Ухвала

від 20.11.2024 по справі 214/4556/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/4556/23

6/214/381/24

У Х В А Л А

про задоволення заяви про самовідвід

20 листопада 2024 року суддяСаксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областіПопов В.В.,розглянувши матеріалицивільної справиза заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у справі №214/4556/23, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на суддю покладено обов`язок, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Принцип об`єктивності судді визначено у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року №2006/23, за якими об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 39 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Отже, в ході вирішення питання про прийняття даної справи до свого провадження та призначення справи до судового розгляду суддя Попов В.В. прийшов до висновку про необхідність заявити собі самовідвід у якості головуючого по розгляду цієї справи, оскільки обставини, які будуть зазначені нижче, свідчать про неможливість прийняття до свого провадження та розгляду справи в такому складі суду.

Згідно зіст. 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

ОСОБА_1 є присяжним Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської област.

Тому суддя Попов В.В., зважаючи на вищевикладене, маючи внутрішні переконання, що прийняття до свого провадження та розгляд даної справи є такими обставинами, що можуть викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, доходить висновку, що не повинен ухвалювати рішення у даній цивільній справі, так щоб у кожного спостерігача не виникали б сумніви в неупередженості судді та суду в цілому, що є певним принципом поведінки судді при ухваленні судового рішення, які передбаченні Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23.

Так, пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічний принцип відображено в ст. 15 Кодексу суддівської етики.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема, в рішенні «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.03.2010 року, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Тому суддя Попов В.В., керуючись ст. 39 ЦПК України, ст. 15 Кодексу суддівської етики, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, з метою уникнення безпідставних звинувачень в його упередженості як головуючого у справі зі сторони учасників процесу, з метою недопущення в подальшому подання заяв про відвід судді і з метою недопущення наявності сумнівів у сторін з приводу об`єктивності рішення у справі та запобігання безпідставних скарг, заявляє самовідвід у даній цивільній справі.

Керуючись ст. 15 Кодексу суддівської етики, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, ст. ст. 36, 37, 39, 40, ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. про самовідвід задовольнити.

Передати цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у справі №214/4556/23 до канцелярії Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу для подальшого розподілу у порядку встановленому ч. 3 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Попов.