Постанова

від 12.11.2024 по справі 465/1482/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №465/1482/23 Головуючий у 1 інстанції:Мартьянова С.М.

Провадження №22-ц/811/1217/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Псярук О.В.,

за участі в судовому засіданні представниці позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза» на рішення Франківського районного суду м. Львова в складі судді Мартьянової С.М. від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза», за участю третіх осіб: Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза», за участю третіх осіб: Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 04.06.2021 року у справі №465/2156/20 в частині поновлення на роботі, за період з 17.06.2022 року по 19.03.2024 року, а саме 2 137 115 (два мільйони сто тридцять сім тисяч сто п`ятнадцять) гривень 00 копійок

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСТАНЗА» на користь держави судовий збір в розмірі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Дане рішення оскаржило Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза».

В апеляційній скарзі просять рішення Франківського районного суду міста Львова від 19 березня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вважають, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, неправильно досліджено обставин справи і неправильно оцінені судом докази у справі.

Зазначають, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 року №829 уповноваженим органом управління ДП "Калуська ТЕЦ-Нова" стало Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Надалі 20.05.2020 року наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №331 була затверджена нова редакція статуту ДП «Калуська ТЕЦ-Нова». Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021р. №463 "Про затвердження Статуту державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль - нова" затверджена нова редакція статуту підприємства. Вважають, що на момент існування спору щодо законності звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Калуська ТЕЦ-Нова" і розгляду Франківським судом міста Львова справи №465/2156/20 про скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі - органом управління ДП "Калуська ТЕЦ-Нова" був Кабінет Міністрів України. Відтак,обов`язоквиконання рішенняФранківського районногосуду містаЛьвова від 04.06.2021року усправі вчастині пропоновлення ОСОБА_1 на посадідиректора ДП"КалуськаТЕЦ-Нова"мало бутивиконане самеКабінетом МіністрівУкраїни яквідповідачем усправі і,відповідно,боржником. Також,із дійснихобставин справиі наявнихдоказів вбачається,що такожне заперечувалосьпозивачем,обов`язокз відновленняйого порушенихправ якпрацівника бувпокладений наКабінет МіністрівУкраїни якйого роботодавця,а нена ДП"КалуськаТЕЦ-Нова".Ввжають,що суддійшов хибноговисновку пропідставність стягненняз ДП"КалуськаТЕЦ-Нова"на користь ОСОБА_1 середнього заробіткуза часзатримки виконаннярішення судупро поновленняна роботіопираючись нафакт зазначенняцього підприємстваборжником увиконавчому листіпро поновленняна роботі. Зазначають,що 07.09.2022року Начальникомрегіонального відділенняФонду державногомайна Українипо Івано-Франківській,Чернівецькій таТернопільській областяхвиданий Наказ№276,яким юридичнуособу ДП"КалуськаТЕЦ-Нова"припинене шляхомприєднання доТОВ "КОСТАНЗА",встановлений перехідмайнових праві обов`язківДП "КалуськаТЕЦ-Нова"та призначенокомісію зприпинення юридичноїособи. У даномуконкретному випадкуправонаступництво ТОВ"Костанза"відбувається врезультаті приєднанняДП "КалуськаТЕЦ-Нова",процес якогов своючергу розпочавсяу зв`язкуз купівлеюдержавного підприємстваяк об`єктамалої приватизації. Вважають, що лише Кабінет Міністрів України як боржник, який не виконав рішення суду, несе персоніфіковану відповідальність за таке невиконання у вигляді обов`язку виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Ця відповідальність ніяким чином не могла і не може бути покладена на ДП "Калуського ТЕЦ-Нова" і, відповідно, ТОВ "Костанза" об`єктивно не є правонаступником таких зобов`язань державного підприємства. Зазначають, що станом на день подання позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі і розгляду Франківським районним судом у місті Львові справи №465/1482/23 ДП "Калуська ТЕЦ-Нова" вже перебувала в стані припинення, посади директора, як і будь-якої іншої взагалі на підприємстві не передбачено, прийняття на роботу на будь-яку посаду на підприємство у стані припинення чинним законодавством не передбачене. Також підприємство не здійснює господарської діяльності і на ньому функціонує виключно комісія з припинення.

