Постанова

від 06.11.2024 по справі 160/23306/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/23306/21Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Шикоряк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Управління Північно Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. (суддя Горбалінський В.В.), по справі за позовом Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, Східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Весташляхбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріт-транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Послуга КР», Товариство з обмеженою відповідальністю «КР1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоатіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс спорудження», Комунальне підприємство «Сансервіс» Криворізької міської ради, Фізична особа-підприємець Сафонова Тетяна Іванівна, Приватне підприємство «Сафо-Строй Інжиніринг, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК Криворіжелектромонтаж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я», Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжцивільпроект» про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішень

в с т а н о в и В:

24.11.2021 р. Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адмпіністпративного суду з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, Східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Весташляхбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріт-транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Послуга КР», Товариство з обмеженою відповідальністю «КР1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоатіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс спорудження», Комунальне підприємство «Сансервіс» Криворізької міської ради, Фізична особа-підприємець Сафонова Тетяна Іванівна, Приватне підприємство «Сафо-Строй Інжиніринг, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК Криворіжелектромонтаж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я», Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжцивільпроект» про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішень, де просили:

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної аудиторської служби України щодо допущення процедурних порушень, а саме включення Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІ квартал 2021 року з припущенням визначеного законом строку;

- визнати протиправними дії посадових осіб Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області щодо перевищення наданих їм повноважень в ході здійснення ревізії, а також неповного та вибіркового дослідження обставин та документів під час проведення ревізії, що призвело до необґрунтованих висновків на підставі яких складено Вимогу;

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Східного офісу Держаудитслужби щодо допущення процедурних порушень, а саме не направлення Повідомлення про планову ревізію та направлення на проведення ревізії, що призвело до неправомірного отримання матеріалів для встановлення результатів ревізії;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної аудиторської служби України від 26.04.2021 №112 "Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІ квартал 2021 року" в частиш пункту 8.18 розділу VIII";

- визнати протиправною та скасувати Вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 09.09.2021 №201805-11/2630-2021 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства" повністю;

- визнати протиправним та скасувати попередження Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про неналежне виконання бюджетного законодавства від 09.09.2021 № 201805-1 1/2629-2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Північно східного офісу Держаудитслужби в Сумськй області від 09.09.2021 р. № 201805-11/2630-2021 «Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства, а в решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що за сукупності обставин висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, в зв`язку з чим спірне рішення підлягапє визнанню протиправним та скасуванню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління Північно Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. в частині визнання протиправною та сксування вимоги Управління Північно східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 09.09.2021 р. № 201805-11/2630-2021 «Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства», прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі були з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи, не надано оцінку всім аргументам, які заявлялися відповідачем по справі, та як наслідок прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На апеляційну скаргу Управління Північно Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області подали відзиви:

- КП «Сансервіс» КМР, де зазначили, що оскаржуване рішення ухвалене з додержаненям норм матеріального та процесуального права, є законним та обгрунтованим, а тому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

- ФОП ОСОБА_3 , де вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а тому дане рішення необхідно залишити без змін, а апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення;

-ТОВ «Весташляхбуд», де зазначили, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка матеріалам справи, в зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. відсутні, тому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін;

-Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, де вказали, що спірне рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. є законним та обгрунтованим, а доводи відповідача не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а лише, зводяться до незгоди з висновком суду по оцінці доказів по справі та позицій сторін адміністративного спору, в зв`язку з чим просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши учасників процесу, суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Наказом Державної аудиторської служби України № 81 від 18.03.2021 р. «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на 11 квартал 2021 р.» затвердено план проведення заходів державного фінансовгого контролю Державної аудиторської служби України на 11 квартал 2021 р. в частині інспектувань та в частині державних фінансових аудитів, куди не було включено Департамент розвитру інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради.

Однак, наказом Державної аудиторської служби України № 112 від 26.04.2021 р. «Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на 11 квартал 2021 р.» затверджені внесені Зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на 11 квартал 2021 р., затвердженого наказом Держаудитслужби від 18.03.2021 р. № 81, де п.8.18 до переліку обєктів, де заплановано проведення контролю за використанням бюджетних коштів, станом збереження державного майна у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та дотириманням фінансової дисципліни на підприємствах, в установах і організаціях, внесено ревізію фінансово господарської діяльності Департаменту розвитку інфраструктури міста виконакому Криворізької міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи підставою проведення ревізії є власна ініціатива органу державного фінансового контролю, а відповідальними за її проведення: Східний офіс Держаудитслужби та Департамент контролю за місцевими бюджетами.

Крім того, наказом Державної аудиторської служби України № 161 від 31.05.2021 р. «Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної Аудиторської служби України на 11 квартал 2021 р.», затверджені Зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на 11 квартал 2021 р., затвердженого наказом Держаудитслужби від 18.03.2021 р.

Так, судом встановлено, що наказом № 161 від 31.05.2021 р. внесені зміни, а саме, в частині інспекитувань: у розділі У111 графі 4 зокрема, пункт 8.18 перед словами «Східний» доповнено словами «Управління Північно східного офісу Держаудитслужби в Сумській області».

Таким чином, встановлено, що відповідальними за проведення ревізії в період з 26.04.2021 р. по 31.05.2021 р. є Східний офіс Держаудитслужби та Департамент контролю за місцевими бюджетами, а з 31.05.2021 р. - Східний офіс Держаудитслужби, Департамент контролю за місцевими бюджетами, Управління Півнеічно східного офісу Держаудитслужи у Сумській області та Департамент контролю за місцевими бюджетами.

Однак, судом встановлено, що відповідно додатку №1 постанови КМ України № 266 від 06.04.2016 р. «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державно аудиторської служби» до вичерпного переліку міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби відносяться: Північний офіс Держаудитслужби (м.Київ), Північно-східний офіс Держаудитслужби (м. Харків), Південний офіс Держаудитслужби (м. Одеса), Західний офіс Держаудитслужби (м. Львів), Східний офіс Держаудитслужби (м. Дніпро).

Таким чином, судом встановлено, що Управління Північно східного офісу Держаудитслужи у Сумській області не віднесене до переліку міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби, в зв`язку з чим не правомірно проводило ревізію в іншій, ніж Сумська області, а також неправомірно висувало оскаржувану вимогу.

Крім того, судом встановлено, що на момент видачі направлень на проведення ревізії станом на 17.05.2021 р. Управління Північно східного офісу Держаудитслудби в Сумській області не було визначене відповідальним за проведення ревізії, оскільки залучене, лише, наказом від 31.05.2021 р., а Департамент контролю у сфері будівництва Держаудитслужби взагалі не зазначався в Плані проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на 11 квартал 2021 р., в зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що направлення на проведення ревізії посадових осіб Департаменту контролю у сфері будівництва Держаудитслужби є неправомірним.

Таким чином, судом встановлено, що всі вищезазначені обставини зводяться до того, що висновки акту ревізії є безпідставними, оскільки зроблені не уповноваженими на це особами на підставі доказів, отриманих з порушенням порядку встановленого чинним законодавством.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що «Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні».

А Відповідно статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що «Органу державного фінансового контролю надається право:

…15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях».

Частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII обумовлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

З системного аналізу наведених правових норм слідує, що органу державного фінансового контролю надано право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення його у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку підконтрольною установою або шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом.

Відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24.04.2020 р. по справі № 802/342/17-а суд вказав, що «з метою коригування діяльності підприємства, у такій вимозі може бути зазначено і спосіб усунення виявлених порушень і лише у цій частині така вимога є обов`язковою до виконання».

Однак, як встановлено судом, вимога відповідача щодо застосування невизначених заходів для усунення порушень та до невизначеного кола працівників Департаменту, винних у допущених порушеннях без визначення способу усунення виявлених порушень є неконкретизованою та протиправною.

Стосовно вжиття заходів щодо забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок проведення Департаментом видатків на роботи з капітального ремонту ліфтів у житлових будинках м. Кривого Рогу, що не відповідають вимогам будівельних норм і правил суд зазначає, що за результатами зустрічної звірки у підрядника ПрАТ «ВО «Стальканат Сілур» співставленням матеріальних витрат з первинними бухгалтерськими документами підрядника, розбіжностей кількості та вартості будівельних матеріалів та виробів не встановлено, а за результатами зустрічної звірки з ТОВ «Карат Ліфткомплект» документально підтверджено наявність господарських відносин з філіями ПрАТ «ВО «Стальканат Сілур», в зв`язку з чим встановлено, що зустрічними звірками підтверджена реальність виконання господарських договорів з капітального ремонту ліфтів.

Крім того, встановлено, що всі роботи з капітального ремонту ліфтів виконувалися на підставі робочих проектів, виконаних фахівцями та дані проекти згідно вимог Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» пройшли державну експертизу та отримали позитивні висновки.

Крім того, судом встановлено, що висновки відповідача щодо порушення вимог будівельних норм та правил прийняті без фактичного огляду 222 ліфтів та шляхом фактичного огляду лише двох ліфтів, в зв`язку з чим відповідачем не доведена наявність виявлених порушень.

Також встановлено, що під час перевірки посадові особи відповідача порівнювали виконані роботи з будівельними нормами, що застосовуються при будівництві та реконструкції ліфтів, а не з проектною документацією стосовно капітального ремонту ліфтів та з актами виконаних робіт.

Окрім цього встановлено, що після поновлення ревізії станом на 21.07.2021 р. в департаменті були вилучені первинні документи на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2021 р. по справі № 759/13001/21, в зв`язку з чим зробити контрольні обміри та здійснити їх співставлення з обсягами виконаних робіт, включених до актів виконаних робіт було неможливо.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач відповідно ч.2 ст. 77 КАС України не довів наячвність виявлених порушень.

Щодо забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ТОВ «Весташляхбуд» на користь Департаменту розвитку інфраструктури міста безпідставно сплачених коштів за договорами № 164-Т від 12.02.2019 р., №223-Т від 19.01.2019 р., № 712-Т від 11.11.2020 р., № 521-Т від 15.07.2019 р., № 698-Т від 12.10.2020 р., № 829-Т від 18.11.2019 р., № 7629-Т від 07.10.2019 р. на поточнпий ремонт доріг міста, виконання робіт за якими в ході ревізії не підтверджено суд апеляційної інстанції зазначає, що такі висновки контролюючого органу є не обгрунтованими та не доведеними належним чином, оскільки зроблені з дослідження первинно облікових документів щодо договірних взаємовідносин Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради із ТОВ «Весташляхбуд», що вилучені згідно протоколу обшуку від 19.03.2021 р. в межах кримінального провадження № 3202100003000005 та знаходяться в Бюро економічної безпеки України і не надані на запит суду.

Крім того, відповідно ст. 77 КАС України частини 2, саме на контролюючий орган, як суб`єкт владних повноважень, покладений тягар доказування правомірності свого рішення, однак, відповідач не довів належними та допустими доказами правомірність свого рішення, в зв`язку з чим дана вимога є безпідставою.

Стосовно забезпечення відшкодування на користь Департаменту шляхом стягнення з підрядника ТОВ «Весташляхбуд» коштів, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час проведення ревізії відповідач брав ціни із сайту ДП «Держдор НДІ» без жодного обгрунтування щодо використання середньоринкових цін по Кіровоградській області для визначення середньоблікової ціни по Дніпропетровській області та всупереч того, що ТОВ «Весташляхбуд» розташований в м. Кривому Розі і відповідні роботи виконувалися також в місті Кривому Розі на замовлення Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради.

Статтею 189 ГК України передбачено, що «1. Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

2. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

3. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни».

Відповідно статті 190 ГК України встановлено, що « 1. Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

2. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання».

А згідно статті 191 ГК України встановлено, що « 1. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

2. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

3. Державні регульовані ціни встановлюються на бланки документів, у тому числі суворого обліку, які використовуються органами виконавчої влади, іншими державними органами для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів), відповідно до закону».

Таким чином судом встановлено, що залежно від виду предмету закупівлі замовник при формуванні очікуваної вартості керується вільними середньоринковими або державними регульованими цінами та самостійно визначає очікувану вартість предмету закупівлі, самостійно обирає шляхи здійснення моніторингу кон`юктури ринку на товари та послуги, зважаючи на специфіку та з дотриманням принципів, а саме, добросовісної конкуренції учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості і прозорості на всіх стадіях закупівлі, недискримінації учасників, об`єктивної і неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

Крім того, позивач, надавши суду власний реєстр з порівняння цін та обсігів на відповідні матеріальні ресурки відображені в актах приймання наданих послуг за формою КБ-2В з інформацією, зазначеною посадовою особою контролюючого органу, довів факт відмінності в ціні між Актами приймання наданих послуг за формою КБ-2В та інформацією зазначеною Держаудитслужбою в Реєстрах порівняння вартості матеріальних ресурсів, де останніми завищені ціни майже в 4 рази, що свідчить про недостовірність таких даних, внесених до акту ревізії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно вказав в Акті ревізії, що по договорах щодо послуг з поточного ремонту доріг і вулиць Департаментом та підрядником ТОВ «Весташляхбуд» не забезпечено належне виконання зобов`язань за Договорами підряду в частині визначення обгрунтованих цін на матеріальні ресурси, що призвело до зайвих витрат за перевіряємий період.

Стосовно забезпечення відшкодування зайво наданої фінансової підтримки КПТМ «Криворіжтепломережа» та КП «Кривбасводоканал» шляхом повернення коштів підприємствами до загального фонду міського бюджету суд пеляційної інстанцї зазначає.

Статтею 7 Конституції України передбачено, що «В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування».

Згідно статті 140 Конституції України визначено, що «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна».

Відповідно статті 143 Конституції України встановлено, що «Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади».

Крім того, статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що « 1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

…22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;…».

А відповідно статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що «До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;…».

Крім того, статтею 91 БК України передбачено, що « 1. До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на:…5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;…».

Крім того, Постановою КМ України № 228 від 28.02.2002 р. «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» № 228 від 28.02.2002 р. затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, де зазначено «…9. Одержувач використовує бюджетні кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.…Одержувачем не може бути суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яку визнано в установленому порядку банкрутом, стосовно якої порушено справу про банкрутство чи яка перебуває в стадії ліквідації, крім вугледобувних підприємств, щодо яких введено процедуру розпорядження майном».

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішеннями Дніпровської міської ради від 27.03.2019 р. № 3598 та від 24.12.2019 р. № 4355 затверджені Програми розвитку та утримання житлово комунального господарства міста на 2017- 2019 роки та 2017 2022 роки, визначена фінансова підтримка Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, в т.ч. КПТМ «Криворіжтепломережа» та КП «Кривбасводоканал», які не є банкрутами та не ліквідовуються і відповідач не довів, що даним підприємствам надавалася фінансова підтримка з перевищенням коштів, передбачених Програмою.

Таким чином, судом встановлено, що Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, виконуючи рішення Дніпрпровської міської ради правомірно надавав фінансову підтримку КПТМ «Криворіжтепломережа» та КП «Кривбасводоканал», в зв`язку з чим в цій частині вимога підлягає скасуванню.

Стосовно забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ТОВ «Ріт-транс», ТОВ «Авто Послуга-КР», ТОВ «КР1», ТОВ «Енергоатіс», ТОВ «Будівельний альянс Спорудження», на користь Департаменту документально не підтверджених платежів суд зазначає, що під час проведення реваізії на запит відповідача позивачем надавалися всі необхідні первинні документи, про що зазначалося і в акті ревізії.

Крім того, судом встановлено, що на підставі Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2021 р.ДФС в межах кримінального провадження № 3202100003000005 у позивача вилучені первинно облікові документи щодо його контрагентів, в т.ч. щодо Ріт-транс», ТОВ «Авто Послуга-КР», ТОВ «КР1», ТОВ «Енергоатіс», ТОВ «Будівельний альянс Спорудження» та листом від 27.05.2021 р. направлені Державній аудиторській службі матеріали кримінального провадження, а саме: первинно облікові документи, що перевірялися під час складання акту ревізії.

Враховуючи зазначені обставини суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність та безпідставність висновків відповідача про відсутність реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Ріт-транс», ТОВ «Авто Послуга-КР», ТОВ «КР1», ТОВ «Енергоатіс», ТОВ «Будівельний альянс Спорудження» без дослідження відповідних первинних документів.

Стосовно неможливості проведення зустрічних звірок, суд зазначає, що статтею 93 ЦК України передбачено, що « 1. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку».

Відповідно статті 45 ПК України встановлено, що «45.2. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Таким чином, судом встановлено, що відсутність контрагента за його юридичною адресою, зазначеною в установчих документах не може свідчити про нереальність господарських операцій та характеризує його як юридичну особу, яка не дотримується порядку її державної реєстації.

Враховуючи обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість та безпідставність вимоги в цій частині.

Стосовно забезпечення відшкодування шляхом стягнення з КП «Сансервіс» КМР на користь департаменту зайво сплачених коштів суд зазначає, що ревізія розпочата 18.05.2021 р. За участю посадових осіб Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби у Сумській області, направлених на проведення ревізії 17.05.2021 р., при тому, що Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби у Сумській області залучене до проведення ревізії лише 31.05.2021 р., в зв`язку з чим посадові особи даного органу до 31.05.2021 р. не мали відповідних повноважень на проведення ревізії та зустрічної звірки.

Так, судом встановлено, що протягом ревізійного періоду між позивачем та КП «Сансервіс» КМР на підставі укладених договорів здійснювалися господарські відносини, а саме, надавалися послуги з озеленення території та утримання зелених насаджень, заборгованість між Департаментом та КП «Сансервіс» КМР по бухгалтерському обліку відсутня. Доказів визнання нікчемними Договорів, укладених між Департаментом та КП «Сансервіс» КМР щодо надання послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень, а також що свідчили б про неналежне виконання зобов`язань за такими Договорами в частині визначення обгрунтованих цін на виконання робіт відповідачем не надано.

Згідно довідки про проведення зустрічної звірки в КП «Сансервіс» КМР зазначено, що «Під час проведення зустрічної звірки проведено суцільне співставлення фактичних обсягів та вартості наданих протягом 2020 року КП «Сансервіс» КМР послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень згідно актів наданих послуг, з обсягами та вартістю відповідних послуг згідно кошторисів з розрахунками договірної ціни до укладених договорів. Фактів перевищення вартості та (або) обсягів фактично наданих послуг у порівнянні із вартістю (обягами), визначеними у кошторисах до договірної ціни, не встановлено».

Таким чином встановлено, що в ході проведення зустрічної звірки повністю підтверджені вид, обсяг та якість операцій і розрахунків, а також їх реальність та відображення в обліку Департаменту.

Крім того, ревізією встановлено, що КП «Сансервіс» КМР виконувало роботи, одинична вартість яких визначалася відповідно планових калькуляцій, складених на підставі економічно обгрунтованих розрахункових показників, з урахуванням витрат попередніх періодів. Норма рентабельності виконаних робіт визначена у розмірі 15% від вартості послуг, а не в розмірі 12%, визначеного п. 4.1 Порядку визначення варотості робіт з утримання зелених насаджень в населених пунктах, затвердженого наказом Держапвного комітету України з питань житлово комунального господарства № 121 від 10.08.2015 р.

Однак, доказів перевищення 12 відсотків фактичного прибутку від здійснення виробничої діяльності відповідачем не надано суду.

Крім того відповідач, зазначаючи про завдання збитків, не врахував фактично отриману рентабельність, що не досягла ні по одному з договорів 12 відсотків, а отже, бюджету не завдано жодних збитків.

Як слідує з акту ревізії, відповідач, взагалі не досліджував фактично отриману рентабельність, а просто взяв до розрахунку плановий показник в розмірі 15%

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необгрунтованість висновку відповідача щодо завищення рівня рентабельності та завищеного обсягу загальновиробничих витрат, що призвело до безпідставного завищення вартості послуг з озеленення території на утримання зелених насаджень, наданих КП «Сансервіс» КМР на замовлення Департаменту.

Стосовно забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ТОВ «Весташляхбуд» на користь Департаменту завищеної вартості наданих послуг ТОВ «Весташляхбуд» з поточного ремонту вулиць і доріг міста суд зазначає, що 25.02.2020 р. між Департаментом та ТОВ «Весташляхбуд» укладений договір № 410-т від 25.02.2020 р. Згідно якого надавалися послуги з поточного ремонту вулиць і доріг міста.

Під час проведення ревізії відповідачем встановлено, що позивач, як замовник при надання його підрядником послуг з поточного ремонту вулиць і доріг міста, не забезпечив оприбуткування та подальше використання оборотних матеріалів від фрезерування асфальтобетонного покриття, але відповідач не обгрунтував свої висновки про те, що позивачем прорушені вимоги п. 5.4.16 ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», не забезпечено отримання та оприбуткування асфальтобетонної крихти, що призвело до не відображення в актах приймання наданих послуг примірної форми №КБ-2в зворотних сум, що враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу до завищення вартості наданих послуг з поточного ремонту вулиць і доріг міста, а також не вказав нормативний акт та конкретну норму, згідно чого у позивача виникає такий обов`язок.

Крім того, судом встановлено, що на момент надання послуги з поточного ремонту вулиць і доріг міста не існувало порядку визначення вартості відходів фрезерування, внаслідок чого можна було б обліковувати відходи фрезерування асфальтобетонного покриття.

Також встановлено, що п.1.7 Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 54 від 14.02.2012 р. визначено, що « 1.7. Матеріали для проведення робіт з ремонту та утримання вулиць та доріг дозволяється використовувати за наявності технічного свідоцтва або сертифіката відповідності, а також висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, який видається установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров`я».

Однак, згідно Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 466/10746 від 04.05.2005 р. відсутні відходи фрезерування асфальтобетонного покриття.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість вимоги відповідача в цій частині.

Стосовно вимоги про забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ТОВ «Весташляхбуд» на користь Департаменту безпідставно сплачених ТОВ «Весташляхбуд» коштів внаслідок необгрунтованого завищення фізичних обємів, обумовлених договорами послуг з експлуатаційного утримання доріг міста суд зазначає, що в ревізійний період між позивачем та ТОВ «Весташляхбуд» укладені договори від 10.01.2019 р. № 3-Т, від 23.07.2019 р. № 529-Т, від 27.12.2019 р. № 1-Т щодо надання послуг з прибирання та утримання вулиць.

Згідно актів приймання наданих послуг встановлено, що ТОВ «Весташляхбуд» відповідно укладених договорів надало послуги зі снігоочищення (видалення снігу, який щойно випав, злежалого снігу та суцільного шару снігу).

Відповідно акту ревізії відповідач, співставивши дані гідрометцентру за окремі період та акти виконаних робіт про прибирання снігу, враховуючи, що в окремі періоди були відсутні снігопади, дійшов висновку про порушення ТОВ «Весташляхбуд» складання актів про очищення доріг від снігу, який щойно випав.

Однак, судом встановлено, що відповідач не врахував той факт, що ТОВ «Весташляхбуд» прибирав не тільки сніг, який щойно випав, а й залежалий сніг чи суцільний шар снігу, та не надав суду доказів, що в перевіряємий період не було залежалого снігу чи суцільного шару снігу.

Крім того, судом встановлено, що інформація і дані Довідок Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології державної служби Укаїни про середньодобову температуру повітря Дніпропетровської області, з врахуванням розташування міста Кривий Ріг, його протяжності довжиною понад 120 км, наявності в місті великих промислових підприємств, що здійснюють викиди в атмосферне повітря, не можуть бути підтвердженням відсутності в місті Кривому Розі опадів у вигляді снігу, який щойно випав, залежався чи суцільного шару снігу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про безпідставність висновків відповідача в цій частині вимоги.

Стосовно забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ТОВ «Весташляхбуд» на користь Департаменту коштів, сплачених за договором з поточного ремонту 8 доріг, укладеним з ТОВ «Весташляхбуд» після проведеного капітального ремонту на зазначеній ділянці дороги та в межах його гарантійного терміну суд апеляційної інстанції зазначає, що Департаментом укладені договори з ТОВ «Весташляхбуд» від 15.07.2019 р. № 521-Т, від 18.11.2019 р. № 829-Т, та від 25.02.2020 р. № 410-Т на виконання роботи з поточного ремонту вулиць та доріг міста Кривого Рогу, на яких раніше проводився капітальний ремонт за договорами, укладеними між Департаментом та ТОВ «Буд Регіон» від 24.05.2018 р. №148, щодо капітального ремонту дороги від вул. Спаської до вул. Едуарда Фукса (гарантійний термін 60 місяців), та 19.08.2019 р. №114 щодо капітального ремонту дороги по проспекту 200-річчя Кривого Рогу (гарантійний термін 60 місяцічв).

Згідно акту ревізії підтвердженням виконання таких договорів є акти приймання виконаних робіт, однак, ТОВ «Весташляхбуд» не забезпечило фактичне документальне підтвердження здійснення господарських операцій.

Крім того, судом встановлено, що капітальний ремонт доріг за договорами, укладеними з ТОВ «Буд- Регіон», а також поточний ремонт доріг за договорами, укладеними з ТОВ «Весташляхбуд» проводився на різних відрізках доріг. Тобто, поточний ремонт доріг проводився на відрізках доріг, де не проводився капітальний ремонт, і даний факт відповідачем не був спростований.

Також судом встановлено, що відповідачем не надано доказів нанесення шкоди Департаменту ТОВ «Весташляхбуд».

Крім того, судом встановлено, що на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2021 р. по справі № 759/5345/21 ДФС в межах кримінального провадження № 32021000030000005 вилучені первинно облікові документи Департаменту щодо договорів з ТОВ «Весташляхбуд» та під час проведення ревізії перебували в БЕБ України.

На ухвалу Дніпропетровського окружного аадміністпративного суду від 13.02.2024 р. про витребування даних документів, БЕБ України повідомило суд про те, що дані документи є речовим доказом в кримінальному провадженні і розголошення відомостей може зашкодити досудовому розслідуванню, в зв`язку з чим відмовили в наданні таких документів.

Таким чином, судом встановлено, що первинні документи, що були вилучені на підставі ухвали Святошинського районного суду, не досліджувалися контролюючим органом під час проведення ревізії, а висновок відповідача щодо нанесення матеріальної шкоди Департаменту є недоведеним належним чином.

Щодо вимоги забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ФОП ОСОБА_4 , ПП «Сафо строй Інжиніринг», ФОП ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_2 на користь Департаменту коштів за відсутності документального підтвердження фактично наданих послу (виконання робіт) за виготовлення проектно кошторисної документації (за експертизу проекту), за здійснення авторського та технічного нагляду суд зазначає, що оплата за виконані роботи Департаментом проводилася на підставі первинних документів, що надавалися і відповідачу.

Так, в акті ревізії відповідач зазначив, що «в ході проведення ревізії, директору Департаменту ОСОБА_5 вручений запит від 19.05.2021 р. №1 щодо надання до 16.00 19.05.2021 р. первинних документів Департаменту, в т.ч. договорів, рахунків, реєстрів платіжних доручень, актів приймання передачі робіт (послуг), відомостей ресурсів, видаткових накладних, проектно кошиторисну документацію за період, що підлягав контролю. Об`єктом контролю доступ до первинних документів був наданий».

Крім того, в акті ревізії відповідач вказав, що під час ревізії встановлений перелік документів, складених з порушеннями та робить висновок про не підтвердження документально проведених платежів, однак, висновки свої не обгрунтував належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим такі висновки відповідача про відсутність документального підтвердження платежів за виготовлення проектно кошторисної документації (та експертизи проекту), за здійснення авторського та технічного нагляду ФОП ОСОБА_4 , ПП «Сафо строй Інжиніринг», ФОП ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_2 на користь Департаменту є необгрунтованими та безпідставними.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам акт ревізії не може бути достатнім доказом порушень допущених позивачем і дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2018 р. по справі № 922/2310/17.

Стосовно вимоги в частині забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ТОВ «НВК Криворіжелектромонтаж» на користь Департаменту завищеної вартості ремонтно будівельних робіт по об`єктах капітальних і поточних ремонтів та будівництва, надання послуг з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги (утримання мереж зовнішнього освітлення, світлофорних об`єктів) суд зазначає:

Щодо висновку відповідача про включення до актів приймання виконаних будівельних робіт вартості будівельної техніки, роботу якої не підтверджено первинними документами, що призвело до завищення вартості виконаних будівельних робіт судом встановлено, що не заперечується і відповідачем, всі роботи, передбачені проектною документацією та договором підряду з твердою договірною ціною виконано повністю, доказів наявності претензій до якості, строків виконання робіт чи процедури закупівлі не виявлено, в зв`язку з чим даний виновок відповідача є безпідставним та необгрунтованим.

Щодо висновку відповідача про подвійне включення робіт по улаштуванню трубопроводів (прроведення земляних робіт), монтажу фундаментів, монтажу світильників судом встановлено, що до складу робіт, визначених нормою Е34-103-1 включаються роботи із вирівнювання основи траншеї, піднесення і розкладання труб уздовж траншеї; укладання труб у траншеї; ущільнення стиків труб; засипання м`яким грунтом основи траншеї та проміжків між трубами; насипання шару м`якого грунту над готовим блоком труб; перевірення каналів і закладення отворів пробками на замазці.

Ресурсною елементною кошторисною нормою Е34-103-1 не передбачено виконання робіт з просіювання і приготування м`якого грунту, засипання траншеї до рівня землі та трамбування грунту. З чого слідує, що застосування роботи із засипання вручну траншей, пазух котлованів та ям, група грунту 2 за ресурсними нормами РН1-20-2 та роботи із засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 59 кВт при переміщенні грунту до 5 м, група грунту 2 за ресурсною нормою РН1-12-2 не є подвійним об`ємом робіт, що підтверджено позитивними експертними звітами.

Крім того, відповідно ДСТУ Б Д.2.2.33:2012 «Лінії електропредач» до складу робіт визначених ресурсною елементною кошторисною нормою Е33-28-7 включаються роботи із установлення, кріплення і вивірення конструкцій, установлення стальних наготовників фундаментів, фарбування стальних конструкцій фунаментів, улаштування щебеневих подушок під циліндричні фундаменти, засипання пазух циліндричних фундаментів крупнозернистим піском.

Ресурсною елементною кошторисною нормою ПР9-7021-4 «Монтаж дрібних металоконструкцій різного призначення, масою конструкції до 0,075 т. Ез застосування «електрозварювання» передбачена робота з встановлення сталевих оцинкованих опор конічної форми, в зв`язку з чим застосування норм Е33-28-7 та ПР9-7021-4 не є подвійним, що підтверджено позитивними експертними звітами.

Згідно ДСТУ Б Д.2.2.33:2012 «Лінії електропередач» до складу робіт визначених ресурсною елементною кошторисною нормою Е33-115-1 включаються роботи із заготовлення проводів, складання світильників, піднімання кронштейна і світильника на опору, кріплення кронштейна і світильника, приєднання проводів світильника до ліній вуличного освітлення, але не передбачене встановлення самого затискача в лючке освітлювальної опори та в ресурсах до норми не передбачений сам затискач, тому роботи з монтажу затискача наборного без кожуха за ресурсною елементною коршторисною нормою М8-82-1 не є подвійним об`ємом робіт, що підтверджене позитивними експертними звітами.

При таких обставинах висновок відповідача стосовно завищення вартості виконаних робіт внаслідок подвійного їх застосування є безпідставним та необгрунтованим.

Стосовно висновку відповідача про завищення вартості робіт на суму заробітної плати начальника дільниці по обслуговуванню зовнішнього освітлення суд зазначає, що:

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що «Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін».

Відповідно статті 105 КЗпП України встановлено, що «Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі».

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджуєься з висновком суду першої інстанцуії, що виключення відповідачем заробітної плати керівника диспетчерської служби з вартості виконаних робіт, який суміщає керівництво службою з посадою начальника дільниці по обслуговуванню зовнішнього освітлення, без спростування факту виконання ним робіт по керівництву дисепетчерською службою є безпідставним та недоведеним належним чином.

Стосовно вимоги в частині забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ТОВ «Придніпров`я» та ТОВ «Криворіжцивільпроект» на користь Департаменту коштів суд зазначає, що:

Договором № 532 від 15.04.2020 р. на виконання робіт з коригування проектно кошторнисної документації по об`єкту «Капітальний ремонт мосту №26 по вул. Кирило Мефодієвській в м. Кривий Ріг» передбачено, що виконавець робіт ТОВ «Придніпровья», як замовник робіт на проведення експертизи робочого прокту, забезпечує отримання позитивного експертного висновку.

Так, Державним підприємством «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничонрудної промисловості «Кривбапроект» на замовлення ТОВ «Придніпров`я» проведено експертизу проектно кошторисної документації «Капітальний ремонт мосту №26 по вул. Крило-Мифодієвській в м. Кривий Ріг». Коригування та надано експертний звіт (позитивний) від 12.03.2021 р. № 12-009-20-А.

Договором № 17108 від 12.06.2019 р. На виконання робіт з розробки проектно кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція зливової мережі по вул. Покровська в м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл» передбачено, що виконавець робіт ТОВ «Криворіжцивільпроект», як замовник робіт із проведення ексепертизи робочого проекту та забезпечує отримання позитивного експертного висновку ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на замовлення ТОВ «Криворіжцивільпроект» проведено експертизу проектно кошторисної документації «реконструкція зливової мережі по вул. Покровська в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» та надано експертний звіт від 03.10.2019 р. № 08-014-19-П.

Договором № 17118к від 31.08.2020 р. на виконання робіт із користування проектно кошторисної документації по об`єкту «Капітальний ремонт дороги на вул. Едуарда Фукса в м. Кривому Розі Дніпропетровської області» не передбачено, що виконавець робіт ТОВ «Криворіжцивільпроект» як замовник робіт на проведення експертизи робочого проекту. За результатами проведеної процедури спрощеної закупівлі Департаментом укладений договір з ТОВ «Науково виробниче підприємство «Міжрегіональна будівельна експертиза» на проведення експертизи проектно кошторисної документації «Капітальний ремонт дороги на вул. Едуарда Фукса в м. Кривому Розі Дніпропетровської області» та отримано експертний звіт (позитивний) від 17.03.2021 р. № 0071-21Е.

Договором № 686-СЗ від 03.09.2020 р. на виконання робіт з виготовлення проектно кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція скверу «Алея «200 каштанів» на вул. Єсеніна (від вул. Героїв АТО до проспекту Гагаріна), Металургійний район у м. Кривому Розі Дніпропетровської області передбачено, що виконавець робіт ТОВ «Криворіжцивільпроект» виступає замовником робіт із проведення експертизи проектно кошторисної документації. Відтак, у 2020 році ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» надано позитивний експертиний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом «Реконструкція скверу «Алея «200 каштанів» на вул. Єсеніна (від вул. Героїв АТО до проспекту Гагаріна), Металургійний район у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 27.11.2020 р. № 11-014-20-В.

Копії експертних висновків надавалися відповідачу та містяться в матеріалах справи, однак, не були враховані під час проведення ревізії, в зв`язку з чим висновки контролюючого органу про завдання Департаменту шкоди є необгрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами.

Стосовно вимоги відповідача в частині забезпечення відшкодування видатків по КПКВ 121840 «Природоохоронні заходи за рахунок цільових фондів» шляхом коригування та перерозподілу бюджетних асигнувань протягом 2021 р. суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено «завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною».

Відповідно статті 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» «Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції:…е) організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території;…».

А згідно статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» «Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення».

Статтею 21 Закону україни «Про відходи» передбачено, що «Органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують:…в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;…».

Відповідно статті 41 Закону України «Про відходи» встановлено, що «фінансування заходів у сфері поводження з відходами здійснюється за рахунок коштів виробників відходів та їх власників. Для фінансування цих заходів можуть залучатися кошти місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, а також кошти Державного бюджету України, передбачені на проведення заходів».

Судом встановлено, що на виконання п. 3.31 (Придбання обладнання, спецтехніки для збирання, транспортування та складування побутових відходів) Міської екологічної програми та відповідно до заходів, затверджених Постановою КМ Украи № 1147 від 17.09.1996 р., з міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2019 р. виділено кошти на придбання контейнерів для прибирання твердих побутових відходів.

Наказом Міністерства фінансів України № 793 від 20.09.2017 р. «Про затвердження складових Програмно класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» визначено, що заходи з утилізації відходів плануються по коду типової програмної класифікації видатків 8300 «Охорона навколишнього природного середовища».

Таким чином, судом встановлено, що захід з придбання контейнерів для збирання твердих побутових відходів є природоохоронним.

Рішенням Криворізької міської ради про міський бюджет Департаменту, як головному розпоряднику коштів затверджені бюджетні призначення по КПКВК 8340 «Природоохоронні заходи за рахунок цільових фондів», а Департамент затвердив Кошториси та Плани спецільного фонду бюджету, по яких запланував видатки на придбання контейнерів для збирання твердих побутових відходів, що підтверджено розрахунками.

Факт придбання контейнерів для збирання твердих побутових відходів підтверджений звітністю позивача. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем вимог БК України.

Щодо вимоги відповідача в частині забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 на користь Департаменту завищеної вартості будівництва без обгрунтування фактичних витрат з технічного нагляду суд зазначає, що під час проведення ревізії на запит відповідача позивачем надані всі первинні документи та в акті ревізії зазначено, що «об`єктом контролю доступ до первинних документів був наданий».

Крім того, в акті ревізії зазначено, що в ході ревізії посадовими особами відповідача вибірковою перевіркою Договорів встановлено, що Департаментом допущені порушення п 5.8.13 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, наказу Мінрегіону України від 05.07.2013 р. №293, а саме, відсутні розрахунки, що призвело до завищення вартості будівництва та зайвих витрат.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про ненадання під час перевірки запитуваних документів, що спростовано самим актом ревізії та матеріалами справи.

Крім того, п.5.8.13 Правил встановлено, що на утримання служби замовника включаються такі кошти, в т.ч. на здійснення технічного нагляду, в розмірі, який, як правило, складає до 2,5% від підсумку глав 1-9, графа 7. Додатково можуть включатися кошги на надання послуг інженера - консультанта, як правило, в розмірі до 3% в разі його залучення. По об`єкту будівництва, спорудження яких здійснюється із залученням іноземних кредитів, наданих під державні гарантії, на стадії складання інвесторської кошторисної документації кошти на покриття витрат з надання послуг інженером консультантом визначаються за обгрунтовуючими розрахунками в межах ліміту коштів, обчислених з використанням указаного показника, якщо інше не передбачене міжнародними договорами. Витрачання коштів здійснюється на підставі обгрунтовуючих розрахунків виходячи з трудовитрат спеціалістів на виконання ними своїх функцій та вартості одного людино дня, погодженого із замовником.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висноваку, що у вказаному пункті йдеться про три окремі випадки виконання робіт: утримання служби замовника; здійснення технічного нагляду та надання послуг інженера консультанта. Також йде мова про об`єкти будівництва, спорудження яких здійснюється із залученням іноземних кредитів.

Так, в даному пукті Правил йдеться про те, що розмір коштів приймається за обгрунтованими розрахунками, але жодних методик, форми та складових відповідного розрахунку не зазначено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом перешої інстанції про те, що відповідним розрахунком до договорів, укладених між Департаментом та ФОП ОСОБА_3 і ФОП « ОСОБА_2 є кошторис до договору про здійснення технічного нагляду, де витрати на здійснення технічного нагляду встановлені в розмірі 1,5%, що не суперечить і п. 5.8.13 Правил.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач під час проведення ревізії щодо визначення відповідності нарахування витрат на технічний нагляд застосував норму права, що регулює інші відносини, а саме, нарахування витрат за надання послуг інженера консультанта, залученого до виконання робіт на об`єктах будівництва, спорудження яких відбувається із залученням іноземних кредитів, наданих під державні гарантії та зробив правильний виновок про безпідставність тверджень відповідача, що Департаментом в ревізуємий період в порушення п. 5.8.13 «Правил визначення вартості будівництва» без обгрунтування фактичних витрат з технічного нагляду безпідставно завищено вартість будівництва, чим завдано матеріальні збитки.

Стовоно вимоги в частині забезпечення відшкодування шляхом стягнення з ПП «Сафо-Строй Інжиніринг» на користь Департаменту коштів, заподіяних внаслідок зайвого витрачання бюджетних коштів через розроблення типових проектів, в акті ревізії відповідач зазначив, що Департаментом при замовленні проектних робіт не враховувалися вимоги п. 5.2.8 ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013 «Правил визначення вартості проектих робіт та експертизи проектів будівництва» в частині необхідності зменшення вартості при повторному або багаторазовому застосуванні проекту, що був розроблений раніше, а також, що Департаментом через розроблення типових проектів, в порушення вимог п. 5.2.8 ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013 «Правил визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва» здійснено зайве витрачання бюджетних коштів.

Так, судом встановлено, що визначення вартості проктування та експертизи здійснюється кошторисними нормами.

Основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості проектних, науково проектних, вишукувальних робіт, експертизи проектної документації на будівництво регулюються Національним стандартом України «Правила визначення вартості проектно вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ БД.1.1-7:2013 та кошторисними нормами України згідно Настанови з визначення вартості проектних, науково проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.

Як слідує з матеріалів справи, ПП «Сафо строй Інжиніринг» виконувало роботи з проектування за кожним об`єктом окремо, у яких були різні характеристики та технічні параметри, роботи з проектування виконувалися з прив`язкою до місцевості по кожнолму об`єкту індивідуально, в зв`язку з чим кожний проект мав різну кошторисну вартість робіт в залежності від об`єму, але відповідач не довів належними та допустимими доказами своє рішення.

Стосовно вимог в частині правильності складання документації, повноти та своєчасності оприлюднення в електронній системі закупівель, інформацій про закупівлю, відхилення тендерних провозицій, які підлягали відхиленню, тощо, суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу, який необхідно вжити уповноваженій особі позивача для усунення порушень, а спонукання позивача самосійно визначити на підставі невизначених норм, які, саме, заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Як слідує з акту ревізії, відповідач обгрунтував своє рішення допущеними позивачем порушеннями під час здійснення публічних закупівель: UA-2020-11-04-002747-а; UA-2020-12-24-013224-с; UA-2020-12-14-003605-а; UA-2020-12-30-001507- b; UА-2020-10-23-003084-а.

Однак, судом встановалено, що: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністртативного суду від 23.10.2021 р. по справі № 160/9502/21 визнаний протиправним та скасований висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-11-04-002747-а;

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністртативного суду від 28.09.2021 р. по справі № 160/9501/21 визнаний протиправним та скасований висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-24-013224-с;

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністртативного суду від 07.09.2021 р. по справі № 160/9937/21 визнаний протиправним та скасований висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-14-003605-а;

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністртативного суду від 12.10.2021 р. по справі № 160/9623/21 визнаний протиправним та скасований висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-30-001507- b;

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністртативного суду від 22.10.2021 р. по справі № 160/9934/21 визнаний протиправним та скасований висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-23-003084-а.

Всі зазначені рішення суду набрали законної сили, в зв`язку з чим висновки відповідача в цій частині безпідставні, не підтверджені належним чином.

Враховуючи всі допущені відповідачем порушення в частині порядку та процедури проведення ревізії, а також вищезазначені обставини, що підтверджують необгрунтованість та безпідставність вимог відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Департаменту в частині визнання протиправною та скасування ваимоги Управління Північно Східного офісу Держаудитслужби у Сумській області від 09.09.2021 р. № 201805-11/2630-2021т р. «Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства», оскільки відповідач, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не довів правомірність свого рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 315, 316,321,322,325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Північно Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова