що підстави для відводу, як вони захзеначені у заяві, відсутні.

Так, стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За змістом ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Суд погоджується з доводами заявника, що стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд, справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Приймаючи вказане рішення, суд зважає на правові позиції, висловлені у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція) та зазначає, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відтак, розглядаючи заяву ОСОБА_1 від 25.10.2024 про відвід судді Мартьянової С.М. від розгляду судової справи N? 465/4388/20, судконстатує, що її вирішення потребує суб`єктивного критерію де повинні бути взяті до уваги особисті переконання та поведінка судді Мартьянової С.М. в ході процесу з розгляду судової справи стороною в якій є заявник ОСОБА_1 .. Тобто вирішення даної заяви потребує оцінки процесуальних дій судді іншим суддею поза межами апеляційної чи касаційної перевірки.

У той же час, зважаючи на вказані вище обставини, що встановлені судом в ході розгляду заяви про відвід судді, де відсутні покликання на конкретні підстави, передбачені ст.. 36 ЦПК України, суд приходить до беззаперечного висновку, що при наявності заяви про відвід судді Мартьянової С.М. у судовій справі N? 465/4388/20, її статус, як судді, не змінюється, на неї й надалі поширюються права, обов`язки та гарантії судді, передбачені ст. 126 Конституції України, статтями 48, 49,50,52,56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а відтак, оцінка поведінки судді щодо планування судового розгляду справи, наявності умисних дій чи бездіяльності щодо здійснення у справі судочинства та прийнятих процесуальних рішень, є не що інше, як втручання в діяльність судді іншого судді.

Такий висновок мотивую тим, що згідно з Законом «Про судоустрій і статус суддів» та Конституцією України, судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді. Отже єдиний статус суддів означає однаковість юридичного становища суддів в усіх аспектах, передусім однаковість їх гарантій незалежності та недоторканності, прав гарантованих Конституцією України.

Застосовуючи вказаний вище аналіз щодо правомочності судді в оцінці належного чи неналежного виконання обов`язків, конституційних та процесуальних повноважень іншого судді у конкретній судовій справі, враховую також обов`язок такого судді на самовідвід керуючись висновками які містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За змістом Бангалорських принципів, схвалених резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

У своїй заяві про відвід судді Мартьянової С.М. від розгляду судової справи N? 465/4388/20, заявник ОСОБА_1 , покликається на підстави, як на його думку, неналежного її розгляду, неналежної організації судового процесу, що призводить до порушення розумних процесуальних строків та його права на своєчасний розгляд справи судом. При цьому, підстави для відводу, передбачені ст. 36 ЦПК України ним не конкретизуюються, а узагальнюються в розумінні п.5 ч.1 вказаної норми закону, - є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді.

Відтак, проаналізувавши наведені заявником підстави для відводу судді Мартьянової С.М., які випливають виключно із процесуальних рішень та діяльності судді щодо організації розгляду судової справи N? 465/4388/20, вважаю, що перевірка та оцінка таких дій судді у даному випадку, виходить за межі компетенції іншого судді та є прерогативою державних інституцій визначених Законом.

В ході вирішення заявленого відводу, судом не встановлено підстав, передбачених ст.. 36 ЦПК України, що й підтвердив сам заявник в судовому засіданні.

Що стосується п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, зазначеної заявником, як підстави для відводу, то вказана підстава є формальною і не приводить до переконання про наявність упередженості головуючої у судовій справі до будь кого із сторін.

Натомість відповідно до положень ст.. 214, 216 ЦПК України, головуючий керує судовим засіданням, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Чи відповідали дії судді Мартьянової С.М. вимогам вказаних вище норм закону при розгляді судової справи N? 465/4388/20 потребує ревізії та оцінки, що не є компетенцією судді, який розглядає заяву про відвід.

З огляду на викладене, заява про відвід судді Мартьяновій С.М. від розгляду судової справи N? 465/4388/20, з підстав викладених у заяві ОСОБА_1 від 25 жовтня 2024 року (судове провадження 2-ві/465/9/24) задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України, за результатами вирішення заяви про відвід судді, суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного, керуючись статями ст. 126 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статями 2, 3,10,12, 36, 40, 43, 44, 81, 89, 258-259, 263 - 265 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мартьянової Світлани Мирославівни від розгляду судової справи № 465/4388/20, відмовити із - за відсутності підстав, передбачених ст. 36 Цивільного процесуального Кодексу України.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, проте може бути долучена до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено в судовому засіданні 25 листопада 2024 року об 09 год. 15 хв.

Суддя В. Кузь