Ухвала

від 20.11.2024 по справі 607/18035/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Справа №607/18035/24 Провадження №1-кп/607/1878/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

під чассудового розглядув приміщеннісуду вм.Тернополі увідкритому судовомузасіданні кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024211040001372від 07червня 2024року відносно ОСОБА_4 ,обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040001372 від 07 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується 22 листопада 2024 року та на даний час існує необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить його належної поведінки та виконанням ним процесуальних рішень, та ризики, які були наявні під час застосування запобіжного заходу не зменшились. Зазначила, що метою продовження застосованого запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати злочину діяльність, оскільки неодноразово вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, у зв`язку з чим на розгляді перебувають обвинувальні акти про обвинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, окрім того він ніде не працює, не має постійного джерела доходу; переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показів чи відмови давати покази.

Захисник ОСОБА_5 щодо клопотанняпро продовженнязастосованого відноснообвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність ризиків, натомість просить змінити застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Потерпіла у судовому засіданні не заперечила щодо зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт.

Вирішуючи клопотанняпрокурора,який вважаєза необхідне продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , думку обвинуваченого та його захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, натомість просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, а також думку потерпілої, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до шістдесяти днів з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 серпня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого в подальшому було продовжено до 22 листопада 2024 року.

При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зазначає, що не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки будь-яких даних про відсутність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

Суд вважає, що раніше застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Водночас суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за яке у разі доведеності його вини передбачено покарання на строк до восьми років позбавлення волі, а також продовжують існувати ризики, що були враховані при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та продовженні його строку, зокрема останній зважаючи на санкцію статті обвинувачення, може переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність, зважаючи на те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, а також неодноразово вчиняв умисні корисливі злочини проти власності.

Разом з тим доводи сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику незаконного впливу на потерпілу у цьому кримінальному провадженні суд до уваги не бере, оскільки остання була допитана у судовому засіданні, а відтак ризик того що ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 відсутній.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого ОСОБА_4 від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів обвинувачених, суд повинен приймати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності особи, якій пред`явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні злочину проти власності, а тому дійшов висновку про необхідність продовжити відносно останнього винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить їхню належну процесуальну поведінку, а також не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також з огляду на відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 60 діб.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч. 1, 2 ст. 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23:59 год 17 січня 2025 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення лише у частині продовження строку дії запобіжного заходу.

Головуючий суддя ОСОБА_1