Ухвала

від 18.12.2024 по справі 160/23306/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 160/23306/21

адміністративне провадження № К/990/47246/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Управління Північно - Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №160/23306/21 за позовом Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, Східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Весташляхбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріт-транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Послуга КР», Товариство з обмеженою відповідальністю «КР1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоатіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс спорудження», Комунальне підприємство «Сансервіс» Криворізької міської ради, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Сафо-Строй Інжиніринг, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК Криворіжелектромонтаж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я», Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжцивільпроект» про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної аудиторської служби України щодо допущення процедурних порушень, а саме включення Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІ квартал 2021 року з припущенням визначеного законом строку;

- визнати протиправними дії посадових осіб Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області щодо перевищення наданих їм повноважень в ході здійснення ревізії, а також неповного та вибіркового дослідження обставин та документів під час проведення ревізії, що призвело до необґрунтованих висновків на підставі яких складено Вимогу;

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Східного офісу Держаудитслужби щодо допущення процедурних порушень, а саме не направлення повідомлення про планову ревізію та направлення на проведення ревізії, що призвело до неправомірного отримання матеріалів для встановлення результатів ревізії;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної аудиторської служби України від 26 квітня 2021 року №112 «Про затвердження Змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІ квартал 2021 року» в частині пункту 8.18 розділу VIII;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 09 вересня 2021 року №201805-11/2630-2021 «Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства» повністю;

- визнати протиправним та скасувати попередження Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про неналежне виконання бюджетного законодавства від 09 вересня 2021 року №201805-11/2629-2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 09 вересня 2021 року №201805-11/2630-2021 «Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства».

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на користь Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

04 грудня 2024 року Управління Північно - Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №160/23306/21. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 лютого 2020 року у справі №825/3661/15-а, від 28 лютого 2020 року у справі №808/4044/17, від 28 лютого 2020 року у справі №2040/6542/18, від 27 листопада 2019 року у справі №1140/1820/18, від 10 грудня 2019 року у справі №808/6509/13-а, від 07 лютого 2020 року у справі №803/634/17, від 31 березня 2020 року у справі №817/650/18.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Всупереч вищенаведеному, скаржником не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.

При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Також, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Верховний Суд зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, скаржник не наводить належного обґрунтування, яке б свідчило про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом були зроблені висновки.

Посилання на практику Верховного Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України скаржником не зазначено.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Управління Північно - Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №160/23306/21 за позовом Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, Східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Весташляхбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріт-транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Послуга КР», Товариство з обмеженою відповідальністю «КР1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоатіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс спорудження», Комунальне підприємство «Сансервіс» Криворізької міської ради, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Сафо-Строй Інжиніринг, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК Криворіжелектромонтаж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я», Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжцивільпроект» про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішень - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур