Постанова

від 25.11.2024 по справі 484/7045/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.11.24

22-ц/812/1573/24

Справа номер 484/7045/23 Головуючий суду першої інстанції Максютенко О. А.

Провадження номер 22-ц/812/1573/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Богуславською О. М.,

за участі:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправузаапеляційною скаргою ОСОБА_3 ,яка поданачерез йогопредставника ОСОБА_1 ,на рішенняПервомайського міськрайонногосудуМиколаївської областівід07серпня 2024року,ухваленео 13год 20хв підголовуваннямсудді МаксютенкоО.А.уприміщенні судуу м. Первомайську Миколаївської області, повний текст якого складено 08 серпня 2024 року, за позовом Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року Синюхино-Брідська сільська рада Первомайського району Миколаївської області подала до суду позов до ОСОБА_3 , який обґрунтовувала наступним.

Позивач вказував, що під час розгляду цивільної справи №484/4613/21 йому стало відомо про те, що 05 вересня 2007 року Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області на підставі договору оренди передала у користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,306 га із кадастровим номером 4825481200:03:000:0810.

Проте вказаний договір оренди ОСОБА_3 не підписував.

З 27.05.2021 року на підставі законодавчих змін спірна земельна ділянка перейшла до комунальної власності територіальної громади, від імені якої повноваження здійснює Синюхино-Брідська сільська рада Первомайського району Миколаївської області.

Посилаючись на те, що договір оренди земельної ділянки від 05.09.2007 не був укладений, позивач на підставі ст.1212 ЦК України просив суд зобов`язати ОСОБА_3 повернути сільській раді земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,306 га з кадастровим номером 4825481200:03:000:0810 та скасувати запис №20568056 від 22.05.2017 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, проведеної на підставі договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2007 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 серпня 2024 року позов Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області задоволено.

ОСОБА_3 зобов`язано повернути сільській раді земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,306 га з кадастровим номером 4825481200:03:000:0810.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано запис №20568056 від 22.05.2017 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 5,306 га з кадастровим номером 4825481200:03:000:0810, вчинений на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.09.2007, укладеного між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_3

З ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 5368 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що судовою почеркознавчою експертизою, яка проведена під час розгляду цивільної справи №484/4613/21 було встановлено, що ОСОБА_3 не підписував договір оренди землі від 05 вересня 2007 року, на чому він також наголошував під час розгляду зазначеної вище справи.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції виснував, що договір оренди, належної позивачу земельної ділянки, не укладався, а тому позовні вимоги сільської ради є обґрунтованими.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою скаргу, ОСОБА_3 зазначав, що сільська рада є неналежним позивачем, оскільки на момент подання позову право власності на спірну земельну ділянку за нею зареєстровано не було. Державна реєстрація відбулася вже після подання позову.

Також відповідач вказував, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки користувачем земельної ділянки на цей час є ОСОБА_4 на підставі договору суборенди землі.

ОСОБА_3 наполягав на тому, що на договорі оренди стоїть його підпис, що свідчить про неправильність висновків суду першої інстанції.

Також відповідач зауважував на тому, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у поверненні до стадії підготовчого засідання, де він хотів заявити клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Окремо ОСОБА_3 зазначав, що у судовому засіданні 07 серпня 2024 року він клопотав перед судом щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою його представника ОСОБА_1 . Однак суд першої інстанції проігнорував це клопотання та не розглянув його.

Доводи інших учасників справи

Третьою особою ОСОБА_5 через представника подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2007 року вбачається, що Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області передала в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,306 га з кадастровим номером 4825481200:03:000:0810, строком на 25 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (товарне риборозведення) із земель запасу в межах території Довгопристанської сільської ради.

Даний договір був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Довгопристанській сільській раді 10.09.2007 за реєстр. номером 040702200040.

Державну реєстрацію договору оренди здійснено 22 травня 2017 року, номер запису 20568056.

З договору суборенди земельної ділянки від 22.11.2011 року випливає, що вказана земельні ділянка була передана у суборенду ОСОБА_6 .

Державну реєстрацію договору суборенди здійснено 22 травня 2017 року, номер запису 20568425.

Згідно звисновком судово-почеркознавчоїекспертизи від15серпня 2023року №СЕ-19/111-23/26579-ПЧ,складеним судовимекспертом Київськогонауково-дослідногоекспертно-криміналістичногоцентру ІвашиноюО.,підпис вграфі «Орендар»договору орендиземельної ділянкивід 05.09.2007виконано не ОСОБА_3 ,а іншоюособою;підпис в графі «Орендар» договору суборенди земельної ділянки від 22.11.2011 року виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою.

07 лютого 2024 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», серія та номер:1423-ІХ від 28.04.2021 за Синюхино-Брідською сільською радою Первомайського району Миколаївської області зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 5,306 га, кадастровий номер 4825481200:03:000:0810 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із положенням частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно із частиною першою статті 628 ЦК України.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору відповідно до частини першої статті 638 ЦК України.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами згідно із частиною другою статті 207 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина першастатті 317 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №125/702/17 (провадження №61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю земельною ділянкою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими доказами, у тому числі поясненнями відповідача під час розгляду справи №484/4613/21, доведено, що ОСОБА_3 не підписував договір оренди землі від 05 вересня 2007 року, а тому він не був укладеним. За такого, суд вважав, що спірна земельна ділянка підлягає поверненню позивачу, а запис про державну реєстрацію права оренди скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

У справі, яка переглядається, було встановлено, що ОСОБА_3 (орендар) не підписував договір оренди спірної земельної ділянки від 05 вересня 2007 року, а тому висновок суду про неукладеність угоди та наявність підстав для повернення позивачу земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди є правильним.

За змістомстатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідач без достатньої правової підстави володіє майном, а тому повинен повернути його позивачу.

Посилання відповідача на те, що Синюхино-Брідськасільська радаПервомайського районуМиколаївської областіне єналежним позивачему ційсправі,колегія суддіввідхиляє,оскільки вонає такоюв силувимог Закону «Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо вдосконаленнясистеми управліннята дерегуляціїу сферіземельних відносин»від 21.04.2021№1423-ІХ,який набравзаконної сили27травня 2021року. Синюхино-Брідська сільська рада Первомайського району Миколаївської області на момент ухвалення рішення у справі була власником земельної ділянки. Вона протягом всього розгляду справи підтримувала заявлені позовні вимоги.

Твердження відповідача про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки користувачем земельної ділянки є третя особа у справі ОСОБА_4 , колегія суддів вважає безпідставними. Вказана особа користується ділянкою як суборендар з дозволу ОСОБА_3 , а тому суд правильно визначив, що саме він повинен повернути позивачу земельну ділянку.

Посилання відповідача на те, що на договорі оренди від 05.09.2007 є його підпис (знаходиться ліворуч від реквізитів ОСОБА_3 ), а суд першої інстанції це проігнорував, колегія суддів відхиляє. Цим зауваженням відповідача суд першої інстанції надав оцінку, з якою колегія суддів погоджується. Експертному дослідженню щодо виконання підпису на договорі оренди відповідачем піддавався оригінал договору. На ньому був один підпис відповідача. Експерт категорично зазначив, що цей підпис виконаний не ОСОБА_3 . Поява на договорі після проведення експертного дослідження другого підпису від імені ОСОБА_3 не є підставою для проведення експертизи, оскільки об`єктивно вбачається, що вказаний підпис було нанесено після проведення експертизи під час розгляду справи №484/4613/21. Вказане відображено і в окремій ухвалі Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.08.2024 року, яка відповідачем оскаржена не була.

Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, колегія суддів вважає необґрунтованими. Матеріали справи свідчать, що у відповідача було достатньо часу для подання усіх необхідних клопотань. Клопотання про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі при наявності для цього підстав в силу вимог статті 222 ЦПК України могли бути заявлені і при розгляді справи по суті.

Що стосується посилань відповідача на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності його представника, то вказане відповідно до вимог ст.376 ЦПК України не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи. З матеріалів справи вбачається, що суд заслухав позицію відповідача та розглянув усі клопотання, які заявлялися ним під час розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1статті 374 ЦПК України).

Згідно зістаттею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказане, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана через його представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного судуМиколаївської області від07 серпня 2024року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 25 листопада 2024 року.