Рішення

від 14.11.2024 по справі 130/264/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/433/2024

130/264/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника позивача прокурора Петлик І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької обласної Ради, Вінницької міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради», Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» про стягнення витрат на лікування потерпілих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2024 керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в суд з цим позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів кошти, витрачені на лікування потерпілих внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в сумі 270 696,37 грн, з яких на користь держави: в особі Національної служби здоров`я України 225132,42 грн; в особі Вінницької обласної ради 37670,33 грн; в особі Вінницької міської ради - 7893,62 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.07.2023 за результатом розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №1202202013000089 від 04.03.2022 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік. Цим же вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та засуджено до покарання у вигляд позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік. Вирок Жмеринського міськрайонного суду у справі набув законної сили 21.08.2023.

Згідно змісту вироку ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_1 перетнула горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, яку перетинати заборонено в результаті чого виїхала на призначений для зустрічного руху бік дороги, де з необережності допустила зіткнення із автомобілем марки «Audi A6», під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля «BMW X3»: малолітня ОСОБА_7 , неповнолітня ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_5 отримали різного виду тілесні ушкодження тяжкого те середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до висновку комплексної судової фото відео технічної транспортно трасо логічної авто технічної експертизи порушення вимог п. 11.4 ПДР України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Також, відповідно до висновку комплексної судової фото відео технічної транспортно трасо логічної авто технічної експертизи, у дорожній ситуації, яка склалась у діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність дій вимогам п. 11.1,11.4 ПДР України. Невідповідність вимогам п.11.4 ПДР України водієм ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно листів Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради» (далі КНП «ВОДКЛ ВОР») від 11.10.2023 № 02/2094 та від 17.11.2023 № 02/2353, надісланим на запити Жмеринської окружної прокуратури, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ВОДКЛ ВОР» з 04.03.2022 по 14.03.2022 у відділенні черепно-лицьової хірургії. Загальна вартість її лікування за 10 ліжко-днів становить 58 566, 20 грн. Вартість одного ліжко-дня 5 856, 62 грн. З яких понесені витрати Національною службою здоров`я (Державний бюджет України) - 48 907, 14 грн, обласний бюджет Вінницької області 8 074, 44 грн, кошти КНП «ВОДКЛ ВОР» - 1584, 62 грн.

Згідно листів КНП «ВОДКЛ ВОР» від 12.10.2023 № 02/2098 та від 17.11.2023 № 02/2352, надісланим на запити Жмеринської окружної прокуратури, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ВОДКЛ ВОР» з 04.03.2022 по 22.03.2022 у відділенні черепно-лицьової хірургії. Загальна вартість її лікування за 18 ліжко-днів становить 105419,16 грн. Вартість одного ліжко-дня 5 856, 62 грн. З яких понесені витрати Національною службою здоров`я (Державний бюджет України) - 88 032, 84 грн, обласний бюджет Вінницької області 14 533, 99 грн, кошти КНП «ВОДКЛ ВОР» - 2 852,33 грн.

Згідно листів КНП «ВОДКЛ ВОР» від 12.10.2023 № 02/2103 та від 17.11.2023 № 02/2351, надісланим на запити Жмеринської окружної прокуратури, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ВОДКЛ ВОР`з18.03.2022 по 29.03.2022 у відділенні черепно-лицьової хірургії. Загальна вартість її лікування за 11 ліжко-днів становить 64 422, 82 грн. Вартість одного ліжко-дня 5 856, 62 грн. З яких понесені витрати Національною службою здоров`я (Державний бюджет України) - 53797,87 грн, обласний бюджет Вінницької області 8881,88 грн, кошти КНП «ВОДКЛ ВОР» - 1 743,07 грн.

Відповідно до листів Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини»(далі КНП «ВМКЛ «ЦМтаД») від 20.10.2023 № 1197 та від 20.11.2023 № 1321, надісланого на запит Жмеринської окружної прокуратури, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ВМКЛ» ЦМтаД». За період лікування у педіатричному відділенні старшого дитинства з приймальним блоком з 11.03.2022 по 18.03.2022 ОСОБА_5 проведено 7 ліжко-днів. Загальна вартість лікування ОСОБА_5 в період з 11.03.2022 по 18.03.2022 склала 42 288, 19 грн. В долученому до інформації Фактична вартість лікування ОСОБА_5 за кошти Національної служби здоров`я України (державний бюджет) 34 394,57 грн, за кошти Вінницької міської територіальної громади (місцевий бюджет)- 7715,33 грн, за кошти КНП «ВМКЛ» ЦМтаД» - 178,29 грн.

Вказані періоди лікування потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтверджено висновками судово-медичних експертиз № 50 від 18.07.2022, № 49 від 18.07.2022, № 48 від 15.07.2022, які зазначені в мотивувальній частині вироку Жмеринського мсіькрайонного суду Вінницької області від 19.07.2023 у справі № 130/1700/22 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілих в межах кримінального провадження не заявлявся.

Крім того, 08.07.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив відзив представника відповідача ОСОБА_4 відхилити, а позовні вимоги задовольнити повністю з підстав того, що розрахунок вартості витрат лікувальних закладів на лікування неповнолітніх потерпілих від кримінального правопорушення було здійснено закладами охорони здоров`я відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545. Поряд із цим, твердження представника Відповідача про втрату чинності зазначеним Порядком у зв`язку із прийняттям Цивільного кодексу України 16.01.2003 (вступив в дію з 01.01.2004) нічим не обґрунтовано, посилання на конкретну норму закону, якою скасовано таких нормативно-правовий акт або передбачено втрату чинності ним - відсутнє. Про чинність вказаного нормативно-правового акту свідчать відомості з Офіційного порталу Верховної Ради України за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-93-%D0%BF#Text, де також наявне посилання про внесення змін до вказаного Порядку згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 868 (868-2012-п ) від 19.09.2012.

Крім того, страхове відшкодуванні (виплати) будь-яким іншим суб`єктам, у тому числі відшкодування коштів до бюджету внаслідок вчинення ДТП страхувальником, вказаним законом не передбачено. Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, витрати лікувальних закладів на лікування потерпілих від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування страховою компанією (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 24.02.2016 у справі №1343цс15). Аналогічних висновків дійшов суд касаційної інстанції під час касаційного розгляду справи № 6-20740св13 (ухвала Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.10.2013.

16.07.2024 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав того, що твердження представника Відповідача щодо неможливості застосування положень Порядку № 545 під час розрахунку вартості витрат лікувальних закладів на лікування неповнолітніх потерпілих від кримінального правопорушення є необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, а підстави для застосування до даних правовідносин положень Закону № 1961-IV відсутні.

Стислий виклад позиції відповідача.

27.06.2024 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог прокурора до ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі з підстав того, що прокурором не надано обґрунтованого розрахунку витрат на лікування кожного потерпілого, у яких були діагностовано тілесні ушкодження різного ступеня важкості, встановлені різні діагнози, що вимагає різного лікування. Натомість поняття «ліжко день» не міститься в законодавстві України, а постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року №545, якою було розроблено механізм визначення вартості лікування потерпілих від злочину, виходячи із вартості ліжко-дня втратила свою чинність у зв`язку з прийняттям Цивільноо кодексу України 16.01.2003, а тому поняття «ліжко-день» для визначення вартості лікування потерпілих застосовано у даній позовній заяві неправомірно. Крім того, ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна воєнна іншуранс груп», що підтверджується відповідним полісом, а тому відповідно до положень ст. 1194 ЦК України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування, що також стверджується Висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

11.07.2024 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача просив прийняти до уваги наданий ним відзив, у заявку з чим відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що доводи позивача, висловлені у відповіді на відзив є неспроможними та такими, що не можуть братись до уваги.

Інші заяви чи клопотання від учасників процесу до суду не надходили.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

12.02.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі, справа призначена до підготовчого засідання на 25.03.2024.

25.03.2024, 30.04.2024, 29.05.2024, 01.07.2024 підготовче засідання було відкладене.

27.06.2024 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву.

08.07.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.07.2024 від представника відповідача ОСОБА_4 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

16.07.2024 від позивача на адресу суду надійшли заперечення на заперечення на відповідь на відзив.

23.09.2024 ухвалою суду підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 12.11.2024.

Представники позивачів Вінницької міської ради та Вінницької обласної ради позов керівника Жмеринської окружної прокуратури, поданий окрім іншого також і в їх інтересах підтримали повністю та просили задовольнити його в повному обсязі. Справу просили розглянути у їх відсутність.

Представник третьої особи Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» в судове засідання не з`явився. Директор ОСОБА_8 просив розгляду справи проводити за відсутності представника.

Представник третьої особи Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради» в судове засідання не з`явився без повідомлення причин.

Суд на підстав ч. 3 ст.211, п.1 ч. 3 ст.223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність представника третьої особи.

Позиції сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 , яка звернулась з позовом в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької обласної Ради, Вінницької міської ради позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької обласної Ради, Вінницької міської ради з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 в судових дебатах (лише в них він приймав участь) просив відмовити в задоволенні позову з підстав того, що відповідач ОСОБА_3 перевозила у власному автомобілі своїх дітей та похресницю, після ДТП вона частково витрачала кошти на лікування потерпілих. Жодних вимог щодо сплати коштів за лікування потерпілих, лікувальні заклади до відповідача не висували. Крім того, відповідачем у даному випадку має бути не відповідач, а страхова компанія у якій була застрахована відповідач ОСОБА_3 , а постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року №545, якою було розроблено механізм визначення вартості лікування потерпілих від злочину, виходячи із вартості ліжко-дня втратила свою чинність у зв`язку з прийняттям Цивільноо кодексу України 16.01.2003, а тому поняття «ліжко-день» для визначення вартості лікування потерпілих застосовано у даній позовній заяві неправомірно.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вироком Жмеринського міськрайонного суду від 19.07.2023 у справі №130/1700/22 за результатами розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12022020130000089 від 04.03.2022 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік. Цим же вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік. Вирок Жмеринського міськрайонного суду від 19.07.2023 у справі №130/1700/22 набув законної сили 21.08.2023. Згідно змісту вироку Жмеринського міськрайонного суду 04.03.2022 ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_1 перетнула горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, яку перетинати заборонено в результаті чого виїхала на призначений для зустрічного руху бік дороги, де з необережності допустила зіткнення із автомобілем марки «Audi A6», під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля «BMW X3»: малолітня ОСОБА_7 , неповнолітня ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_5 отримали різного виду тілесні ушкодження (Т.1 а.с.32-36).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 50 від 18.07.2022 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: «забиття м`яких тканин в лівій лобній ділянці, лінійно-вдавленого перелому лобної кістки зліва, епідуральної гематоми в лівій лобній ділянці (50 мл)», які належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перелом лобної кістки є ушкодженням, що небезпечне для життя, в момент заподіяння (Т.1 а.с.37-38).

Згідно копії висновку судово-медичної експертизи № 49 від 18.07.2022 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: «тупої травми кінцівок: закритого косого перелому лівої променевої кістки зі зміщенням; закритого вивиху правого стегна та забиття м`яких тканин правого колінного суглобу», які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (понад 21 доби) (Т.1 а.с.39-40).

Як вбачається з копії висновку судово-медичної експертизи № 48 від 15.07.2022 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: «закритої черепно-мозкової травми: забиття головного мозку середньої тяжкості; ізольовані субдуральна гематома та субарахноїдальний крововилив в правій лобно-скроневій ділянці», які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (понад 21 доби) (Т.1 а.с.41-43).

Відповідно до листів Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» від 20.10.2023 № 1197 та від 20.11.2023 № 1321 та доданих до них документів, надісланого на запит Жмеринської окружної прокуратури, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини». За період лікування у педіатричному відділенні старшого дитинства з приймальним блоком з 11.03.2022 по 18.03.2022 ОСОБА_5 проведено 7 ліжко-днів. Загальна вартість лікування ОСОБА_5 в період з 11.03.2022 по 18.03.2022 склала 42 288,19 грн. Фактична вартість лікування ОСОБА_5 за кошти Національної служби здоров`я України (державний бюджет) 34 394,57 грн, за кошти Вінницької міської територіальної громади (місцевий бюджет) - 7715,33грн, за кошти Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» - 178, 29 грн (Т.1 а.с.44-76; 91-99).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» є Вінницька міська рада (Т.1 а.с.77-84).

Відповідно до статуту КНП «ВМКЛ «ЦМтаД», затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 24.06.2022 № 1094 (далі статут КНП «ВМКЛ «ЦМтаД») КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної спеціалізованої медичної допомоги населенню в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом (п. 1.1 статуту КНП «ВМКЛ «ЦМтаД»). Підприємство засноване на комунальній власності Вінницької міської територіальної громади. Власником підприємства є Вінницька міська територіальна громада в особі Вінницької міської ради (надалі- Власник). Підприємство підзвітне та підконтрольне Власнику. Органом управління є департамент охорони здоров`я Вінницької міської ради (надалі Орган управління) (п. 1.3, 1.4 статуту КНП «ВМКЛ «ЦМтаД»). Майно КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Власником. (п. 4.1 статуту КНП «ВМКЛ «ЦМтаД»).

Джерелами формування майна та коштів КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» є комунальне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення; кошти бюджету Вінницької міської територіальної громади (бюджетні кошти); субвенції з обласного та державного бюджетів, в тому числі на реалізацію програм у галузі охорони здоров`я; плата за надані послуги: кошти від здачі в оренду майна, закріпленого на праві оперативного управління, кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг); цільові кошти; кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення; кредити банків; майно, придбане у інших юридичних або фізичних осіб; майно, що надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних благодійних внесків, пожертвувань юридичних і фізичних осіб, надходження коштів на виконання програм соціально-економічного розвитку регіону, програм розвитку медичної галузі; майно та кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством України (п. 5.6 статуту КНП «ВМКЛ «ЦМтаД») (Т.1 а.с.85-88).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.02.2022 №377 та додатками до рішення, затверджено фінансовий план КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері і дитини» на 2022 рік (Т.1 а.с.100-128).

Відповідно до інформації, наданої Національною службою здоров`я України (далі НСЗУ) між НСЗУ та КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» у 2022 році було укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Послуги КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України (Т.1 а.с.131-133; Т.2 а.с.99-102; 119-122).

Згідно листа виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.12.2023 №01/00/011/76514 за інформацією, наданою департаментом охорони здоров`я Вінницької міської ради ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходила лікування у відділенні старшого дитинства у період з 11.03.2022 по 18.03.2022, а також з 07.11.2022 по 17.11.2022, вартість лікування ОСОБА_5 за кошти Національної служби здоров`я України (державний бюджет) 34 394,57грн, за кошти Вінницької міської територіальної громади (місцевий бюджет) - 7715,33 грн, за кошти Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» - 178,29 грн. Загальна вартість за лікування пацієнтки за листопад 2022 року склала 31645,20грн, з них затрачено за рахунок коштів бюджету ВМТГ 6793,70грн, за кошти НСЗУ 24704,60грн, за кошти Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» (благодійна допомога) 146,90грн. За період з 01.03.2022 по 06.12.2023 кошти за перебування потерпілої ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні в сумі 73933,39 грн на рахунок закладу не надходили. Станом на 07.12.2023, протягом 2023 року кошти за перебування потерпілої ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні до бюджету Вінницької міської територіальної громади не надходили (Т.1 а.с.136-137).

Згідно листів Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради» (далі КНП «ВОДКЛ ВОР») від 11.10.2023 № 02/2094 та від 17.11.2023 № 02/2353, надісланим на запити Жмеринської окружної прокуратури, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ВОДКЛ ВОР» з 04.03.2022 по 14.03.2022 у відділенні черепно-лицьової хірургії. Загальна вартість її лікування за 10 ліжко - днів становить 58 566,20 грн. Вартість одного ліжко-дня 5 856,62 грн. З яких понесені витрати Національною службою здоров`я (Державний бюджет України) - 48 907, 14 грн, обласний бюджет Вінницької області 8 074, 44 грн, кошти КНП «ВОДКЛ ВОР» - 1584,62 грн (Т.1 а.с.138-144; Т.2 а.с.67).

Відповідно до статуту КНП «ВОДКЛ ВОР», затвердженого рішенням 11 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання від 30.07.2021 № 188 (далі статут КНП «ВОДКЛ ВОР»), КНП «ВОДКЛ ВОР» створене за рішенням Вінницької обласної Ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у комунальне некомерційне підприємство (п.1.2 статуту КНП «ВОДКЛ ВОР»). Відповідно до п.10 розділу V«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює Вінницька обласна рада (далі Орган управління, Засновник). Власником підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної Ради. Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Вінницькій обласній Раді (п. 1.3 статуту КНП «ВОДКЛ ВОР»). КНП «ВОДКЛ ВОР» є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги третинної (високоспеціалізованої), вторинної (спеціалізованої) та первинної медичної допомоги, в тому числі стаціонарної, поліклінічної (консультативної) і виїзної медичної допомоги, паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації дитячому населенню області та інших регіонів (від 0-18 років) в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим статутом (п. 1.4 статуту КНП «ВОДКЛ ВОР»). Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Органом управління майном, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства (п. 7.1 статуту КНП «ВОДКЛ ВОР»). Майно КНП «ВОДКЛ ВОР» є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 7.2 статуту КНП «ВОДКЛ ВОР»). Джерелами формування майнає: грошові та матеріальні внески Органу управління майном; доходи, одержані від реалізації послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно набуте у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України (п. 7.6 статуту КНП «ВОДКЛ ВОР»). Майно набуте згідно законодавства при здійсненні підприємством господарської діяльності є спільною власністю територіальних громад області (п. 7.7 статуту КНП «ВОДКЛ ВОР») (Т.1 а.с.145-154).

Відповідно до копії Поліса № ЕР -207313159 ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна воєнна іншуранс груп» (Т.1 а.с.231-232).

Згідно листів Вінницької обласної Ради від 22.11.2023 № 1549/01.01-15/2023, від 22.11.2023 № 1555/01.01-15/2023, від 22.11.2023 № 1551/01.01.-15/2023, наданих на запити Жмеринської окружної прокуратури від 08.11.2023 № 52-4182 вих-23, від 08.11.2023 № 52-4181вих-23,від 08.11.2023 № 52-4180вих-23, вбачається, що Вінницька обласна Рада до суду з позовом про стягнення витрат на лікування потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення не зверталася (Т.2 а.с.70, 91, 115).

Відповідно до листів Національної служби здоров`я, повідомлено, що заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на стягнення витрат на лікування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не вживались. Водночас, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення (Т.2 а.с.75 85).

Згідно листів КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради» від 12.10.2023 № 02/2103 та від 17.11.2023 № 02/2351, надісланим на запити Жмеринської окружної прокуратури, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ВОДКЛ ВОР`з18.03.2022 по 29.03.2022 у відділенні черепно-лицьової хірургії. Загальна вартість її лікування за 11 ліжко-днів становить 64422,82 грн. Вартість одного ліжко-дня 5856,62 грн. З яких понесені витрати Національною службою здоров`я (Державний бюджет України) - 53 797, 87 грн, обласний бюджет Вінницької області 8 881,88 грн, кошти КНП «ВОДКЛ ВОР» - 1743,07 грн (Т.2 а.с.88).

Відповідно до відповіді, наданої Департаментом охорони здоров`я та реабілітації Вінницької ОВА від 11.12.2023 № 09-6657 добровільного відшкодування витрат особами, внаслідок протиправних дій яких проводилося лікування потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рахунок КНП «ВОДКЛ ВОР» не надходило (Т.2 а.с.93).

Відповідно до листів КНП «ВОДКЛ ВОР» від 04.12.2023 № 01/2482, від 01.12.2023 № 01/2476 та від 01.12.203 № 01/2477 добровільного відшкодування коштів, витрачених на лікування неповнолітньої потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не відбувалось та КНП «ВОДКЛ ВОР» до суду з позовом щодо відшкодування зазначених коштів не зверталося. Проти подання прокурором в інтересах КНП «ВОДКЛ ВОР» позовної заяви про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину ОСОБА_5 в сумі 64422,82грн, ОСОБА_6 в сумі 105419,16грн та ОСОБА_7 в сумі 58566,20грн не заперечували (Т.2 а.с.94-96).

Відповідно до листів КНП «ВОДКЛ ВОР» від 12.10.2023 № 02/2098 та від 17.11.2023 № 02/2352 добровільного відшкодування коштів, витрачених на лікування неповнолітньої потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_6 не відбувалось та КНП «ВОДКЛ ВОР» до суду з позовом щодо відшкодування зазначених коштів не зверталося (Т.2 а.с.105-112).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування.

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо кримінальне правопорушення вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Як визначено у ч. 2 ст. 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, врегульовано статтею 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, яка є чинною на даний момент із урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 № 868 у зв`язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції, яка закріплена у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 7 липня 1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 р. (далі-Порядок). Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить заклад. Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Відповідно до п. 4 Порядку № 545 стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Згідно з ст.18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів,коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Відповідно до п.п.а п.3 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать, зокрема видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки).

Невідшкодування витрат лікарняного закладу спричиняє шкоду економічним інтересам держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання коштів бюджету, що може призвести до неможливості фінансування видатків та необхідності в додатковому фінансуванні установи з бюджету.

Поряд із цим, твердження представника Відповідача про втрату чинності зазначеним Порядком у зв`язку із прийняттям Цивільного кодексу України 16.01.2003 року (вступив в дію з 01.01.2004) нічим не обґрунтовано, посилання на конкретну норму закону, якою скасовано таких нормативно-правовий акт або передбачено втрату чинності ним - відсутнє. Дана постанова є чинною на даний момент із урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 № 868 у зв`язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України.

