Ухвала

від 25.11.2024 по справі 380/22499/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа №380/22499/23

адміністративне провадження № К/990/39343/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,

перевірив касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дії та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило: скасувати постанови ВП НОМЕР_1 від 17 липня 2023 року та ВП НОМЕР_1 від 07 вересня 2023 року винесені заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області ОСОБА_1 про накладення штрафу на Головне управління ДПС у Львівській області у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у цій справі - без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у цій справі залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у цій справі повернуто особі, яка її подала, з підстав невиконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 квітня 2024 року.

16 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для надання до Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

06 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав заяву про усунення недоліків.

В цій заяві зазначено, що у зв`язку з несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів, Головним управлінням ДПС у Львівській області було неможливо належним чином забезпечити сплату судового збору за подання касаційної скарги в межах строків, визначених ухвалою Верховного суду від 24 квітня 2024 року, відповідно до цього ГУ ДПС у Львівській області було подано касаційну скаргу у найкоротший термін після сплати судового збору.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Так, скаржник оскаржує ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року. Останній день на касаційне оскарження припадав на 04 квітня 2024 року, проте касаційну подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» 16 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повернув попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов`язані саме з діями скаржника щодо невиконання вимоги ухвали Верховного Суду від 24 квітня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху, а саме у зв`язку з несплатою судового збору за подання касаційної скарги, що стало наслідком постановлення ухвали Верховного Суду від 23 травня 2024 року про повернення касаційної скарги.

Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, копію ухвали Верховного Суду від 23 травня 2024 року було надіслано до електронного кабінету скаржника 24 травня 2024 року о 19:06.

Частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, враховуючи вищевикладене, скаржник 25 травня 2024 року отримав ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги.

Відповідно до частини одинадцятої статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Суд звертає увагу, що метою обов`язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

З урахуванням викладеного, Суд надає оцінку проміжку часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» та повторного звернення. При цьому, заява про поновлення строку, не містить жодних обґрунтувань щодо наявності об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший строк.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору за подання первісної касаційної скарги, не звільняють державний орган від обов`язку дотримуватися процесуальних строків при повторному поданні касаційної скарги.

Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо необхідності сплати судового збору за подання до Верховного Суду касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.

При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.

Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 23 травня 2024 року та повторним поданням цієї касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у цій справі.

Скаржником не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання/заяву, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Так, інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Львівській області у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дії та бездіяльності протиправними.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов