Постанова

від 19.11.2024 по справі 569/18225/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/18225/24

Провадження № 22-ц/4815/1247/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 .

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙТІ АВТО»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний

сервісний центр ГСУ у Волинській області

розглянув увпорядку спрощеногопозовногопровадження апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвоката ПеретяткаАнатолія Леонідовичана ухвалуРівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від26вересня 2024року ускладі суддіПершко О.О.,постановлену вм.Рівне,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙТІ АВТО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр ГСУ у Волинській області, про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2024 року вказану справу передано до Ковельського міськрайонного суду Волинської області (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 15) за підсудністю.

Ухвала суду першої вмотивована положеннями закону про загальну підсудність спору за зареєстрованим місцем проживання відповідача, та обґрунтована тим, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_3 є с. Залав`я Дубенського району Рівненської області, відповідача ОСОБА_2 - м. Ківерці Волинської області, місцезнаходження ТОВ «ДЖЕЙТІ АВТО» - м. Ковель Волинської області, а відтак справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Рівненського міського суду Рівненської області.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням процесуальних норм, що регулюють визначення підсудності, представник ОСОБА_1 адвокат Перетятко Анатолій Леонідович оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що місцевим судом не було враховано, що даний позов зумовлений заподіянням шкоди його довірителю внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому підлягає розгляду Рівненським міським судом Рівненської області, на підставі ч. 3 ст. 28 ЦПК України. Вказує, що суд упереджено підійшов до визначення підсудності, направивши справу до Ковельського міськрайонного суду Волинської області як найбільш територіально віддаленого від міста Рівне суду. Покликаючись на порушення прав його довірителя на ефективний, справедливий та своєчасний захист його прав, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про направлення справи для розгляду за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЙТІ АВТО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр ГСУ у Волинській області, про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння звернувся ОСОБА_1 .

В порядку ч.6 ст.187 ЦПК України, судом першої інстанції було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів.

Згідно відповіді №809323від 26 вересня2024року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №809311від 26 вересня2024року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді №809336від 26 вересня2024року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи ТОВ «ДЖЕЙТІ АВТО» значиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, буд. 150.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно є Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадян.

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до п 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виходячи зі встановлених обставин справи, якими встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_3 є с. Залав`я Дубенського району Рівненської області, відповідача ОСОБА_2 - м. Ківерці Волинської області, а місцезнаходженням ТОВ «ДЖЕЙТІ АВТО» - м. Ковель Волинської області, та беручи до уваги положення ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України, апеляційний суд приходить до переконання про те, що цей спір не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Рівненського міського суду Рівненської області.

Покликання апелянта на те, що місцевий суд упереджено підійшов до визначення підсудності, направивши справу до Ковельського міськрайонного суду Волинської області як найбільш територіально віддаленого від міста Рівне, апеляційним судом відхиляються як такі, що суперечать положенням ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України, адже місцезнаходженням ТОВ «ДЖЕЙТІ АВТО», є м. Ковель Волинської області.

Покликання апеляційної скарги на те, що місцевим судом не було враховано, що даний позов зумовлений заподіянням шкоди його довірителю внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому підлягає розгляду Рівненським міським судом Рівненської області, апеляційним судом оцінюються критично.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

З обґрунтувань позовної заяви вбачається, Рівненським районний управлінням поліції ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024181010000851від 05 квітня2024року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Станом на день подання позовної заяви досудове розслідування не завершено, не закрито і не розглянуто судом по суті з ухваленням вироку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з наведених обставин відсутності належних, достовірних і достатніх доказів притягнення відповідачів до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яким позивачу завдано шкоду, зокрема вироку суду, який набрав законної сили, а також враховуючи, що позовні вимоги полягають не у відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а заявлені як визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння, апеляційний суд вважає законним та обґрунтованим висновок місцевого суду щодо застосування до цього спору положень про загальну підсудність за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Доводи апеляційної скарги про порушення оскаржуваною ухвалою права його довірителя на ефективний, справедливий та своєчасний захист його прав не можуть в даному випадку слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Так, статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9зп).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Перетятка Анатолія Леонідовича залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Гордійчук С. О.