Постанова

від 22.11.2024 по справі 2-808/2000

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-808/2000Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н.В. Провадження № 22-ц/817/979/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

суддів - Костіва О.З., Хоми М.В.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №2-808/2000 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 вересня 2024 року (постановлену суддею Яковець Н.В., повний текст ухвали складено 07 вересня 2024 року) у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: відділ у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державне підприємство "Тернопільський науково-дослідний проектний інститут землеустрою",-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.

Обґрунтовуючи скаргу посилався на те, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2000 року його позов до Швайківської сільради Чортківського району, Чортківського районного відділу земельних ресурсів, Тернопільського філіалу інституту землеустрою про визнання частково незаконним рішення виконавчого комітету Швайківської сільради Чортківського району від 08.02.2000 року №4 та виділення земельної ділянки в натурі на полі №2, як власнику земельної частки (паю) задоволено частково - зобов`язано Чортківський районний відділ земельних ресурсів та Тернопільський філіал інституту землеустрою встановити ОСОБА_1 , власнику земельної частки (паю) в АПГ «Маяк» земельну ділянку в натурі площею 3,10 га на полі №2 масиву від села Швайківці Чортківського району Тернопільської області та виготовити документацію на земельну частку (пай) та Державний акт на право приватної власності на землю.

Вказував на те, що постановою державного виконавця Чортківського відділу державної виконавчої служби Бабія А.Я. від 29 грудня 2000 року було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-808 виданого 18 грудня 2000 року Чортківським районним судом. Надано строк для виконання даного рішення суду до 07.01.2001 року.

Вказував на те, що до цього часу вказане рішення не виконано, більше 20 років він не може обробляти свою земельну ділянку, оскільки вона так і не виділена йому в натурі.

Зазначав, що з приводу виконання рішення він неодноразово звертався в різні державні органи для виконання рішення суду.

Посилався на те, що всі строки на виконання рішення суду пройшли не з його вини, а з вини самої державної виконавчої служби, так як посадові особи відділу ДВС йому постійно говорили, що рішення суду рано чи пізно буде виконано, а тому просив поновити йому пропущений строк на подання скарги.

Відтак просив визнати бездіяльність Чортківського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по виконанню рішення Чортківського районного суду від 30 листопада 2000 року, справа за №2-808/2000, неправомірною та зобов`язати їх виконати вказане рішення суду згідно постанови Чортківського відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження від 29 грудня 2000 року.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із скаргою на бездіяльність відділу ДВС, а скаргу залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні його клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС та просить поновити йому строк на звернення до суду із даною скаргою.

Вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції незаконною, несправедливою та необґрунтованою.

Вказує на те, що судом не було прийнято до уваги того факту, що строк пропущений із поважних причин.

Стверджує, що на обґрунтування поважності причин пропуску строку він вказував на те, що з приводу невиконання рішення суду він неодноразово звертався в різні органи влади та в правоохоронні органи, зокрема Чортківським відділом поліції 03.10.2015 року було відкрито кримінальне провадження №12015210190000472; 27.04.2016 року відкрито кримінальне провадження №12016210190000212 відносно службових осіб відділу Держгеокадастру в Чортківському районі; 02.06.2017 року Чортківська місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження №4201721190000040 відносно службових осіб Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області за невиконання ухвали суду, а також було відкрито кримінальне провадження відносно, на той час начальника Чортківського ДВС, ОСОБА_2

Зазначав, що про прийняті рішення його фактично ніхто не повідомляв.

Вважав, що суд безпідставно не прийняв його пояснення і не досліджував в суді вказані документи.

Зазначав, що в судовому засіданні були відсутні учасники справи, а тому він просив оголосити перерву в судовому засіданні для виклику до суду представників учасників справи, однак йому в цьому було відмовлено.

Звертав увагу на те, що учасники справи ні усно, ні письмово не подавали клопотання до суду про відмову йому в поновленні строку на звернення до суду з вказаною скаргою.

Звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі, суд безпідставно посилається на те, що він просив поновити строк на оскарження постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 січня 2020 року, якою закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №608/883/19 від 10 січня 2020 року про зобов`язання ТОВ «Галицькі землі» надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 14 травня 2018 року.

Зазначає, що вищезазначене виконавче провадження і ТОВ "Галицькі землі" до даної справи не мають ніякого відношення.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Частина 2 ст. 369 ЦПК України містить перелік ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В даному переліку є зокрема і ухвала про відмову у поновленні пропущеного процесуального строку.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2000 року позов ОСОБА_1 до Швайківської сільради Чортківського району, Чортківського районного відділу земельних ресурсів, Тернопільського філіалу інституту землеустрою про визнання частково незаконним рішення виконавчого комітету Швайківської сільради Чортківського району від 08.02.2000 року №4 та виділення земельної ділянки в натурі на полі №2, як власнику земельної частки (паю) задоволено частково - зобов`язано Чортківський районний відділ земельних ресурсів та Тернопільський філіал інституту землеустрою встановити ОСОБА_1 , власнику земельної частки (паю) в АПГ «Маяк» земельну ділянку в натурі площею 3,10 га на полі №2 масиву від села Швайківці Чортківського району Тернопільської області в виготовити документацію на земельну частку (пай) та Державний акт на право приватної власності на землю.

18 грудня 2000 року на підставі вказаного рішення Чортківським районним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист.

На підставі заяви ОСОБА_1 , 26 грудня 2000 року державним виконавцем Бабій Анатолієм Ярославовичем відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції 29 грудня 2000 року відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа, виданого Чортківським районним судом Тернопільської області в справі №2-808/2000.

З довідки № 216 від 12 липня 2012 року виданої виконкомом Швайківської сільської ради вбачається, що згідно земельно-облікових документів станом на 12.07.2012 року в користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0,39 га. В тому числі: для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд 0,01 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,38 га, з них по вулиці граничній 15 - 0,16 га та в полі за селом - 0,22 га.

Із листа Головного управління ДПС у Тернопільській області від 09.11.2023 року за№20938/6/19 -00-24-11 вбачається, що відповідно до наявної податкової інформації ІТС «Податковий блок» за ОСОБА_1 рахуються такі ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,0475 га; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,01 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,22 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,16 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,11 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,07 га; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельна частка (пай)) - 2,11 га. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за гр. ОСОБА_1 на території Швайківської сільської ради рахуються такі ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,0475 га, кадастровий номер 6125589100:02:001:1019; для ведення особистого селянського господарства 0,07 га кадастровий номер 6125589100:02:001:1018; для ведення особистого селянського господарства - 0,11 га, кадастровий номер 6125589100:02:001:1017; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 2,1142 га кадастровий номер 6125589100:01:001:0098.

Із листа Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції № 9914/02-34 від 18 липня 2013 року вбачається, що до провадження державного виконавця 17.01.2002 року поступив на виконання дублікат виконавчого листа № 2-808 від 30.11.2000 року про зобов`язання Чортківського районного відділу земельних ресурсів, Тернопільського філіалу інституту землеустрою встановити ОСОБА_1 , власнику земельної частки (паю) в АПП «Маяк», земельну ділянку в натурі площею 3,10 га на полі №2 масиву від с. Швайківці Чортківського району та виготовити техдокументацію на земельну частку (пай) та державного акту на право приватної власності на землю.

17.01.2002 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в частині зобов`язання Чортківського районного відділу земельних ресурсів, Тернопільського філіалу інституту землеустрою встановити ОСОБА_1 , власнику земельної частки (паю) в АПП «Маяк», земельну ділянку в натурі площею 3,10 га на полі № 2 масиву від с. Швайківці Чортківського району, про що було повідомлено сторін копією даної постанови.

За вих. № 443 від 25.01.2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби було направлено зобов`язання начальнику відділу земельних ресурсів Чортківського району, в якому зобов`язано останнього встановити ОСОБА_1 , власнику земельної частки (паю) в АПП „Маяк", земельну ділянку в натурі площею 3,10 га на полі № 2 с. Швайківці Чортківського району строком до 31.01.2002 року.

З виїздом на місце знаходження земельної частки (паю) в АПП „Маяк" с. Швайківці Чортківського району в присутності сторін - представників Чортківського районного відділу земельних ресурсів, Тернопільського філіалу інституту землеустрою, Кушаби І.П., державним виконавцем було виділено в натурі та передано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,10 га на полі № 2 масиву від с. Швайківці Чортківського району та встановлено межові знаки, про що було складено акт державного виконавця.

Згідно пояснення представника Тернопільського філіалу інституту землеустрою Кушабі І.П. необхідно було з`явитись в даний інститут для одержання державного акту на право приватної власності на землю.

18 квітня 2002 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, про що було повідомлено сторін шляхом надіслання копії даної постанови. Цього ж числа виконавчий лист повернуто Чортківському районному суду після виконання.

До моменту поступлення на виконання у відділ державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції дублікату виконавчого листа №2-808 від 30.11.2000 року, оригінал вищевказаного виконавчого листа знаходився на виконанні у відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції м. Тернополя.

Відповідно до вимог Інструкції з діловодства, в 2005 році знищено виконавче провадження з виконання дубліката виконавчого листа № 2-808 від 30.11.2000 року про зобов`язання Чортківський районний відділ земельних ресурсів, Тернопільський філіал інституту землеустрою встановити ОСОБА_1 , власнику земельної частки (паю) в АПП „Маяк", земельну ділянку в натурі площею 3,10 га на полі № 2 масиву від с. Швайківці Чортківського району та виготовити технічну документацію на земельну частку (пай) та державного акту на право приватної власності на землю.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із скаргою на бездіяльність відділу ДВС, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник не зазначив обставин, які б свідчили про поважність причин або безпосередньо унеможливили або ускладнили можливість його звернення до суду зі скаргою у визначений законом строк.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

За змістом статті 447 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів «2,4,7 та 11 до Конвенції (далі Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 12970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року.).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

У п.47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

За ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Частиною третьою ст. 127 ЦПК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до роз`яснень пункту 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вбачається, що скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в поновленні пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску процесуального строку звернення до суду зі скаргою (майже 24 роки після ухвалення судового рішення), а викладені скаржником обставини не є поважними та не можуть слугувати підставою для поновлення строку на звернення до суду зі скаргою в порядку ст. 447, 449 ЦПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з урахуванням наявної у ОСОБА_1 копії постанови державного виконавця Чортківського відділу державної виконавчої служби Бабія А.Я. від 29 грудня 2000 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-808 виданого 18 грудня 2000 року (навіть за тих обставин, що саме 17.01.2002 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в частині про зобов`язання Чортківського районного відділу земельних ресурсів, Тернопільського філіалу інституту землеустрою встановити ОСОБА_1 , власнику земельної частки (паю) в АПП «Маяк», земельну ділянку в натурі площею 3,10 га на полі № 2 масиву від с. Швайківці Чортківського району та в подальшому 18.04.2002 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження), останній мав би цікавитись станом виконання судового рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2000 року, відповідно мав би звертатись, у разі необхідності, із скаргами на бездіяльність відділу ДВС (чи наприклад оскаржити постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 18.04.2002 року) у визначений законодавством строк, проте із такою скаргою він звернувся до суду через майже 24 роки після ухвалення судового рішення.

Посилання апелянта на те, що з приводу невиконання рішення суду він неодноразово звертався в різні органи влади та правоохоронні органи відкривали кримінальні провадження в 2015-2017 роках, в тому числі відносно службових осіб відділу Держгеокадастру в Чортківському районі та, на той час начальника Чортківського ДВС, ОСОБА_2 , колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані обставини не перешкоджали зверненню ОСОБА_1 із скаргою до суду на бездіяльність відділу ДВС та не свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки жодним чином не унеможливлювали та не ускладнювали можливість його звернення до суду зі скаргою у визначений законом строк.

Доводи ОСОБА_1 про те, що "процесуальні строки пройшли не з його вини, а з вини самої державної виконавчої служби, так як посадові особи відділу ДВС йому постійно говорили, що рішення суду рано чи пізно буде виконано", колегія суддів оцінює критично, оскільки вони не обґрунтовуються жодними належними та допустимими доказами.

Жодних інших поважних причин пропуску процесуального строку, зокрема обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення із скаргою, апелянтом не наведено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції в описовій частині оскаржуваної ухвали зазначено, що ОСОБА_1 просив поновити строк на оскарження постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 січня 2020 року, якою закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №608/883/19 від 10 січня 2020 року про зобов`язання ТОВ «Галицькі землі» надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 14 травня 2018 року.

Разом з тим, з аналізу мотивувальної частини ухвали суду вбачається, що таке посилання суду першої інстанції має ознаки описки і не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із скаргою на бездіяльність відділу ДВС не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2024 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Хома М.В.