Як закріплено у п. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08 квітня 1999 року встановлено, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Як встановлено судом, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради» створена за рішенням Вінницької обласної Ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є бюджетними закладами охорони здоров`я і фінансуються з обласного та державного бюджетів. Частина коштів, які були витрачені ними на лікування потерпілих були перераховані на підставі договору з Національною службою здоров`я України з державного бюджету. З огляду на викладене, грошові кошти, які витрачено КНП «ВОДКЛ ВОР» на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Вінницької обласної Ради, а КНП «ВОДКЛ ВОР» є їх розпорядником відповідно до своєї діяльності.

Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» створені за рішенням Вінницької міської Ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є бюджетними закладами охорони здоров`я і фінансуються з обласного та державного бюджетів. Частина коштів, які були витрачені ними на лікування потерпілих були перераховані на підставі договору з Національною службою здоров`я України з державного бюджету. З огляду на викладене, грошові кошти, які витрачено КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» на лікування неповнолітньої потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_5 є комунальною власністю Вінницької міської ради, а КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» є їх розпорядником відповідно до своєї діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Стаття 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Вказані положення Закону надають КНП «ВОДКЛ ВОР» та КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» право на захист інтересів громади щодо забезпечення належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення галузі охорони здоров`я, у тому числі право на звернення до суду в спосіб, передбачений статтею 16 ЦК України.

Як передбачено в п. 3-5 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як встановлено судом, внаслідок вчиненого відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочину, державі в особі Вінницької обласної ради, Вінницької міської ради та Національній службі здоров`я України спричинено шкоду в розмірі 270696,37 грн, які були витрачені на лікування потерпілих КНП «ВОДКЛ ВОР» та КНП «ВМКЛ «ЦМтаД» на запит прокурора, самостійних заходів щодо відшкодування збитків, завданих медичній установі, у розумні строки не вживала. Отже прокурор підставно звернулась до суд з цим позовом на захист інтересів держави в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

До того ж, у даному спорі інтереси держави полягають у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Ненадходження до бюджету коштів, затрачених на лікування потерпілого від злочину негативним чином впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави, у тому числі і на соціальну сферу в частині охорони здоров`я, що відповідно порушує інтереси держави.

Розрахунок витрат на лікування потерпілих був визначений відповідно до встановленого законом порядку та наведений у відповідному розрахунку лікувального закладу.

Доказів на спростування розміру таких витрат відповідачами або їх представниками суду не надано.

Щодо доводів представників відповідачів про те, що відповідачі в даному випадку є неналежним, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону № 1961-IV визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Враховуючи наведене вище, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Отже, витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування страховою компанією.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, витрати лікувальних закладів на лікування потерпілих від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування страховою компанією (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 24.02.2016 у справі №1343цс15). Аналогічних висновків дійшов суд касаційної інстанції під час касаційного розгляду справи № 6-20740св13 (ухвала Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.10.2013.

Тому посилання представників відповідачів на необхідність відшкодування витрат на лікування потерпілих страховою компанією суд вважає безпідставним як і посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, яка не стосується даних правовідносин.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,).

Враховуючи вищевикладене, суд керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку, що позов керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Вінницької обласної Ради, Вінницької міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради», Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» про стягнення витрат на лікування потерпілих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, підлягає до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Нам підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів в рівних долях на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кошти витрачені на лікування потерпілих внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у сумі 270696,37 грн, з яких на користь держави:

- в особі Національної служби здоров`я України 225132,42 грн та перерахувати до державного бюджету за реквізитами: отримувач: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA428999980313010115000002856;

- в особі Вінницької обласної ради 37670,33 грн та перерахувати до обласного бюджету Вінницької області за реквізитами: отримувач: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA348999980314040544000002001;

- в особі Вінницької міської ради - 7893,62 грн та перерахувати до бюджету Вінницької міської територіальної громади за реквізитами: отримувач: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980314020544000002856;

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 корить держави судові витрати (судовий збір) в розмірі 2706,96 грн, тобто по 1353,48 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники: Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області (місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка,вул. Національна, буд.6-а,ЄДРПОУ 02909909);

Національна служба здоров`я України (місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 19, ЄДРПОУ 42032422);

Вінницька обласна Рада (місцезнаходження: 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 70, ЄДРПОУ 00022438);

Вінницька міська рада (місцезнаходження: 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59, ЄДРПОУ 25512617);

Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради» (місцезнаходження: 21029, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 108, ЄДРПОУ 03082760);

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 25.11.2024