Постанова

від 20.09.2010 по справі 50/123

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2010 № 50/123

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Фізична особа - під приємець ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2010

у справі № 50/123 ( .....)

за позовом ТОВ "Маб о Сервіс"

до Фізична особа - підп риємець ОСОБА_1

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання договору недійсним та стягнення 34000,00 гр н.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського с уду м. Києва № 50/123 від 26.05.2010 р. позо в ТОВ „Мабо Сервіс” до ФОП О СОБА_1 про визнання недійсн им договору задоволено.

Відповідач, звернувся до Ки ївського апеляційного госпо дарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на пору шення норм матеріального та процесуального права, просит ь його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у за доволенні позову.

Представник позивача в суд овому засіданні, проти вимог , викладених в апеляційній ск арзі заперечував, просив зал ишити їх без задоволення, ріш ення суду - без змін.

Розглянувши справу за прав илами розділу ХІІ Господарсь кого процесуального кодексу України, суд дійшов наступно го висновку.

Як встановлено матеріалам и справи, 10.11.2008 сторонами укладе ний договір № 10/11/08 про надання п ослуг, за умовами якого відпо відач зобов' язався надати консультаційно - інформаційн і послуги з питань оцінки рух омого та нерухомого майна, а п озивач прийняті та оплатити їх. Ціна договору складає 34 000г рн.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК Ук раїни, зобов' язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відпо відно до вказівок закону, акт у планування, договору, а при в ідсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звича йно ставляться, одностороння відмова від виконання і одно стороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених зако ном.

Згідно зі ст. 193 ГК України су б' єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов' язання на лежним чином відповідно до з акону, інших правових актів, д оговору, а за відсутності кон кретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання догово ру недійсним та стягнення 34 000г рн., мотивуючи вимоги тим, що д оговір підписаний неуповнов аженою особою з перевищенням повноважень, в зв' язку з чим безпідставно перераховані кошті за укладеним договоро м.

Задовольняючи позовні вим оги, господарський суд виход ив з того, що довіреність, осо бі що укладала договір, не над авалася, подальшого схваленн я договору з боку товариства не було, тому договір укладен ий з перевищенням повноважен ь в порядку ст. 203-215 ЦК України є недійсним, в зв' язку з чим ко шти підлягають поверненню.

Відповідач, заперечуючи пр оти рішення, наполягає на том у, що з його боку умови договор у, що оспорюється, виконані в п овному обсязі, відповідачем прийняті роботи без зауважен ь; висновки суду що в зв' язку за відсутністю підпису кері вника товариства договір є н е укладеним є безпідставним и, оскільки оплата здійснюва лася не ОСОБА_2 що підписа в договір, а товариством, крім того, оплата здійснювалася ч астково що свідчить про обіз наність та схвалення позивач ем договору. Таким чином, укла дений сторонами договір є ді йсним.

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Це ст осується позивача, який пови нен доказати факти, на підста ві яких пред' явлено позов, а також відповідача, який має м ожливість доказувати факти, на підставі яких він будує за перечення проти позову.

Відповідно до ст. 236 Цивільно го кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є н едійсним з моменту його вчин ення.

Змістом зобов'язання як пра вовідношення може бути як ак тивна поведінка боржника - зд ійснення ним певної дії (пере дачі майна, виконання роботи , надання послуги, сплати грош ей тощо), так і пасивна поведін ка - утримання від певної дії ( ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 238 ЦК України ре гламентовано, що представник може бути уповноважений на в чинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має ос оба, яку він представляє.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного ко дексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підпи сується особами, уповноважен ими на це її установчими доку ментами, довіреністю, законо м або іншими актами цивільно го законодавства, та скріплю ється печаткою. Згідно з пунктом 9 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 12.03.99 року N 02-5/111 (зі змі нами і доповненнями) „Про дея кі питання практики вирішенн я спорів, пов'язаних з визнанн ям угод недійсними” письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її пре дставником на підставі довір еності, закону або адміністр ативного акта. Угода, укладен а представником юридичної ос оби або керівником її відосо бленого підрозділу без належ них повноважень на її укладе ння або з перевищенням цих по вноважень, повинна бути визн ана недійсною як така, що не ві дповідає вимогам закону.

Статтею 241 ЦК України передб ачено, що правочин, вчинений п редставником з перевищенням повноважень, створює, змінює , припиняє цивільні права та о бов'язки особи, яку він предст авляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією ос обою. Правочин вважається сх валеним зокрема у разі, якщо о соба, яку він представляє, вчи нила дії, що свідчать про прий няття його до виконання. Наст упне схвалення правочину осо бою, яку представляють, створ ює, змінює і припиняє цивільн і права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ст. 35 ГПК Украї ни преюдиціальне значення дл я господарського суду мають вирок суду з кримінальної сп рави, що набрав законної сил и, щодо певних подій та ким вон и вчинені або рішення суду з ц ивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, як і встановлені судом.

Матеріали справи містять в ирок Голосіївського райсуду м. Києва № 1-55/10 від 06.09.2010 по обвинув аченню ОСОБА_2 Розглядаюч и кримінальну справу, судом в становлено, 05.02.2008 року, згідно з наказом № 05/02-01 підсудного ОС ОБА_2 було прийнято на посад у головного бухгалтера; ОСО БА_2 будучи службовою особо ю та усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, п еребуваючи на посаді головно ю бухгалтера, виконуючи свої службові обов' язки мав дос туп до печатки ТОВ „Мабо-Серв іс” та комп' ютерної програм и для перерахунку коштів „Кл ієнт - Банк”, без відома дире ктора підприємства уклав дог овори про надання послуг та з дійснив перерахування кошті в з рахунку ТОВ „Мабо-Сервіс” на ім' я фізичної особи-підп риємця ОСОБА_1 в сумі 91 000грн . З ОСОБА_1 були суто ділові відносини в межах оформлени х договорів з ТОВ „Мабо-Серві с”.

ОСОБА_2 визнаний винним у с коєнні злочину, передбаченом у ст. 364 КК України, а саме зловж ивання владою або службовим становищем, тобто умисне, з к орисливих мотивів чи в інш их особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, ви користання службовою особо ю влади чи службового станов ища всупереч інтересам слу жби, якщо воно заподіяло іс тотну шкоду охоронюваним зак оном правам, свободам та інте ресам окремих громадян або д ержавним чи громадським інте ресам, або інтересам юридичн их осіб.

Відповідно до ст. ст. 215, 203 Циві льного кодексу України, підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, а саме: зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства, особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності , волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і, правочин має вчинятися у фо рмі, встановленій законом, пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Закон України „Про платіжн і системи та переказ коштів в Україні” визначає загальні засади функціонування платі жних систем в Україні, понятт я та загальний порядок прове дення переказу коштів в межа х України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Пунктом. 1.23 ст. 1 Закону Україн и „Про платіжні системи та пе реказ коштів в Україні” визн ачено, що неналежним отримув ачем є особа, якій без законни х підстав зарахована сума пе реказу на її рахунок або вида на їй у готівковій формі

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України „Про платіжні систе ми та переказ коштів в Україн і” помилковий переказ - рух п евної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбуваєт ься її списання з рахунку нен алежного платника та/або зар ахування на рахунок неналежн ого отримувача чи видача йом у цієї суми у готівковій форм і.

Платежі на користь відпові дача у загальній сумі 91 000 грн. б ули проведені з використання м банківського рахунку, дого вір на розрахунково-касове о бслуговування № НЮ-8291/1 від 04.10.2007 р оку, за умовами якого клієнт, я ким є ТОВ „Мабо Сервіс”, несе п овну відповідальність за нес анкціоноване використання й ого електронно-цифрового під пису у результаті крадіжки, в трати або інших обставин.

Відповідно до ст. 1212 ЦК Украї ни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахун ок іншої особи (потерпілого) б ез достатньої правової підст ави (безпідставно набуте май но), зобов'язана повернути пот ерпілому це майно. Особа зобо в'язана повернути майно і тод і, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У ч. 5 ст. 203 ЦК України зазначен о, що правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Правові наслідки визнання правочину недійсним передба чені ст. 216 ЦК України, де, зокре ма, зазначено, що недійсний пр авочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'яза ні з його недійсністю. У разі н едійсності правочину кожна з і сторін зобов'язана поверну ти другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливо сті такого повернення, зокре ма тоді, коли одержане поляга є у користуванні майном, вико наній роботі, наданій послуз і, - відшкодувати вартість тог о, що одержано, за цінами, які і снують на момент відшкодуван ня.

Висновки того, що відповіда чем не надавалися послуги вз агалі, не знаходять свого під твердження, оскільки до акті в виконання робіт долучалися звіти щодо об' єму наданих в ідповідачем послуг в кожному конкретному випадку з посил анням на укладений договір, т ому твердження позивача що д ані звіти не мають відношенн я до ТОВ „Мабо Сервіс” є необґ рунтованими. Таким чином, кол егія суддів вважає недоведен им факт, що відповідач у справ і - фізична особа-підприємец ь ОСОБА_1 є неналежним отр имувачем грошових коштів які перераховані від імені ТОВ “ Мабо Сервіс”.

Статтею 230 ЦК України передб ачено, що правочин визнаєтьс я судом недійсним, якщо одна і з сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щ одо обставин, які мають істот не значення (щодо природи пра вочину, прав та обов' язків с торін, таких властивостей і я костей речі, які значно знижу ють її цінність або можливіс ть використання за цільовим призначенням). В розумінні ст . 230 ЦК України під обманом роз уміється умисне введення в о ману учасника угоди шляхом п овідомлення відомостей, що н е відповідають дійсності, аб о замовчування обставин, що м ають істотне значення для уг оди, що укладається. Тобто, обм ан є певними винними, навмисн ими діями сторони, яка намага ється запевнити іншу сторону про такі властивості й наслі дки правочину, які насправді наступити не можуть. сторона , яка застосувала обман, зобов ' язана відшкодувати другій стороні збитки в подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв' язку з вчиненн ям цього правочину.

Визначення збитків містит ься у ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошк одженням речі, витрати, які ос оба зробила або мусить зроби ти для відновлення свого пор ушеного права (реальні збитк и), а також доходи, які особа мо гла б реально одержати за зви чайних обставин, якби її прав о не було порушене (упущена ви года).

Як випливає з припису ст. 1166 Ц К України, для застосування в ідповідальності за завдану м айнову шкоду, необхідною є вс тановлення наявності складу правопорушення, а саме: проти правної поведінки (дії чи без діяльності) особи; шкідливог о результату такої поведінки (шкоди); причинний зв' язок мі ж протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподі яла шкоду.

Проте, колегія суддів не вба чає у діях відповідача проти правних дій, а позивачем не до ведено факту, що укладений до говір не був спрямований на р еальне настання правових нас лідків, що обумовлені ним.

Таким чином, відсутні підст ави для визнання договору не дійсним, однак позивач не поз бавлений права звернутися в порядку цивільного судочинс тва з позовом про стягнення з битків до винної особи.

Відповідно до постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и „Про судове рішення” рішен ня є законним тоді, коли суд, в иконавши всі вимоги цивільно го процесуального законодав ства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у в ідповідності з нормами матер іального права, що підлягают ь застосуванню до даних прав овідносин, а при їх відсутнос ті - на підставі закону, що рег улює подібні відносини, або в иходячи із загальних засад і змісту законодавства Україн и. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відобр ажені обставини, які мають зн ачення для даної справи, висн овки суду про встановлені об ставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають ді йсності і підтверджуються до стовірними доказами, дослідж еними в судовому засіданні.

Рішення господарського су ду у даній справі вказаним ви могам не відповідає, що є підс тавою для його скасування та прийняття нового рішення пр о відмову в задоволенні позо ву.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни витрати по сплаті позива чем державного мита за подан ня апеляційної скарги на ріш ення господарського суду пок ладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК Укр аїни, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задовольнити, рішен ня господарського суду м. Киє ва № 50/123 від 26.05.2010 - скасувати.

Прийняти нове рішення: У зад оволенні позову ТОВ „Мабо Се рвіс” до ФОП ОСОБА_1 про ви знання недійсним договору та стягнення 34 000грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю „Ма бо Сервіс”(03118 м. Київ вул. Куста найська 2, ЄДРПОУ 35430895) на корист ь фізичної особі підприємця ОСОБА_1 ( 02094 АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_1 АКБ „Форум” м. Київ, М ФО 322948) державне мито в розмірі 212,50 грн. (двісті дванадцять грн ..50коп.)

2. Матеріали справи поверну ти, доручити господарському суду м. Києва видати відповід ний наказ.

Головуючий суддя

Судді

23.09.10 (відправлено)