Судом поставлено на обговорення питання про можливість розгляду справи з врахуванням перебування у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області справи №909/679/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза».

Представниця позивача стосовно можливості розгляду у даному провадженні справи чи передачі такої на розгляд до господарського суду, у якому перебуває справа про банкрутство поклалася на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.12,81,141,258,259,263-265,352,354 ЦПК України,ст.ст. 2, 235 КЗпП України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці», постанову Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 та задовольняючи позов, виходив з того, що 17.05.2018 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ОСОБА_1 укладено контракт (реєстраційний № 4-e/18), відповідно до якого ОСОБА_1 призначений на посаду директора Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" на термін 5 років з 17.05.2018 року по 16.05.2023 року. Наказом №52-к/квід 17травня 2018року Міністерстваенергетики тавугільної промисловостіУкраїни ОСОБА_1 був прийнятина посадудиректора Державногопідприємства Калуськатеплоелектроцентраль-нова. Відповідно допідпункту а)пункту 17Контракту посадовийоклад становив79310гривень. Відповідно доДодаткової угоди№5до умовконтракту від17.05.2018року №4-е/18з директоромДержавного підприємстваКалуська теплоелектроцентраль-новавід 17.04.2019року внесенозміни доконтракту тавстановлено розмірпосадового окладуу сумі97990гривень.Таким чином,на часзвільнення посадовийоклад позивачастановив 97990гривень. 14.02.2020 року Міністерством енергетики та захисту довкілля України видано наказ №11-к/к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" за угодою сторін, відповідно до пункту 1статті 36 Кодексу законів про працю України,згідно зподаною заявою. Вищевказані обставинивстановлені РішеннямФранківського районногосуду м.Львова від04.06.2021року,яким визнанопротиправним таскасовано наказМіністерства енергетикита захистудовкілля України№ 11-к/квід 14.02.2020року «Прозвільнення директораДП «КалуськаТЕЦ нова»,поновлено ОСОБА_1 на посадідиректора Державногопідприємства «Калуськатеплоелектроцентраль-нова»,стягнуто зДержавного підприємства«Калуська теплоелектроцентраль-нова»на користь ОСОБА_1 середній заробітокза часвимушеного прогулуз 17.02.2021року по04.06.2021року врозмірі 1516511(одинмільйон п`ятсотшістнадцять тисячп`ятсотодинадцять)гривень 75копійок (сумавизначена безврахуванням податкуз доходівфізичних осібта військовогозбору).Рішення вчастині поновлення ОСОБА_1 на роботіта виплатийому середньогозаробітку заодин місяцьв розмірі97990гривень (сумавизначена безврахуванням податкуз доходівфізичних осібта військовогозбору)допущено донегайного виконання. Вказане рішенняФранківського районногосуду залишенобез змінпостановою Львівськогоапеляційного судувід 20.12.2021року. Згідно довідки№ 105-734від 30.04.2021року,виданої ДП«Калуська теплоелектроцентраль-нова»,середньоденний розмірзаробітної плати ОСОБА_1 становить 4666грн.19коп. На підставівищевказаного рішеннясуду,яке набралозаконної сили07.11.2022року Франківськимрайонним судомм.Львова 27.01.2023року видановиконавчий лист.Відповідно доданого виконавчоголиста боржникомє Державнепідприємство «Калуськатеплоцентральна-нова». Рішенням Франківськогорайонного судум.Львова від16.06.2022рокупозовну заяву ОСОБА_1 до Державногопідприємства «Калуськатеплоелектроцентраль-нова»,треті особиКабінет МіністрівУкраїни,Фонд державногомайна України,Регіональне відділенняФонду державногомайна Українипо Івано-Франківській,Чернівецькій таТернопільській областях,про стягненнясереднього заробіткуза часзатримки виконаннярішення судупро поновленняна роботізадоволено частково. Стягнуто зДержавного підприємства«Калуська теплоелектроцентраль-нова»на користь ОСОБА_1 середній заробітокза часзатримки виконаннярішення Франківськогорайонного судум.Львова від04.06.2021рокуу справі№465/2156/20в частиніпоновлення нароботі,за періодз 05.06.2021року по16.06.2022року,а саме1222541(одинмільйон двістідвадцять двітисячі п`ятсотсорок одну)грн.78коп. Стягнуто зДержавного підприємства«Калуська теплоелектроцентраль-нова»на користьдержави судовийзбір врозмірі 11350(одинадцятьтисяч тристап`ятдесят)грн.00коп. В рештіпозовних вимог відмовлено. Постановою від 07.11.2022 року апеляційну скаргуДержавного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль-нова»залишено беззадоволення. Рішення Франківськогорайонного судум.Львова від16червня 2022року -залишено беззмін. Як встановлено судом, наказ про поновлення на роботі позивача не був виданий, тобто рішення суду не було виконане як станом на день звернення до суду із позовною заявою, так і до тепер. Стороною відповідача ненадано доказів того, що рішення Франківського районного суду м. Львова від 04.06.2021 про поновлення позивача на роботі відповідачем виконано чи того, що відповідачем вчинялись будь-які дії, спрямовані на виконання вищевказаного рішення. Суд також не приймає до уваги заперечення представника відповідача з приводу заявлених позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах. Так, з матеріалів справи вбачається, що боржником за виконавчим листом № 465/7893/21 є ДП «Калуська теплоелектроцентраль-нова», правонаступником якої є ТОВ «Костанза», оскільки 16.06.2022 року Рішенням Антимонопольного комітету України №113-р Товариству з обмеженою відповідальністю "Костанза" дозволено придбання активів у вигляді єдиного майнового комплексу, що належить Державному підприємству "Калуська теплоелектроцентраль-нова" (дозвіл на концентрацію). 02.09.2022 року підписано Акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП "Калуська теплоелектроцентраль - нова", за яким єдиний майновий комплекс ДП "Калуська теплоелектроцентраль - нова" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Костанза" . 06.09.2022 року здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ДП "Калуська теплоелектроцентраль - нова" за ТзОВ "Костанза". З наведеного слідувало, що до ТзОВ "Костанза" фактично перейшли права та обов`язки ДП «Калуська теплоелектроцентраль нова», тобто ТзОВ "Костанза" стало правонаступником прав і обов`язків ДП "Калуська теплоелектроцентраль - нова". Отже, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 04.08.2021 року у справі №465/2156/20 в частині про поновлення на роботі за періодз 17.06.2022 року по 19.03.2024 року.

Колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль-нова» (ухвалою Франківського районного суду Львівської області від 16.11.2023 року замінено відповідача Державне підприємство «Калуська теплоелектроцентраль-нова» на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Констанза»), за участю третіх осіб: Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, в якій просив:

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" середній заробіток за час затримки виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 4 серпня 2021 року у справі №465/2156/20 в частині поновлення на роботі, за період з 17 червня 2022 року по дату поновлення на роботі.

Позов обґрунтував тим, що 22 лютого 2017 року він був призначений виконуючим обов`язки директора Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова"на підставінаказу №30-к.17травня 2018року Міністерствоенергетики тавугільної промисловостіУкраїни уклалоз позивачмконтракт (реєстраційний№4-е/18),згідно зяким вінбув офіційнопризначений напосаду директорацього підприємстваз 17травня 2018року по16травня 2023року.Підставою дляприйняття напосаду директораслугував наказ№52-к/квід 17травня 2018року. Додатковою угодою№5від 17квітня 2019року доконтракту №4-е/18від 17.05.2018року буливнесені зміни,які встановлювалирозмір посадовогоокладу директорау сумі97990гривень.14лютого 2020року Міністерствоенергетики тазахисту довкілляУкраїни видалонаказ №11-к/кпро звільненняпозивача зпосади директораДП "Калуськатеплоелектроцентраль-нова"за угодоюсторін,відповідно допункту 1статті 36Кодексу законівпро працюУкраїни.Контракт булоприпинено напідставі підпунктуб)пункту 24контракту,враховуючи поданузаяву позивача. Уході розглядуцивільної справи№465/2156/20Франківський районнийсуд м.Львова 4червня 2021року визнавнаказ Міністерстваенергетики тазахисту довкілляУкраїни №11-к/квід 14лютого 2020року прозвільнення позивачапротиправним таскасував його,підтвердивши незаконністьзвільнення йпоновивши йогона посадідиректора підприємства. Крім того,суд постановивстягнути зДП "КалуськаТЕЦ-Нова"на користьпоозивача середнійзаробіток заперіод вимушеногопрогулу з17лютого 2021року по4червня 2021року урозмірі 1516511,75гривень (безурахування податкуна доходифізичних осібта військовогозбору).Рішення вчастині поновленняйого напосаді тавиплати йомусереднього заробіткуза одинмісяць урозмірі 97990гривень (такожбез урахуванняподатку тавійськового збору)підлягає,також,негайному виконанню.20грудня 2021року Львівськийапеляційний судзалишив усилі рішенняФранківського районногосуду м.Львова від4червня 2021року пропоновлення ОСОБА_1 на посадідиректора ДП"Калуськатеплоелектроцентраль-нова" якенабрало законноїсили. 28 жовтня 2022 року позивач письмово звернувся до ТОВ "Констанза" як до правонаступника з вимогою виконати рішення суду щодо поновлення його на посаді директора ДП "Калуська теплоелектроцентраль-нова" та виплатити середній заробіток за час затримки виконання цього рішення, але це звернення залишилося без відповіді. Позивач зазначав, що має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник внаслідок невиконання рішення суду. Сума середнього заробітку мала бути розрахована відповідно до встановлених норм, без відрахування податків і зборів.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза», за участю третіх осіб: Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 04.06.2021 року у справі №465/2156/20 в частині поновлення на роботі, за період з 17.06.2022 року по 19.03.2024 року, а саме 2 137 115 (два мільйони сто тридцять сім тисяч сто п`ятнадцять) гривень 00 копійок

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза".

14.08.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України опубліковано оголошення за номером публікації 73838 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза".

Наведене свідчить, що на даний момент провадження в господарській справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" не закінчено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від11 травня 2021 року в справі №759/9008/19 (провадження № 14-35цс21) зазначено, що:

«в частині другій та третій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року (далі - КУПБ) передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, вказаними нормами врегульовано, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими та з немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій передбаченіЗаконом№ 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті9Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 10 Закону№2343-XIIвизначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Указана норма кореспондується з положеннямипункту 8частини першої статті 20 ГПКУкраїни, яким визначено, щогосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України,законодавець вкотре підкреслив, що розглядвсіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Відтак, колегія суддів вважає, що справу слід розглядати в межах справи про банкрутство відповідача.

Тому рішення суду слід скасувати, а матеріали справи №465/1482/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза», за участю третіх осіб: Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі слід передати до Господарського суду Івано-Франківської області, на розгляді якого перебуває справа №909/679/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза».

Вказаним слід частково задовольнити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза» задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2024 року скасувати.

Матеріали справи №465/1482/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза», за участю третіх осіб: Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі передати до Господарського суду Івано-Франківської області, на розгляді якого перебуває справа №909/679/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Костанза».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2024 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра