Постанова

від 06.11.2024 по справі 296/10308/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/10308/23 Головуючий у 1-й інст. Шкиря В. М.

Категорія 55 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №296/10308/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченко 43» про відновлення становища, яке існувало до порушення, та стягнення моральної шкоди

за апеляційними скаргами ОСОБА_1

на рішенняКорольовського районногосуду м.Житомиравід 04липня 2024року та додатковерішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 липня 2024 року, які ухвалені під головуванням судді Шкирі В.М. в м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 43» (далі ОСББ «Шевченка 43»). Просила зобов`язати ОСББ «Шевченка 43» відновити становище, яке існувало до порушення шляхом здійснення зовнішнього утеплення її квартири АДРЕСА_1 за рахунок відповідача; стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтувала тим,що є співвласникомквартири АДРЕСА_1 . Співвласниками даної квартири також є її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У 2006 році вона отримала від ЖЕК ВАТ «Верстатуніверсалмаш» дозвіл на зовнішнє утеплення за власний рахунок своїх кімнат за адресою: АДРЕСА_2 . Вона найняла відповідних фахівців та провела всі необхідні роботи з утеплення своєї квартири. У подальшому відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, листом від 27 вересня 2023 року ОСББ «Шевченка 43» надало дозвіл на демонтаж існуючого утеплювача з пінопласту зовні на несучій стіні будинку навколо її квартири. Вона категорично заперечувала проти демонтажу свого утеплювача, оскільки, на її погляд, він не заважав провести утеплення будинку в цілому. Одночасно з цим, не заперечувала проти фарбування частини утеплювача у загальний колір утеплення житлового будинку. ОСББ «Шевченка 43» не зважало на її заперечення та здійснило демонтаж існуючого утеплювача з пінопласту зовні на несучій стіні житлового будинку навколо її квартири, чим заподіяло незручності та створило фінансові зобов`язання за роботи, яких вона не замовляла. Відповідно до виставленого їй відповідачем рахунку на серпень та вересень 2023 року про сплату внеску на утримання будинку, окремим рядком значиться плата за модернізацію системи опалення та утеплення у розмірі 767,42 грн. Такий розмір внеску вона має сплачувати протягом 8 років, що складе суму 69067,80 грн. Зазначає, що вона отримує пенсію у розмірі 2 760 грн та не має можливості платити такі кошти.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 05 березня 2024 року в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, яка була подана до суду першої інстанції 01 березня 2024 року, відмовлено та повернуто її позивачу (а.с.208-209 т.1).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 04 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 липня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Шевченка 43» витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн. У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись із вказаними вище рішеннями суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала на них апеляційні скарги. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 04 липня 2024 року та додаткове рішення суду від 30 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, якими позов задовольнити у повному обсязі, а відповідачу в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Доводи апеляційної скарги на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 липня 2024 року аргументує тим, що суд першої інстанції не встановив правомірність дій відповідача щодо надання дозволу на демонтаж її утеплювача без жодних на те домовленостей з нею, з урахуванням відсутності будь-яких проведених з нею переговорів та надання попереджень. На загальних зборах не вирішувалося питання про необхідність демонтажу існуючих утеплень квартир, які були на той час, а в усній формі голова правління запевняв, що в кого є утеплення, то того це питання не стосується. Саме тому рішення зборів ОСББ вона в судовому порядку не оскаржила. Загальні збори щороку затверджують кошторис внесків за 1м.кв загальної площі на утримання (управління) будинку і згідно з цим кошторисом нараховується певна сума коштів, яка є обов`язковим платежем, який необхідно сплачувати для утримання будинку в належному стані. Що стосується утеплення будинку, то це утеплення здійснюється за додаткові кошти до затвердженого кошторису. Це є не обов`язковими роботами і без них будинок може існувати, тим більше в час, коли йде війна. Загальні збори прийняли рішення про утеплення будинку, але вони не врахували того факту, що є мешканці будинку, які не мають змоги сплачувати додаткові кошти, що вони живуть на пенсію. Суд не відокремив обов`язкові платежі, на які поширюється субсидія та на які поширюються повноваження загальних зборів в частині встановлення суми внесків та їх використання, від додаткових платежів подібних зовнішньому утепленню, на які потрібна згода всіх квартиронаймачів. У разі наявності частини мешканців, які з цим незгодні, а інші мешканці мають бажання зробити утеплення, має вирішуватися питання оплати за рахунок інших фінансових джерел або за рахунок залучення своїх додаткових коштів, а не методом примусу на здійснення оплати. Суд не надав оцінки наданим нею документам із поясненнями по суті спору. Крім того, за період розгляду справи відповідач здійснив зовнішнє утеплення її квартири. Відповідач надіслав їй відзив без додатків, чим порушив вимоги ст.191 ЦПК України. На її звернення з цього приводу лише зауважив, що додатків дуже багато, тому вона може самостійно зробити собі копії з судової справи. Суд ухвалив рішення лише щодо першої частини позовної вимоги, вказавши про неналежний спосіб захисту, а саме, щодо відновлення становища, яке існувало до порушення. Разом із тим, суд не надав оцінки другій частині позовної вимоги щодо здійснення зовнішнього утеплення квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСББ «Шевченка 43».

Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 липня 2024 року зводяться до того, що витрати на юридичні послуги включені в кошторис ОСББ «Шевченка 43» на 2023-2024 роки в розмірі 25800 грн, який затверджений загальними зборами ОСББ, а тому вони не підлягають стягненню з неї в судовому порядку. До закінчення судових дебатів у справі доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу представником ОСББ «Шевченка 43» подано суду не було, а подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу, до якої подані докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу, не містить обґрунтування поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 липня 2024 року відповідач ОСББ «Шевченка 43» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому посилається на те, що ОСББ «Шевченка 43» дотримано всіх норм діючого законодавства. Так, на загальних зборах ОСББ 14 лютого 2021 року рішення про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку прийнято 2/3 від загальної кількості усіх співвласників. Проєктно-кошторисна документація «Капітальний ремонт огороджувальних конструкцій та інженерних мереж багатоквартирного будинку ОСББ «Шевченка 43» розроблена ТзОВ «Житомирбудпроектекспертиза» відповідно до діючих державних будівельних норм. ТзОВ «Центр комплексних експертиз проектів» проведена експертиза проєктної документації та видано експертний звіт (позитивний). Роботи з утеплення будинку виконуються ТзОВ «Будівельна компанія «БУДСТАР» згідно з затвердженої проєктно-кошторисної документації. Крім того, загальними зборами ОСББ «Шевченка 43» 27 серпня 2023 року прийнято рішення про затвердження додаткового внеску в розмірі 16,5 грн/кв.м строком на 51 місяць. Тобто, розмір внеску за модернізацію системи опалення та утеплення у розмірі 767,42 грн необхідно буде сплачувати 51 місяць, що в загальному складе суму 39138,42 грн (протокол від 27 серпня 2023 року №13). Таке рішення є діючим та обов`язковим для всіх співвласників багатоквартирного будинку.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 липня 2024 року відповідач ОСББ «Шевченка 43» просить додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Свою позицію пояснює тим, що твердження позивача про те, що витрати на юридичні послуги включені до кошторису ОСББ «Шевченка 43» та не підлягають стягненню з позивача є безпідставними, враховуючи, що ОСОБА_1 не сплачує послуги з управління багатоквартирним будинком та має заборгованість. Витрати на юридичну допомогу не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Окрім того, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі, сторона зробила про це відповідну заяву, тобто така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів та поданий попередній розрахунок таких витрат. ОСББ «Шевченка 43» дотримані вимоги законодавства щодо права на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, а саме, у відзиві на позовну заяву зазначено про попередній (орієнтований) розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її адвокат Соломонюк І.В. апеляційні скарги підтримати та просять їх задовольнити, - основне та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, а відповідачу в задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Представник відповідача ОСББ «Шевченка 43» адвокат Вірьовкін О.І. апеляційні скарги не визнав та просить у їх задоволенні відмовити, основне та додаткові рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість основного та додаткового рішень суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційні скарги задоволеними бути не можуть із наступних підстав.

Частиною першоюст.15 ЦК Українивстановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першаст.16 ЦК України). Пунктом 4 частини другої ст.16 ЦК України передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі №925/642/19 виснувано, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до частини першоїст.1166 ЦК України,майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частиною другою ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина першаст.23 ЦК України). Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (абзац перший частини третьої ст.23 ЦК України). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий зазначеної частини).

Під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За загальним правилом, зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. Одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто бути підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що внаслідок приватизації ОСОБА_1 та члени її сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками у рівних долях кім. АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 14 жовтня 2002 року № НОМЕР_1 (а.с.6 т.1).

ОСОБА_1 24 березня 2006 року отримала дозвіл ЖЕК ВАТ «Верстатуніверсалмаш» на зовнішнє утеплення своїх кімнат за адресою: АДРЕСА_4 за власний рахунок (а.с.7 т.1).

У 2019 році співвласниками будинку АДРЕСА_5 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 43», яке має статус юридичної особи (а.с.37 т.1).

Установчими зборами співвласників будинку АДРЕСА_5 , яке оформлене проколом від 06 серпня 2019 року №1, затверджений статут ОСББ «Шевченка 43» (далі-статут) (а.с.38-49 т.1). Завданням та предметом діяльності ОСББ «Шевченка 43» відповідно до статуту є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Загальними зборами ОСББ «Шевченка 43», яке оформлено протоколом від 14 лютого 2021 року №9, прийнято рішення про впровадження заходів з енергоефективності у будинку, проведення комплексу робіт із теплоізоляції та улаштування зовнішніх стін, а також прийняття участі у Програмі Фонду енергоефективності відповідно до пакету "Б" для отримання часткового відшкодування вартості здійснених заходів з енергоефективності (гранду) та затверджений перелік заходів із енергоефективності, що мають бути впроваджені у будинку, серед яких, - комплекс робіт із теплоізоляції та улаштування зовнішніх стін (а.с.50-53 т.1).

ОСББ «Шевченка 43» 18 січня 2021 року уклало з ФОП ОСОБА_4 договір про надання послуг із сертифікації енергетичної ефективності будівлі №2/1801 із додатками, який був виконаний, що підтверджується звітом від 26 січня 2021 року (а.с.61-74 т.1).

09 березня 2021 року ОСББ «Шевченка 43» та ТзОВ «Житомирбудпроектекспертиза» уклали договір підряду №4/2021 на виконання проєктних робіт, розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту "Капітальний ремонт огороджувальних конструкцій та інженерних мереж багатоквартирного будинку ОСББ «Шевченка 43», що за адресою: АДРЕСА_5 , та підписали кошторис (а.с.77-84 т.1). Договір 22 квітня 2022 року був виконаний, що підтверджується актом виконання проєктно-кошторисної документації за договором від 09 березня 2021 року №4/2021 (а.с.85 т.1).

ТзОВ «Житомирбудпроектекспертиза» розроблений робочий проект капітального ремонту огороджувальних конструкцій та інженерних мереж багатоквартирного будинку ОСББ «Шевченка 43», що розташований за адресою: м.Житомир, вул.Шевченка,43 (а.с.86-108 т.1).

26 квітня 2021 року та 18 квітня 2022 року ДУ «Фонд енергоефективності» схвалено заявку ОСББ «Шевченка 43» щодо реалізації проєкту в багатоповерховому будинку та погоджено перший та другий транш (а.с.75,109-111 т.1).

05 січня 2022 року ОСББ «Шевченка 43» та ТзОВ "Центр комплексних експертиз проєктів" уклали договір №4/КЕ/2022 на виконання експертизи проєктної документації "Капітальний ремонт огороджувальних конструкцій та інженерних мереж багатоквартирного будинку ОСББ «Шевченка 43», що за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.112-115 т.1), який виконаний 17 лютого 2022 року та складений акт прийому-передачі виконаних робіт (а.с.116 т.1), наданий експертний звіт з додатками (а.с.117-120 т.1).

Загальними зборами ОСББ «Шевченка 43», яке оформлено протоколом від 27 вересня 2023 року №13 (п.4.2), вирішено для виплати власної частки 30% в сумі 1065000 грн затвердити додатковий внесок в розмірі 16,5 грн/кв.м строком на 12 місяців для виплати заборгованості (а.с.55 зворот т.1).

Листом від 27 вересня 2023 року ОСББ «Шевченка 43» повідомило ОСОБА_1 про те, що голова правління ОСББ в особі ОСОБА_5 дозволяє ТзОВ «Будівельна компанія «БУДСТАР» виконати демонтаж існуючого утеплення з пінопласту товщиною 50 мм зовні на несучій стіні багатоквартирного житлового будинку (яка є спільним майном) навколо квартири АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях (а.с.14 т.1).

Між ОСББ «Шевченка 43» та ТзОВ «БК«БУДСТАР» 27 вересня 2023 року на виконання договору від 28 серпня 2023 року №08/08 підписаний акт демонтажу існуючого утеплення площею 38,76 кв.м (матеріал утеплення пінопласт 50 мм) квартир АДРЕСА_7 , власниками яких є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях (а.с.57 т.1).

Предметом договору підряду від 28 серпня 2023 року №08/08 із додатками є «Капітальний ремонт огороджувальних конструкцій та інженерних мереж багатоквартирного будинку ОСББ «Шевченка 43», що за адресою: АДРЕСА_5 , який є учасником програми «ЕНЕРГОДІМ» ДУ «Фонд енергоефективності» (а.с.121-145 т.1).

ОСОБА_1 у серпні та вересні 2023 року отримала повідомлення про необхідність сплати 767,42 грн за модернізацію системи опалення та утеплення фасаду з розрахунку 16,5 грн/кв.м (46,51 кв.м площа квартири х 16,5 грн = 767,42) (а.с.15-16 т.1).

Із викладеного вище вбачається, що в 2006 році ОСОБА_1 отримала дозвіл на утеплення своєї квартири АДРЕСА_1 , та здійснила утеплення, а 27 вересня 2023 року ОСББ «Шевченка 43» демонтувало утеплення, мотивуючи необхідністю взяти участь у програмі «Капітальний ремонт огороджувальних конструкцій та інженерних мереж багатоквартирного будинку ОСББ «Шевченка 43», що за адресою: АДРЕСА_5 , який є учасником програми «ЕНЕРГОДІМ» ДУ «Фонд енергоефективності», оскільки таке рішення було прийнято на загальних зборах ОСББ «Шевченка 43» та почав нараховувати платежі767,42 грн за модернізацію системи опалення та утеплення фасаду з розрахунку 16,5 грн/кв.м, із яким ОСОБА_1 не згодна.

Відповідно до статуту ОСББ «Шевченка 43» кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до його частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку (п.7 розділу ІІІ статуту).

За положеннями п.8 розділу ІІІ статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майно, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 2/3 загальної кількості усіх співвласників, а якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Рішення загальних зборів, яке прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку (п.11 розділу ІІІ статуту).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що рішення загальних зборів ОСББ «Шевченка 43», яке оформлене протоколом від 14 лютого 2021 року №9, про доцільність впровадження заходів із енергоефективності у будинку, проведення комплексу робіт із теплоізоляції, улаштування зовнішніх стін та прийняття участі у Програмі Фонду енергоефективності та рішення загальних зборів ОСББ «Шевченка 43», оформлене протоколом від 27 серпня 2023 року №13, про затвердження додаткового внеску в розмірі 16,5 грн/кв.м для виплати частки 30% оскаржені в судовому порядку, а тому вказані рішення є чинними та такими, що підлягають виконанню всіма співвласниками будинку АДРЕСА_5 , в тому числі і ОСОБА_1 , як співвласником квартири АДРЕСА_6 у цьому багатоквартирному будинку.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі №910/3009/18 виснувано про те, що ефективний спосіб захисту прав повинен: забезпечити поновлення порушеного права, в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, такий захист повинен бути повним (тобто не частковим), забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії, забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Одне право має захищатися одним позовом. «Один спір один процес». Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який позивач не просить застосувати. Спосіб захисту, який може застосувати суд, вирішуючи спір, завжди обирає позивач.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом здійснення зовнішнього утеплення квартири АДРЕСА_1 , за рахунок ОСББ «Шевченка 43» є неналежним та неефективним, оскільки не призведе до скасування нарахувань в сумі 867,42 грн.

Недодержання відповідачем норми ст.191 ЦПК України щодо направлення позивачу доданих до відзиву копій документів не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції ухвалив рішення лише щодо першої частини першої позовної вимоги, вказавши про неналежний спосіб захисту щодо відновлення становища, яке існувало до порушення, та не надав оцінки другій частині позовної вимоги щодо здійснення зовнішнього утеплення квартири АДРЕСА_1 , за рахунок ОСББ «Шевченка 43» є надуманими та грунтуються на формальних ознаках, а не на аналізі мотивів рішення суду першої інстанції, чітко викладених у його рішенні. Так, із змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції прослідковується, що суд першої інстанції з`ясував, із якою вимогою звернулася ОСОБА_1 до суду відновити становище, яке існувало до порушення шляхом здійснення зовнішнього утеплення квартири АДРЕСА_1 за рахунок відповідача та зазначив, що способом захисту може бути відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 частини першої ст.16 ЦК України). Такий спосіб захисту цивільного права, як відновлення становища, що існувало до порушення, не може існувати окремо без його другої частини, яка зазначає шлях відновлення. У даному випадку заявлено про зобов`язання відповідача здійснити зовнішнє утеплення квартири за його рахунок. Отже, суд першої інстанції розглянув по суті спір у межах заявленої першої позовної вимоги повністю.

Вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення, а тому також не може бути задоволеною.

Решта доводів апеляційної скарги зводяться до незгоди із рішенням суду першої інстанції та ґрунтуються на переоцінці доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України. З огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребують.

Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення від 04 липня 2024 року з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому відповідно до положень ст.375 ЦПК України таке рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає без змін.

За положеннями частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин першої та другої ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята ст.137 ЦПК України).

При цьому, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Суд із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19, від 01 серпня 2019 року в справі №915/237/18, від 24 жовтня 2019 року в справі №905/1795/18, від 17 вересня 2020 року в справі №904/3583/19).

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19 виснувано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

До суду першої інстанції 10 липня 2024 року надійшла заява ОСББ «Шевченка 43» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, яка була здана відповідачем до поштового відділення Укрпошти 08 липня 2024 року (а.с.5 т.2).

На підтвердження, понесених ОСББ «Шевченка 43» витрат на правничу (правову) допомогу, надано: договір від 01 листопада 2023 року про надання професійної правничої допомоги №01/11, укладений між адвокатом Вірьовкіним О.І. та ОСББ «Шевченка 43»; акт прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2023 року №01/11, згідно з яким адвокатом Вірьовкіним О.І. надані послуги на суму 10000 грн (а.с.3-4 т.2).

Ураховуючи особливості предмета спору, складність справи та її значення для сторін, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті прийому-передачі наданих послуг, враховуючи заперечення позивача, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом і складністю справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн є співмірним та відповідає наданому адвокатом у цій справі обсягу послуг.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач до закінчення судових дебатів не подав доказів витрат на правничу допомогу не ґрунтуються на положеннях частини восьмої ст.141 ЦПК України та обставинах справи, оскільки в рішенні суду першої інстанції від 04 липня 2024 року зазначено про те, що представник відповідача до закінчення судових дебатів заявив про стягнення витрат на правничу допомогу та, що розмір таких витрат буде наданий суду протягом 5 днів після ухвалення рішення в справі. Рішення суду першої інстанції ухвалене 04 липня 2024 року, а заява про відшкодування витрат про правничу допомогу з доказами подана до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 08 липня 2024 року, тобто в межах п`ятиденного строку, передбаченого законом. Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про орієнтовний (попередній) розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн, а також про те, що докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі (а.с.33 т.1).

Отже, суд апеляційної інстанції також залишає додаткове рішення суду першої інстанції від 30 липня 2024 року без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 04 липня 2024 року та додаткове рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 листопада 2024 року.

Головуюча Судді: